Іn English

Російська пропаганда має вже усталену практику викривлювати зміст публікацій відомих західних медіа, і цього тижня це стало знов особливо помітно. Вибіркове цитування публікацій західних видань у вигідному контексті з додаванням спекулятивних висновків дозволяє пропаганді паразитувати на авторитеті брендів відповідних джерел інформації. Вибіркова правда поєднує правдиву інформацію з оманливими елементами, щоб урешті переконати аудиторію у пропагандистських твердженнях. Останніми тижнями з’явилася низка публікацій щодо проблем мобілізації в Україні. Наприклад, видання Financial Times писало про взаємне перекладання відповідальності за непопулярний законопроєкт про мобілізацію між військовими та політиками. Російський агітпроп використав цю публікацію на підтвердження своїх тез про «розкол» у військово-політичному керівництві України та погіршення морального стану ЗСУ.

Також з’явилася публікація The New York Times про можливий майбутній дефіцит дорогих протиракет до американських систем Patriot, які єдині показали ефективність у збитті російських гіперзвукових ракет «Кинджал» і тільки разом із франко-італійською системою SAMP/T в арсеналі ЗСУ можуть перехоплювати балістичні ракети. Разом з інформацію про використання Росією північнокорейських балістичних ракет і можливе постачання в близькому майбутньому іранських балістичних ракет інформація про такий дефіцит стала приводом для пропаганди використати її елементи для запевнення у скорому домінуванні Росії в небі України.

Згадувалась і книга головного кореспондента Wall Street Journal із закордонних справ Ярослава Трофімова. В публікації він наводить інформацію, нібито Залужний прагнув розпочати наступ в Запорізькій області для перерізання окупованого сухопутного коридору до Криму ще у 2022 році, коли там не було міцних украплень і мінних полів росіян. Та американці нібито його відмовили через непевність у силах ЗСУ та страх ескалації й запропонували зосередитися на звільненні Херсона. Ця інформація також подавалася проросійськими каналами як втрачений шанс, після якого Україні годі сподіватися на значні успіхи на фронті. Розглянемо детальніше елементи головного повідомлення кремлеграму цього тижня щодо «кризи» в українській армії.

«Попереду тяжкі часи та великі втрати»

Для створення атмосфери поразки російські пропагандисти іноді залишають просто песимістичні прогнози з посиланням на свої нібито поінформовані анонімні джерела, не вдаючись до конкретики. «Наше джерело повідомляє, що незабаром варто чекати поганих новин із фронту. Банкова у курсі. Тушать “пожежу” живою силою», — пише в тиждень моніторингу один із популярних проросійських телеграм-каналів.

Схожі висновки пропонуються і до будь-яких новин чи цитованих висловлювань, які можна інтерпретувати не на користь України або принаймні двозначно. При цьому такі висновки можуть бути досить відірвані від загального контексту новини. Наприклад, коментар Юрія Федоренка, командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 92 механізованої бригади в ефірі телемарафону про те, що Україна у 2024 році компенсуватиме нижчу, аніж у противника, кількість безпілотників і боєприпасів більш компетентним особовим складом і інноваційними тактиками, проросійський телеграм-канал інтерпретував як визнання неспроможностей України на фронті. «Висновок робіть самі, але все вказує на сумний результат та важкі часи. Варто приготуватися до великих втрат», — підсумував тезу Федоренка анонімний канал, повністю викрививши її зміст.

Росія наразі значно переважає Україну в кількості артилерійських пострілів на добу, баланс застосування FPV-дронів різниться на різних ділянках фронту. Та абсолютна кількість засобів ураження є значущим, але не вирішальним фактором на фронті. Не менш важливими є розвідка, точність, тактики застосування. Україна від початку повномасштабного вторгнення проводила вдалі як оборонні, так і наступальні операції при загальній перевазі росіян у засобах ураження. Щільний вогонь не гарантує успіху, але є сприятливим чинником для нього. Україна продовжує роботу з інтенсифікації постачань артилерійських снарядів від союзників і зі збільшення виробництва FPV-дронів і інших безпілотників.

