Як нагороджували переможців Mediengeist 2.0 за досягнення у боротьбі з ворожою брехнею

Як нагороджували переможців Mediengeist 2.0 за досягнення у боротьбі з ворожою брехнею

09:46,
3 Грудня 2023
893

Як нагороджували переможців Mediengeist 2.0 за досягнення у боротьбі з ворожою брехнею

09:46,
3 Грудня 2023
893
Як нагороджували переможців Mediengeist 2.0 за досягнення у боротьбі з ворожою брехнею
Як нагороджували переможців Mediengeist 2.0 за досягнення у боротьбі з ворожою брехнею
Журі відзначило найперспективніші проєкти з протидії фейкам.

Німецька громадська організація Goethe-Institut і українське науково-популярне медіа «Куншт» обрали та нагородили переможців Mediengeist 2.0 — акселератора проєктів із протидії деструктивним наративам, фейкам і дезінформації, пов’язаними з повномасштабним вторгненням Росії в Україну.

Участь в акселераторі взяли понад 300 різних проєктів. До фіналу дійшли 10 найбільш сталих, які вже працюють і мають певний результат, та, на думку організаторів, найбільш перспективних проєктів. Усі вони вже отримали по 1000 євро на розвиток, а також мали змогу представити свої проєкти наживо 30 листопада на нетворкінгу у рамках Mediengeist 2.0 Demo Day та позмагатися за ще більшу фінансову підтримку.

Троє переможців, чиї презентації проєктів були найбільш переконливими, на думку журі, отримали ще по 5000 євро. До складу журі входили журналіст «Телебачення Торонто» Анатолій Остапенко, культурна менеджерка та колишня очільниця Українського культурного фонду Юлія Федів і журналіст і засновник проєкту Ukraїner Богдан Логвиненко. Також був приз глядацьких симпатій — 2500 євро.

Журі Mediengeist 2.0

«Детектор медіа» також побував Mediengeist 2.0 Demo Day і побачив презентації десятки найкращих проєктів.

«Кучерявий»

Авторський проєкт телеведучого та журналіста Віктора Дяченка, я якому він розповідає про фейки та маніпуляції, зокрема, російські, та розвінчує їх. Проєкт «Кучерявий» уже налічує 31 тисячу підписників на ютубі та 12 тисяч підписників у тіктоку.

Під час презентації Віктор Дяченко коротко почав із результатів дослідження, яке він замовив у маркетингової компанії Kantar. Воно показує, що людей утомлюють довгі телевізійні програми та довгі беззмістовні інтерв'ю і їм хочеться отримувати інформацію, зокрема аналітичну, у більш стислій і доступній формі.

Віктор Дяченко

«“Кучерявий” розпочався з цього. На початку повномасштабного вторгнення я вирішив, що варто не тільки працювати на телебаченні, але і піти в ютуб. Я зрозумів, що треба робити огляди фейків з Росії — тоді така була потреба. І перші 5 місяців я розповідав цю інформацію і як на неї реагувати. Але згодом я зрозумів, я вже починаю затягувати з Росії більше контенту в наш інформаційний простір, ніж він доходить сюди органічно», — розповів Віктор Дяченко.

Після цього він замовив ще одне дослідження, яке показало, що проєкт уже має сталу авдиторію, яка хоче і буде продовжувати його дивитися, і людям справді цікаво у такій формі дізнаватися про російські фейки.

Фотоархів «Настінні докази»

«Настінні докази» — це архів зображень написів, які російські військові залишають на окупованих територіях України, який із квітня збирає 2022 року команда культурної інституції «Міжвухами». Творці проєкту поставили собі за мету зібрати докази воєнних злочинів росіян і показати світу «культуру», яку вони приносять із собою. Команда подорожує територіями, які були під окупацією, та документує такі написи, розміщуючи їх на своєму сайті-архіві та вказуючи на карті місце їхнього розташування.

Маріамі Губіанурі

Співзасновниця проєкту Маріамі Губіанурі, яка його представляла, розповіла також, що часто на цих написах російські військові вказують свої позивні або називають військове формування. Це може згодом слугувати доказом для Міжнародного кримінального суду та інших інстанцій. Також ці докази використовують правозахисники, журналісти, документалісти тощо.

Мультфільм «Країна СонцеКвітиків» про медіаграмотність для дітей

Мультфільм «Країна СонцеКвітиків» розповідатиме дітям про те, куди зникло сонечко, яке насправді застрягло у величезному масиві дезінформації в інтернеті та його рятують головні герої. Таким чином він у ненав'язливій манері подаватиме дітям інформацію, розповідатиме про основи безпеки в соцмережах і культуру етично-толерантного спілкування, а також формуватиме критичне мислення.

Анна Киналь

Як розповіла співзасновниця проєкту Анна Киналь, ідея для мультфільму з медіакомпонентом виникла у зв'язку з браком україномовного контенту для дітей і майже повною відсутністю мультфільмів із медіаграмотності.

Фактчекінговий застосунок Fakes Killer

Fakes Killer на платформі GoodL.ink — спеціалізований застосунок, створений на основі штучного інтелекту для фактчекерів та антифейкових сервісів, завдяки якому журналісти зможуть надсилати на перевірку інформацію за донат.

«Колись я подумав, чому ми можемо викликати таксі, скориставшись апкою, а перевірити фейк не можемо. І це запитання змусило мене побудувати те, що зараз є, та залучити інвестицію», — сказав засновник проєкту Дмитро Потєхін.

Дмитро Потєхін

Інвестувала у цей проєкт естонська компанія, яка свого часу заснувала Skype. Застосунок Fakes Killer фактично є містком між журналістом чи іншим користувачем і фактчекером. Він працює так: журналіст обирає лінк, тип перевірки і дедлайн, отримує мінімальну ціну й надсилає замовлення всім або обраним фактчекеркам. Фактчекерки бачать замовлення і, якщо їх влаштовує, приймають його. Таким чином ціну визначають сторони. Фактично, каже Дмитро Потєхін, це такий собі «Уклон» у галузі фактчекінгу.

Він додав, що платитимуть за все медіа, на які працюють журналісти. До проєкту запрошують лише міжнародно визнаних фактчекерів.

Щоб не фейкати, сміялись

Це авторський проєкт ютуб-блогера Ореста Мурія, у якому він розвінчує пропагандистські міфи у ненав'язливий спосіб і в жартівливій формі. Фактично це розважальне шоу з медіаграмотним спрямуванням. Ведучий робить огляд останніх фейків і ворожої пропаганди, та в простій і легкій формі пояснює, що з ними не так.

Орест Мурій

«Я вирішую одну з ключових, як на мене, проблем дезінформації, які нині є в Україні. Більшість проєктів по боротьбі з нею, зокрема і ті, про які ми чули тут, дуже круті, складні і, мабуть, вони створені для тих людей, які і так усе розуміють. Разом із тим є величезна кількість людей, які, можливо, втомилися від складної інформації, не хочуть розбиратися, в яких нема на це часу та бажання. Мені здається, що їх насправді більше, ніж тих, хто хоче чи може сприймати серйозну інформацію. Тому я вирішив узяти на себе цей удар і для других людей створити шоу, в якому я буду дивитися фейки, з них жартувати і в кінці пояснювати, що з ними не так», — розповів Орест Мурій.

Загалом на його каналі уже є 70 відео та 19 тисяч підписників. Єдине наразі відео саме такого спрямування набрало майже 5 тисяч переглядів, і хлопець планує надалі працювати в цьому напрямку.

Деокупація мізків

Це ідея команди віжн-радіо «На дотик» із Запоріжжя. Його мета — подавати сигнал на окуповані території, що вони цінні, та розвінчувати дезінформацію, отриману з пропагандистських джерел. Після деокупації Запорізької області проєкт хоче працювати як радіо на деокупованих територіях.

Вероніка Бугайченко

«Ми маємо найбільшу площу окупованих територій в області, і може існувати проблема на окупованих територіях у вигляді наративу “где вы были восемь лет?”, — розповіла співзасновниця проєкту Вероніка Бугайченко. — Ми розуміємо, що нам як регіональному локальному медіа треба починати протидіяти дезінформації, яка існує на тимчасово окупованих територіях. Ми розповідаємо історії людей, які змогли вибратися з окупації. Ми розбираємо стратегії роботи з проблемами переселенців, а також економічні та юридичні чинники, які згодом будуть увиразнюватися у суспільстві. Робимо огляд ситуації на тимчасово окупованих територіях, підключаючи нашу репортерську мережу, які ми створили у 2021 році до війни серед журналістів на нині окупованих територіях Запорізької області».

Моніторингова платформа Disinformation Detection Tool — переможці (приз 5000 євро)

Команда Mantis Analytics розробила платформу на основі штучного інтелекту, яка в реальному часі моніторить інформаційний простір. Mantis забезпечує організації надійними та дієвими даними, збагаченими глибокою аналітикою, для управління фізичними та інформаційними ризиками.

«Ми поспілкувалися з багатьма фактчекерами в Україні та за кордоном і ось що ми зрозуміли. По-перше, дуже багато дезінформаційного контенту обробляється вручну — це уповільнює процес. По-друге, величезні обсяги, з якими жодна людина, жодна команда не можуть впоратися і ця кількість дезінформації зростає. По-третє, навіть коли є спроби за цим угнатися, дуже багато похибок виникає, — розповів співзасновник проєкту Антон Тарасюк. — Відповідно у самому фактчекінг-ком'юніті йде пошук автоматизованих рішень у галузі штучного інтелекту і ми хочемо допомогти».

Антон Тарасюк

Disinformation Detection Tool — це сервіс для автоматичного пошуку потенційної дезінформації за допомогою ШІ. Тут зібрано й оброблено величезний масив відкритих даних так, щоб їх зрозуміла програма. Потім до будь-якої інформації з цього масиву застосовується розроблена цим проєктом модель, яка в результаті дає свою оцінку підозрілості цієї інформації.

Відеоадаптації новин Briefly від SEBTO.media — переможці (приз 5000 євро)

Цей проєкт є продовженням подкасту «Ранкове допіо» від SEBTO.media, в якому автори стисло розповідають про світові події. Briefly — це відеоадаптація новин із подкасту для платформ із коротким відеоконтентом. Завдання Briefly — зацікавити молодь тим, що відбувається в Україні та світі, розповідати новини зрозумілою мовою, тримати в курсі новин і пояснювати можливі наслідки подій. Проєкт планують масштабувати та випускати і в тіктоку, і як рілзи в інстаграмі, і як ютуб-шортс.

«Це буде ненав'язливий, корисний контент. Розповідаємо новини, коротко їх пояснюємо, не відволікаємо від поточних справ. Ми говоримо з авдиторією однією мовою, не грузимо і використовуємо сленг — це такий собі друг, який за кадром розповідає тобі останні новини», — розповіла засновниця проєкту Олена Паплинська, яка не була присутня на пітчингу і представляла свій проєкт по відеозв’язку.

Ініціатива «КультРеальність» — переможці (приз 5000 євро)

«КультРеальність» — це проєкт, який розвінчує міфи та дезінформацію, що оточують українську культуру. Творці проєкту знаходять, розкривають і висвітлюють історичні факти, спростовуючи стереотипи та розвінчують пропагандистські наративи Росії. «КультРеальність» зосереджується на розкритті правдивих подій і фактів, привертаючи увагу до культурного надбання України.

Марія Кравченко

Співзасновниця проєкту Марія Кравченко розповіла, що чудовим символом того, що Росія робить з українською культурою є фото пошкодженого російським снарядом Будинку культури в Херсоні. Саме тому проєкт «КультРеальність» планує зробити чотири відео на культурну тему, які будуть зокрема розвінчувати російські наративи, а також чотири публічні події такого ж напрямку.

Нагородження переможців Mediaindeist 2.0

Медіапроєкт Post-Past — приз глядацьких симпатій 2500 євро

Приз глядацьких симпатій і сертифікат на 2500 євро отримав медіапроєкт Post-Past. Це медіа з історичного фактчекінгу, яке існує для того, аби реагувати на історичні маніпуляції в інформаційному просторі та популяризувати правдиву історію. Цілий розділ цього медіа — QUIRIM у часі — присвячений розвінчанням історичних маніпуляцій про Крим і кримських татар. Цей розділ зокрема веде історик Сергій Громенко, який якраз спеціалізується на цій темі.

Олексій Приймак

Ще одна ніша, яку намагається заповнити цей проєкт — це створення арабськомовного контенту для розвінчання російських міфів у країнах Близького Сходу. Наприклад, це допис арабською мовою про історію ісламу в Європі, й у ньому серед іншого є факти про російські злочини проти кримських татар, які росіяни вчиняли раніше та продовжують вчиняти. Тобто в ненав'язливий спосіб, читаючи про іслам, а не про Україну, арабськомовний читач отримуватиме і певну інформацію, яка важлива для нас.

Засновник проєкту Олексій Приймак володіє арабською і, за його словами, у цьому сегменті соцмереж практично немає українського порядку денного та не відображено української позиції, а цей сегмент дуже важливий.

«Саудівське медіа Arab News проводило торік дослідження стосовно відсотків тих жителів арабськомовних країн, які підтримують Росію та її вторгнення до України, і навпаки. 16% опитаних арабів підтримували Росію, 18% — Україну. 66% не визначилися і для нас вони дуже важливі», — сказав Олексій Приймак.

Деякі з цих проєктів настільки зацікавили «Детектор медіа», що ми розповімо про них більш детально в окремих текстах.

Фото надала пресслужба «Куншт»

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду