Автори:

Юлія Поліковська

Сьогодні, 5 грудня, Україна разом з 80 країнами, які є членами Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), презентувала результати міжнародного порівняльного дослідження якості освіти PISA-2022, у межах якого оцінюють компетенції 15-річних учнів у читацькій, математичній та природничо-науковій грамотності. Якщо у 2018 році, коли Україна вперше долучилася до дослідження, зафіксували вкрай низькі успіхи з математики, то 2022-й ознаменувався регресом у читанні. На цьому наголосила колишня міністерка освіти і науки України Ганна Новосад у межах проведення «Національного тижня читання».

Відповідно до результатів дослідження, в Україні лише 59% учнів досягли базового рівня з читання. За словами Ганни Новосад, це свідчить, що українським учням складно:

• розуміти досить довгі за обсягом цілісні або множинні тексти;
• інтерпретувати значення мовленнєвих нюансів;
• порівнювати різні погляди на проблему й робити висновки на основі кількох джерел;
• оцінювати зв’язок між конкретними твердженнями та загальною позицією чи висновком певної особи щодо конкретної теми;
• міркувати над стратегіями, якими користуються автори, щоб передати свої погляди;
• порівнювати та зіставляти твердження, явно репрезентовані в кількох текстах, й оцінювати надійність джерела на основі чітких критеріїв.

«Привіт, наша здатність до протистояння ІПСО», — зазначила Ганна Новосад про виклики для українського громадянського суспільства.

Водночас вона закликала всіх детально ознайомитися з результатами національного звіту PISA-2022 для формулювання відповідальних висновків та висловила подяку за проведення дослідження команді Українського центру оцінювання якості освіти в умовах великої війни: «Це те, що називають, як правило, неможливим».

Варто враховувати, що, за словами міністра освіти і науки України Оксена Лісового, «Україна — єдина країна, яка провела дослідження в умовах війни».

У МОН повідомили, що загалом результати PISA-2022 виявилися нижчими за результати минулого циклу, і це — очікувано. Імовірно, на це вплинула сукупність чинників, пов’язаних з пандемією та повномасштабним вторгненням.

«PISA дає величезний масив даних для розроблення і коригування освітньої політики. Ми розуміли, що освітні втрати через пандемію ковіду й війну неминучі, проте зараз у нас є розуміння масштабів. Ми вже розпочали роботу для надолуження освітніх втрат і будемо робити це, ґрунтуючись на результатах дослідження. Зокрема, у школах будують і ремонтують укриття: на це з держбюджету виділено 1,5 млрд на цей рік і 2,5 млрд грн — на наступний. Наша мета — забезпечити очне навчання дітей у школах там, де це дозволяє безпекова ситуація. Закуповуємо автобуси, щоб учні з різних населених пунктів мали змогу діставатися до шкіл і здобувати якісну освіту. Разом із міжнародними партнерами закуповуємо гаджети для навчання», — прокоментував міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

У МОН України запевнили, що, зважаючи на рівень освітніх втрат, засвідчений PISA-2022, зорієнтують українську систему освіти для подальшого руху в потрібному напрямку й допоможуть скласти план дій для надолуження освітніх втрат і розривів між різними групами учнівства.

«Те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства. Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше — із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок», — прокоментувала директорка Українського центру оцінювання якості освіти і національна координаторка PISA в Україні Тетяна Вакуленко.

З Національним звітом за підсумками дослідження, підготовленим УЦОЯО, можна ознайомитися за посиланням. У дослідженні взяли участь підлітки з 18 регіонів України, що пов’язано з безпековою ситуацією в країні. Очікується, що результати дослідження дадуть змогу ухвалювати виважені управлінські рішення, пов’язані з політикою у сфері освіти.

Фото: НУШ