Тарас Фролов, «Однокласник»: «Моя задача — не змінити ситуацію з читанням серед підлітків, а дати їм більше перевіреного, якісного матеріалу»

Тарас Фролов, «Однокласник»: «Моя задача — не змінити ситуацію з читанням серед підлітків, а дати їм більше перевіреного, якісного матеріалу»

11:30,
12 Березня 2024
2262

Тарас Фролов, «Однокласник»: «Моя задача — не змінити ситуацію з читанням серед підлітків, а дати їм більше перевіреного, якісного матеріалу»

11:30,
12 Березня 2024
2262
Тарас Фролов, «Однокласник»: «Моя задача — не змінити ситуацію з читанням серед підлітків, а дати їм більше перевіреного, якісного матеріалу»
Тарас Фролов, «Однокласник»: «Моя задача — не змінити ситуацію з читанням серед підлітків, а дати їм більше перевіреного, якісного матеріалу»
Головред видання для підлітків, яке існує понад сто років, — про те, як говорити з читачами про війну, як залучити їх до створення контенту та як журналу конкурувати з інтернетом.

Підлітковий журнал «Однокласник» у 2023 році відзначив свій столітній ювілей. Від самого початку існування, з 1923 року, він мав назву «Червоні квіти», видавався в Харкові та був офіційним друкованим органом Головсоцвиху — управління, яке в радянській Україні відповідало за дошкільні та шкільні установи, підвищенням кваліфікації соціальних працівників тощо. У 1931 році, після об’єднання з виданням для молодших школярів «Більшовиченятко», журнал перейменували на «Піонерію», і він проіснував аж до початку 1991 року, коли отримав свою теперішню назву.

За століття безперервного існування він був дуже різним, багато чого в ньому змінювалося, але завжди публікувалися найвідоміші українські літератори — від Миколи Трублаїні, Всеволода Нестайка, Григора Тютюнника та Михайла Стельмаха до Оксани Забужко, братів Капранових, Богдана Жолдака, Михайла Слабошпицького, Юрія Андруховича й Олександра Ірванця. У третьому числі 2022 року на обкладинці журналу був Сергій Жадан і гурт «Жадан і Собаки». Ось тут на відео головний редактор видання (а також науковий співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва) Тарас Фролов розповідає про історію журналу та трансформації, які з ним з ним відбувалися.

«Детектор медіа» поговорив із Тарасом Фроловим, який очолив журнал у 2022 році, про те, чому підлітки не читають, як обирати теми для журналу, коли майже все можна знайти в інтернеті, чи можуть конкурувати друковане видання з тіктоком і як виживає видання під час війни.

— Тарасе, які особливості журналу «Однокласник» ви б назвали?

«Однокласник» розрахований на підліткову аудиторію. Зараз залишилося небагато періодичних видань в Україні, які працюють саме з такими читачами. Друга наша особливість — це друковане видання, яке, звичайно, публікує уривки матеріалів на сайті, але повну версію можна прочитати у журналі. Третя історія — ми робимо і пізнавальний, і розважальний контент. А четверте — журнал «Однокласник» тримає друк уже 100 років. Ми виходили під різними назвами, редакційні архіви збереглися і є послідовність із 1923 року.

Тарас Фролов

— Який контент переважає в журналі?

Зараз ми збільшили кількість контенту, бо внесли зміни в дизайн і верстку журналу. Це дозволило нам збільшити кількість знаків на одній сторінці вдвічі, й тому ми можемо розказати більше. Ми приділяємо більше уваги пізнавальним історіям та освітньому контенту про науку, технології, культуру та компʼютерні ігри. Ми чули зауваження, що ніхто це читати не буде, підлітки зараз такого не розуміють. Вони сидять у тіктоці, телеграмі та ютубі. З досвіду наших маленьких фокус-груп, які ми проводили у редакції під час майстер-класів для підлітків, побачили, що соціальні мережі нікуди не дінуться, як і всі смартфони, але від того підлітки не стали іншими, менш допитливими щодо того, що відбувається у світі. Ми думали про необхідність розширяти свою присутність у соціальних мережах. Зараз у нас велика аудиторія у фейсбуці, завдяки якій ми отримали торішню фінансову підтримку. Але це не читачі журналу. Ми збираємося розширювати свою присутність у телеграмі та створити канал на дискорді.

— Літературний додаток — це складова кожного номеру чи він виходить із певним інтервалом?

Літературний додаток — невіддільна частина журналу «Однокласник». Він публікується в кожному номері, де ми розміщуємо поруч матеріали авторів-професіоналів і початківців. Ми хочемо отримувати нові доробки від молодих письменників — тих, кому пишеться, та від літераторів, які вже мають своє ім’я.

— Як ви наповнюєте сайт?

У нас немає поки технічної можливості на сайті зробити пейвол, тому зараз на нашій сторінці можна глянути уривки з журналів і скласти уявлення про випуски, щоб замовити його. Ми розуміємо, що друковане видання має залишатися, але не можемо покладати великих сподівань (на те, що журнал буде існувати. — «ДМ»). З іншого боку, ми не маємо нехтувати електронними можливостями. Ми хочемо розширитися та дублювати контент і в онлайн-, і друкованому варіантах.

— Як змінилася робота видання під час війни?

— У нас скоротилася редакція: зараз постійно над журналом працює чотири людини. Також співпрацюємо з авторами, які пишуть твори та надсилають їх нам. Ми подумали, що неможливо робити журнал для підлітків, у який вони не будуть вкладатися. Торік ми звернулися до інформаційно-творчої агенції «Юнпрес», що розташована в Києві та займається освітою підлітків із журналістики. У першому номері «Однокласника» за 2024 рік ми опублікували три матеріали, створені студентами агенції, і сподіваємося, що співпраця продовжиться.

Перед журналом постали матеріальні виклики. З початком повномасштабної війни змінилася ситуація на ринку друку. Торік ми вийшли лише з двома подвійними номерами. Ціни на друк зросли, а наші прибутки не змінилися. Через це нам довелося зменшити випуски. Ця проблема залишається й досі. Ми сподіваємося, що зможемо її подолати й продовжити виходити щомісяця та без скорочень.

— Чи публікує «Однокласник» матеріали про війну?

У цьогорічному першому номері ми розмістили три матеріали від журналістів-підлітків із «Юнпрес». Вони написали про те, як переживають війну, та розповіли історії близьких людей. Торік ми намагалися звʼязатися з Міністерством інформаційної політики, щоб вони запропонували певну інформацію, але ми не встановили контакт. Ми пишемо і будемо писати про війну. Не скажу, в якій формі, бо щоразу це складно. Такий контент важко готувати для дорослих і не менш — для підлітків.

— Як ви шукаєте теми, коли майже все можна знайти в мережі?

Ми вирішили, що інтернет надає інформацію, але її дуже багато. Ми намагаємося давати такі матеріали, які нам здаються цікавими. Наприклад, у цьогорічному першому номері «Однокласника» ми писали про французький аналог інтернету. Так, цю інформацію можна знайти в інтернеті, але для того, щоб її знайти, потрібно витратити час. Саме журналісти витрачають цей час для того, щоб знайти ці відомості, упорядкувати їх і передати нашим читачам.

— Чому, на вашу думку, підлітки мало або зовсім не читають журнали?

— Я думаю, що не лише підлітки не читають періодичну пресу, але й дорослі. Я можу лише будувати гіпотези, чому люди не читають друковані видання. Можливо, її мало видають. Певна відповідальність лежить на видавцях, які не були готові ризикувати та пробувати нові формати, платити гроші за експериментальні історії. Зараз чимало журналів дуже схожі один на одного.

Моя задача — не змінити ситуацію з читанням серед підлітків, хоч це буде прекрасно. Я маю завдання дати їм більше перевіреного, якісного, цікавого матеріалу, який вони використовуватимуть і який покаже читачам, що світ великий. Якщо мені це вдасться, то я сподіваюся, що опосередковано підлітки почнуть читати більше. Хоча я не думаю, що вони читають менше, просто перейшли на інші формати. Позаяк дорослі використовують більше матеріальні пристрої. Єдине, коли ви тримаєте у руках журнал, це трохи інше відчуття.

— Торік вийшло два подвійні номери, а яка була ситуація з випусками у 2022 році?

У 2022 році вийшли всі номери від 1-го до 12-го. Тільки випустили декілька подвійних номерів. Тоді ще була фінансова подушка, а потім й вона закінчилася. Більша частина наших читачів передплачувала журнал через «Укрпошту». Однак ми як редакція могли отримати кошти від передплатників лише після того, як надрукували та передали наклад «Укрпошті». Для нас це була не передплата, а післяоплата. А для того, щоб надрукувати наклад, ми потребували грошей, що було проблемою. Власне, тому ми не вийшли торік так, як хотіли. Тепер ми припинили співпрацю з «Укрпоштою» і підприємством із розповсюдження «Преса». Редакція не може забезпечити роботу, яку від нас хочуть. З іншого боку, ми не можемо отримати від них зароблених коштів, тому вирішили, що цього року будемо працювати напряму з передплатниками.

— Який зараз наклад «Однокласника»?

Зараз наклад 200 екземплярів. Наприкінці 2022 року кількість передплат сягала близько 800. У нас є певна кількість передплатників, яким ми надсилаємо примірники. Все інше ми надсилаємо у бібліотеки. Будемо очікувати, що бібліотеки будуть теж передплачувати журнал.

— Як фінансується видання? Тільки з прибутку чи є ще додаткові джерела?

— Зараз фінансуємося винятково з прибутку. Торік у нас були добровільні пожертви на журнал. Невеликі й вони не могли покрити друк, але їх було достатньо, щоб тримати редакцію вкупі. Наразі ми не маємо цих пожертв і тому залежимо винятково від розповсюдження журналу та від того, як його купуватимуть. Ми шукаємо спонсорів, які могли б допомогти нам на початку фінансування. Не втрачаємо надії, що у нас усе вийде. Зокрема, ми писали грантові заявки.

Торік ми підготували ювілейний випуск журналу «Однокласник». Це подарункове видання з матеріалами, які виходили у виданні у 90-і роки. У такий спосіб ми пробували фандрейзити кошти для журналу. Попри ціль у 250 тисяч гривень, ми зібрали шість тисяч.

Зараз у журналі немає реклами, оскільки ми маємо невеликий наклад. Ми не відкидаємо ідею розміщувати оголошення. Для цього просто потрібно збільшити наклади, щоб зацікавити майбутніх рекламодавців.

— Як ви реалізуєте примірники журналу?

— У нас є передоплата на пів року і на рік, до якої можна приєднатися буквально кожного місяця. По-друге, маємо онлайн-магазин на нашому сайті, який запустили минулого вересня. Там можна придбати як свіжі випуски журналу, так і попередні. Торік ми вели переговори з одним з агентств, яке займається розповсюдженням преси в Києві. Зупинилися на тому, що не могли гарантувати постійні наклади. Поки ми не поверталися до цієї теми. Розповсюджувачі преси хочуть працювати, але їм потрібні гарантії, що вони не будуть із порожніми полицями.

Ви запрошуєте нових авторів до «Однокласника»?

— Кожного номера ми пропонуємо підліткам долучатися до роботи над номером і надсилати свої матеріали. У нас є постійна пропозиція малювати обкладинку номера. Ми одразу говоримо авторам, що це абсолютно добровільна історія. З їхнього боку — це великий внесок у журнал, а ми можемо надіслати декілька екземплярів випуску. Ми розуміємо, що треба залучати нових людей і популярних авторів до роботи над журналом.

Тарас Фролов

— Які плани у вас щодо розвитку журналу?

— Цього року ми обов’язково опублікуємо матеріали з минулих випусків «Однокласника» з 90-х як «золотого» періоду в історії журналу. Тоді у нас була велика кількість чудових ілюстраторів і письменників, а велику частку матеріалів писали підлітки. Ми хотіли б з цим надбанням познайомити наших сьогоднішніх читачів. Інколи написане раніше має смішний вигляд, інколи — застарілий, а іноді те, що написано 20–30 років тому, все ще актуальне.

Ми хочемо започаткувати серію коміксів, але їх складно виробляти, тому потрібен певний час. Наразі публікуємо окремі історії, які мають свій початок і кінець в одному випуску, розміщуємо уривки з написаних книжок, які зараз або невдовзі з’являться на книжкових полицях у магазинах. Але ми працюємо над запуском власного роману з продовженням, на який могли б впливати читачі.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду