Про воєнну культуру, волонтерство, відновлені виробництва та життя людей. Які подкасти з’явилися в Україні під час великої війни

Про воєнну культуру, волонтерство, відновлені виробництва та життя людей. Які подкасти з’явилися в Україні під час великої війни

09:40,
5 Жовтня 2022
1501

Про воєнну культуру, волонтерство, відновлені виробництва та життя людей. Які подкасти з’явилися в Україні під час великої війни

09:40,
5 Жовтня 2022
1501
Про воєнну культуру, волонтерство, відновлені виробництва та життя людей. Які подкасти з’явилися в Україні під час великої війни
Про воєнну культуру, волонтерство, відновлені виробництва та життя людей. Які подкасти з’явилися в Україні під час великої війни
Одинадцять подкастів, які допомагають українцям пережити війну з Росією.

В умовах великої війни українська медіаспільнота мобілізувалася з перших днів вторгнення, аби забезпечувати інформаційні потреби людей. Після 24 лютого з’явилося чимало нових подкастів на теми, що стали актуальними у воєнний час. Українські подкастери розповідають, як історичні події перегукуються з реальністю; які юридичні інструменти стануть у пригоді у воєнний час; як відновлюється український бізнес, що постраждав від війни; що треба знати про життя в окупації тощо. «Детектор медіа» підготував добірку подкастів про воєнний досвід українців та українок, культуру, перехід із російської на українську, інформаційний спротив та інші теми, які так чи інакше ретранслюють події й проблеми воєнного часу.

  1. «Без оголошення війни»

Подкаст створили Ілля Кабачинський, радіоведучий і головний редактор видання «Ain.ua», та історик Олександр Аврамчук. Вони розповідають про події минулого, аби краще орієнтуватися в сучасності. Ідея заснувати подкаст з’явилася, коли суспільство почало обговорювати повномасштабне вторгнення Росії в Україну, проводячи паралелі з Другою світовою війною. Назва також має історичне підґрунтя: вранці 24 лютого Росія напала на Україну без оголошення війни, як це зробила Німеччина на СРСР в 1941 році.

Як розповідає Ілля Кабачинський, після 24 лютого частину своїх ефірів на «Радіо НВ» він присвячував історичним темам. Пізніше прийшла ідея зробити повноцінний подкаст. «Як співведучого я запросив Олександра Аврамчука, із яким навчався в Могилянці, — каже Ілля. — Олександр — науковець, який займається історією, тому він може розповісти більше цікавого. Спочатку ми планували записати 20 випусків, але отримавши позитивний фідбек від аудиторії, вирішили працювати далі. Зараз вийшло вже понад 50 епізодів».

У подкасті ведучі пояснюють речі, що відбуваються навколо й мають історичні витоки. «Наприклад, США заявили про ленд-ліз для України — ми розповіли, як це вже було під час Другої світової, — говорить Ілля Кабачинський. — Також маємо випуски про зазіхання Росії на Крим із ретроспективою на 90-ті, потребу реформування ООН, про Горбачова. Людям цікаво, бо вони краще розуміють суспільно-політичні процеси. Наведу власний приклад: я дивувався, чому Захід такий пасивний. Потім ми записали шість випусків про початок Другої світової війни, і питання відпало»

Ілля Кабачинський каже, що єдиною складністю, із якою вони стикнулися, є поганий інтернет, адже Олександр багато років живе в іншій країні. «У нас простий подкаст, — говорить Ілля, — ми не робимо складних монтажів чи джинглів. До того ж ми з Олександром друзі, тому завжди з розумінням ставимося до зміни графіків один одного».

Ілля каже, що до 24 лютого про подібний проєкт і не думав, поки не побачив, що люди цікавляться контентом на історичну тематику. «Ми будемо випускати подкаст і після перемоги, бо нам є що розповідати. Наші теми пов’язані не лише з Україною та Росією, тому їх можна обговорювати й після того, як Україна поверне свої території, — каже Ілля. — Ми продовжуватимемо роботу над проєктом, поки це буде цікаво нам самим, навіть якщо подкаст стане менш популярним».

Подкаст «Без оголошення війни», як розповідає Ілля Кабачинський, стабільно є одним із найбільш прослуховуваних в Україні. Його також слухають українці за кордоном. «Промоцією займатися складно, — зізнається Ілля. — Часто всі думають, що достатньо просто випустити подкаст, і далі “полетить”. Це не так. Я роблю анонси всіх випусків у соцмережах, інколи по кілька разів. До того ж ми публікуємо їх на всіх можливих платформах. Намагаємося утримувати стабільність, говорячи на актуальні теми, щоб люди поширювали наші випуски. Наприклад, був епізод, де ми пояснили конфлікт між Китаєм і Тайванем за день до прильоту Пелосі. Поки тема була на часі, ми зробили випуск поза звичним графіком. Окрім цього, починаючи промоцію проєкту, ми відразу випустили 5 епізодів, аби людям було з чого вибрати».

  1. «Регенерація»

Подкаст «Регенерація» від диджитал-агенції Hexagon — це розмови з представниками креативних індустрій про відбудову повоєнної України. Ведучі обговорюють з різними гостями участь креативних індустрій у наближені перемоги та відновленні країни, ціннісні зсуви, мрії та виклики на шляху до них; міркують про відмову від російської культури та роль візуального сторітелінгу в поясненні складних питань, про етику урбаністів і архітекторів, волонтерство, конкурентні продукти та зміни, які принесла війна в наші життя.

«Війна — це жахлива трагедія й водночас трамплін для надій на перезапуск інститутів, переосмислення своєї ідентичності, на майбутнє, — розповідає продюсер подкасту Олександр Поляков. — Нам цікаво поговорити з людьми зі сфер, які документують війну, працюють із її ефектами, створюють різні рішення й тестують моделі агентності. Всі ми розуміємо, що не варто чекати на “райські кущі” після війни, але стараємося створити пул ідей, знань, які допоможуть спільнотам у відбудові та надихнуть їх».

Олександр каже, що створити подкаст спонукали увага західних інститутів і запит людей на образ майбутнього, в який хочеться вкладати ресурси. «Але цей образ можна скласти й без таких потрясінь, як війна, — говорить він. — Тому подкаст був би актуальним і до повномасштабного вторгнення, але мав би іншу назву, скажімо “Генерація” (напівжарт). Хочеться, щоб наш проєкт став чимось на кшталт think tank, до якого можна звернутись, коли потрібне пальне для генерування ідей».

Поки що команда працює лише над створенням контенту й не акцентує на промоції подкасту, розповідаючи в соцмережах, в інших медіа та за допомогою гостей випуску.

  1. «Фронт креативних індустрій»

Подкаст «Фронт креативних індустрій» від Cases Media пропонує слухачам розмови з учасниками боротьби проти Росії на інформаційному фронті. Як розповідає Анатолій Попель, ведучий подкасту й керівник Cases Media, ідея створити проєкт з'явилася вже приблизно за тиждень після початку великої війни. «Значна частина нашої команди мала відчуття фрустрації та власної непотрібності. Тому мені хотілося показати, що ми маємо використовувати фахові можливості для боротьби з ворогом, — каже Анатолій. — Ми стежимо за представниками індустрії й бачимо багато позитивних прикладів спротиву українців: хтось включився в інформаційний фронт, хтось — у гуманітарний. Я хотів, щоб ці приклади додавали сил та мотивації нашій спільноті. І так народився цей подкаст»

Анатолій Попель розповідає, що запуск подкасту дав змогу ширшому колу людей дізнатися про українців, які в умовах війни не опускають рук і знаходять творчі способи вдарити по ворогу. «Ми обговорювали різні речі: інформаційну боротьбу есемемників, проєкти гуманітарної підтримки, захист культурної спадщини, — ділиться Анатолій. — Я прогнозую, що по закінченні війни подкаст утратить свою популярність. Але маю ідею перетворити цей проєкт на книжку з оповіданнями про гостей наших випусків».

  1. «Книгосховище»

Це подкаст ведучої «Українського радіо» Олени Гусейнової про те, чи є місце для читання під час війни; на які книжки варто звернути увагу зараз, а про які краще забути назавжди; як змінюється українська література під впливом війни. Ці та інші питання ведуча обговорює з відомими письменниками, видавцями, критиками, літературознавцями та іншими гостями.

До 24 лютого Олена Гусейнова вела програму «Книжковий топ-7» про актуальні культурні й політичні події в Україні та світі, пропонуючи суголосний із ними список літератури. «За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення я робила випуск про книжки, які розповідають про поразки Росії. Він частково надихнув мене на створення подкасту, — говорить Олена. — До того ж після 24 лютого змінився режим роботи на радіо, і місця для моєї програми не було. Натомість з’явилося відчуття, що під час великої війни ми ніби розучилися читати: стало важче утримувати увагу. Тому як тільки в мене з’явився ефірний час, я реалізувала проєкт, який став для мене спомином про довоєнні розмови про літературу. Так і народився подкаст. Щоправда, випуски стали коротшими, адже не було ні часу, ні сил готувати 40-хвилинну програму про сімку книжок».

Олена Гусейнова каже, що після 24 лютого з’явилися нові виклики в роботі ведучої радіо — робота з бомбосховища, кількагодинні ефіри без перерв, потреба добирати слова. Але подкаст було робити легше: можна було дочекатися зручного й безпечного часу для монтування. «Були випадки, коли під час запису випусків звучала повітряна тривога, яку ми чули, тільки сідаючи за монтаж. В одному з епізодів я навіть лишила цей звук, — каже Олена. — Було й таке, що з однією з гостей сталася панічна атака під час нашої розмови. Я дізналася від неї про це лише після публікації випуску, який, до речі, набрав багато прослуховувань і схвальних відгуків. Але, я переконана, це не ті труднощі, яких варто боятися, адже наші захисники й захисниці роблять усе для того, аби я й далі могла працювати над цим подкастом, порушуючи важливі для суспільства теми».

За словами Олени Гусейнової, подкаст став для неї способом нагадати людям, що в книжках є відповіді на більшість їхніх запитань, а читання може полегшити процес рефлексії: «Книжка — ідеальна річ, як колесо чи ложка: якими досконалими вони були створені спочатку, такими є й зараз. Ми завжди будемо читати, з’являтимуться нові книжки, тому програми про літературу не втратять своєї актуальності», — стверджує вона.

Олена говорить, що зараз неможливо створювати контент, не дотичний до війни. «Я добре знаю це зі своєї роботи: якою б не була тема ефіру гендерна проблематика, культурна дипломатія, реформи в книговиданні розмова все одно стосувалася російсько-української війни, — розповідає вона. — Тому для мене було важливо залишати час, відведений для випуску, на читання фрагментів книжок. Нещодавно я дізналася, що це допомогло одній мешканці Бучі пережити ворожий обстріл у своєму підвалі й не збожеволіти. Це був якраз День народження Шевченка, і я цитувала його поезію. А коли ми обговорюємо тексти про Нюрнберзький трибунал, справу Ейхмана і цитуємо Ганну Арендт, то вселяємо в людей віру у справедливістьщо всі кати будуть покарані».

  1. «РозМови»

Це подкаст про розмови з людьми, які перейшли з російської мови на українську. Ведучий Андрій Москалюк стверджує, що внутрішній запит на створення проєкту був іще до 24 лютого, але з початком повномасштабної війни йому дуже хотілося принести користь суспільству. «Спочатку я був волонтером у розмовних клубах у Хмельницькому, потім почав займатися такою самою роботою в Києві. Модеруючи розмовні клуби, я спілкувався з багатьма людьми, які перейшли на українську. Тема подкасту сама “знайшла” мене, і врешті-решт я вирішив виконати свій внутрішній запит, — розповідає Андрій. — До 24 лютого тема переходу на українську була менш актуальною, адже саме повномасштабне вторгнення Росії запустило процес лагідної українізації всередині нашої країни».

Андрій Москалюк каже, що подкаст є особливо актуальним для переселенців, адже саме вони переважно переходять із російської на українську. «У мене в гостях були люди, які 1520 років розмовляли російською, а потім вирішили українізуватися. На мою думку, зараз важливо підтримувати й мотивувати таких людей, допомагати їм розвивати мовну стійкість, — говорить Андрій. — Сумно, що більшість історій переходу на українську пов’язані саме з війною, але в подкасті я намагаюся транслювати доброту й позитив».

  1. «На час війни»

Подкаст про те, як війна торкнулася правових питань в Україні; чи можливо захистити себе в умовах воєнного стану; як державні установи змінюють свою роботу; які юридичні ризики можуть нас спіткати і які юридичні інструменти стануть у пригоді. Ведуча Ірина Славінська пропонує корисні поради та інструкції щодо дій у непростих ситуаціях.

Як каже Ірина Славінська, після початку повномасштабного вторгнення перед людьми постала безліч нових викликів, пов’язаних із вимушеним переїздом і загалом воєнним контекстом. Відтак в ефірах «Українського радіо» та радіо «Культура» з'явився проєкт «На часі», в якому команда ведучих розповідала про права переселенців, фінансові виклики, готувала психологічні поради. «З'явилася серія інтерв'ю, які були б корисними широкій слухацькій аудиторії, — розповідає Ірина. — Тож команда, яка опікується диджитал-платформами Суспільного, запропонувала перетворити ці інтерв'ю на подкаст».

«Запис інтерв'ю в умовах повномасштабного вторгнення це, безумовно, виклик», — каже Ірина. За її словами, чимало розмов доводилося переносити через початок повітряної тривоги, коли її співрозмовниці чи співрозмовники йшли в укриття. Роботу також ускладнювали проблеми зі зв'язком, особливо в районах, близьких до зони бойових дій. «Частина людей, із якими я говорила, вимушено переїхали в інші міста чи країни, тому ми чимало інтерв’ю робили дистанційно. І, звичайно ж, запис та монтаж в укритті також є частиною процесу створення подкасту», — розповідає Ірина Славінська.

Теми, висвітлені в подкасті, для команди радіо «Культура» та «Українського радіо» не нові — Ірина й раніше працювала з ними в межах своєї щотижневої радіопрограми «Права людини понад усе». Тому з початком великої війни одразу почала опікуватися правозахисним виміром. Особливо важливою Ірина вважає проблему воєнних злочинів і насильства. «Я працюю, аби наша аудиторія отримала вичерпну інструкцію, що робити, якщо людина стала свідком насильства з боку російських окупантів або сама пережила насильство», — пояснює вона. У майбутньому Ірина хоче й працювати з правозахисною тематикою, але вже без апелювання до воєнного контексту, адже на часі будуть життя та захист прав людини після війни.

Подкаст можна слухати не лише на спеціальних платформах, а й у радіоефірах, що дозволяє розмовляти з широкою аудиторією. «Про кожен із випусків я отримую великий фідбек завдяки соцмережам слухачі мають із нашою командою прямий контакт і можуть написати свої думки в чат. Я вдячна всім за цю довіру», — каже Ірина Славінська.

  1. «Час діяти»

Подкаст ведучої «Радіо НВ» Алли Кошляк про людей, які займають активну громадянську позицію, створюють організації, щоб допомагати суспільству та країні.

За словами Алли Кошляк, подкаст народився з ефірів на «Радіо НВ». «До нас звернулися з ІСАР “Єднання” й запропонували розповідати про розбудову громадянського суспільства під час війни, — розповідає вона. — Звісно ж, ми погодилися, бо вважаємо цю тему важливою і потрібною. Я працювала над подкастами й до вторгнення, тому після 24 лютого вирішила продовжити цим займатися».

Алла Кошляк каже, що під час роботи на радіо вела ефіри з бомбосховищ та вокзалів, тижнями ночувала в редакції, однак під час створення подкасту «Час діяти» таких труднощів не виникало. Найскладніше для неї було залишатися продуктивною і «збирати» розсіяну увагу.

Ведуча обговорює з гостями роботу громадських організацій в Україні, гендерну рівність в армії, допомогу жінкам із дітьми та представникам ЛГБТ-спільноти у воєнний час, аналіз рішень влади під час війни, важливість вивчення основ із тактичної медицини, очищення річок від сміття тощо.

«”Час діяти” — завершений подкаст: 35 історій про активістів і волонтерів, які працюють в умовах війни, — розповідає Алла. — Зараз я працюю ще над двома подкастами, які планую продовжувати, зокрема над проєктом про подорожі, який почала створювати ще до великої війни. У майбутньому також хочу активніше займатися промоцією, комплексно до неї підходячи, адже наразі популяризую свій контент лише через друзів та соцмережі».

  1.  «Напалм»

Це подкаст від онлайн-видання «Бабель» про людей різних професій, які переживають війну. Це розмови про буденне життя нашої країни, яка героїчно протистоїть ворогу.

Продюсер подкасту Євген Спірін розповідає, що після початку повномасштабної війни, коли припинили працювати таксі й громадський транспорт, вони з колегами стали жити й працювати в одному приміщенні, яке перетворили на студію. «Ми хотіли зробити щось корисне для суспільства, до того ж мали багато апаратури, тому вирішили робити подкаст, — каже Євген. — Ця ідея прийшла до мене й мого друга Андрія Капранова. Він запитав, чи робив я коли-небудь подкасти. У мене такого досвіду не було, я їх навіть не слухав. Андрій також до того не цікавився подкастами. Втім, ми вирішили ризикнути».

За словами Євгена, подкаст має показати людям, що вони не одні. «Багато українців та українок переживали великий стрес, потерпали від окупації, обстрілів, були вимушені евакуюватися тощо. Ми подумали, що було б непогано, якби вони послухали розповіді людей із таким самим досвідом і не почувалися самотньо, — пояснює Євген. — Нам хотілося допомогти, заспокоїти їх, висловити солідарність і показати, що разом ми здолаємо всі труднощі».

Зараз Євген із командою працює над другим сезоном, який має вийти в жовтні. «Ми розповідатимемо історії представників та представниць ЛГБТ-спільноти на війні та про толерантність щодо них. Також маємо ідею в майбутньому зробити проєкт про Югославію та її розпад, спілкуючись із людьми з Балкан, адже їхня війна перегукується з подіями в нашій країні. Словом, ми продовжуватимемо свою справу, адже вже маємо досвід і можемо створювати якісніший контент», — каже Євген Спірін.

  1. «Сирена»

Онлайн-видання «Ґрати» запустило подкаст про те, як проживають війну в українських містах і селах. Продюсерка подкасту Анна Кравець розповідає, що подкаст створили вже в перший день повномасштабного вторгнення, оскільки виникла негайна потреба зафіксувати безпрецедентні події та відчуття. Робота стала також своєрідною відповіддю на шоковий стан та необхідність перетравлювати дійсність. Команда працювала над проєктом попри різні виклики, пов’язані з безпекою, психологічним станом, труднощами з дотриманням якості звуку.

Анна Кравець розповідає, що в подкасті можна почути думки та враження пересічної людини від подій, що відбуваються навколо. «Війну важко осягнути, особливо коли страх психологічно паралізує, — каже Анна. — Слухаючи співгромадян, ми відчуваємо, як проживаємо війну разом: їхні розповіді в чомусь заспокоять і підбадьорять, у чомусь надихнуть своїм прикладом, допоможуть позбутися страхів або розкажуть про те, чого слід стерегтися». Анна говорить, що подкаст актуальний і для іноземних аудиторій, для яких воєнний досвід незнайомий і чужий, адже подібні проєкти дозволяють пройнятися подіями завдяки своєму повсякденному та безпосередньому виміру.

За словами Анни Кравець, подкаст «Сирена» своїм документальним характером наближає до реальності. Він дозволяє слухачам уявити, що відбувається там, де їх немає, та безпосередньо почути голоси людей, які переживали війну в різних місцях. «Дідусь, який розповідає, як ішов по гуманітарку, люди, котрих вибух застав у черзі по хліб, шоковані жінки після звільнення, які запрошують до себе в гості, щоб засвідчити рівень руйнувань, — усі ці персонажі ніби промовляють до тебе напряму, зі свого зламаного і зміненого війною повсякдення, — пояснює Анна Кравець. — Це дозволяє більш чуттєво й реалістично висвітлити події війни. Припускаю, що подкаст триватиме й після перемоги, оскільки з наслідками війни доведеться працювати ще довго».

  1. «Людина в окупації»

У подкасті від «Радіо Треба» психологи, журналісти, священики, активісти діляться своїм досвідом та порадами, як діяти в умовах окупації, як допомагати тим, хто переживає навалу росіян, або просто розповідають зворушливі історії. Ведучий Дмитро Федорчак говорить, що ідея створити подкаст виникла спонтанно. «Ми обговорювали з друзями, хто чим займається в умовах повномасштабного вторгнення, і під час нашого спілкування виникла ідея створити матеріал, корисний для людей в окупації чи в так званій сірій зоні», — розповідає він.

Дмитро Федорчак каже, що працювати над подкастом було нескладно: усвідомлення місії та суспільної користі від проєкту робило процес легким, наскільки це було можливо в умовах війни. «Найважчим було власне спілкування з гостями-експертами, під час якого ми висвітлювали теми життя в окупації, евакуації, правильності певних вчинків та рішень людей з окупованих територій, — ділиться Дмитро. — А до прильотів неподалік нашого місця запису і призупинення роботи через повітряні тривоги ми адаптувалися».

За словами Дмитра, подкаст «Людина в окупації» — це відповідь на запити суспільства, які після повномасштабного вторгнення лише зросли, адже ще більше українців та українок опинилися на загарбаних ворогом територіях. «Подкаст і досі є популярним: кількість прослуховувань не падає, а навіть повільно зростає. Людям цікаво й корисно слухати наші випуски, — розповідає Дмитро. — Після перемоги, думаю, не будемо продовжувати цей подкаст, адже зі звільненням наших територій проблема життя в окупації зникне. Хочеться залишити проєкт як історію, згадку про те, що ми пережили, й почати говорити на більш позитивні та світлі теми».

  1. «Відкриті знову»

Цей подкаст про бізнес, що постраждав від бойових дій, але відновлює роботу та йде далі, створило Urban Space Radio в партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. У першому сезоні ведуча Наталія Патрікєєва відвідає виробництва, ферми та заклади Київської й Чернігівської областей, які після шоку, втрат і збитків відкриваються і продовжують працювати.

Наталія працює редакторкою в Urban Space Radio і каже, що до 24 лютого вже працювала над багатьма подкастами про культуру, історію тощо. «Після повномасштабного вторгнення ми запустили англомовний подкаст про війну The day that we survived для іноземців, а також його україномовну версію. В одному з епізодів ми розповідали про бізнес у воєнний час, — каже Наталія. — Тоді я зацікавилася цією темою й мені спало на думку зробити окремий подкаст про підприємців, які постраждали від бойових дій, але все одно продовжують працювати».

Тематика подкасту, за словами Наталії Патрікєєвої, буде актуальною й після перемоги, оскільки в Україні зруйновано багато підприємств і виробництв. «У Чернігівській та Київській областях люди вже мають досвід поновлення роботи після окупації та обстрілів, і він буде цінним для мешканців тих територій, які ми звільнимо у майбутньому. Там також є підприємства, які захочуть повернутися до роботи, тому їхні власники зможуть дізнатися багато корисних речей із подкасту», — каже Наталія.

Як говорить Наталія Патрікєєва, подкаст «Відкриті знову» — про позитив, мотивацію, життя; як люди знаходять сили до роботи. «Після прослуховування випусків розумієш, що не все так погано, що життя триває, навіть коли в тебе, до прикладу, згорів величезний завод, на якому вироблялося стільки пива, що ти міг утримувати понад 50 магазинів у місті. Але ти не опускаєш руки після того, як утратив усе, а шукаєш можливості. Про таке підприємство в Чернігові буде один із епізодів подкасту, — розповідає Наталія. — Інший приклад — кав'ярня в Бучі, де повністю повилітали вікна і двері, але їх закрили деревом, зробили на них малюнки, позбирали сміття і відновили роботу».

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» розповідав про те, що відбувається з подкастами в умовах війни, та про воєнні подкасти «Фронтова поплава» й «Бруд і кров».

Фото: unsplash.com/@dagny_2020

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2022 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду