Українцям час мислити не точковими фейками, а глобальними наративами — керівниця VoxCheck

Українцям час мислити не точковими фейками, а глобальними наративами — керівниця VoxCheck

10:30,
5 Травня 2022
3081

Українцям час мислити не точковими фейками, а глобальними наративами — керівниця VoxCheck

10:30,
5 Травня 2022
3081
Українцям час мислити не точковими фейками, а глобальними наративами — керівниця VoxCheck
Українцям час мислити не точковими фейками, а глобальними наративами — керівниця VoxCheck
Автори:
Світлана Сліпченко також зазначила, що російська пропаганда використовує українців для поширення своїх меседжів, а надмірна емоційність громадян лише сприяє агресивним діям РФ.

Керівниця фактчекінгового проєкту VoxCheck Світлана Сліпченко в інтерв’ю Speka повідомила, що спостерігає підвищення рівня критичного мислення серед українців. Вона закликала співгромадян перейти від розпізнавання точкових фейків до розуміння глобальних наративів.

«Українцям час мислити не точковими фейками, а глобальними наративами. Тим більше що рівень критичного мислення дуже підвищився: мої знайомі дедалі частіше запитують про джерела, докази, а не бездумно поглинають контент. Наступний крок — перейти від фейків до наративів і навчитися розуміти, частиною якої картини є окреме відео чи пост, що вам показують. Це довго і набагато складніше, ніж старе правило фактчекінгу "дивіться офіційні джерела", яке зараз не завжди працює», — сказала вона.

Щодо джерел інформації, Сліпченко радить не поспішати поширювати новини про війну, навіть якщо є заява від офіційних джерел. За її словами, краще почекати, доки її підтвердять інші органи влади, а також незалежні журналісти чи експерти, зокрема InformNapalm, Conflict Intelligence team тощо.

Крім того, керівниця VoxCheck розповіла про одну з методик поширення маніпулятивних меседжів, у якій Росія використовує українців. А саме: російська пропаганда запускає меседж, який має дуже реалістичний вигляд. «Якщо українці це підхоплюють, потім роблять скриншоти таких постів і запускають наратив "от бачите, Україна сама поширює фейки", а отже, дезінформує щодо війни», — зазначила вона. Наприклад, так було з фото напису на стіні «А кто разрешил вам красиво жить?» нібито у Бучі, хоча насправді світлина ще 2016 року.

За її словами, «Росія бере реальність і викривлює її до протилежного», тож варто сприймати як криве дзеркало все, що поширюють росіяни.

«Інший момент, де надмірна емоційність українців дозволяє росіянам просувати свої наративи, — це заклики до жорстокості. Бажання українців всюди висловлювати свою ненависть до росіян зрозуміле, але коли ми починаємо у соцмережах закликати до вбивства сімей окупантів, погрози на адресу їхніх близьких або поширюємо відео жорстокого поводження з російськими полоненими, це дає їм привід сказати "от бачите, українці — жорстокі нацисти, недарма ми прийшли їх знищувати". Такими постами ми допомагаємо їхнім вигадкам про нацистів», — сказала Світлана Сліпченко та уточнила, що навіть репост відео із закликами до жорстокості може «грати на руку Росії».

Крім визначення «фейк — не фейк», каже керівниця VoxCheck, також слід враховувати, чи не загрожує поширення відео особисто вам чи українським військовим.

Вона також дала поради, як випадково не поширити фейк:

  1. Максимально відключити емоції.
  2. Почекати офіційного підтвердження інформації.
  3. Шерити та розповідати друзям новину тільки після появи такого підтвердження.
  4. Якщо це відео чи фото, перевірити зворотним пошуком за зображенням. У відео робите скриншот перших кадрів і шукаєте так само. Так можна знайти старі фейки, які намагаються видати за актуальні новини.
  5. Якщо теза, що звучить у новині, бодай трохи перегукується із заявами Росії про нацизм, хімічну, ядерну чи біологічну зброю, утиски росіян в Україні тощо, це може бути частиною російського наративу.

Раніше дослідження BBC та Інституту стратегічного діалогу (ISD) показало, що в соціальній мережі Facebook створюють пропутінські групи, щоб прославляти Росію та її президента, а також намагаються створити їм позитивний імідж у різних куточках світу. Ці групи вже налічують понад 650 тисяч членів. Дослідники визначили, що багато адміністраторів таких груп мають дублікати облікових записів під тим же ім’ям. Провідний дослідник Мустафа Аяд називає цю практику прикладом «астротурфінгу» — онлайн-операції, яка передбачає роботу кількох облікових записів, що дозволяє створювати помилкове враження ширшої підтримки серед населення і сприяє формуванню штучної громадської думки. Міністерство закордонних справ Великої Британії повідомило, що Росія використовує в соціальних мережах «фабрику тролів» для поширення дезінформації про війну в Україні. «Детектор медіа» інформує про перебіг російського наступу на Україну та запустив хроніку російської дезінформації.

Фото: з фейсбук-сторінки Світлани Сліпченко

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Srostuvannja
15:34 / 11.05.2022
Прочитайте "коментар" Awe від 11:10 / 06.05.2022 – приклад зухвалого просування чужинського наративу, від якого і застерігала стаття вище.
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду