Кожен четвертий народний депутат має свій телеграм-канал
Власний телеграм-канал має кожен четвертий народний депутат України — всього таких 114. На сьогодні лише один має понад 100 тисяч підписників, і його власником є Олексій Гончаренко з фракції «ЄС». Про це йдеться у дослідженні, проведеному Рухом «Чесно».
Більшість каналів націлені на внутрішню аудиторію, а не на іноземну.
Найбільше власних телеграм-каналів ведуть представники фракції «Слуги народу» — загалом 66, 10 створили позафракційні депутати, по 8 — представники фракції «Голос» і «ЄС», 7 — «Відновлення Батьківщини», 4 — «Батьківщини», 2 — ОПЗЖ.
Так само свої канали в телеграмі мають політичні партії. «Європейська солідарність», «Слуга народу» та «Голос» активно їх розвивають — крім основного каналу, вони також мають місцеві, втім, значно менш популярні. Так, якщо на канал ЄС підписано понад десять тисяч людей, то на всі канали осередків партії разом — лише кілька сотень.
Дописи на партійних каналах дуже рідко є новинними, здебільшого вони розповідають про поточну роботу. Серед особливостей — багато дописів є репостами самих депутатів, які цю партію представляють.
Так, очікувано, «Європейська солідарність» найчастіше репостить Петра Порошенка, «Слуга народу» — Олену Шуляк, а «Голос» — Кіру Рудик. «Відновлення України» найбільше репостить дописи не конкретного депутата, а Благодійного фонду Вадима Столара, який раніше був депутатом ОПЗЖ.
Аналітики «Чесно» помітили, що попри твердження депутата Олексія Гончаренка, що його телеграм-канал намагається працювати як медіа, де з’являються новини, аналіз пропаганди, та інформація щодо ситуації на фронті, левова частка його дописів стосується голосувань у Верховній Раді — саме він одним із перших пише про їхні результати. Схожа історія з каналом Ярослава Железняка з «Голосу».
«Варто зазначити, що Верховна Рада засідання не анонсує і проводить у закритому режимі — це було зумовлено питаннями безпеки законотворців. За те, що у процесі засідань Гончаренко та Железняк нехтували питанням безпеки й надавали інформацію, їх критикували як інші парламентарі, так і ЗМІ», — акцентували оглядачі.
Гончаренко пояснив, що завжди чекає, коли хтось із колег напише про засідання перший, і додає, що часто це можуть бути саме «Слуги народу».
«Просто у "Слуг народу" мало підписників, і тому всі одразу думають, що я перший», — прокоментував він. Аналогічно відповів і Железняк.
Ще одна категорія популярного контенту для телеграм-каналів народних депутатів — це інсайди з парламенту. І нардепи не просто постять такий контент, а й активно ним цікавляться. Так, наприклад, ще кілька років тому найпопулярнішими каналами серед депутатів «Слуги народу» були «Легитимный», «Резидент» та «Темный рыцарь», які публікували інсайди, чутки та «зливи». Перші два СБУ пізніше назвала частиною агентурної мережі РФ.
Рух «Чесно» також зібрав дані про цитовані нардепами дописи колег за час існування їхніх каналів.
«Помітний зв’язок між кількістю підписників на каналі та кількістю репостів його дописів», — зазначено в публікації.
Згідно з дослідженням, народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко часто репостив дописи скандального Максима Бужанського зі «Слуги народу». Хоча у більшості таких дописів Гончаренко не погоджувався з думкою Бужанського, проте важливо розуміти, що посилання на його канал було активним. Так само було і з фігурантом Реєстру держзрадників Олександром Дубінським — його Гончаренко репостив 4 рази.
«Це значить, що туди перенаправляються читачі — потенційні нові підписники. Саме так і працює внутрішня реклама в Telegram для депутатів. Для цього у дописі не обов’язково має бути заклик підписуватись, посилання на колегу цілком достатньо», — повідомили в «Чесно».
Проте депутат Железняк переконаний, що краще працюють колаборації різних каналів: «Репости як метод просування — дуже переоцінена історія. Це спрацює, можливо, один раз і приведе умовних 20–50 підписників. Працюють "колаби", коли багато інформаційних каналів радять підбірку каналів».
У процесі аналізу було виявлено три основні групи депутатів, які репостять одне одного. Найбільша група складається з депутатів «Слуги народу» та кількох позафракційних. Лідером за кількістю зв’язків у цій групі є Юлія Гришина. Також до цієї групи належать голова партії Олена Шуляк та голова фракції Давид Арахамія, за яким стежить понад десять тисяч людей.
Друга група є більш активною в контексті як кількості підписників, так і кількості зв’язків. Центральним гравцем у ній є Максим Бужанський («Слуга народу»), який найбільше пов’язаний репостами в телеграмі з Данилом Гетманцевим («Слуга народу») та Олександром Дубінським (позафракційний).
Також сюди входять нардепи депутатської групи «Відновлення України» — Артем Дмитрук (раніше депутат «Слуги народу»), Тетяна Плачкова (раніше депутатка ОПЗЖ), Антоніна Славицька (раніше депутатка ОПЗЖ) і колишній депутат ОПЗЖ, а нині «Платформи за життя та мир» Віктор Чорний.
Цікаво, що депутат від «Голосу» Ярослав Железняк також є членом цієї групи, оскільки часто репостив дописи Данила Гетманцева, а Гетманцев — його. Щодо цього Железняк зазначив, що робить це, оскільки той є очільником його комітету.
Остання велика група складається переважно з депутатів «Європейської солідарності». До неї також входять депутати від «Голосу» Кіра Рудик та Інна Совсун. Найбільше зв’язків, як і підписників, має Олексій Гончаренко. Найчастіше він репостить своїх колег по партії — Ірину Геращенко та Петра Порошенка. Проте бувають і репости дописів таких депутатів, як Бужанський або Дубінський.
Також спостерігається тенденція, що депутати, які ведуть свій телеграм, більш схильні використовувати саме цю соцмережу для політичної реклами, а не інші майданчики, де часто значно легше відстежити рух коштів. Цікаво, що найактивніше Telegram використовують депутати «Слуги народу», хоча часто без особливого успіху, зазначено в дослідженні.
«Викликає занепокоєння тенденція, що скандальні проросійські депутати здобувають успіх саме в Telegram, де і ведуть свою основну діяльність, як-от Дубінський або Бужанський. Більше того, їхні дописи часто репостять колеги, продовжуючи тим самим поширення їхніх наративів. Це цікаво корелюється з тим, що заснований росіянином Telegram не має прозорих правил регулювання контенту і нині є одним з головних майданчиків поширення російської пропаганди», — акцентували аналітики.
Нагадаємо, в Україні в експертних колах триває дискусія щодо доцільності функціонування телеграму в умовах воєнного часу.
Фото: Рух «Чесно»