«До весни росіяни отримають повну домінацію в повітрі»

Конкретнішими цього тижня виявилися спекуляції щодо «неминучої поразки» українського війська в битві за небо. Для цього були використані як уже згадані вище західні публікації щодо можливого дефіциту ракет для ППО, так і інформація про відбиття останнього на сьогодні масштабного ракетного обстрілу України у ніч на 8 січня, коли, за статистикою Повітряних Сил ЗС України, було збито 18 із 51 випущеної ракети й усі 8 дронів. «Ми писали про те, що наше ППО перевантажене і не справляється з ракетними ударами супротивника. Сьогодні вранці вдалося збити 18 російських ракет із 51, причому це офіційна інформація. Про це заявив речник Повітряних сил Юрій Ігнат. Ефективність ППО впала нижче 50%, отже тенденція очевидна», — підсумував обстріл один із великих анонімних проросійських телеграм-каналів. Інший телеграм-канал зробив із цього обстрілу ще більш радикальні висновки: «За всіма нашими даними, ситуація лише посилюватиметься і наш старий інсайд підтвердиться, що до весни 2024 року росіяни отримають повну домінацію в повітрі».

• Читайте також: Застаріла, неякісна та ненадійна: як російська пропаганда знецінює західну зброю, яка служить Україні

Для необізнаних зі специфікою роботи протиповітряної оборони читачів статистика останнього нападу могла справді здатися загрозливою, а висновки пропагандистів — обґрунтованими. Та насправді відірваний від контексту відсоток збитих ракет у конкретній атаці мало говорить про стан боєздатності української повітряної оборони й тим паче про оптимістичні чи песимістичні тенденції. Українська оборона має радянські та поставлені союзниками комплекси, які довели ефективність у відбитті дронів і крилатих ракет. Україна має лише кілька батарей Patriot і одну батарею SAMP/T, що спроможні збивати складніші балістичні чи гіперзвукові цілі. Тож від такої загрози наразі можливо прикрити лише кілька пріоритетних ділянок території України, зокрема Київ, в небі над яким вже не раз збивали передові російські гіперзвукові ракети «Кинджал» за допомогою Patriot. Тому, якщо Росія завдає ракетний удар переважно крилатими ракетами, статистика відбиття вища через більшу кількість наявних в ЗСУ засобів для їх ураження — Сили оборони збивають близько 85 відсотків ворожих крилатих ракет та ударних безпілотників. Якщо ж значну частку в ракетному обстрілі займають балістичні чи гіперзвукові ракети, то і статистика їх відбиття з логічних причин буде нижчою.

До того ж жодних засобів ПРО не вистачить для прикриття всієї території України. Відтак сили оборони концентрують захист локально навколо важливих міст, об’єктів, напрямків, про що і сказав Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, коментуючи ракетну атаку 8 січня. Тож, якщо росіяни скеровують свої ракети на малозахищені цілі, наприклад, біля невеликих населених пунктів, то менш щільна оборона тут буде пропускати більшу кількість ракет. А, наприклад, у випадку намагань росіян прорвати масованими атаками багатоешелоновану оборону Києва, статистика відбиття буде значно вищою й іноді наближатиметься до 100%.

Обстріл у ніч на 8 січня здійснювався переважно складними для збиття гіперзвуковими ракетами (Х-47М2 «Кинджал», Х-22) чи ракетами з балістичною траєкторією (Іскандер-М, С-300/С-400), що і відобразилося в статистиці. До того ж, обстріл здійснювався по менш захищених регіонах України, а деякі з пропущених ППО невисокоточних ракет (Х-22,С-300/С-400) взагалі часто не досягають своїх цілей і падають, наприклад, у полях. Україна в ніч на 8 січня збила 18 із 24 крилатих ракет (75%) і 8 із 8 дронів (100%), що загалом співзвучно з показниками останнього року для ураження цього типу загроз.

