«Будете сидіти і плакати». Як Лукашенко і ТБ погрожують протестувальникам зброєю та «народом»

«Будете сидіти і плакати». Як Лукашенко і ТБ погрожують протестувальникам зброєю та «народом»

13:19,
29 Жовтня 2020
1166

«Будете сидіти і плакати». Як Лукашенко і ТБ погрожують протестувальникам зброєю та «народом»

13:19,
29 Жовтня 2020
1166
«Будете сидіти і плакати». Як Лукашенко і ТБ погрожують протестувальникам зброєю та «народом»
«Будете сидіти і плакати». Як Лукашенко і ТБ погрожують протестувальникам зброєю та «народом»
Після того, як самопроголошеному президенту Білорусі оголосили ультиматум, напруга на вулицях посилалась.

Білоруські протести тривають уже 80 днів. Якщо ще два тижні тому, в нашому попередньому огляді, здавалося, що активність іде на спад, то зараз ситуація різко змінилась: рішучості й людей на вулицях побільшало. У білорусів усе ті ж вимоги: провести нові вибори без Олександра Лукашенка, звільнити всіх політв’язнів і припинити насилля, зокрема затримувати та катувати вже арештованих учасників вуличних акцій.

Вогнепальна зброя та народний ультиматум

«Останній диктатор Європи» Олександр Лукашенко часом навіть демонструє готовність іти на поступки. У своєрідний спосіб: 10 жовтня він зустрівся з опозиціонерами та політв’язнями за одним столом у в’язниці. Туди прийшли не всі. «Та що вже спілкуватись», – відмовилась від зустрічі Марія Колесникова, одна з лідерок опозиції. Проте на зустрічі був присутній блогер Сергій Тіхановський, чоловік Світлани Тіхановської, яка через його ув’язнення й вирішила балотуватись у президенти. Невдовзі подружжю дозволили вперше за чотири місяці зідвонитися по телефону.

Цікаві події розгорнулися після тієї зустрічі. З одного боку, з в’язниці випустили трьох опозиціонерів, один із яких, відомий політтехнолог Віталій Шкляров з американським громадянством, уже відбув до США. Та з іншого боку – Міністерство юстиції позбавило ліцензії адвоката Колесникової, влада почала більш жорстко реагувати на активність протестувальників. Наступного ж дня, під час Маршу честі 11 жовтня, на вулицях затримали щонайменше 184 людини. Застосовувалися світлошумові гранати, водомети.

Влада пояснює, що все через те, що протести стали більш радикальними. У мережу навіть потрапило відео, як у двір міліцейського відділку залетіли коктейлі Молотова, нібито випущені протестувальниками. Та ті відео викликають питання: присутні ознаки того, що коктейлі закидали правоохоронці чи хтось на території. Але точно відомо, що протестувальники почали палити шини та покришки, чого не було раніше. «Це агресія бойовиків, радикалів та анархістів», коментують у МВС.

Протистояння стало ще жорсткішим у неділю, 25 жовтня, коли до людей на вулицях особливо часто застосовували світлошумові гранати. На вулицях спалахувало, лунали й постріли. Силовики також виламували двері квартир, шукаючи там протестувальників, які нібито напали на міліцейський відділок. Щодо останнього Лукашенко заявив: «Це був мій наказ, аби забезпечити людям безпеку».

Силовики пригрозили вогнепальною зброєю. «По відношенню до будь-кого, хто підніме руку із заточкою на співробітника правоохоронних органів, буде застосована вогнепальна зброя»,заявив Микола Карпенков, начальник Головного управління МВС Білорусі по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією. Тоді його слова підтвердив міністр внутрішніх справ Юрій Караєв: «Бойову зброю може бути застосовано насамперед при припиненні дій злочинців, коли всі інші методи вже вичерпалися. І нічого страшного в цій заяві немає».

Міністр запевняв, що стрілятимуть не «без розбору по мирних протестувальниках», а у випадках, коли «людина робить диверсію чи терористичний акт, нападає на співробітника міліції, чинить йому не просто опір, а застосовує насильство».

Загалом дата 25 жовтня була невипадковою. Саме тоді закінчувався час, який Тіхановська дала Лукашенку на те, щоб він склав свої повноваження, оголосивши йому «народний ультиматум». Якщо він не виконає умови, то 26 жовтня білоруський народ оголосить всенаціональну забастовку, заявила опозиціонерка: «Ніхто не буде працювати на режим».

Відтоді людей закликають бастувати на заводах, не купувати товарів у державних магазинах, блокувати дороги, а також зняти всю свою готівку з рахунків у державних банках. Враховуючи те, що економічне становище Білорусі у зв’язку з протестами гіршає, це може нанести шкоду владі, яка не бажає йти. Лукашенко реагує звільненнями працівників і відрахуваннями студентів, що беруть участь у протестах або страйкують.

А 29 жовтня звільнили і міністра Караєва, який підтримував вторгнення у квартири білорусів, застосування зброї та керував МВС увесь період протестів, що супроводжувались жорстким поводженням силовиків із людьми.

Дискримінація журналістів та «непокора міліції»

Продовжують затримувати і журналістів. За словами Юлії Слуцької, директорки Прес-клубу Білорусі, сьогодні в країні 250 затриманих медійників. За нібито участь у несанкціонованих акціях їм дають 10-15 діб арешту, часом подвоюючи термін. За останні два тижні журналістів усе частіше стали затримувати під іншим приводом – «за непокору міліції». Це загрожує штрафами від 540 до 1350 рублів (від 6 000 до 14 800 гривень).

Так, 11 жовтня затримали понад 40 журналістів. 17 жовтня забрали до відділку ще трьох – Дар’ю Спєвак з видання Onliner, Вадима Заміровського і Всеволода Зарубіна, які працюють для двох видань, Tut.by і БелаПАН. Свідки та адвокати надали відеодокази того, що в медійників при собі були відповідні бейджі, посвідчення, і правоохоронцям опір вони не чинили. Тим не менш, усім трьом дали від 13 до 15 діб арешту.

25 жовтня під час акції «Народний ультиматум» затримали ще сімох журналістів. А за день до того – знімальну групу британського телеканалу Sky News. ЗМІ повідомляють, що журналістка Даян Магні мала акредитацію МВС Білорусі, проте разом з місцевими колегами Анастасією Леоновою та Вадимом Нечаєвим її відвезли до відділку. Невдовзі відпустили – але без камери (її мають відправити «на експертизу»). Білоруського водія, який допомагав знімальній групі, залишили у відділку.

Умови праці закордонних журналістів мали би поліпшитися після появи нових правил акредитації від МВС. Як було відомо раніше, напередодні президентських виборів до країни не пустили щонайменше 100 журналістів іноземних видань. Не отримавши відповіді на свої запити про акредитацію, деякі медійники таки приїхали до Білорусі. Працювали недовго: за останні три місяці понад 50 із них через відсутність акредитації депортували та заборонили в’їжджати на територію протягом кількох років. Ще у принаймні 19 журналістів-іноземців відібрали акредитацію, яку їм таки вдалось отримати.

У жовтні дію дозволу працювати і взагалі припинили для всіх, фактично зробивши перебування представників іноземних медіа в країні тимчасово нелегальним, пояснює Білоруська асоціація журналістів (БАЖ). Таке рішення прийняли у зв’язку з положенням про нові правила акредитації.

Процедура спростилася: тепер усе можна зробити онлайн, а терміни розгляду запитів зменшились. Якщо журналіст просить про тимчасову акредитацію – МВС має відповісти протягом п’яти днів замість 20-ти, як раніше. Якщо про постійну – протягом 30 днів, а не двох місяців. З’явилася також можливість продовжити постійну акредитацію – до трьох років (раніше можна було до одного).

БАЖ вважає такі зміни позитивними, проте звертає увагу й на нововведення, що навпаки ускладнять роботу журналістів. Тимчасову акредитацію, наприклад, можна буде отримати лише на два тижні замість двох місяців, як раніше. «Таким чином журналісту треба чотири рази отримувати акредитацію замість одного, і те, що термін розгляду заявки скоротився, фактично не дає особливих переваг, – пояснюють у своєму аналізі експерти з Асоціації. – П’ятиденний термін не вирішує проблему необхідності екстреного прибуття іноземних журналістів для висвітлення актуальних подій (як це було, наприклад, під час післявиборчих протестів у Білорусі)».

У положенні також написано, що «акредитуються, як правило, громадяни держав, де зареєстроване іноземне ЗМІ». На думку БАЖ, це дискримінація: багато ЗМІ є міжнародними, зі своїми фрілансерами в певних регіонах і країнах, у тому числі Білорусі. «Вочевидь, що пошук і направлення журналістів із конкретним громадянством потребуватиме додаткового часу та ресурсів», – пояснюють в Асоціації.

Акредитацію також не зможуть отримати члени сімей працівників дипломатичних установ («ймовірно, логіка цієї заборони полягає в тому, що ті люди користуватимуться дипломатичним імунітетом і не зможуть бути притягнуті до відповідальності згідно із законодавством республіки Білорусь»). А позбавити дозволу працювати можуть з трьох причин:

  • через публікацію інформації, що загрожує національній безпеці, територіальній цілісності та суспільному порядку Білорусі, здоров’ю та моральності населення;
  • через наявність в опублікованих матеріалах інформації, розповсюдження якої у ЗМІ обмежено чи заборонено;
  • через встановлення фактів інших порушень білоруського законодавства.

Крім того, прохання позбавити іноземців акредитації можуть подавати інші державні органи та організації. Це непокоїть БАЖ, так само як і формулювання «наявність інформації, розповсюдження якої у ЗМІ обмежено чи заборонено». «Оскільки переліку такої інформації на наводиться, виникає питання: де і ким заборонено? У країні реєстрації іноземного ЗМІ? У Республіці Білорусь?» – питають фахівці.

Згідно зі ще одним новим правилом, якщо в якійсь країні позбавляють акредитації кореспондента білоруського ЗМІ, то МВС Білорусі може забрати дозвіл працювати в кореспондентів ЗМІ тієї країни «на основі принципів взаємності».

Влада проти незалежних ЗМІ

Радше за все в такий спосіб білоруські чиновники хочуть усунути перешкоди для роботи журналістів зі своїх державних ЗМІ, що послідовно займаються пропагандою, замість популярних медіа, які постійно під тиском влади. За словами пані Слуцької з Прес-центру Білорусі, нині в країні заблоковано роботу 73 інформаційних сайтів та припинено друк чотирьох загальнонаціональних видань.

«Наша Ніва», наприклад, із перебоями навіть для читачів з інших країн працює від 28 серпня. Минулого тижня міністр інформації Ігор Луцький сказав, що доступ до сайту не буде відновлений найближчим часом, указавши «шість нових причин для блокування». Йдеться про шість коментарів, опублікованих під матеріалами видання за період між 29 вересня та 2 жовтня. У тих висловлюваннях нібито міститься інформація, що «здатна нанести шкоду національним інтересам». Видання вже видалило ці коментарі.

Найпопулярніший портал Білорусі Tut.by чекає рішення суду щодо своєї долі: міністерство хоче в судовому порядку позбавити сайт статусу ЗМІ. Протягом останніх місяців портал отримав від влади чотири попередження про публікацію нібито недостовірної інформації. Детальніше про цю історію ми писали тут. Нині суд призупинив просування справи.

Переслідування журналістів і свободи слова призводить до того, що їх беруться захищати білоруські громадяни. Наприклад, зафіксовано щонайменше два випадки, коли пенсіонери, які все більш активно беруть участь у вуличних протестах, не дали силовикам затримати журналістів.

А коли в місті Гомель почали переслідувати редакцію «Сильных новостей», на будинках з’явилися мурали із зображеннями журналістів видання. Його засновник Петро Кузнецов каже, що через таку реакцію його затриманих співробітників і відпустили: «Героїзація нашої редакції видалась владі недопустимою».

Увагу вдалось монетизувати. Через усвідомлення значення інформації аудиторія стала більше донейтити та передплачувати. Якщо торік передплата становила 1% доходів регіонального видання Hrodna.life, то у вересні 2020-го – вже 14%. А читачі Tut.by, приміром, самі ж купують там рекламу.

Екстремістські підписки у Telegram

Через блокування та систематичні перебої з інтернетом у незалежних ЗМІ також різко зросла аудиторія в соціальних мережах, зокрема в Telegram. Водночас другий за популярністю серед білорусів телеграм-канал Nexta Live, де закликають до протестів, висвітлюють пов’язані з ними новини, а також дають інструкції, що й як робити під час протестів, 20 жовтня Верховний суд Білорусі через таку діяльність визнав «екстремістським».

У тому ж рішенні суд зобов’язав Міністерство інформації обмежити доступ до каналу, а логотип Nexta та опубліковані під ним матеріали віднести до республіканського списку «екстремістських». Білоруські користувачі місцевого провайдера А1 уже не можуть зайти на Nexta через браузер: у них з’являється повідомлення, що «з’єднання не є безпечним».

Юристи пояснюють, що таке рішення суду також означає, що екстремістом у Білорусі віднині можуть визнати будь-кого, хто має підписку Nexta на телефоні, пересилає комусь у листуванні чи розповсюджує публічно опубліковані в цьому телеграм-каналі фото й відео, тобто «екстремістські матеріали». «Тепер оперативники націлені на виявлення поширення забороненої інформації», заявили в білоруському МВС.

Телеграм-канал у відповідь провів ребрендинг, і тепер замість Nexta Live називається НEXTA-Live. Редакція зазначила, що в такому разі підписка на них не є порушенням закону і не тягне за собою ніяких наслідків. Наскільки надовго – невідомо. Юристка Тетяна Ревінська в коментарі виданню Onliner пояснила: «За наявності подібного контенту та щодо нової назви можуть бути проведені аналогічні дії та прийняте таке ж рішення суду за наявності відповідного експертного висновку. У будь-якому разі повинно бути рішення суду про визнання матеріалів екстремістськими з включенням у республіканський список екстремістських матеріалів».

«Будете сидіти в РУВС і на камеру плакати»

Роботою ж державних ЗМІ, де від серпня працює запрошений десант російських пропагандистів, Олександр Лукашенко задоволений. «Повинно залишитись потужне ядро, готове відстоювати той самий інформаційний суверенітет точно, філігранно, прицільно, а головне – наступально. Треба було, щоб минуло два місяці, щоб наші основні телевізійні канали та інші ЗМІ працювали так, як зараз. Це треба робити постійно. Журналістика має перестати нарешті бути поміркованою, як це було до теперішніх часів прийнято в нас, білорусів», – заявив він 9 жовтня під час наради в Палаці незалежності.

Після цього телеканали і справді стали говорити різкіше. У висловлюваннях ведучих побільшало погроз у бік вулиці, відзначають експерти проєкту Media IQ, які регулярно моніторять білоруський телевізійний простір.

«Кістяк на вулиці – футбольні фанати, анархісти, раніше судимі, – сказав відомий пропагандист Григорій Азарьонок у своїй програмі 12 жовтня. – До всіх таких персонажів логічне запитання виникає: ви реально думаєте, що не знайдуть? Усіх знайдуть. Усіх, хто хоч палець на міліціонера підняв. Хто написав його дружині щось образливе. Хто підпалив машину. Хто розмалював під’їзд. Усі будете сидіти в РУВС і на камеру плакати, казати, що не розуміли, не думали, не знали. Пробачення проситимете – всі ті, хто бив, ламав, стояв у зчіпці (протестувальники беруться за руки і стоять стіною, в такий спосіб захищаючись від правоохоронців. – MS), принижував, провокував, палив, зливав дані. Ваші обличчя та ваші дані відомі. Якщо до вас не прийшли сьогодні, прийдуть завтра. Обов’язково прийдуть. Чекайте в гості».

Білорусам також починають погрожувати народними дружинами. На державних телеканалах оголосили, що нібито кожному міліціонеру допомагатимуть «два міцних чоловіки». «Це свого роду ініціатива з місць – надто вже дістали молодики, які перекривають дороги та палять покришки», – говорив той же Азарьонок.

А Євгеній Пустовий у своїй телерубриці «Політика без галстуків і купюр» 17 жовтня додав: «Прихильники Лукашенка зайняті роботою. Прихильники Лукашенка довіряють силовикам. Та якщо прихильники Лукашенка вийдуть на вулиці, мало місця буде. Вони – не ОМОН, на Окрестина (вулиця, де розташоване СІЗО, в якому катували затриманих. – MS) – на місці розберуться. У країні із сильною владою заправляє не буржуазія. У країні із сильною владою головний – народ».

Цікаво, що попри такі меседжі провладний мітинг у білоруській столиці, де Олександр Лукашенко очікував 200-300 тисяч осіб, скасували нібито через коронавірус. Відомий своїм байдужим ставленням до COVID-19, Лукашенко сказав: «Це буде колапс. Ми паралізуємо цілий Мінськ…Ми не забезпечимо безпеку людей». Перед тим медіа повідомляли, що люди в регіонах відмовляються з’їжджатись на мітинг.

На телебаченні зауважують, що «білоруський Майдан», наче складна хвороба, нібито пройшов уже всі стадії, «від інфікування до одужання чи сумного кінця», а тому зараз настав час «останньої битви». Такий висновок, імовірно, зробили через «народний ультиматум» Тіхановської, який на ТБ називають «втратою найменшого зв’язку з реальністю і здорового глузду».

За допомогою цього ультиматуму «ляльководи» на Заході нібито хочуть кінець-кінцем знищити білоруську економіку. Як сказав у своїй програмі Григорій Азарьонок, «нерви на межі, ставки зроблені, гроші заплачені, а результату немає. Вони готуються до останнього вирішального удару. Для кожного білоруса наступає момент істини».

Також пропагандисти принижують учасників протесту. Називають їх наркоманами, «дворовим тероризмом», «жіночим шабашем». Через те, що в спальні райони нібито ринувся натовп, «п’яний, оскаженілий, проколотий наркотиками, прокурений і пропитий», за словами Лукашенка, міліції 25 жовтня і було віддано наказ вриватися до білорусів у квартири. «Темно, люди перелякані. Хтось о сьомій годині з дітками вийшов на вулицю… Що було робити міліції? – запитував самопроголошений президент. – …Треба було з квартир витягати цих наркоманів».

Загалом білоруське телебачення любить говорити про «наркотики» (нагадує часи Помаранчевої революції в Україні, коли дружина Віктора Януковича говорила, що на Майдані людям роздавали «наколоті» апельсини). Люди нібито «ловлять кайф» від «хаосу» по неділях, а потім «відходять від дози агресії в ізоляторі та вигадують собі виправдання», говорили на телебаченні 19 жовтня. «Тільки чекати, поки польський препарат розсмокчеться в крові неадекватів, мирні люди вже втомились»,сказала пропагандистка Ксенія Худолій у сюжеті від 14 жовтня, поєднавши тему наркоманії з антизахідною пропагандою, що постійно присутня в телевізорі.

Україна непокоїться

Окрім Польщі, яка надала приміщення редакції «екстремістського» телеграм-каналу Nexta, та Литви, де переховується від переслідування оголошена в розшук у Білорусі та Росії Світлана Тіхановська, негативно озиваються пропагандисти і про Україну, що висловлює підтримку білорусам.

На телебаченні обговорюють стан української медичної реформи, «ключовою задачею якої є скорочення населення», чи ситуацію в цілому. Мовляв, президент Володимир Зеленський, «який любить вчити білоруського президента життя та, ймовірно, незалежності, таємно зустрічається в Лондоні з представниками британської розвідки МІ-6. А посольство США в Києві викликає на килим міністра охорони здоров’я України й дає чіткі вказівки – не купляти російську вакцину від COVID. Ось такі нині порядки у вільній Україні».

Особливо гостро відреагували білоруські політики на указ Зеленського про спрощення міграційних процедур для ІТ-фахівців з Білорусі, які нині масово роз’їжджаються звідти. У білоруському МВС це назвали «втручанням у внутрішні справи Республіки Білорусь».

Світлана Тіхановська, навпаки, вдячна українцям за «потужну позицію» щодо Білорусі. Вона заявила, що невдовзі планує відвідати Київ, а в майбутньому хотіла б вибудувати партнерські сусідські відносини.

Всередині ж України лунають тривожні заяви. 23 жовтня Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки та оборони України, заявив, що «Росія буде робити все від неї залежне, щоби вплинути на ситуацію» з білоруськими протестами. На його думку, багато чого залежить від президентських виборів 1 листопада в Молдові. Там за владу змагатимуться чинний президент Ігор Додон, який вважається проросійським, і проєвропейська експрем’єрка Майя Санду, яка нині обганяє молдовського гаранта в рейтингу. «Вони (росіяни – MS) можуть ввести війська в Білорусь, – підсумував політик. – Це великий виклик для України, Литви та Польщі».

Фото: tut.by, flickr/Максим Кац

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду