Що знає співачка Аліна Паш про диванних експертів, Jerry Heil про фальшиві новини, а Анна Трінчер — про фейки від блогерів? Чи вірить у конспірологічні теорії «Чоткий паца» Костянтин Клепка і як модель Алла Костромічова перевіряє фото та відео на достовірність? UNICEF Ukraine створила серію відеороликів про медіаграмотність та критичне мислення й опублікувала їх на ютубі, тіктоку і платформі «Дія». У проєкті Break The Fake, розрахованому на молодих людей, зірки спілкувалися із ведучим Нікітою Добриніним про вплив фейків на емоції, про блогерів, які можуть ширити неправду, грали у гру «вірю — не вірю» й намагалися виловити правдиві новини у потоці неправди.

Як розповіла спеціалістка з комунікацій UNICEF Ukraine Ольга Пришко, у проєкті Break the fake спростовують фейки, пов’язані з коронавірусною епідемією та вакцинацією. Серію відеороликів команда проєкту вирішила створити навесні минулого року, на початку пандемії, коли почало з’являтися багато фейків саме про коронавірус. «Це був шалений потік неправдивої інформації. Попри те, що такі компанії як Facebook працювали спільно із фактчекінговими організаціями, виявляли неправдиву інформацію, видаляли контент, фейків усе одно ширилося чимало, — каже Ольга Пришко. — Ми розуміли: аби ефективно боротися з фейками, потрібно розвинути критичне мислення, щоби люди задумувалися над правдивістю інформації, яку споживають».

Цільова аудиторія проєкту Break the fake — підлітки. За словами Ольги, згідно з опитуванням U-report, тільки 14 % підлітків перевіряють інформацію, яку знаходять в інтернеті. «Ми розуміли, що це потрібно змінювати й заохочувати молодь аналізувати й перевіряти інформацію, яку вони споживають, — розповідає Ольга Пришко. — Також ми певні, що молодь — це та аудиторія, яка може впливати на свої родини, своїх старших знайомих. Це прогресивні люди, які можуть прийти в свої родини і запитати маму чи бабусю, чому ті вірять у те, що коронавірус можна лікувати содою з лимоном. Молоді люди можуть бути амбасадорами правди».

На думку творців проєкту, курс Break the fake покликаний підняти проблему й дати глядачам базові інструменти й рекомендації щодо того, як відсіювати брехню. «Є багато глибоких навчальних курсів з медіаграмотності, але в нас було інше завдання: охопити широке коло молоді й звернути увагу на проблему перевірки інформації. Зокрема через залучення до проєкту зірок», — каже Ольга.

Кожна запрошена у проєкт зірка грала у гру «вірю не вірю» й мала відгадувати, чи правдивими є новини, які пропонував ведучий. Виявилося, що й зірки — в тому числі відомі блогери, — можуть помилятися й довіряти фейкам. «У такий спосіб ми хотіли показати, що будь-хто може чогось не знати й повірити неправдивій інформації, тому є сенс її перевіряти, особливо ту, що стосується здоров’я, — каже Ольга Пришко. — Саме тому ми базували свій курс на прикладах, які стосуються коронавірусної хвороби, хоча ті інструменти й рекомендації, які ми даємо в кінці кожного відео, можна застосовувати до будь-якої інформації. Але, говорячи про коронавірус, ми показуємо, що інформація насправді може бути небезпечною і шкодити здоров’ю». Ольга додає: фейки бувають такими абсурдними, що складно повірити, що комусь спало на думку таке вигадати. «Також варто розуміти, що фейки можуть поширюватися з будь-якої країни та будь-якою мовою», — каже вона.

Оскільки запрошені герої популярні серед молоді, їхнє ім’я в заголовку відеоролика може спонукати підлітка клікнути й подивитися відео. Самі ж зірки, за словами пані Ольги, охоче погоджувалися на участь у проєкті. «Усі розуміють, що сучасна людина споживає дуже багато інформації. Одна з героїнь проєкту — Даша Квіткова, — казала, що проводить у соцмережах близько 12 годин на добу, — каже Ольга Пришко. — Мені здається, що самі зірки розуміють важливість медіаграмотності, особливо у часи пандемії».

За словами Ольги Пришко, проєкт Break the fake створювався разом із Міністерством цифрової інформації, тому цей курс також є на платформі «Дія», де можна переглянути відео і протестувати свої знання. «Але ми розуміємо, що матеріали на таких ресурсах переглядають здебільшого люди активні, які, ймовірно, вже знаються на темі, тому ми й вирішили публікувати відео на ютубі і в тіктоці», — каже пані Ольга.

Усі відео проєкту тематичні: співачка Аліна Паш спілкувалася з ведучим Нікітою Добриніним про диванних критиків, блогер Костя Клепка — про конспірологічні теорії; співачка та блогерка Анна Трінчер — про фейки у блогосфері; модель Алла Костромічова — про фейкові фото та відео; співачка Jerry Heil — про неправдиві новини; Дар’я Квіткова — про фейки, які експлуатують емоції. «Обирали такі теми, щоби показати, що фейки бувають різними, що вони впливають на твої емоції», — каже Ольга Пришко. За її словами, теми програм зірки могли обирати самі, однак вони не бачили фейків, які їм доводилося спростовувати, до запису. «Зіркам подобався формат гри, адже було цікаво перевірити, наскільки вони самі зможуть зрозуміти, що є фейком, а що — ні, — розповідає пані Ольга. — Костя Клепка після запису сказав: не можу повірити, що люди вірять у такі фейки». Добирати фейки для програми допомогли експерти з медіаграмотності.

На основі відеокурсу Break the fake команда UNICEF розробила урок із медіаграмотності, матеріали якого вчителі можуть використовувати під час роботи з учнями. «З відгуків вчителів ми бачимо, що дітям справді був цікавий цей формат — відео за участі зірок, тому що вони захоплюються цими людьми, довіряють їм, — пояснює Ольга Пришко. — Багато вчителів просили, щоби ми розробили подібний курс для молодшої аудиторії. Можливо, це буде наш наступний проєкт із медіаграмотності». Загалом до проєкту долучилося близько 460 вчителів, які провели урок приблизно для 12000 учнів у різних областях України. «Оскільки у шкільній програмі поки немає загального предмету, на якому можна було б говорити про медіаграмотність, ми запропонували вчителям використати наші розробки на виховній годині або ж інтегрувати окремі вправи в інші уроки. Розробкою скористалися, зокрема, вчителі історії, інформатики, біології і навіть англійської мови», — каже пані Ольга.

У відео зірки та ведучий Нікіта Добринін радять глядачам дотримуватися простих порад, щоб не вестися на фейкові матеріали:

• не варто сліпо довіряти блогерам, адже вони також помиляються і не завжди є експертами у якійсь темі;
• аналізуйте інформацію: якщо немає фактів, які її підтверджують — не довіряйте їй;
• щоби розпізнати, чи фото не є фейковим, переконайтеся, що зображення відповідає законам фізики: роздивіться пропорції і перспективу. Зосередьтеся на фокусі: на справжньому фото предмети або люди, розміщені в просторі, не можуть бути однаково у фокусі;
• не ведіться на кричущу назву новини чи відео, адже це може бути ознакою маніпуляції. Все, що містить у назві такі маркери як «шок», «сенсація», «це відео видаляють з інтернету», скоріш за все, є фейком;
• перевіряйте джерело інформації: переконайтеся, чи є цей сайт авторитетним, чи посилається на першоджерела — офіційні установи. Якщо на сайті публікують новини із сенсаційними заголовками, кричущими фото, не вказують авторів статей, — його не можна вважати надійним;
• перевіряйте зображення до новин за допомогою Google search by image;
• переконайтеся, що в новині чи статті дотриманий баланс думок, адже авторитетні видання у своїх матеріалах завжди аналізують всі «за» та «проти», коли описують якусь проблему чи явище (до речі, більше про баланс думок та інші журналістські стандарти можна дізнатися в нашому онлайн-курсі «Новинна грамотність»);
• перевіряйте інформацію, звертаючись до офіційних джерел;
• сформуйте власний список надійних джерел, звідки берете інформацію.

Фото: Break the fake