Автори:

Юлія Поліковська

Команда LetsData проаналізувала контент 427 локальних телеграм-каналів на окупованих, деокупованих, прифронтових і тилових територіях у три періоди 2022 року: у час повномасштабного вторгнення, під час хвилі деокупації українських міст та у період тривалих відключень електроенергії у жовтні–листопаді. Дослідники виявили кардинальні відмінності в роботі проукраїнських та проросійських телеграм-каналів, повідомила головна операційна директорка LetsData, авторка дослідження «Стійкість громад крізь призму телеграму на окупованих, деокупованих, прифронтових і тилових територіях» Ксенія Ілюк.

За її словами, загалом було проаналізовано діяльність локальних телеграм-каналів у 17 містах України у згадувані періоди та 2,3 мільйона повідомлень у них.

Дослідження виявило, що місцеві телеграм-канали в «тилових», «прифронтових» та «деокупованих» містах були переважно проукраїнськими — 95%, 85% і 64% відповідно. У категорії «окуповані» переважав проросійський дискурс із постійною маргіналізацією проукраїнських каналів. Однак кількість підписників місцевих проукраїнських каналів на окупованих Росією територіях від початку повномасштабного вторгнення залишалася відносно стабільною.

«Дійсно, проукраїнський голос є: менше на окупованих територіях, більше — на деокупованих та прифронтових. Проте проросійські телеграм-канали продукують контенту у рази більше, ніж проукраїнські. Йде похвилинне висвітлення локальних справ», — прокоментувала Ксенія Ілюк.

За її інформацією, здійснений аналіз переконав, що росіяни готували телеграм-інфраструктуру до вторгнення.

«Ми бачили телеграм-канали, які створювалися напередодні або в день повномасштабного вторгнення для кожного населеного пункту, який росія планувала окупувати. Географія була дуже широкою — значно ширшою, ніж їм вдалося окупувати. Це свідчить про те, що підготовка була, і було чітке розуміння, що треба захоплених людей ізолювати в цей телеграмний інформаційний простір і там насаджувати свою повістку», — зазначила авторка дослідження.

За її словами, проросійські місцеві телеграм-канали вдавалися до штучного збільшення кількості підписників. На окремих із них дослідники виявили штучне збільшення підписників до 80% у дні, коли у цих містах були проблеми зі зв’язком.

Ксенія Ілюк акцентувала на тому, що окрім цього проросійські телеграм-канали вдавалися до продуманої стратегії заманювання реальних читачів.

«Відверто проросійська повістка піднімалася не одразу. На початку проросійські телеграм-канали надавали інформацію про те, які аптеки відкриті, що у місті працює, куди звертатися по допомогу, коли привезуть гуманітарну допомогу, і тільки потім поступово збільшувалася кількість російських наративів», — сказала вона.

Ілюк зазначила, що спостерігається кардинальна відмінність у способі подачі інформації у проукраїнських та проросійських телеграм-каналах.

«У локальних телеграм-каналах велике значення мають саме локальні справи. У проросійських телеграм-каналів є класний мікс локальної тематики та міжнародної повістки. Гіперлокальні інформприводи, те, що відбувається у містечку, вони можуть пов’язати з міжнародною тематикою, наприклад, з тенденціями у Косово», — зазначила Ксенія Ілюк.

Проукраїнські телеграм-канали, як виявили в дослідженні, здебільшого подають фактажну інформацію, проте значно слабше інтерпретують її та пояснюють, що це має означати для аудиторії.

«Це те, чого проукраїнській екосистемі телеграму не вистачає: є дуже багато фактажу, але немає пояснення, що це означає. Це зона діяльності для покращення», — зазначила вона.

У цьому зв’язку Ксенія Ілюк зазначила, що українці, які шукають інформацію в місцевих телеграм-каналах, на прифронтових, окупованих та деокупованих територіях, дуже чутливі не лише до інформації про те, що відбувається саме в їхній місцевості, але й до тематики підтримки всередині України та за її межами, гуманітарної допомоги, акцій солідарності.

«Українці, які знаходяться в окупованих і прифронтових містах, навіть писали у коментарях, наскільки їм важливо чути такі слова підтримки як всередині України, так і з інших країн, бо це щось, що дає їм сигнал про те, що про них не забули. Відчувати цей зв’язок дуже важливо», — повідомила Ксенія Ілюк.

Ще однією особливістю та відмінністю розвитку проукраїнських та проросійських місцевих телеграм-каналів упродовж досліджуваного періоду було те, що проросійські краще розвивали зв’язки один з одним.

«Кількість репостів у проросійських телеграм-каналах, у порівнянні з проукраїнськими, перевищувала у рази. Ми виявили чіткі натяки на координацію — і на наративну, і на розганяння меседжів та інформприводів».

За її словами, торік лише кілька українських телеграм-каналів ефективно використовували таку стратегію, зокрема йдеться про телеграм-канали Суспільного.

«Якщо підсумувати, якою є наша стійкість крізь призму телеграму: українські голоси є дуже сильними, потужними попри величезну кількісну перевагу проросійських телеграм-каналів і тих, які мімікрують під проукраїнські, але насправді просувають проросійську повістку. Як показує наше дослідження, є багато можливостей для підсилення нашої стійкості в інформуванні через локальні телеграм-канали, і їх необхідно реалізовувати», — резюмувала вона.

Додамо, згадуване дослідження було проведене у березні–квітні 2023 року на замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості.

Про те, за якими ознаками дослідники ідентифікують пропагандистські і дезінформаційні телеграм-канали, які поширюють російські наративи, читайте в публікації «П’ять кроків, які допоможуть зрозуміти, які телеграм-канали просувають російський порядок денний».

Фото: LetsData