«Будемо боротися за тих, хто сумнівається». У новому подкасті  «Куншт» кидає виклик магічному мисленню

«Будемо боротися за тих, хто сумнівається». У новому подкасті «Куншт» кидає виклик магічному мисленню

11:00,
14 Серпня 2021
2439

«Будемо боротися за тих, хто сумнівається». У новому подкасті «Куншт» кидає виклик магічному мисленню

11:00,
14 Серпня 2021
2439
«Будемо боротися за тих, хто сумнівається». У новому подкасті  «Куншт» кидає виклик магічному мисленню
«Будемо боротися за тих, хто сумнівається». У новому подкасті  «Куншт» кидає виклик магічному мисленню
«До ворожки не ходи» — проєкт, у якому розвінчають чупакабр, гороскопи, вроки, віщі сни та інші не такі вже й смішні речі, в які досі вірять українці.

У серпні науково-популярне видання «Куншт» випустить новий десятисерійний подкаст «До ворожки не ходи», створений за підтримки «Українського культурного фонду». Мета подкасту — розвінчати поширене серед українців магічне мислення. Від червоної нитки на зап’ястку до гомеопатії, яку п’ють замість справжніх ліків, і від гороскопів, які враховують під час планування тижня, до чупакабри, якої всерйоз бояться. Редакція видання не сподівається переконати людей, які вже сповідують ці забобони, але сподівається втримати тих, хто сумнівається, й допомогти тим, хто сперечається з носіями магічного мислення.

«Куншт» починався як текстове видання, але подкасти виявились для нього успішним і популярним продуктом. Один із них —  «Пост правди», також за підтримки УКФ, — стосувався фейків, дезінформації та інших проблем інформаційного середовища. На кінець 2021 року команда видання готує його продовження. Більшість подкастів «Куншт» записує за ґрантової підтримки, хоча деякі запускав власним коштом (окрім ґрантів, видання отримує пожертви та публікує нативну рекламу). Співзасновник видання Кирило Бескоровайний розповів MediaSapiens про розвиток напрямку подкастів, боротьбу проти забобонів і журналіста, який сам себе врочив. 

 «Куншт» пройшов шлях від студентського проєкту до медіа з великим колом авторів. За шість років ми зробили журнал, виставки, подкасти, ролики для поїздів «Інтерсіті», курси для платформи «Дія. Цифрова освіта»  тощо. Прийшла певна зрілість: ми зрозуміли, хто ми є. Якщо подивитись на означення слова «медіа», побачимо, що це середовище між людьми, яке передає сигнали від однієї людини до іншої. Ми і є цим середовищем, яке спрощує комунікацію в науково-популярному контексті. Наш пріоритетний напрямок — наука і технологія, а потужна сторона — подкасти.

Подкасти в нас з’явилися випадково. Переходячи від друкованого журналу до сайту, ми хотіли зрозуміти, за що нас люблять,  а що нам не дуже вдається. Провели сорок глибинних інтерв’ю з нашими читачами й виявили, що довгі матеріали в нас не дочитують до кінця.  Хоч які вони цікаві, люди поспішають і не мають достатньо часу на читання журналістських матеріалів. Ми провели мозковий штурм: що робити, аби лонгрід сприймали до кінця? Тоді з’явилась ідея робити озвучення. Наш перший подкаст ми почали поширювати на платформі Apple Podcasts і трохи пізніше на Google Podcasts. Два роки тому україномовних подкастів було дуже мало. Тому наш подкаст — а ми навіть музику не додавали, а просто читали статтю, — піднявся  на першу позицію; його навіть поставили у каруселі Apple. Ми отримали фідбек, що складно сприймати інформацію без музичного фону, й додали музику. Потім долучили лідерів думок. Це розрослося до масштабів подкасту на дев’яносто епізодів на різні теми, який досі тримається в топі. Ми зрозуміли, що аудіоформат — ефективний спосіб донесення інформації.  І вирішили продовжувати. Зараз ми пишемо тексти з урахуванням того, що з них буде також подкаст. Ми співпрацюємо з «Громадським радіо» — записуємо подкасти на їхній студії.

Зараз ми робимо паралельно три подкасти. Щотижневий «Буде тобі наука»; другий сезон «Проєкту «Інтелект»» — якщо в першому ми розповідали про технології та їхнє використання, то у другому — про українські компанії, що використовують технології штучного інтелекту. І наш новий проєкт «До ворожки не ходи», на який ми отримали ґрант «Українського культурного фонду». Це подкаст про магічне мислення. Я б радив починати слухати «Пост правди» і розглядати «До ворожки не ходи» як його умовне продовження. Ведучі — я і Дар’я Кузява. 16 серпня випустимо трейлер, а 23 серпня — перший епізод.

У світі досі відчувається шлейф магічного мислення. Здавалося б, науковий прогрес, люди спілкуються в зумі. Але в ранкових ефірах телеканалів досі є стрічка з гороскопами, а у вечірньому виходить «Битва екстрасенсів». Люди донині вірять у чупакабру й лікуються гомеопатією. Платять відьмам в інстаграмі, які роблять амулети або ворожать на фотографіях. І хоча все це давно спростоване, народна творчість живе і переходить із покоління в покоління.  Це звучить весело, поки не стається щось трагічне. Наприклад, людина помирає від хвороби, яку можна було б вилікувати,  якби людина вчасно звернулась до медиків, а не пила відвари невідомих трав.

Немає аргументів, які можуть переконати людину з магічним мисленням. У науці є принцип спростовуваності. Натомість у магічному мисленні його не існує: на будь-які ваші докази ворожка скаже, що вам просто забракло віри. Нам важливо це висвітлити і показати. Ми хочемо донести цю інформацію до тих, хто ще сумнівається, хто не остаточно сформував свій погляд. Буде дуже важко переконати тих, хто вже в контексті магічного мислення, але ми будемо боротися за тих, хто сумнівається, й допомагати тим, хто в контексті критичного мислення, озброїтись аргументами для спілкування з рідними та друзями, які транслюють ідеї магічного мислення. Тому «До ворожки не ходи» — це розбір: звідки взялася чупакабра, яку постійно шукають в українському селі; чому з’явились ворожки і як працює ефект плацебо. Будуть епізоди про віщі сни,  пласкоземельців, конспірологічні теорії, амулети та привороти, духів, чупакабру, монстрів, народну медицину та тіньовий уряд. Ми взяли хайпові теми, які гуляють інтернетом. Намагаємося вкластись у півгодини, але не завжди виходить. Цей подкаст матиме особливе музичне обрамлення — наш джингл, основна тема й композиції будуть у виконанні муніципального хору «Київ» під керівництвом лауреата Шевченківської премії Миколи Гобдича. А саму композицію написав також лауреат Шевченківської премії Віктор Степурко на основі народної пісні.

На кожен епізод ми запрошували по чотири-п’ять експертів. Робили mind map — записували, що можна розкрити в цій темі, й знаходили історію, через яку це можна зробити. Серед наших експертів буде, наприклад, стенфордський професор Дейвід Іґлмен, який коментує вплив фейків на мозок. Про чупакабру розповідає автор книжки Tracking the Chupacabra: The Vampire Beast in Fact, Fiction, and Folklore Бенджамін Редфорд, а коментує Отар Довженко з «Детектора медіа». Алекс Ольшанський — американський дослідник конспірологічних теорій. Тарас Лютий допоміг розкрити філософський аспект у віщих снах. Фольклористка Дар’я Анцибор допомогла зануритись в українську традицію. Іноземні коментатори будуть повністю дубльовані.  

Американський журналіст Ерік Ванс сам на себе навів вроки. І розповів, як багато кепських речей із ним трапилось після цього. На жаль, він відмовився дати нам інтерв’ю, але ми розповімо його історію. Вона показує, наскільки ми притягуємо упередження, поєднуючи непоєднувані речі. Причинно-наслідковий зв’язок часто буває хибним: те, що стається після, не завжди стається внаслідок.

Медіаграмотність — важлива тема, яка стала пріоритетною для держави. У нас триває війна не тільки на Сході, а й в інформаційному полі. Найкращий спосіб боротися з російськими фейками — це культивувати критичне мислення й давати людям навички медіаграмотності. Й що раніше, то краще. Це як вакцинація: аби були антитіла до дезінформації.

Критичне мислення — це здатність вимкнути емоції і скептично сприймати інформацію. Людина, наділена критичним мисленням, розмежовує судження й факти, звертає увагу на джерела й посилання, але водночас здатна чути й сприймати іншу сторону дискусії, аналізувати її аргументи. Нам здається, що розвиток критичного мислення відбувається зокрема за допомогою науково-популярного контенту, який має доказову базу. Ми не чекаємо, що люди, які прочитали матеріали «Куншта» або послухали подкасти, будуть займатись перевіркою фактів завжди, але вони можуть зауважувати, наскільки якісно й незаангажовано автори роблять свою роботу. Чи є в матеріалі різні думки, чи посилається медіа на джерела, чи є там аргументи і факти. Людина з критичним мисленням готова перевіряти інформацію, яку споживає. 

Ілюстрація: Каталіна Маєвська/Куншт

Фото: Куншт

 

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Максим
21:36 / 16.08.2021
Чудова новина!
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду