56% українців називають соціальну мережу Facebook серед тих, якими користуються для отримання інформації. 25% назвали Instagram. 24% — месенджер Viber. А ось месенджер Telegram значно поступився аудиторією вайберу — його назвали 13% респондентів. Це дані дослідження «Медіаспоживання в Україні: зміна медіапотреб та програш російської пропаганди», яке Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів на замовлення «Детектора медіа».

Тікток є важливим джерелом інформації для 8,7% українців.

За два роки (в порівнянні з 2019 роком) кількість людей, які називають фейсбук важливим джерелом інформації, скоротилась на 18%, інстаграм — на 9%. Водночас загальна кількість людей, яка каже, що користується соцмережами для отримання інформації, за рік зросла на 6%. Людей, які кажуть, що взагалі не користуються соціальними мережами, у 2021 році виявилось 28%. Найбільше користувачів соціальних мереж серед українців віком від 18 до 29 років (93%). Серед респондентів віком 50—59 років людей соцмережами і месенджерами користуються 74%, й лише серед людей віком понад 60 років 63% не використовують соцмережі.

Частка людей, які називають важливими для себе джерелами інформації російські соцмережі, скоротилась удвічі за рік. Тепер «Вконтакте» залишається важливим джерелом для 3,3% опитаних, «Одноклассники» — для 2,5%. Порівняно більше таких людей у південних (8%) і східних (7%) областях, тоді як у центрі їх 1%, а в західних областях уже практично немає.

Нагадаємо: це не вимірювання аудиторії соціальних мереж, а соціологічне опитування, яке фіксує те, що люди говорять про себе.

Повний звіт про результати дослідження читайте тут.

Загальнонаціональне дослідження проведене на замовлення громадської організації «Детектор медіа» Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 17 по 22 грудня 2021 року.  Вибіркова сукупність становить 2018 респондентів та охоплює повнолітнє населення України, за винятком тимчасово окупованих територій АР Крим, частин Донецької та Луганської областей.

Опитування проводилося з використанням методу інтерв’ю face-to-face за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки (вибірка стратифікована за регіонами та типами населених пунктів) та квотного методу відбору респондентів, за статево-віковими квотами на заключному етапі. Результати є репрезентативними за основними соціально-демографічними показниками: статтю, віком, макрорегіоном та типом поселення.  Максимальна теоретична похибка опитування (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%. Для порівняння у дослідженні використано результати всеукраїнських соціологічних опитувань, які проводилися Київським міжнародним інститутом соціології у лютому 2018 та лютому 2019 року і соціологічною службою Центру Разумкова у серпні 2020 року на замовлення ГО «Детектор медіа».

Дослідження проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA).

Фото: Deeksha Pahariya / Unsplash