Громадська організація «Детектор медіа» провела кількісне дослідження , аби визначити індекс медаграмотності українців  – тобто  рівень вміння свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа, - у порівнянні з показниками першої хвилі дослідження 2020 року.

Індекс медіаграмотності вимірювали як в цілому, так і для окремих верств населення (за віком, статтю, місцем  проживання, освітою тощо). 

В основу моделі індексу медіаграмотності було покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії», підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» у січні 2020 року старшою науковою співробітницею Інституту соціології НАН України Мартою Наумовою.  Далі дослідницька агенція «Info Sapiens» на замовлення «Детектора медіа» провела  у грудні 2020 – січні 2021 року кількісне репрезентативне для всієї України опитування. 

Щоб оцінити рівень медіаграмотності, респондентів опитували за переліком питань, розподілених на чотири категорії:

1. Розуміння ролі медіа в суспільстві,  глибини його впливу; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення.
2. Власне використання медіа – кількість джерел інформації, які використовують респонденти, тривалість знайомства з новинами в день тощо;
3. Цифрова компетентність – розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа, навички цифрової безпеки та створення власного медіаконтенту;
4. Чутливість до медіаконтенту – до дезінформації/фейкових новин; прихованої реклами, замовних матеріалів та маніпуляцій.

Оцінювали індекс медіа грамотності за шкалою від 0 до 10,  де 0 – це найнижчий рівень, 10 – найвищий, 5 – середній показник.

Якими є показники індексу медіаграмотності в української аудиторії?

У порівнянні з результатами минулорічного дослідження (2020), показник медіаграмотності українців не змінився: незначна частка аудиторії з вищим за середній рівнем медіаграмотності зросла з 51% до 55%. При цьому за самооцінкою, аудиторія є більше медіаграмотною, ніж демонструє дослідження: 37% аудиторії оцінюють свій рівень  медіаграмотності вище середнього або як високий; 33% вважають його середнім і 24% вважають свій рівень нижчим за середній або низьким.

Як демонструє дослідження, 13% українців мають низький рівень медіаграмотності (минулого року цей показник становив 15%); третина (33%) — нижчий за середній (цей показник не змінився у порівнянні з першою хвилею дослідження), 45% аудиторії характеризує вищий за середній рівень медіаграмотності (минулого року – 44%) і 10% — високий (цей показник зріс у порівнянні з минулорічним на 2%).

Як доводить дослідження, рівень медіаграмотності залежить від віку, статі та рівня освіти. Серед аудиторії з низьким рівнем медіаграмотності переважають старші вікові групи — дві третини (67%) складають особи 46-65 років.

Також серед українців з низьким індекосм медіаграмотності  35% мають загальну середню освіту, 48% — середню спеціальну.  41% з них мешкають у  селі, та 76% мають низький та нижче за середній рівень добробуту.

86% використовують лише одне джерело новин про суспільно-політичне життя  — і це телебачення,  56% взагалі не користуються інтернетом.

31% вважають, що медіа ніяк на них не впливають, лише 17% цікавить, хто є власником медіа. 38% не розуміють важливості створення суспільних ЗМІ. Також 61% ніколи не перевіряють інформацію на достовірність.

Натомість, українці, що мають найвищій індекс медіаграмотності,  - це, переважно,  чоловіки (55%); також найбільш медіаграмотна аудиторія -  віком до 47 років, майже дві третини мають вищу або незакінчену вищу освіту (62%), 29% - мешканці крупних міст (500 тис.+).

32% українців з найвищим індексом медіаграмотності вважають, що медіа впливають на їхні цінності і життєві інтереси; більше половини (53%) отримують інформацію про суспільно-політичне життя із трьох та більше джерел. Майже дві третини(65%) перевіряє інформацію на достовірність, 95% користуються інтернетом щодня. 78% користуються соціальними мережами для отримання суспільно-політичних новин, 45% — інформаційними, для переважної більшості (65%) важливо знати, хто є інвестором та власником медіа.

Чи важливі суспільні медіа на думку українців?

Дві третини української аудиторії (63%) підкреслюють важливість існування суспільних ЗМІ, адже вони працюють в інтересах усього суспільства, а не власника (39%); висвітлюють теми, які не цікавлять комерційні ЗМІ, розповідають про суспільні проблеми, культуру, науку (11%). Крім того, суспільні медіа не зацікавлені в маніпуляціях (13%) на думку опитуваних. В аудиторії з найвищим показником індексу медіаграмотності 85% респондентів підкреслюють важливість суспільного мовлення.

У той же час майже третина (30%) українського суспільства  не зацікавлені в розвитку суспільного мовлення, адже, на їхню думку, медіа не може бути незалежним (22%), або суспільні ЗМІ програють комерційним у якості та професійності (8%).

Кожен третій українець (32%) вважає, що ЗМІ мають бути платформою для діалогу між державою та суспільством. 28% вважають, що медіа покликані розважати аудиторію, а для чверті (25%) ЗМІ є інституцією для критики і контролю влади. 16% бачать у медіа майданчик для дискусій між пересічними людьми.

Дезінформація та маніпуляції в ЗМІ: чи актуальні ці проблеми для аудиторії?

Переважна більшість аудиторії (59%) вважає, що проблема дезінформації актуальна для них; але майже чверть опитуваних ( 24%) вважають її не неважливою. І майже 8% вперше чують про неправдиві новини, визначитися.

36% респондентів вважають, що питання дезінформації в ЗМІ актуальне, бо фейки формують хибні уявлення у громадян. Але 31% взагалі не бачать цієї актульність, оскільки майже не бачать дезінформації в ЗМІ.

При цьому 37% аудиторії оцінюють свій рівень чутливості до дезінформації як вищий за середній або високий; 29% вважають його середнім і лише 18% вважають свій рівень нижчим за середній або низьким.

Проблема маніпуляції в ЗМІ актуальна для 59% української аудиторії; 23% вважають її не актуальною; 8% вперше чують про маніпуляції в ЗМІ.

27% аудиторії визначають маніпулятивне повідомлення інтуїтивно; 26% підозрюють маніпуляцію, коли в матеріалі висвітлено лише один бік події; для 25% важливим маркером є неповна або неточна інформація.

Найбільша частка аудиторії (33%) визначає достовірність новини інтуїтивно. Майже 30% шукають посилання на джерело інформації; для 27% важливим є представленість у матеріалі різних точок зору або наявність фото/відео, яке підтверджує інформацію.

Кожен четвертий (21%) схильний довіряти новині, якщо вона не суперечить його уявленнями та схожа на правду. Для 20% критерієм достовірності новини є довіра до видання, в якому вона розміщена, а для 22% — добра репутація автора або популярність автора (12%).

Ще 7% довіряють майже всім повідомленням, поки не побачать спростування.

Джерела інформації про суспільно-політичне життя

Національні розважальні телеканали (СТБ, «1+1», «Інтер», «Україна» тощо)позбулися лідерства серед джерел інформації про суспільно-політичне життя: до них звертається лише 45% української аудиторії на відміну від 57% у 2020.

Кожен другий (53%) користується соціальними мережами. Спілкування з друзями та членами є джерелом інформації для 36% і 25% респондентів, а ще 25% використовують інформаційні інтернет-ресурси. Національні новинні телеканали  дивляться 23%, що на 5% менше ніж у 2020 році. Дещо зросла частка аудиторії, яка звертається  по новини до месенджерів (22% проти 19% минулого року).

Лише 10% українців не користується інтернетом (15% - минулого року). 81% є інтенсивними користувачами мережі — звертаються до інтернету щодня або майже щодня, що на 10% більше ніж у минулому році.

Про дослідження: загальнонаціональне кількісне опитування проводився дослідницькою агенцією «Info Sapiens» на замовлення «Детектора медіа» у грудні 2020 – січні 2021 року. Дані зібрані за допомогою інтерв’ю face-to-face за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI), що проводилися серед жителів України віком від 18 років особисто. Вибірка: 2000 респондентів, репрезентативна за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком Криму та непідконтрольних уряду України регіонів Донецької та Луганської областей).

Фото: unsplash.com