Автори:

Юлія Поліковська

ГО «Український інститут медіа та комунікації» презентувала онлайн-курс «Як протистояти когнітивним впливам». Він розроблений для журналістів, викладачів журналістики, комунікаційників, представників громадянського суспільства і всіх, хто прагне відповідально споживати інформацію.

У межах курсу можна дізнатися, як деконструювати теорії змов, розпізнавати глибинні фейки та працювати з інформацією в інтернеті, зокрема в соцмережах.

За словами виконавчої директорки УІМК та однієї з авторів курсу Діани Дуцик, ідея проєкту виникла ще до повномасштабного вторгнення.

«У 2021 році дослідники з Університету Джона Хопкінса підготували для сайту NATO Review аналітичну записку, у якій застосували визначення “когнітивна війна” (згідно з яким, людська свідомість розглядається як поле битви. — Прим. ред.). Відповідно до цього визначення, аби впливати на думку людей / конкретних груп, потрібно не просто поширювати, наприклад, фейкові новини, а поєднувати різні засоби: кібернетичні, психологічні, механізми соціальної інженерії. Ця аналітична записка наштовхнула мене на думку, що варто глибше розповісти про когнітивний вплив», — сказала Діана Дуцик.

Завідувач кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії і директор Школи політичної аналітики НаУКМА Максим Яковлєв, який підготував розділ про деконструювання теорій змов, під час презентації зазначив, що останні можна використовувати опосередковано у протидії когнітивним впливам: «Теорії змови — це яскрава ілюстрація антинаукового погляду на світ. Розбір їхніх засад допоможе, наприклад, зрозуміти, як працює кремлівська пропаганда на різних майданчиках і з різними аудиторіями».

Консультант Світового банку у сфері кібербезпеки й аналізу даних, головний аналітик цифрових платформ Суспільного Михайло Кольцо розкрив у курсі, як розпізнавати глибинні фейки на фото, відео та аудіо: «Ви потрапляєте у ситуацію, коли ви не можете вірити власним очам. Це не звичайний фейк, де на реальному зображенні щось змінили. Це щось згенероване з нізвідки. Однак якщо ви розумієте, куди і як правильно дивитися, як використовувати інструменти, щоб розпізнати підроблену фотографію / відео, то впораєтесь з цим».

Дослідник медіа у ГО «Львівський медіафорум» Отар Довженко розробив для курсу розділ «Як соцмережі сприяють поширенню пропаганди та дезінформації і що цьому можна протиставити».

За його словами, він поставив собі за мету зруйнувати хибні уявлення про соцмережі в людей, які не належать до вузької медіатизованої аудиторії: «Коли вони стикаються з ситуаціями, де правила працюють проти користувачів, які, як їм здається, нічого не порушили, або спостерігають, як комерційні механізми витісняють поступово механізми природного обміну інформацією, їх це шокує та обурює. Вони починають звинувачувати у цьому “недобросовісні” міжнародні корпорації. Тому, як на мене, частина медіаграмотності — це адекватне розуміння, що таке соціальні платформи, як вони працюють і як нас сприймають їхні власники».

Розділ «Як перевірити інформацію в інтернеті: базові правила та інструменти» розробила журналістка, фактчекерка проєкту StopFake.org Олена Чуранова.

«Мені здається, що цей розділ важливий не лише для медійників, викладачів та студентів журфаків, а й для всіх українців, адже у нас війна, а росія постійно поширює фейки, які насправді спростовуються досить легко. Для мене як для фактчекерки щастя — спостерігати, як в коментарях під дописом з фейковим контентом користувачі самі спростовують фейк і показують, як вони це зробили. Люди самі стають фактчекерами, і це круто. Тому важливо й надалі поширювати ці знання, аби охопити якомога більше людей», — сказала Олена.

Онлайн-курс передбачає проходження як у форматі ознайомлення, так і отримання сертифіката за умови реєстрації на сайті та розв’язання всіх тестових завдань. Курс доступний за посиланням.

Онлайн-курс створений Українським інститутом медіа та комунікації за підтримки Американської асоціації юристів Ініціативи з верховенства права ABA ROLI Ukraine в межах програми «Сприяння інтернет-свободі в Україні».

Фото: JTA