Тож у статистиці відбиття жодна негативна тенденція не відображається. Навпаки, можна говорити про поступове посилення української повітряної оборони завдяки західним поставкам, зокрема низки нових комплексів Patriot, які, за словами гендиректора Raytheon Technologies, розробника та виробника цих ЗРК, Грегорі Гейз, очікуються в Україні вже в цьому році. Зеленський сказав, що подальше посилення ППО залишається пріоритетом для України та важливими є темпи посилення. 10 січня відбулося засідання Ради Україна — НАТО, присвячене масованим ракетним обстрілам України останнього часу. «Члени Альянсу вже поставили в Україну широкий спектр систем протиповітряної оборони, і сьогодні вони підтвердили свою відданість подальшому зміцненню оборони України», — говориться у спільній заяві учасників зустрічі.

«Шароварний Бонапартенко втратив шанс на звільнення Криму»

У рамках кампанії, спрямованої на дискредитацію кримського контрнаступу, ворожий агітпроп, реагував на серію січневих атак по окупованому півострову, просуваючи маніпулятивне твердження про те, що точку неповернення у боротьбі за Крим усе одно вже нібито пройдено, а подальша боротьба — беззмістовна. Вони силкуються нав’язати ідею, що оскільки шанс на повернення Криму до України втрачено, то далі на Україну чекатимуть міжусобиці та взаємні намагання перекласти вину за цю «поразку».

• Читайте також: Чий Крим і Одеса. Міф про приналежність півострова та південних регіонів Батьківщини

Окрім цього, пропагандисти вихопили деякі твердження з матеріалу Business Insider із посиланням на книгу головного кореспондента Wall Street Journal із закордонних справ Ярослава Трофімова «Наші вороги зникнуть». Мовляв, на думку військових США, кримський контрнаступ, найімовірніше провалився б, а це призвело б до цілковитої стратегічної поразки. За версією автора, США натомість порадили Україні зосередитися на південному контрнаступі. Відтак, резюмували пропагандисти, США «заборонили українцям наступати на Крим». Ані головнокомандувач, ані офіційні представники США не коментували цю інформацію. Варто зауважити, що журналіст посилається на анонімні джерела й на основі отриманих даних вдається до далекоглядних висновків і «якбитології», яку неможливо ні спростувати, ні підтвердити, адже в історії не існує альтернативних ходів — ми маємо лише гіпотези, що могло би відбутися за тих чи тих умов у минулому, але не маємо гарантії, що саме так все й сталося б. Тож теза агітпропу про те, що Штати «заборонили» кримський контрнаступ, і тим більше про те, що Київ уже втратив шанс на здобуття півострова — не більше, ніж маніпуляції.

«Залужний почне писати мемуари, назве їх: “Вкрадені перемоги”. У них він розповість, як склав план зі звільнення Криму і що в останній момент Зеленський та американці (британці) заборонили йому діяти так, як вимагала обстановка. До речі, таку ж книжку напише і Зеленський, але в ній буде все навпаки і головним антигероєм стане саме Валера Залужний, який захотів стати шароварним Бонапартенком і всупереч наказам Зелі, а також порадам генералів НАТО почав контрнаступ, вбивши в ньому півтори сотні тисяч солдатів ЗСУ», — йшлося в одному з кримських окупаційних телеграм-каналів.

Читайте також: У світі зараз 183 регіональні та місцеві конфлікти: як російський агітпроп маніпулював питаннями ескалації у 2023 році

На думку екскомандувача військами США в Європі генерал Бена Ходжеса, головна мета контрнаступу України — розрив сухопутного коридору між Росією та Кримом: «Можна вбити кожного російського солдата в радіусі 200 кілометрів навколо Бахмута, але це не змінить стратегічну ситуацію. Але якщо звільнити Крим, це змінить все». «З Криму все почалося, ним і завершиться — потрібно звільнити півострів з-під окупації», — сказав президент України Володимир Зеленський, виступаючи на міжнародній конференції «Кримська платформа» у 2022 році. Російським військовим стає неспокійно в окупованому Криму, розповів речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Зокрема, цього вдається досягти за допомогою поставлених Британією та Францією крилатих ракет підвищеної дальності. Детальніше про реакцію росіян на застосування поставлених США Україні балістичних ракет ATACAMS ми писали тут. Українські військові систематично руйнують бойовий потенціал російської армії у Криму, адже під удари українських ракет і дронів потрапляють ворожі системи ППО, склади, бази, арсенали, ключові логістичні хаби. Попри це агітпроп намагається довести, що півострів назавжди залишатиметься окупованим, а поточні ракетні та дронові атаки — не більше, ніж «спроба психологічного тиску» та «піар-акція». Знижуючи значущість воєнної активності в Криму, окупаційна влада намагається «нормалізувати» ситуацію на території півострова, а також всіляко перебільшує оборонну можливість ворожих сил.

«Падіння бойового духу в ЗСУ» і міжнародне турне «останньої надії» Зеленського

У навіяній картині скорої поразки ЗСУ відображаються й інші спекуляції. Наприклад, агітпроп переконує у втраті мотивації для боротьби більшістю солдат ЗСУ, знов-таки з посиланням на якісь чутки у невідомих «кулуарах». «У кулуарах пішли чутки, що з падінням бойового духу в армії впала і боєздатність ЗСУ, оскільки в армії залишилася мала частина мотивованих солдатів, які готові йти вперед і тримати кордони до останнього», — говориться в одному з анонімних каналів. Успіхи ЗСУ на лівому березі Дніпра в Херсонські області, де Україна продовжує утримувати плацдарм, викручуються пропагандистами як нібито ще один показник плачевної ситуації в українській армії: «Наше джерело повідомляє, що Банкова тепер тримає “міні плацдарм” на лівому березі Дніпра в населеному пункті Кринки з однієї простої причини. Якщо піти звідти, то розкриється величезна проблема — кинуті тіла загиблих солдатів, які росіяни масово знімуть і викладуть у мережу».

Останні міжнародні візити Зеленського і його команди агітпроп також інтерпретує як відчайдушне прохання про допомогу. «Зеленський поїхав до Балтійського турне перед Давосом, бо до Києва вже ніхто не хоче приїжджати. Хайп пройшов, навіть про Бучу забули. Крім піару, хайпу та інформаційних приводів, це Балтійське турне нічого не принесе. Останні сподівання Зеленського переконати спонсорів вкладатися в український військовий кейс. Часу знайти гроші для продовження гри залишилось небагато», — спекулював один із великих проросійських анонімних телеграм-каналів. Можливий візит Зеленського у Швейцарію коментували у схожому дусі з додаванням дезінформації про готовність української влади віддати все національне багатство в обмін на військову підтримку: «За нашими даними, у Швейцарію Зеленський/Єрмак летить, щоб умовити світовий бізнес на нові військові кредити для України. Натомість Зеленський хоче віддати буквально все (землю, активи тощо), і навіть, можливо, “віджаті” російські активи більш ніж на 300 млрд, які вже майже 2 роки Банкова намагається вибити собі, але захід лише обіцяє».

• Читайте також: «США ставлять на Залужного», або Як російська пропаганда розгледіла двовладдя в Україні через форму множини в одному твіті

Такого штибу навіювання російський агітпроп використовує задля підведення до свого головного твердження — необхідності укласти якнайшвидше перемир’я, приставши на умови Москви. «Тепер мир нам потрібний не тому, що це найприйнятніший варіант, а тому, що це тепер єдиний варіант виживання. Альтернативи більше немає», — заохочує до капітуляції популярний анонімний телеграм-канал. Тож за всіма маніпуляціями й спекуляціями стоїть прагнення послабити волю українців до спротиву. Немає гарантій, що попри номінальне оголошення перемир’я Росія не повернеться до агресивної поведінки, як показує досвід перших восьми років війни. До того ж Путін заявляє, що планує добитися «цілей СВО», що свідчить про те, що Кремль не збирається припиняти бойові дії. Хоча Москва вдається до «миролюбної» риторики, вона зберігає свої загарбницькі амбіції та максималістські цілі, атакуючи українські позиції на всіх ділянках фронту. Передчасне припинення бойових дій в Україні значно збільшує ймовірність поновлення російської агресії на набагато вигідніших для Кремля умовах у найближчому майбутньому — на це і розраховує агітпроп. Для цього оборону України пропагандисти подають як завідомо програшний варіант, від якого варто відмовитися.