CIVIC простежив вплив проросійської дезінформації на фізичну безпеку та ментальне здоров'я українців

CIVIC простежив вплив проросійської дезінформації на фізичну безпеку та ментальне здоров'я українців

10:30,
25 Січня 2024
1508

CIVIC простежив вплив проросійської дезінформації на фізичну безпеку та ментальне здоров'я українців

10:30,
25 Січня 2024
1508
CIVIC простежив вплив проросійської дезінформації на фізичну безпеку та ментальне здоров'я українців
CIVIC простежив вплив проросійської дезінформації на фізичну безпеку та ментальне здоров'я українців
Найбільше проросійські телеграм-канали маніпулюють питанням евакуації цивільних.

Центр з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (Center for Civilians in Conflict) опублікував звіт нового дослідження про вплив дезінформації на фізичну безпеку та ментальне здоров'я українців. Команда CIVIC дослідила, як після початку повномасштабного російського вторгнення дезінформація, спрямована на цивільне населення в Україні, маніпулювала реакціями людей, що часто ставило під загрозу життя людей.

Як стверджує авторка звіту «Коли слова стали зброєю: безпрецедентні ризики для цивільного населення через поширення дезінформації в Україні», старша радниця з досліджень CIVIC Лорен Спінк, переважна більшість дезінформації, яку розповсюджують пов’язані з Росією суб’єкти, спрямована безпосередньо на українських цивільних осіб і має на меті вплинути на їхню поведінку, при цьому становлячи безпосередню загрозу життю.

Дослідники виокремили кілька основних дезінформаційних наративів, що поширювалися:

  • російські інформаційні кампанії, пов’язані з бойовими діями на місцевому рівні;
  • маніпулювання переміщеннями населення;
  • підрив соціальної згуртованості та довіри до української влади;
  • дезінформація про життєво важливі послуги: медична допомога, евакуація та інші.

«Люди боялися залишати небезпечні місця, оскільки пов’язані з Росією суб’єкти поширювали неправдиву інформацію на місцевому рівні. Це призводило до великої плутанини та паніки серед цивільних осіб, коли їм потрібно було приймати швидкі рішення, які можуть врятувати життя. Така дезінформація безпосередньо призводила до загибелі цивільних осіб, які вирішили залишитися, а не евакуюватися з небезпечних районів. Дослідження демонструє, як вплив інформації може мати серйозні наслідки для життя людей, яких можна було б захистити. Необхідність розвитку та вдосконалення систем захисту цивільних осіб залишається актуальною на всіх рівнях, оскільки дезінформація становить для цивільного населення фізичну загрозу», — сказав директор CIVIC в Україні Александер Гріф.

CIVIC спільно з незалежним неурядовим Центром інформаційної стійкості (ЦІС) проаналізували дописи з понад 250 телеграм-каналів, визнаних проросійськими через їхню відкриту підтримку російського вторгнення в Україну або системне підсилення та розповсюдження наративів російської влади та ЗМІ. Цільову аудиторію цих телеграм-каналів становили цивільні особи у прифронтових містах у критично важливі та небезпечні періоди часу після вторгнення Росії. Йдеться про такі міста й часові проміжки: Чернігів — з 24 лютого по 15 березня 2022 року; Маріуполь — з 24 лютого по 15 травня 2022 року; Харків — з 24 лютого по 30 квітня 2022 року; Херсон — з 24 лютого по 15 травня 2022 року; Запоріжжя — з 1 по 31 березня 2022 року та з 28 червня по 15 вересня 2022 року.

Із приблизно 6300 дописів майже 5400 містили матеріали про евакуацію, що свідчить про те, наскільки велику увагу вони приділяють цій темі в соціальних мережах. В основі дописів лежали звинувачення українських військових у нападі на цивільних осіб, які намагалися евакуюватися на підконтрольну Україні територію, спроби спонукати цивільних осіб до евакуації лише певними шляхами, а також загальне зображення евакуації до Росії як найбезпечнішого варіанту для цивільного населення.

«Була інформація про зелений коридор, але коли [родичі] приїхали на місце, то ніякого коридору не було. Натомість там були солдати — не українські», — розповів один із респондентів дослідження.

CIVIC також простежив зміни вподобань цивільного населення в Україні щодо джерел, з яких вони беруть інформацію.

42% опитаних до повномасштабного вторгнення Росії отримували інформацію про політичну та безпекову ситуацію з телебачення, тоді як 36% повідомили, що користувалися переважно різними соціальними мережами. Після лютого 2022 року лише 12% респондентів зазначили, що основним джерелом інформації для них є телебачення, тоді як майже 72% обирають соціальні мережі, серед яких 46% припадає на телеграм.

Окрім фізичної небезпеки, дезінформація завдає і значної моральної шкоди. За опитуванням CIVIC, 69% цивільних в Україні вважають, що дезінформація впливає на їхній емоційний і психічний стан. Респонденти описують дезінформацію як створення «відчуття розгубленості, пригніченості, хаосу та все це разом», «існує внутрішня тривога, напади паніки, нерозуміння, що робити далі».

Суб'єкти, пов'язані з Росією, також застосовують гендерну дискримінацію, мізогінію та навішування ярликів під час своїх інформаційних атак. «Дезінформація негативно зображує українських жінок, створюючи “сприятливе середовище” для насильства проти них. Широке використання таких наративів може мати далекосяжні та шкідливі наслідки, змушуючи через страх мовчати тих, хто вижив», — сказала старша фахівчиня CIVIC із захисту цивільного населення Марія Левченко.

У звіті наголошено на необхідності для військових та органів влади розробити стратегії, які враховують наслідки інформаційних операцій для цивільного населення. Він також акцентує на важливій ролі ініціатив уряду та громадянського суспільства з підвищення медіаграмотності, закликаючи ефективно протистояти небезпеці дезінформації як на національному, так і на гіперлокальному рівні. Крім того, звіт закликає соціальні мережі та їхні материнські технологічні компанії покращити модерацію контенту та більш ґрунтовно розподілити ресурси для виявлення шкідливої дезінформації, особливо в умовах збройних конфліктів та війни.

Нагадаємо, фахівці Інституту демократії імені Пилипа Орлика виклали на ютуб-каналі відеокурс  «Медіапутівник: Як розпізнавати якісну інформацію та чому це важливо?», який містить дев'ять відеолекцій щодо свідомого споживання інформації під час війни.

Фото: CIVIC

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду