In English

У цьому матеріалі розбираємо один з основних меседжів, який розганяли проросійські телеграм-канали цього тижня — знецінення першого успішного застосування ЗСУ американських балістичних ракет ATACMS. Детально про телеграм-канали, які отруюють український інфопростір, ми писали тут.

17 жовтня 2023 року Україна вперше завдала удару нещодавно поставленими американськими тактичними балістичними ракетами ATACMS. Ці ракети мають підвищену дальність порівняно з раніше поставленими США ракетами. Також через свою балістичну траєкторію вони є складнішими для відстеження та перехоплення російською ППО порівняно з раніше наданими ЗСУ французами й англійцями крилатими ракетами повітряного базування Storm Shadow. За повідомленнями урядовців США, Україна отримала ATACMS із дальністю ураження до 165 км та касетною бойовою частиною; Defense Express, портал про військову справу, проінформував, що це версія MGM-140. Така дальність дозволяє уражати ракетами майже всю окуповану територію, окрім південної частини Криму.

Операція Dragonfly — атака по летовищах у тимчасово окупованому Бердянську та Луганську — мала підсумком ураження техніки та живої сили противника. За даними телеграм-каналу Сил спеціальних операцій станом на 13:12 17 жовтня, одразу було вражено до дев’яти гелікоптерів (за даними Генштабу, які навела «Українська правда» вранці 18 жовтня, — шість), пускову установку ППО, спеціальну техніку, що перебувала на аеродромах, пошкоджено злітні смуги, а також було завдано втрат у живій силі противника. Застосування ракет підтвердив президент Зеленський. «Сьогодні я особливо вдячний Сполученим Штатам, — сказав він у своєму зверненні до народу. — Наші домовленості з президентом Байденом виконуються. І вони реалізуються дуже акуратно — ATACMS зарекомендували себе».

Щодо питання постачання Україні американських далекобійних ракет ATACMS точилися дискусії. Ще в січні 2023 року в Пентагоні говорили, що ця зброя «не на часі», адже Штати, мовляв, у такий спосіб не хочуть ескалювати ситуацію. Влітку обидві партії американського Конгресу підтримували відправлення Україні ракет великої дальності, про це повідомило видання CNN. 22 вересня 2023 року повідомлялося про те, що питання постачання ракет ATACMS для України розв’язане. Журналісти американського видання NBC News із посиланням на поінформованих американських чиновників і представник Конгресу повідомили, що Джо Байден під час переговорів із Володимиром Зеленським пообіцяв йому певну кількість ракет ATACMS для Збройних сил України. 9 жовтня 2023 року видання The New Yorker писало, що президент США нібито схвалив передачу далекобійних ракет ATACMS Україні ще на початку осені, до зустрічі з українським колегою. Утім, офіційних повідомлень про наявність на озброєнні ЗСУ ракет ATACMS не надходило.

Адміністрація Байдена дала зелене світло на постачання Києву далекобійних ракет у той час, коли українські військові ведуть штурмові дії на Запорізькому напрямку та в околицях Бахмута, при цьому стримуючи спроби російських сил прорвати оборону в районах Куп’янська та Авдіївки. Декілька днів до цього Путін говорив, що український контрнаступ буцімто провалився, а російські війська покращують становище по всій лінії фронту. Розбираємося у відтінках розпачу російського агітпропу у відповідь на застосування Україною ATACMS.

Офіційна реакція Росії: погана міна при поганій грі

Міністерство оборони Росії офіційно не коментувало атаку на свої позиції ракетами ATACMS. Це типова тактика ігнорування теми — після того, як стається невигідна пропагандистам подія, офіційні джерела її замовчують або вибірково висвітлюють певні аспекти. У такий спосіб вони розраховують применшити або мінімізувати негативні аспекти ситуації. Втім, було би безглуздо зовсім ігнорувати тему, про яку наввипередки повідомляють численні медіа. Тож Путін, який на той час перебував у Пекіні на третьому Міжнародному форумі «Один пояс, один шлях», був змушений хоч якось зреагувати на ситуацію. Він удавався до всілякого роду софізмів — мовляв, якщо Москва програє цю війну, то для чого Захід постачає Україні далекобійні ракети та дороге озброєння, а оскільки таке постачання є, то це нібито означає, що Росія… перемагає! «Навіщо тоді постачати ATACMS? Якщо він (бій. — «ДМ») програний, нехай заберуть озброєння», — сказав Путін.

Та головний наголос коментарів Путіна, як і у випадку з коментуванням постачання Україні від союзників інших видів озброєння, стосувався твердження про марність для фронту таких поставок. «Що найголовніше, це кардинально, взагалі не в змозі змінити ситуацію на лінії зіткнення. Неможливо. Про це можна точно сказати», — говорив Путін. Не визнаючи суттєвої загрози від самих ракет, Путін через ATACMS раптом тавтологічно визнав сам факт війни. «Це створює додаткові загрози, але ми, звісно, зможемо відбивати ці атаки. Війна є війна», — промовив Путін слова, за які в Росії ув’язнюють. Водночас президент Росії взявся до залякування, стверджуючи, що поставки лише «подовжать агонію» України та небезпечно «втягнуть у конфлікт» США.

Тож реакція російського керівника — спроба применшити значення американських ракет у війні. Вторили трактуванням диктатора Росії й анонімні проросійські телеграм-канали. Головні сподівання пропагандистів — на незначну кількість поставлених ЗСУ ракет: «Ракет Storm Shadow також було відправлено, зважаючи на все, небагато. І удари ними завдавалися точково, а не масовано. Про щоденне застосування не йшлося, а часом перерви були на тижні й більше. Відповідно, і вплив на фронт вони мали обмежений… Тому, повторимо, питання кількості поставлених ракет — ключове».

«Червоні лінії хіба що на трусиках» — реакція анонімних телеграм-каналів

Російський агітпроп відповів на операцію «Dragonfly» ширшою палітрою — від більш стриманої реакції до відвертого страху й ненависті. Деякі пропагандисти назвали її «одним із найсильніших ударів по російських військах в Україні». У телеграм-каналі одного з ворожих блогерів ішлося: «Про те що "треба робити висновки, щоб такого більше не повторилося" писати безглуздо. Таке буде повторюватися, поки триває війна. Треба бути до цього готовим».

В іншому фіксуємо нарікання на бездіяльність російського військового керівництва: «Часу, щоб підготуватися, було достатньо. Про те, що х*хлу передали ATACMS із касетними, було відомо ще кілька місяців тому. Замість того, щоб підготуватися, чим займалися? Про косіння трави й журнали журналів промовчу…». Інша група «передбачає» перепродаж цього виду ракет на чорному ринку, зокрема до країн Близького Сходу, мовляв, саме так відбулося з іншими одиницями західного озброєння — Україна начебто «перепродала» РПГ терористам із ХАМАС.

Інші непокояться через відсутність реакції Кремля на чергове порушення «червоних ліній»: «в Іран СУ-35 і С-400 поставити боїмося через думку Ізраїлю (а треба підписувати контракт на їх максимальну кількість), почати нормально воювати (як зараз Ізраїль) також кишка тонка, а червоні лінії проходять по трусиках дітей одного тувинця й однієї гімнастки».

Більш «оптимістичною» була версія, згідно з якою Росія буцімто навчилася збивати універсальні пускові установки реактивних систем залпового вогню HIMARS і високоточні крилаті ракети Storm Shadows, тож дасть раду і з ATACMS.

Проросійські кримські пабліки: острах і розпач

За інформацією CNN, яке посилається на речницю Ради національної безпеки Едріен Вотсон, Київ отримав версію ракети з дальністю 165 км, тож у зоні ураження ЗСУ опиняється лише низка потенційних цілей у вигляді аеродромів — вже атакованих під Бердянськом і Луганськом, а також ще неуражений під Джанкоєм. А також інші об’єкти на більшості окупованої території України, окрім більшої частини Криму, хоча мис Тарханкут потрапляє в зону дії.

Хоча Україна станом на 19 жовтня не застосовувала ракети ATACMS по російських військових об’єктах у Криму, в проросійських кримських телеграм-каналах не приховували песимізму та роздратування щодо майбутнього півострова. Зокрема, це стосувалося відбудованого Керченського мосту: «наступна ціль очевидна: наш міст», «ех, тільки-но [Керченський] міст відремонтували». Нагадаємо, що 17 липня 2023 року на мосту, що сполучає Росію з окупованим півостровом, сталися вибухи, внаслідок яких було зруйновано одну секцію мосту та пошкоджено іншу. Відновлення зайняло декілька місяців, і минулого тижня окупаційна влада заявила, що ремонтні роботи закінчилися на 18 днів скоріше, ніж планувалося. Сили оборони України вважають Керченський міст легітимною військовою ціллю, оскільки Росія перекидає свої війська і техніку на південний фронт під час повномасштабного вторгнення в Україну.

«І що? Тепер ми знову “висловимо занепокоєння”? Чого Кремль мовчить? Це у нас тепер ракети полетять!» — панікували дописувачі одного із севастопольських телеграм-каналів. Низка проросійських користувачів місцевих пабліків також писала про погіршення становища Чорноморського флоту Росії, штаб-квартира якого наприкінці вересня 2023 року зазнала атаки британськими ракетами Storm Shadow. Військові оглядачі переконують, що з отриманням Києвом ATACMS російські військові не почуватимуться в безпеці будь-де в Криму, утримувати Крим стане все важче для Росії.

Більш «оптимістично» звучали версії, що, мовляв, у Києва «лише 20 ATACMS, 8 із яких уже приземлилися в Бердянську та Луганську», тож небезпека не така вже й велика. Деякі анонімні телеграм-канали також писали, що нібито Захід «дозволяє» Україні атакувати Бердянськ і Луганськ, але по Криму бити «заборонено». Такого штибу повідомлень відчутно менше, аніж меседжів, які свідчать про занепокоєння і страх.

«Українці вдарили ракетами ATACMS, щоб зіпсувати візит Путіна в Китай»

Однією з поширених тактик маніпуляторів є зміщення акцентів із чутливих для себе подій на більш вигідні для обґрунтування агітпропом. 17 жовтня 2023 року російські пропагандисти дуже пишалися візитом Путіна до Китаю, що мало би засвідчити формування потужного антизахідного альянсу. Тож просувалася теза, що успішне застосування ATACMS є лише спробою Заходу зіпсувати загальний фон зустрічі Путіна з лідером КНР Сі Цзіньпіном. 

«Демократам зайва впевненість Путіна не потрібна, особливо на тлі проблем Заходу через Близький Схід. Ракети були давно на території України, чекали на сприятливий момент. Дочекалися. Вранці перед візитом Путіна на дуже важливі перемовини. Чи, думаєте, збіг?» — висував припущення один із проросійських анонімних телеграм-каналів. 

ATACMS: політична складова 

У воєнній площині кількість ATACMS справді матиме визначальне значення для розвитку подій на полі бою, про що говорив і начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов. При цьому і невелика кількість ракет здатна завдавати шкоди ворогу, а отже зберегти життя українських військових. Та в передачі та застосуванні ракет ATACMS вагомою є політична складова. Ракети ATACMS разом із винищувачами F-16 перебували на вершині технологічного запиту України до союзників від початку повномасштабного вторгнення. До останнього Захід, балансуючи між підтримкою України й уникненням ескалації, відмовляв Україні у своєму найпотужнішому нестратегічному озброєнні. Тепер ЗСУ володіє всією ключовою номенклатурою необхідної зброї й акцент у запитах до союзників зміститься на кількість, оперативність поставок та ефективність обслуговування. Рішення ж Вашингтона поставити довгоочікувані ракети свідчить про більшу готовність ризикувати та водночас довіряти Києву в чутливих військово-політичних аспектах. 

До того ж передача Україні ATACMS може мати каталізувальний ефект для Німеччини щодо передачі ракетних систем Taurus, які потенційно можуть сягати цілей за 480 кілометрів. Вони могли би компенсувати витрачені в ході контрнаступу аналогічні англійські та французькі ракети. Раніше речник владної фракції Соціал-демократичної партії в Бундестазі Нільс Шмід повідомляв, що Німеччина не надішле Taurus, доки Штати не поставлять Києву свої власні ракети. Російська сторона неодноразово заявляла, що постачання зброї (від протитанкової зброї та артилерійських снарядів до танків і крилатих ракет) є неприпустимим і означає порушення «червоних ліній». Утім, щоразу, коли перетинають чергову «червону лінію», а Росія не підкріплює погрози конкретними справами, довіра до Росії ще більше підривається.