Два місяці протестів. Як у Білорусі проводять «інформаційну зачистку»

Два місяці протестів. Як у Білорусі проводять «інформаційну зачистку»

10:34,
8 Жовтня 2020
2545

Два місяці протестів. Як у Білорусі проводять «інформаційну зачистку»

10:34,
8 Жовтня 2020
2545
Два місяці протестів. Як у Білорусі проводять «інформаційну зачистку»
Два місяці протестів. Як у Білорусі проводять «інформаційну зачистку»
Найбільш популярний портал Tut.by хочуть позбавити статусу ЗМІ, а протестувальників називають «Nexta-югенд», які без свого улюбленого телеграм-каналу нібито губляться.

Про попередні події в країні читайте в інших частинах хроніки подій.

Протести в Білорусі тривають уже другий місяць. Люди продовжують ставати в ланцюги солідарності, мовчки чи з плакатами сидіти на знак протесту біля стін університетів, які підтримують режим Олександра Лукашенка, та співати революційних чи простих пісень у мінських дворах. Бувають і неординарні сплески активності, на кшталт Маршу пенсіонерів, які хочуть «виправити помилку, яку допустили 26 років тому», а раз на тиждень усі ще досі сходяться на численні недільні марші. 27 вересня вийшли 100 тисяч, ще через тиждень – менше, але наступний раз вони теж прийдуть.

Не лише тому, що Лукашенко проігнорував вимоги народу і провів таємну, навіть від лояльних державних телеканалів, інавгурацію, а й через те, що починаючи з передвиборної кампанії на незгодних із ним, за даними правозахисників, завели понад 270 справ. 94 із тих людей мають статус політв’язнів, а через гумові кулі чи насилля правоохоронців у СІЗО загинули щонайменше шестеро протестувальників.

Інформаційна зачистка

Влада переконана у своїх сильних позиціях і далі застосовує сльозогінний газ, водомети й затримує навіть неповнолітніх. Під час маршів, які обіцяють бути масштабними, ось як на честь «народної інавгурації» Світлани Тіхановської, досі вповільнюють інтернет.

Нещодавно у МВС з’явилась нова тактика – залякування «відповідальністю за участь у несанкціонованих заходах». СМС із таким текстом отримали багато людей, і вони розуміють, що погрози реальні. Так само як розуміють це журналісти, яких попри одяг з помітками «Преса» та посвідчення продовжують затримувати за роботу на мітингу. 24 вересня, в день інавгурації Олександра Лукашенка, затримали двох, 25-го – чотирьох, 27-го, під час Жіночого маршу – ще сімох. А на останньому масштабному протесті в неділю 5 жовтня – вже 17.

Причин, аби посадити журналістів у автозак, побільшало. По-перше, у Білорусі офіційно скасували акредитацію всім іноземним ЗМІ. Крім того, під час арешту журналіста гомельського видання «Сильні новини» Дениса Якштаса та його дружини Анни, головної редакторки, від правоохоронців прозвучало, що згідно зі законом (яким саме – невідомо), журналісти мають перебувати на «певній відстані від натовпу протестувальників». Лише за таких умов їм можна висвітлювати акції, інакше вони вважаються учасниками несанкціонованих зібрань, через що можна отримати штраф чи відсидіти від кількох до 15 діб у СІЗО, що останні два місяці й трапляється з багатьма білоруськими журналістами.

Приводи можуть бути й інші. Головного редактора опозиційного видання «Наша ніва» Єгора Мартиновича підозрюють у наклепі, тобто поширенні завідомо направдивої інформації, що ганьбить іншу особу. За це в Білорусі передбачена кримінальна відповідальність – штраф, до двох років виправних робіт чи до трьох років арешту чи обмеження волі. За словами дружини Мартиновича, журналістки видання Tut.by Адар’ї Гуштин, справа пов’язана зі статтею про арешт діджея Володимира Сокаловського. Той розповів, що до нього в СІЗО приходив заступник міністра внутрішніх справ, який його побив. Журналіст заперечує звинувачення в наклепі.

Наразі ж пану Мартиновичу заборонено покидати Білорусь, хоча він і не вважає, що це вплине на його роботу. Нещодавно журналіста можна було побачити на пресконференції про позбавлення найбільш популярного білоруського порталу Tut.by статусу ЗМІ.

Офіційні судові слухання відбудуться 8 жовтня, а доти протягом місяця видання отримало від Мінінформу чотири письмові попередження про «поширення недостовірної інформації, яка може завдати шкоди державним чи громадським інтересам». Перша претензія стосувалась матеріалу про порушення, що зафіксували спостерігачі, яких не пустили на виборчі дільниці. Друга – статті «Комітет держконтролю зможе виплатити великі премії працівникам, які проявлять себе в резонансних справах» (автор помилився, неправильно вказавши розмір пенсій). Третя – матеріалу про дочку редакторки видання. Журналісти написали, що на неї завели кримінальну справу про масові заворушення, але чиновники говорять, що обшук проводився лише «з метою перевірки інформації, що надійшла про причетність її до організації масових заворушень, що відбуваються на території Мінська».

Останньою «краплею» став текст під заголовком «Білоруська митниця попросила підтвердити, що в "Гаррі Поттері" немає закликів до повалення влади». Митниця заперечує, що коли-небудь просила про перевірку. Хоча місцеве видавництво, яке хотіло завезти до країни надрукований у Литві наклад книги «Гаррі Поттер і таємна кімната», говорить інше та наводить документ з результатами «перевірки», спеціально створений на запит митниці.

Це не означає, що Tut.by перестане працювати. До 2019-го сайт 18 років працював без статусу ЗМІ, та, як сказала головна редакторка Марина Золотова, «особливо це не заважало». Проте якщо суд таки прийме рішення не на користь Tut.by, це може означати ще більше арештів для журналістів редакції, яка тепер не матиме права легально працювати на акціях протесту. За словами пані Золотової, ризикувати своїми працівниками вона не стане. «Я не можу назвати це інакше, ніж зачисткою інформаційного поля», сказала вона під час пресконференції.

Білоруська асоціація журналістів та низка незалежних медіа країни вже виступили зі спільною заявою на підтримку Tut.by. У свій спосіб намагаються привернути увагу до проблем журналістів і гомельського видання «Сильні новини», де від 5 жовтня розпочався флешмоб солідарності з арештованими колегами: новини на сайті публікують під єдиною заставкою із затриманими. «Білорусів намагаються позбавити права на інформацію. Зупиніть репресії проти журналістів», – говорить напис на банері. Схоже на те, що через труднощі останніх місяців роботи в країні журналістська спільнота стала більш об’єднаною та дружньою, відмічають медійники з Бреста.

Блогерам теж неспокійно

Влада не приховує своїх намірів улаштувати подібну інформаційну зачистку і серед блогерів. «Жоден блогер, жодна особа, яка здійснила злочин не лише на несанкціонованих заходах, але і в інтернеті, не уникне відповідальності», сказав 24 вересня генеральний прокурор Білорусі Андрій Швед, пообіцявши, що білоруська громадськість побачить результати активної роботи його відомства вже протягом найближчих місяців.

Нагадаємо, що саме блогери відіграють у протесті важливу роль. 6 травня, після затримання YouTube-блогера Сергія Тіхановського, його дружина Світлана балотувалась як єдина кандидатка від опозиції на президентських виборах (усіх інших претендентів теж або арештували, або змусили покинути країну). А починаючи з 9 серпня, після оголошення результатів, протести не втихають насамперед завдяки телеграм-каналу Nexta Live, редакція якого базується в Польші.

Засновник каналу, 22-річний студент Степан Путило (Свєтлов), офіційно перебуває у розшуку. Хлопцеві загрожує до 15 років позбавлення волі, та після виборів разом із сім’єю йому вдалось виїхати з Білорусі. Тепер на нього працює команда журналістів-емігрантів, які останні два місяці оперативно публікують фото й відео учасників протесту, інформують про найбільш небезпечні місця сутичок із правоохоронцями, а також складають план дій, коли та як виходити на протести, закликають не платити податки, комунальні платежі. Чи скидати під час затримання балаклави з омонівців, які  бояться втратити свою анонімність. Цей та інші методи блогери називають «Деанон».

Більше про історію та роботу цього телеграм-каналу можна дізнатись з недавнього інтерв’ю російського YouTube-блогера Юрія Дудя, який приїжджав на гостину до редакції. Там же можна помітити, що її працівники не в усьому погоджуються зі Степаном Путилом, який після усвідомлення своєї популярності (понад півтора мільйона людей приєдналось до каналу під час першого тижня протестів!) та впливу заявив про бажання заснувати власну «медіаімперію» та став втілювати більш агресивну редакційну політику.

Наприклад, останніми тижнями в телеграм-каналі правоохоронців називають «бандитами», «фашистами», «чорносорочечниками» та «карателями». А адреси та мобільні телефони більше 1000 працівників МВС на каналі Nexta Live зробили публічними. Там же регулярно публікуються особисті дані різних начальників міліції, ватажків місцевих тітушок (у Білорусі їх називають «тіхарі»), а також заклики «висловити свою думку» про білоруських журналістів-пропагандистів на їхніх же сторінках у Facebook, що додаються.

Невдовзі після того інтерв’ю головний редактор Nexta Роман Протасевич пішов з проєкту. Це рішення не є спонтанним, заявив він, а згодом пояснив, що не зійшовся в поглядах на майбутнє каналу з його засновником Степаном. Згодом у самому каналі спростували цю інформацію, вказавши, що головною причиною звільнення стали «майбутні зміни в структурі каналів Нехта». Про що йдеться, невідомо, та з 1 жовтня команду також залишила ще одна журналістка, а популярність Nexta Live та Nexta різко падає – 2-4 тисячі підписників покидають їх щодня. 

На протидію телеграм-каналам направлена пропаганда. «Бродяча трупа секти прихильників телеграму виходить, блокує рух транспорту, безцільно волочиться і голосно кричить», «У іноземних телеграм-каналів сталося загострення від інавгурації президента», «Якщо раптом телеграм замовкає, Nexta-югенд буквально не знають, що їм робити» – такі думки звучали на державному телебаченні протягом останніх тижнів.

Та якщо Степан Путило знайшов притулок у Польщі, то до адміністратора найбільшого в країні студентського каналу «Отчислено» Ігоря Кабушкова вже прийшли правоохоронці. За даними ще одного популярного каналу, «Беларусь головного мозга», хлопець проходить свідком у справі про «масові заворушення 9 серпня». Адміністратори заздалегідь подбали про заходи безпеки, щоб контроль над «Отчислено» не зміг перейти до правоохоронців.

«Колишня» подруга Україна

Через підтримку організаторів телеграм-каналів у Польщі білоруські пропагандисти створюють сусідній країні образ затятого ворога Білорусі. Мовляв, Польща зазіхає на частину території Білорусі, і взагалі, разом із країнами Балтії, є «троянським конем» у лавах ЄС. Поряд із ними демонізують і Україну, яка своїми закликами до діалогу з протестувальниками, створенням комфортних умов для еміграції опозиціонерів, а надто невизнанням результатів виборів, нібито «втручається у внутрішні справи країни».

Після того, як Україна на офіційному рівні не визнала легітимність Олександра Лукашенка після його інавгурації, сюжети про українські події на білоруському державному телеканалі СТВ («Столичное ТВ») вийшли з титруванням «колишня УРСР». «Колишньою радянською Литовською республікою» та «колишньою Польською народною республікою» назвали також Литву та Польщу.

«Те, що зараз відбувається навколо Білорусі, її західної частини (країни Балтії, Польща та Україна) інакше ніж істерикою, на мій погляд, назвати не можна», сказав голова державної Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт. «М’яко кажучи дивним, на думку експертів, виглядає той факт, що президент Зеленський достатньо різко висловився про події в Мінську. Найближчий сусід Білорусі, вочевидь, забув, хто підставив йому плече в складну хвилину, чи про це небажано пам’ятати»,говорять на державному телебаченні.

На відміну від Польщі та Литви, звідки Білорусь викликає своїх послів, а їхнім говорить їхати додому, до України таких конкретних кроків не спостерігається. Проте українські реалії та наслідки Революції гідності постійно спотворюють на білоруському телебаченні. Запрошувати їх коментують колишніх політиків. Цього тижня вже не Миколу Азарова, а забутого вдома Петра Симоненка, лідера не до кінця забороненої Комуністичної партії України.

«Поясніть їм, верніть їх на землю, – закликав Симоненко, критикуючи захоплення білоруської молоді телеграм-каналами. – Засоби сучасної комунікації необхідні, але вони ж використовуються і для інших цілей».

Джерелом «мудрості» серед простих українців білоруські пропагандисти вважають українських переселенців, які виїхали в Білорусь із Донбасу у 2014 році. Війну між Росією та Україною, яку в цих сюжетах називають «громадянською», подають як наслідок протестів на Майдані, а ведучі закликають прислухатись до переселенців, які «все це вже проходили», «знають ціну миру» та стали «пішаками в чужій грі».

Хоча самі переселенці, які на всі лади розхвалюють соціальний устрій життя в Білорусі, зізнаються: «новин не дивляться», але «дуже схоже все починається».

Стежать на телебаченні й за тим, як в Україні говорять про нинішню Білорусь: підтримують представників «Опозиційної платформи – За життя» Іллю Киву та Віктора Медведчука, які прийшли з червоно-зелено-червоним прапором до Верховної Ради, а ЗМІ, які об’єктивно порівнюють українські та білоруські протести, називають афілійованими із «соросятами» чи фінансованими Заходом.

У російської пропаганди своя мета

Намагаючись якомога краще похвалити Лукашенка, білоруське ТБ іноді просто вигадує сюжети. Наприклад, пропагандисти з ОНТ поширили новину про те, що Лукашенка висунули на Нобелівську премію миру. Без посилань на джерела повідомляли, що номінація надійшла від «члена президентської ради з розвитку науки, доцент БДПУ ім. Максима Танка» Галини Коваленко, яка нібито написала, що Лукашенко «не допустив анархії, іноземної інтервенції і громадянської війни». Та як виявилось згодом, Коваленко немає серед працівників БДПУ, а історія про номінацію взята із сайту сатиричних новин «Панорама».

Інші працівники ведуть щось на кшталт партизанської війни на держканалах. Як-от на телеканалі «Беларусь-3», де в дитячій програмі показали старий випуск про ведмедя в короні, який не хотів залишати трон, а згодом поступився маленький лисичці. Це сталося наступного дня після таємної інавгурації Лукашенка. А 26 вересня вже кіберпартизани втрутилися в онлайн-трансляцію телеканалів «Беларусь-1» і ОНТ, де раптом почали показувати ролики з побиттям протестувальників. «Якщо Белтелерадіокомпанія не хоче показувати людям правду – її покажемо ми», – написали хакери у своєму телеграм-каналі.

Нагадаємо, що наприкінці серпня незгодних із замовчуванням важливих подій у Білорусі журналістів звільнили з білоруського телебачення та замінили їх на російських пропагандистів. Відтоді риторика, спрямована проти Заходу, НАТО, сусідів та їхніх революцій посилилась.

Цікаво, що білоруська опозиція не надто переймається можливим впливом російської пропаганди на настрої білорусів, а також відносини із сусідніми державами. MediaSapiens переконався в цьому, запитавши особисто у членів Координаційної ради опозиції. У відповідь на питання, як опозиціонери планують боротися з російськими фейками та маніпуляціями на білоруському телебаченні, Павло Латушко, у минулому міністр культури країни, лише висловив сподівання, що Кремль розуміє, як такі неоднозначні дії впливають на відносини між двома країнами та народами.

Та судячи з прискорених обговорень про необхідність змін до Конституції Білорусі та референдуму, що може наблизити обидві країни до об’єднання, небажаного білорусами, мета в Росії – цілком конкретна. І хоча Світлана Тіхановська вважає Володимира Путіна «мудрим політиком», вслід за Білоруссю у Росії вже оголосили у розшук лідерку білоруської опозиції.

Фото: Брестская газета

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду