Інформаційний фронт і наука. Чотири медійні наукові проєкти, які допомагають під час війни

Інформаційний фронт і наука. Чотири медійні наукові проєкти, які допомагають під час війни

11:00,
30 Серпня 2022
3303

Інформаційний фронт і наука. Чотири медійні наукові проєкти, які допомагають під час війни

11:00,
30 Серпня 2022
3303
Інформаційний фронт і наука. Чотири медійні наукові проєкти, які допомагають під час війни
Інформаційний фронт і наука. Чотири медійні наукові проєкти, які допомагають під час війни
Як змінилися подкасти спільнот науковців, якими проєктами підтримують малих і дорослих українців, а також чому варто підтримати науковців саме зараз.

Зі школи багато з нас засвоїли: наука — це про Ейнштейна, Ньютона й Теслу, а все, що можна було відкрити й дослідити, вже відкрито й досліджено. Авжеж, це не так — наука не припиняє розвиватись і знаходити відповіді на питання, важливі для людства. І під час війни вона залишається важливою. Це доводить практика чотирьох українських медіапроєктів, які популяризують науку й доносять її до суспільства у зрозумілому та актуальному форматі. 

Inscience

«Наука — це завжди рушій прогресу, завдяки їй з’являються інновації. Тому зараз важливо підтримувати цю нішу та науковців, що лишилися в Україні», — каже співзасновниця громадської організації Inscience Анна Орєхова. Це об’єднання говорить про науку простою мовою, а також з’ясовує й розповідає, як розвивати суспільство грамотно та долучати людей до науки обізнано й коректно.

Раніше «Детектор медіа» розповідав про проєкт «Науковиці» — серію документальних відео про жінок із визначальними досягненнями в науці. Зараз Inscience презентує кілька проєктів, які полегшують життя українців, змушених покинути країну через війну.

Один із таких — Science4Kids, науково-популярний проєкт для дітей віком 8–12 років, що виїхали до Польщі, Чехії та Словаччини. Це онлайн-курс із двомовних науково-популярних лекцій у партнерстві з установами Вишеградської четвірки. Він базується на тому, щоб діти, які вимушено мігрували до іншої країни, легше проходили шлях адаптації та вивчали наукові теми українською й іноземними мовами.

Новостворена платформа «Будь» допомагає українкам, які через війну втратили роботу, знайти себе у сфері ІТ та креативних індустрій. Учасницям особисто допомагають експерти. Нині більше пів тисячі жінок отримують менторську підтримку, а сама освітня програма охопила понад 14 тисяч людей, розповіла Анна Орєхова.

Проєкт Inscience «Бережи себе» — платформа доказової інформації, що зачіпає тему здоров’я під час війни. Тут можна знайти, наприклад, спростування міфів про лікування під час радіаційної загрози чи інструкції, як правильно надавати першу допомогу. Інформація про здоров’я подана простою мовою з інфографіками й ілюстраціями.

Спільнота продовжила проводити лекції онлайн. Зокрема, в березні на онлайн-лекції Life on Mars виступили засновник американської громадської організації Mars Society Роберт Зубрін і практичний психолог Наріман Дарвішов. Говорили про колонізацію Марсу, як і коли планується життя на червоній планеті, а також як зміниться психологічний стан людей після переселення.

Український центр охорони здоров’я (UHC)

Цей аналітичний центр створено в березні 2021 року. Він консультує щодо освітніх послуг та націлений на політику охорони здоров’я. Один із публічних продуктів Центру — подкаст «Здоровий інтерес» — отримав продовження і в умовах великої війни.

У першому сезоні, 2021 року, співзасновник UHC, колишній заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, розповідав про вакцини та антивакцинаторів, як країни долали пандемію й організували кампанії з вакцинації. У другому сезоні команда планувала розповідати про складні, але важливі теми простими словами: наприклад, про біохакінг, аборти, медичний канабіс, евтаназію тощо. Проте з початком повномасштабної війни фокус команди змінився.

Експерти UHC почали документувати атаки російських військових на інфраструктуру галузі охорони здоров’я і присвятили цій темі другий сезон подкасту. Ведучі Павло Ковтонюк і Діана Руснак розповідають, як Росія руйнує систему охорони здоров’я, які наслідки, як реагує міжнародна спільнота та як слід відбудовувати систему після завершення війни. Подкаст допомагає ширше подивитися на тему, дізнатися про нові факти та явища, як-от патерни ведення війни з боку Росії в інших країнах.

Випуски базуються на свідченнях очевидців. Автори виїжджають у регіони в місця атак, спілкуються зі свідками та збирають інформацію з відкритих джерел. Усе це роблять, аби злочини росіян проти медичної системи не залишилися поза увагою.

«Разом із кількома світовими медіа ми готуємо аналітичні огляди та допомагаємо інформаційно матеріалами для журналістських розслідувань та репортажів, які висвітлюють війну в Україні для міжнародної спільноти», — додала координаторка комунікаційних проєктів UHC Марія Кравченко.

«Куншт»

Знаний науково-популярний проєкт про науку як мистецтво продовжує записувати подкасти. Перший подкаст видання «Буде тобі наука» досі виходить щотижнево, а проєкт «Постправда» розповідає, як вижити в інформаційному просторі та не піддаватися маніпуляціям. Після повномасштабного вторгнення теми всього контенту, зокрема подкастів, були адаптовані під сучасні реалії, розповів співзасновник «Куншта» Кирило Бескоровайний. За його словами, деякі подкасти націлені на практичні поради: де найкраще ховатися вдома під час повітряної тривоги, як надавати першу домедичну допомогу, як накладати турнікет тощо. 

Також вийшла серія подкастів, які допомагають осмислити ситуацію, зрозуміти контекст, ознайомитися з інструментами інформаційної боротьби. Один подкаст присвятили темі дегуманізації. «Ми намагаємося висвітлювати ті речі, які інші медіа висвітлюють менше, і робимо це під кутом нашої експертизи, крізь призму науки й технологій», — пояснив співзасновник Кирило Бескоровайний.

Новий сезон подкасту про штучний інтелект «Проект інтелект» буде присвячений технологіям під час війни. Зокрема «Куншт» розповість, як криптовалюта, NFT, дрони та кібератаки допомагають протистояти ворогу. Серія подкастів виходитиме і в аудіоформаті, і як відео на ютуб-каналі.

«Куншт» також запустив лекторій для дітей 7–12 років. Проєкт «Кунштики» покликаний допомогти досліджувати світ науки незалежно від частини світу, де опинилися малі українці під час повномасштабної війни. На відміну від звичних лекцій у ютубі, діти можуть взаємодіяти з науковцями — запитувати їх і уточнювати інформацію в моменті. Наприклад, 30 серпня кунштики зустрінуться з американським астронавтом Скоттом Кемллі. «“Кунштики” — це безпечне середовище для дітей для взаємодії, підтримки одне одного та знайомства. Ми визначаємо цей проєкту як спільноту допитливих дітей», — пояснив співзасновник «Куншту» Кирило Бескоровайний.

 

Naukroom

Створена 2017 року спільнота науковців позиціонує себе як «вчорашні ботани, які дорвалися до гарної публіки» й організовує креативні наукові події. Озброївшись критичним мисленням та доказовою базою, це медіа науково-популярно та з гумором пояснює те, що хвилює суспільство: від кількості мурашок на шкірі до редагування геному. У соціальних мережах Naukroom оформлюють матеріали в лаконічні ілюстрації. Для читачів, які сильно зацікавилися темою, в Naukroom пропонують креативні івенти для розуміння себе, природи, космосу та біології.

Засновник Naukroom Олександр Чагаєв вважає, що наука — це не про старих науковців та нудність, а про молодість та кмітливість. «Головна ідея створення нашого проєкту — популяризація української науки. До того вважалося, що її не існує або це якісь старі дядьки, які сидять в академії наук, і це все дуже сумно. Ми ж хотіли донести, що наука — це корисно, цікаво та про кожного з нас», — каже Олександр Чагаєв.

Нині лекторії Naukroom змінили не тільки форму подання інформації, а й внесли корективи в теми. Зокрема, освітні курси зі здорового способу життя спрямовані на вивчення ментального здоров’я, яке неабияк страждає під час повномасштабного вторгнення.

Наразі Naukroom розробляє науково-популярний проєкт для молодих вчених і людей, які задумали наукові стартапи, але не мали фінансової або моральної підтримки через війну, каже Олександр Чагаєв. Завдяки цьому проєкту науковці та науковиці зможуть опублікувати свої дослідження та матеріали на платформі й отримати стипендію як заохочення розвиватися далі чи знайти роботу. Засновник Naukroom додав, що проведене ними опитування проказало: більшість наближених до науки людей, які втратили роботу, не має мотивації розвивати українську науку. Так і вирішили створити фандрейзингову платформу для збору коштів на підтримку українських науковців і проєкт для їх працевлаштування.

«Наука — це єдина дисципліна, яка говорить зі всіма однією мовою і не викликає ні в кого заперечень. Наука — це спільний знаменник, джерело істини та раціональності всіх конфліктів, із яким ніхто не буде сперечатися. Тому саме зараз варто інвестувати в українських вчених, оскільки Україна відкрита для світу. Цей час — нагода підсвітити науковців і показати, чого варта Україна та її науковий розвиток», — резюмував Олександр Чагаєв.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду