16 серпня завершився прийом заявок на премію подкастів «Слушно», яку заснувала і третій рік поспіль проводить команда Megogo Audio. З 21 серпня по 15 вересня триватиме голосування слухачів подкастів — найкращі проєкти обиратимуть у категоріях «Про бізнес», «Про культуру й мистецтво», «Про історію і суспільство», «Про спорт», «Про науку й технології», «Розважальний подкаст» і «Про здоров’я та саморозвиток».

Голосування слухачів відбувається на сайті премії. Щоби проголосувати, треба зареєструватися на Megogo або ж просто авторизуватися, якщо у вас уже є обліковий запис. Таким чином журі премії зможе підтвердити унікальність кожного голосу і запобігти фальсифікаціям. Слухачі зможуть обрати один подкаст у кожній номінації. Оголошення переможців відбудеться 30 вересня.

Організатори премії та переможці минулого року розказали «Детектору медіа» про розвиток подкасту в Україні як жанру, про найкращі платформи та найбільші проблеми.

За словами продюсерки Megogo Audio Юлії Білоус, умови проведення премії залишилися такими ж, як торік: у кожній із номінацій слухачі онлайн обирають переможців, окремо в цих же категоріях голосує команда Megogo Audio, а один із проєктів отримує спеціальну відзнаку «Гран-прі». У 2023 році з’явилася нова спецнагорода — «Подкаст у часи війни».

«Це нововведення, яке відповідає контексту, в якому ми перебуваємо, і потреба поглянути на аудіопроєкти, які висвітлюють війну і те, що з нею повʼязане», — пояснює продюсерка.

Цьогоріч трапилися зміни і в номінаціях — тепер є категорії «Розважальний подкаст» і «Подкаст про здоровʼя і саморозвиток». Юлія Білоус каже, що це повʼязано з появою за останні півтора року низки нових проєктів, які не хотіли залишати без уваги. Це, зокрема, подкасти про ментальне здоровʼя, подкасти про відеоігри або ж подкасти, де обговорюють щоденне життя.

«Якщо слухачі обирають здебільшого серцем (принаймні мені хочеться, щоб так було, адже аудіо — це найбільш інтимний формат взаємодії з контентом), то ми стараємося підходити до вибору раціонально. Під час етапу голосування ми не лише відслуховуємо подкасти, а й дивимося, що відбувається довкола цього продукту. Звісно, сам подкаст ми теж оцінюємо з погляду професійних інструментів, але і про ціннісний орієнтир теж не забуваємо. Нам важливо, щоб відзнаки Megogo Audio отримували проєкти, які є актуальними, якісно зробленими та які впливають на розвиток галузі», — каже Юлія Білоус.

За підрахунками продюсерки, наразі на майданчику Megogo Audio понад 650 українських подкастів. Водночас, за даними listennotes, подкастів в Україні, які опублікували хоча б один епізод протягом року (з 30 вересня 2022 року до 8 серпня 2023-го) — 1095. Це наче й не так багато, однак якщо взяти ідентичний період за 2021-2022 — ця кількість удвічі менша.

«Незабаром ми представимо результати опитування щодо портрету українського подкастера. Це був наступний якісний крок, щоби краще розуміти галузь, у яку ми занурені, й мати уявлення про стейкхолдерів ринку, з якими ми взаємодіємо і на премії "Слушно", і поза нею, — каже Білоус. — Подкастинг зараз — популярний напрям серед креативної молоді й лідерів думок. Крім того, нині багато авторів звертають свою увагу на ютуб, який дає зрозумілі механізми для монетизації й майданчик зі значно ширшою аудиторією, яка потенційно може стати слухачем вашого подкасту. Однак основний ворог авторів подкастів, які не мають власного розкрученого бренду чи проморесурсу, — це гра в довгу. Це глобальна проблема, з якою мають справу подкастери в усьому світі. Потрібна значна мотивація, час і сили, щоби перетворити свій подкаст на сталий продукт, монетизувати його й наростити аудиторію. Особливо якщо йдеться про аудіоформат, напрацьованої звички до споживання якого у широкого загалу немає. Поки що українські спільноти, які люблять аудіо, і спільноти, які працюють з аудіо, — це нішева історія».

Серед затребуваних в аудиторії тем продюсерка називає історію (зокрема про війну), культуру, подкасти про ментальне здоровʼя і саморозвиток, а також розважальні подкасти без визначеної теми — завдяки особистостям, які сидять за мікрофоном. На Megogo Audio лідирують також подкасти про спорт і дитячі аудіоказки.

На її думку, з початком повномасштабного вторгнення подкастери в Україні отримали нових слухачів, які почали відмовлятися від російського контенту на користь українського, а також тих, хто відкрив для себе аудіоформат через обставини. Аудіо, за її словами — це про паралельне споживання й зручність, і про контент, який переважно не втрачає своєї актуальності. Однак виклик під час війни, як і до її початку, лишається тим самим — серед буму подкастів потрібно знайти шлях, як масштабуватися і не втратити мотивацію в процесі.

Білоус каже, що не спостерігала цьогоріч російськомовного контенту від українських авторів: «Це може бути моя бульбашка, але я щиро хочу вірити, що створювати російською будь-що зараз — це неприйнятно. До слова, російські подкасти подекуди ще потрапляють в український чарт Apple Podcasts, тож слухачі в них таки є. Однак лідерство в цьому рейтингу стабільно тримають українські автори, які пропонують і різноманіття форматів, і різноманіття тем. Ми хочемо, щоб премія "Слушно" не асоціювалася лише з конкурсом подкастів, а була майданчиком, на якому зібрані цікаві українські подкасти, нові імена і вже відомі автори. Так слухачі зможуть відкрити для себе проєкти, яких ще не слухали, подкастери відкриють для себе колег, про яких ще не знали, а медіа — матимуть інфопривід поговорити про розвиток аудіо в Україні».

У перші дні після старту премії команда Megogo Audio отримувала заявки здебільшого від тих подкастерів, які ще не брали участь у премії. Однак є номінанти та переможці попередніх років.

Серед тих, хто отримав відзнаку торік, є програмний директор ГО «Детектор медіа» та ведучий подкасту «Русскій фейк, іді на***!» Вадим Міський. Його проєкт здобув першість у номінації «Найкраще журналістське розслідування». За його словами, до участі в премії торік спонукали слухачі і партнери.

«Перемога стала для мене досить неочікуваною. Тож оскільки нагорода в нас уже є, то цього року залюбки стежитимемо за новими подкастами і голосуватимемо. Звісно, приємно, коли твою роботу відзначають. І вдвічі приємніше, що ми перемогли саме за вибором аудиторії — завдяки голосуванню живих людей, які нас слухають як онлайн, так і в ефірі "Українського радіо"», — каже Міський.

На його думку, подкасти можуть бути «додатковою фішкою» для тих медіа, хто хоче принаймні трішки розширити свою аудиторію. Трішки, тому що поки в Україні цей ринок на стадії становлення. Першопрохідці поступово привчають аудиторію слухати подкасти й розбудовують свою аудиторію, а решті доведеться їх наздоганяти. Тому він радить не гаяти часу. Вадим Міський додав, що для подкастів немає якогось одного найкращого майданчика — аудиторія користується різними сервісами, тому виграє той, хто є всюди.

За словами ведучого, протягом року проєкт «Русскій фейк...» не лише розвинувся, а й дав поштовх для нової ідеї: «Наш подкаст є дуже сфокусованим тематично, ми розбираємо в ньому російську дезінформацію. Але у світі ще так багато різних маніпуляцій з інформацією, про які хочеться розповісти! Саме тому ми з Наталкою Соколенко вирішили створити новий подкаст — про історії, в які нас втягують медіа. Називається цей подкаст "Медіуми" і вже вийшло більш як десять епізодів, де ми поговорили про те, як завдяки медіа Трамп став "своїм" для американців, про медіаманіпуляції на тему здорового харчування з дієтологинею, про антикорупційні історії та викриття "яєць по 17" із автором цього розслідування, про медіаімперію Орбана, "досягаторство" та утилітарне значення свободи і про багато іншого цікавого.

За цей рік проєкт "Русскій фейк..." пережив певні трансформації, на які ми зважилися після фокус-груп, до яких запрошували як онлайн-слухачів, так і тих, хто слухає нас в ефірі "Українського радіо". Ми зі зведень про останні фейки стали частіше занурюватися в окремі історії, глибше розкривати причинно-наслідкові зв'язки російської пропаганди, частіше звучать голоси експертів із протидії дезінформації та поради від них. Утім, головна мета — як і раніше — спростовувати актуальну та резонансну російську брехню, маніпуляції та вкиди, підвищувати навички медіаграмотності та цифрової безпеки, мотивувати слухачів мислити критично. Над цим плануємо працювати до перемоги».

Найкращим подкастом про бізнес, за результатами голосування команди Megogo Audio, став проєкт «Дій! Подкаст про бізнес». Його ведучий та продюсер Андрій Фединишин каже, що галузеві премії дуже важливі для розвитку ринку, тому є сенс створювати певну конкуренцію навіть у такому вигляді. Через те, що автори будуть намагатися робити подкаст кращим, виграють насамперед користувачі та певна ніша, в якій змагаються люди.

«Ми знову подали заявку, бо для нас це виклик, і дуже хотілося б знову закріпити ту кількість роботи, яку ми виконуємо цього року, і можливо підтвердити свій статус. Було приємно отримати визнання, і це, звісно, змотивувало робити ще більше епізодів, впроваджувати нові формати та розповідати історії українських підприємців з усіх регіонів країни», — каже Фединишин.

Одним із головних викликів, пов’язаних із війною, автор подкасту називає вишукування віконець у графіках відключень електрики, щоб мати можливість писати нові епізоди та не збавляти темпу, а тільки нарощувати його.

Подкаст «Дій! Подкаст про бізнес» заснований ще до повномасштабного вторгнення і вже тоді був повністю українськомовним та протягом року враховував лише контекст, чим і заробив для себе основну аудиторію.

«Стрімке зростання ми отримали ще до 24 лютого 2022 року і значно просіли у перші місяці війни, але потроху ми відновлюємося до пікових показників лютого 2022 року. Для нас російськомовний продукт не був конкурентним, бо він ніколи не враховував український контекст у веденні бізнесу малими та середніми підприємцями в Україні. Наша ніша — давати голос часто невідомим для широкого загалу проєктам, і це спрацювало на відміну від продуктів, що сотні разів роблять інтерв'ю лише з великим чи хайповим бізнесом», — пояснює автор.

За його словами, рейтинги кажуть, що людям найбільш цікавий психологічний, культурний та історичний продукти. Але більшість ніш іще не зайняті або ж мають недостатньо конкуренції. А в деяких моментах у рейтингах проскакують «русняві» шоу. Протягом цього року продакшен займається іншими подкастами, що будуть заміщати частину таких і видаляти їх із нашого простору. Андрій Фединишин каже, що ніша подкастів тільки починає рости, тож можна «залітати» практично в будь-яку тему, більше питання саме до промоції і дистрибуції такого контенту. Це інколи 80% роботи, а нею мало хто хоче і вміє займатися.

«Попит на подкасти останніми роками на західних ринках росте із шаленим темпом, відголоски цього лише трішки зачіпають наш ринок. Особливо коли очі зайняті, навіть відеопродукти часто тільки слухають. Я за баланс на ринку і щоб продукти від класичних медіа, інді-студій, таких як, наприклад, Sebto й індивідуальних авторів були в гармонії і отримували достатньо уваги від слухача. Поки цей баланс більш менш на ринку витримується і кожен може залучити слухача у свій подкаст. Тому ми лише за диверсифікацію на ринку. Хто зможе залучити собі на платформу достатньо слухачів і ще й зробити цікаві інструменти залучення в контент, однозначно виграє. І від цього також виграють слухачі. Плюс питання монетизації: хто першим її увімкне для українських авторів — той також виграє, бо, звісно, самі автори будуть керувати потоком аудиторії», — сказав Фединишин.

Він також додав, що команда «Дій! Подкаст про бізнес» прагне, щоби в Україні було більше підприємців. Саме тому вони будуть намагатися бути найбільшим джерелом натхнення і практичних знань від них, давати їм голос і розповідати ще більше історій українського бізнесу, зокрема в колаборації з партнерами.

Найкращим подкастом про бізнес, який обрали слухачі, став подкаст «СЕО сучасності». Експродюсерка проєкту Софія Телегіна говорить, що премія — це не стільки про нагороду, скільки про нетворкінг і впізнаваність подкасту серед спільноти.

«Подкаст давався нам складно через багато причин. Насамперед це була війна. Ми почали працювати над "СЕО сучасності" в квітні 2022 року, коли ще нічого не було зрозуміло. Такий настрій був майже все літо, тому треба було ніби довести собі, що ми робимо це не просто так — що нас знають, слухають і цінують. Нібито таке емоційне підтвердження та розрада. Ми не знали, що нас підтримають стільки людей, тому були приємно вражені. Ведучий Паша був у суперпіднесеному настрої після нагородження ще пів року — для нього це значило усе!», — каже Софія Телегіна.

За її словами, після отримання відзнаки «Слушно» мотивація команди надзвичайно виросла: «Ми були здивовані, але дуже щасливі, що це сталося. Для нас тоді було важливо побачити підтвердження важливості цього проєкту, бо через емоційні гойдалки та зовнішні фактори дуже складно довго тримати фокус і мотивацію. Перемога допомогла нам більше працювати над сенсами та глибиною контенту. Для нас це перетворилося на бренд: ми визнані — а значить нам треба тримати планку якості».

Водночас через війну, зокрема масові трагедії, авторам подкасту доводилося декілька разів переносити публікації випусків. За словами Телегіної, війна диктує доречність чи недоречність тем. Однак у проєкту значно виросла аудиторія, яка до цього слухала російськомовний контент.

Проєкт «Без оголошення війни» став торік найкращим подкастом про історію та суспільство. Його ведучий Ілля Кабачинський каже, що премія — це додаткове промо для подкасту. «Megogo розповідає про мій подкаст. Ми виграли у 2022 році в своїй категорії, тому отримали додаткове візібіліті. Мені хочеться, щоб більше людей слухало подкаст, над яким ми багато працюємо, і тому я, звісно, радісно беру участь у цій премії, яка цьому сприяє, — каже автор. — Ми часто придумуємо теми на ходу, щоб вони відповідали порядку денному. Умовно: саміт НАТО у Вільнюсі — і Україна вже хоче одразу в НАТО. Ми розповідаємо історію Польщі та НАТО, яка зайняла 8 років, і пояснюємо, чому це не швидка історія. Тому теми гнучкі, як і ми. Актуально і цікаво все, що на порядку денному. Випуск про Китай і Тайвань був актуальним у момент Пелосі, ядерка — в момент ядерної загрози тощо. Ми стараємося розповідати те, що може бути цікавим та резонувати».

Найкращим сервісом для подкастів, на думку Кабачинського, досі залишається Apple — проєкт має звідти 70% прослуховувань. Однак попри те, що це освітній проєкт, через назву подкасту і слово «війна» практично всі міжнародні компанії відмовляються від партнерства. Але команда налаштована на кращі випуски, цікаві теми та можливу трансформацію в інші формати. Адже, за словами Іллі Кабачинського, подкасти — це «топова штука, бо зазвичай їх створювати дешево, а бренд евернесу це додає».

Найкращим подкастом про спорт за результатами голосування і слухачів, і команди Megogo Audio був проєкт Макса Подзігуна «F1Podcast». За його словами, заявку на премію подав хтось із його шанувальників: «Я про це дізнався вже на стадії формування списку претендентів на премію. Відмовлятися від участі не став, а згуртована спільнота шанувальників Ф-1 допомогла мені здобути аж дві перемоги. Цього року я не планував подавати заявку. Хотілося б, щоб премія допомогла привернути увагу і до інших якісних подкастів у категорії "Спорт"».

Подзігун каже, що для нього перемога була приємним бонусом, який іще раз підкреслив такі важливі речі, як формування спільноти навколо спільного інтересу, послідовність і дисципліна в роботі над подкастом, постійна робота над покращенням свого продукту та, водночас, уміння регулярно нагадувати собі, для чого та для кого він цим займається.

«У мене в імпровізований домашній "студії" висить нагадування не забувати отримувати задоволення від процесу та фокусуватися саме на цьому. Подкаст — це один зі способів комунікувати з аудиторією. Це зручне джерело поширення інформації, до якого ми почали звикати та додавати прослуховування подкастів у свою життєву рутину», — сказав автор проєкту.

На його думку, найкращим способом поширення подкастів є сервіс від Acast, який дозволяє одразу поширити свіжий випуск подкасту на всі популярні платформи: Apple, Spotify, Google, YouTube тощо. А щодо планів на майбутнє, то Макс Подзігун каже, що робитиме те, що й раніше: захоплюватиметься «Формулою-1», досліджуватиме її, аналізуватиме, цікавитиметься історією та розповідатиме про це у подкастах усім, хто також бажає відкрити для себе неймовірно цікавий світ Королівських перегонів.

Одразу чотири відзнаки торік отримали проєкти Суспільного: найкращим подкастом про науку й технології, на думку слухачів, став «Теорія неймовірності», а за результатами голосування команди Megogo Audio – «Головний подкаст». Також команда визначила проєкт «Ан-26: історія останнього польоту» як найкраще журналістське розслідування, а за вибором аудиторії у цій номінації переміг уже згаданий вище партнерський проєкт «Детектора медіа» та «Українського радіо» — «Русскій фейк...». Менеджер подкастів мовника Дмитро Афанасьєв каже, що подкасти Суспільного були представлені на всіх попередніх преміях «Слушно» і цей рік не стане винятком. «Неможливо популяризувати аудіоформат у країні без подібних масштабних подій. Тому, вважаю, що всі свідомі подкастери мають долучатися до таких заходів. Премія допомагає розширювати коло нових слухачів, показує динаміку змін у галузі кожного року, а також допомагає виробникам подкастів частіше збиратися разом та комунікувати між собою», — каже менеджер.

З травня 2021 року Суспільне запустило більш як 70 проєктів різних жанрів і тематик, які разом отримали більш ніж 1,7 мільйона прослуховувань. Тому, за словами Афанасьєва, між командами авторів подкастів завжди існує здорова конкуренція. І кожна премія допомагає авторам отримати новий заряд енергії та мотивації на створення нових проєктів і здобуття ще більшої кількості слухачів. За його даними, попри повномасштабне вторгнення, прослуховування подкастів Суспільного продовжує поступово зростати: «Звісно, у кожному нашому проєкті ми так чи так торкаємося теми війни. Але ми і далі намагаємося випускати подкасти, які охоплюють якомога більшу кількість тематик, щоб кожен слухач міг знайти те, що його зараз цікавить чи турбує».

Подкасти Суспільного завжди виробляли українською мовою. Дмитро Афанасьєв каже, що на платформі Apple Podcasts україномовний аудіоконтент помітно покращив свої позиції після повномасштабного вторгнення — і ця динаміка триває.

«Важко обʼєктивно оцінити популярність тем без повноцінних досліджень і загальнодоступної статистики на платформах, — говорить менеджер. — Зараз серед подкастів Суспільного лідерами є проєкти на теми культури, історії та психології. Окремо виділив би тему подкастів для дітей. Бо подкаст “Суспільне казки” з новим сезоном “Хоробрі казки” користується великою популярністю на всіх платформах».

Команда Суспільного планує продовжувати працювати над створенням ще більшої кількості корисного й актуального аудіоконтенту, шукати можливості для нових партнерств і залучення професіоналів у своїх сферах для виробництва нових аудіо продуктів.

Ведуча проєкту «Наразі без назви» The Ukrainians Audio Анастасія Євдокимова каже, що цього року не будуть подаватися на премію, адже торік отримали максимум: звання «Найкращий подкаст про культуру» від слухачів і команди Megogo Audio.

«Ми дуже стрімко стартували у квітні 2022-го, бо було так багато запитань, які хотілося ставити, й була певна енергія пошуків, аби щотижня видавати нову розмову, багатогранну, цікаву, з думками та списками для читання. Ми починали робити цей проєкт передовсім для себе, бо самі потребували з моєю коліжанкою Богданою Неборак зрозумілих і простих розмов про складне. А ще була аудиторія, яка нас підтримувала та справді відчувала нашу підтримку в пізнанні української культури. Особливий вайб аудіовітальні «Наразі без назви» приніс нам аж дві нагороди — найкращий подкаст про культуру й вибір професійного журі, тож ми взяли вершину цієї премії та більше не подаватимемося», — каже Євдокимова.

Тоді перемога у премії збіглася з відпусткою команди, яка переросла в пошук форм і тем, експериментів зі способами нарації, тож тепер проєкт має відеоверсію. Анастасія Євдокимова каже, що «Наразі без назви» — проєкт, який справді досі не знайшов своєї назви, тобто немає остаточних слів і визначень, якими можна описувати культурні процеси та явища навколо. Тож, на її думку, це проєкт на роки, який переживе не одну трансформацію, змінить багато форматів, дасть безліч відповідей, захопить багатьох слухачів, глядачів і читачів.

«На початку вторгнення ми говорили про деколонізацію, деімперіалізацію, про заперечення чужого та способи забрати у росіян своє… Але час цього тотального заперечення минув, як і пора порівнянь, тому в 2023-му потрібно говорити про українську культуру в контексті світової, а про російські впливи згадувати, але приклади залишати за межами розмови. Перехід аудиторії від російськомовного контенту сформулюймо не як відмову від нього, а як запит на українськомовний контент. Тоді змінюється і ставлення до глядача, який не обирає альтернативу, а шукає нове, щоби розширити власні горизонти. Звісно, аудиторії, яка досі не цікавилася українським контентом, багато — і хочеться вірити, що новоприбулих із кожним днем російської агресії стає все більше», — сказала ведуча.

Ведучий «Фронтової поплави», який отримав відзнаку за найкращий подкаст про історію й суспільство від слухачів, журналіст Олег Новіков теж не планує брати участь у премії цього року:

«Взяти участь порадив мій друг, який там працює. Цього року не буду подаватися, хай хтось інший виграє. Ця перемога показала, що подкаст популярний і треба продовжувати».

Новіков каже, що протягом року проєкт майже не зазнав змін, лише став виходити трохи рідше через відсутність такої кількості новин, яка була торік.

Продюсерка The Ukrainians Audio Вікторія Лавриненко, яка також брала участь у створені аудіоверсії «Фронтової поплави», каже, що команда планує подавати свої шоу на премію, щоб отримати експертну оцінку колег і зміцнити звʼязки в спільноті подкастерів.

«Нас це дуже змотивувало розвивати це шоу (“Наразі без назви”), ми відчули запит від авдиторії, тому почали розширювати горизонти. Цьогоріч ми запустили відеоформат, що є для нас великим кроком вперед, — говорить Лавриненко. — Робота всього нашого медіа за своєю концепцією базується на історіях про ініціативу, відповідальність та ідейність українців. Сьогодні ці теми і війна — нероздільні поняття, тому всі наші подкасти мають певний воєнний контекст. Проблеми через війну, звісно, виникають — це щонайменше стрес, відсутність ресурсів, почуття небезпеки. Деякі колеги постраждали фізично або захищають нас на передовій. Тому, звісно, ми не можемо працювати відсторонено».

Популярними темами серед подкастів Лавриненко називає розслідування злочинів росіян, пояснення історичних процесів і передумов війн, психологію загалом та психологію підлітків зокрема. Наразі ж The Ukrainians Audio працює над багатьма партнерськими проєктами з провідними українськими компаніями, а також над розширенням відеоформатів і адаптацією контенту під ТікТок, Reels, YouTube shorts.

Найкращим лайфстайл-подкастом, на думку слухачів, став «Хороший Поганий Злий Подкаст». Його ведучий комік Костянтин Трембовецький каже, що не одразу вирішив брати участь у премії: «Не висував нашу кандидатуру, поки не побачив, що там уже бере участь подкаст, який мені дуже не подобається. Треба було вигравати, щоб хоч десь у світі перемогла справедливість.

Перемога вплинула безпосередньо на покращення роботи. Адже в якості нагороди переможцям вручали важкенний бетонний блок, і тепер він підпирає криву лампу, яка стоїть за моєю спиною в подкасті. А якщо серйозно, то ця премія подарувала мені знайомства з дуже приємними людьми з Megogo, з якими після цього ми неодноразово плідно співпрацювали».

Протягом року, як і інші проєкти, «ХПЗП» мав як успіхи, так і труднощі.

«З початком війни люди об’єдналися, і це, окрім позитивних сторін, має і негативні, адже тепер у розумінні людей в українців має бути одна-єдина точка зору на всі питання. Тому будь-яка думка будь-якої людини, яка зараз потрапляє в інтернет, автоматично бере участь у великому змаганні “Хто тут кращий українець”, і на всіх, хто програв, чекає народний суд», — каже Трембовецький.

На відміну від інших переможців, Костянтин Трембовецький не помітив збільшення аудиторії через перехід до україномовного контенту: «Повальна відмова від російськомовного контенту українцями — це приємний серцю наратив, який дуже далекий від дійсності.

Мене відштовхують подкасти, в яких є якась тема у заголовку. Бо це як консультанти в магазині, які кажуть: “Вам щось підказати?”. Тим самим вони забирають в тебе можливість зацікавитися чимось несподіваним під час пошуків. А щодо платформ — немає нічого кращого за ютуб, бо поки що звички українців слухати подкасти на аудіоплатформах нема. І розмови саме про аудіоподкасти можна почути тільки на богемно-інтелектуальних тусовках із комбучею у сквотах».

У цій же категорії найкращим, на думку команди Megogo Audio, став проєкт Андрія Сусленка «Як ти думаєш». На його думку, зараз більш популярними є військові подкасти, саме ті, що стосуються війни. «Минулорічна перемога дала енергію та відчуття, що це комусь потрібно. Ми змотивувалися продовжити працювати далі, ставили серйозні цілі, реорганізували роботу між собою. Треба сказати, що в той момент у житті було непросто, тому це накладалося на подкаст. Однак поки подкаст на паузі. Хочу набратися сил, щоб знати, що робити. Хочеться повернутися в офлайн, знімати відео та аудіо», — розповів Сусленко.

Фото надані спікерами

Дякуюємо комунікаційній менеджерці Megogo Аліні Зінюк за допомогу в підготовці матеріалу