Автори:

Юлія Поліковська

Нещодавно «1+1 media» спільно з благодійний фондом Smart Angel запустили новий освітній проєкт — Міжнародну конференцію з медіаграмотності, яка відбулася в онлайн-форматі 6 червня. До участі запросили лекторів, які ділилися досвідом у сфері протидії дезінформації та розповідали про практичні аспекти розвитку навичок з інфомедійної грамотності в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну. Доповіді, виголошені на конференції, тепер доступні глядачам на ютуб-каналі «1+1» за посиланням.

Варто зазначити, що оригінальні доповіді лекторів, виголошені під час виступів на конференції англійською мовою, доповнили субтитрами українською, італійською, німецькою та французькою мовами.

«Глядачі з легкістю зможуть дізнатися більше про протидію фейкам, вплив пропаганди на суспільство, а також безпеку в інтернеті в умовах повномасштабної війни, — повідомили в “1+1 media”. — Освітній проєкт надає не тільки теоретичні знання щодо протидії дезінформації, а й практичні навички медійної й інформаційної грамотності».

Для перегляду доступні такі теми:

«Історія як зброя: як рф маніпулює історією задля досягнення своїх цілей» від продюсера «1+1 media», засновника проєкту «Реальна історія» Акіма Галімова.

Журналіст розповідає про те, що Росія споконвіку використовує всі можливі інструменти з впливу на маси: від традиційних медіа до культури й історії, та вказує на те, як вона маніпулює історичними фактами для просування пропагандистських наративів. Глядачі побачать реальні приклади історичних викривлень і дізнаються, для чого країна-терорист використовує їх.

Професор Віденського університету, експерт Center for Democratic Integrity та дослідник Research Center for the History of Transformation Антон Шевцов представив доповідь «Вплив російської пропаганди на український медіапростір», у якій ідеться про те, як російські наративи ширяться в інформаційному просторі з визначеними цілями та орієнтовані на різні цільові аудиторії.

• Читайте також: Кількість українців з високим індексом медіаграмотності знизилася за другий рік війни, — дослідження «Детектора медіа»

Однією з головних аудиторій роботи російської пропаганди є українці, в тому числі ті, які перебувають за кордоном. Спікер детально пояснює, яким чином ворожі наративи й дезінформація впливають на українське суспільство, та принцип функціонування основних інструментів з протидії їм.

Заступниця міністра цифрової трансформації України з питань європейської інтеграції Валерія Іонан у виступі «Цифрова грамотність в умовах повномасштабної війни» говорить про те, що Україна стала світовим лідером з диджиталізації: ми впроваджуємо найсучасніші технологічні стандарти документації в державних структурах — саме в нашій країні вперше цифрові паспорти були визнані чинними на рівні з паперовими. Валерія Іонан продемонструє здобутки з розвитку цифрової грамотності на прикладі застосунку «Дія».

Керівниця відділу проєктного менеджменту Центру стратегічних комунікацій Вікторія Мерлич виступила з доповіддю «Як у потоці маси порад шукати перевірену інформацію про те, як діяти під час надзвичайних ситуацій».

До надзвичайних ситуацій важливо бути готовим — мати інструкції, як діяти, якщо щось сталося. Спікерка розповідає про досвід запуску Dovidka.info як довідника з безпеки й надійного джерела інформації в умовах повномасштабної війни.

«Епоха постправди. Причини та рішення» — цьому аспекту інформаційної війни присвятив свій виступ професор кафедри журналістики і масової комунікації Американського університету в Каїрі Габріеле Косентіно.

Що таке епоха постправди? Чому ми живемо у світі, коли емоції стали вищими за факти? Та як саме сучасне суспільство вживає й обробляє інформацію? На ці запитання він дає відповіді у своїй лекції.

«Попереду кожного геноциду йде пропаганда. Як російські пропагандисти готували підґрунтя для війни в Україні» — таку доповідь виголосив керівник Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей.

Геноцидна риторика є одним з інструментів комунікацій Росії з метою виправдання та «обґрунтування» повномасштабного вторгнення в Україну з метою винищення українців як народу. Глядачі дізнаються, чому важливо, щоб інші країни визнавали дії РФ геноцидом, а також, які результати у цьому процесі маємо вже сьогодні.

• Читайте також: Стратегію з розвитку медіаграмотності до 2026 року оприлюднили для громадськості

Про «Медіаграмотність в інтернеті: виклики та шляхи протидії дезінформації» розповів керівник освітнього відділу Faktabaari Карі Ківінен.

Інтернет став основним майданчиком спілкування й джерелом новин в усьому світі. Через простоту доступу й можливість легко генерувати контент ми все частіше стикаємося з явищами дезінформації, викривлення фактів й інформаційної маніпуляції. Як із цим боротися і як розвивати власну медіаграмотність онлайн — розповідає Карі Ківінен.

Докторка політичних наук, професорка, дослідниця інформаційних війн Лідія Смола у доповіді «Психологічний вплив пропаганди» розбирає явище пропаганди від самих джерел та пояснює, чому суспільству справді складно відрізнити правду від дезінформації. Вона розповідає про важливість розвитку навичок критичного мислення й інформаційної гігієни в умовах війни.

Дослідниця Центру медіастудій і журналістики Університету м. Гронінгена в Нідерландах Ольга Пасіцельська зосередилася на «Медіаграмотності для людей старшого віку (60+)».

На прикладі дослідження аудиторії Ольга Пасіцельська говорить про те, чи є люди старшого віку більш вразливими до пропаганди, ніж молодші покоління. Вона розповідає про особливості розвитку медіаграмотності для людей віком 60+ та ефективні способи якісно й просто фільтрувати інформацію для цільової аудиторії.

• Читайте також: В ефірі «Сніданку з 1+1» програмний директор ГО «Детектор медіа» розповів про «Індекс медіаграмотності українців»

«Довіра до комунікацій в умовах дезінформаційного середовища» — цьому питанню присвятив свій виступ заступник міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко.

Як розповів заступник міністра, грамотна робота з інформацією та розвиток загальної медіаграмотності суспільства мають бути інтегровані в діяльність державних установ, особливо під час війни. Тарас Шевченко ділився українським досвідом з підвищення навичок з інформаційної стійкості суспільства й протидії дезінформаційним кампаніям ворога.

Додамо, проєкт реалізується у межах «Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації», що впроваджується «1+1 media» та Smart Angel у співпраці з експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Фото: учасники Міжнародної онлайн-конференції з медіаграмотності, проведеної «1+1 media» спільно з БФ Smart Angel