Як обрати книжку, яка вам точно сподобається? Чи як бути певним, що не купуєш щось погане та неякісне? Або ж де дізнатися таємницю слави Павла Тичини? Ми знаємо, де шукати відповіді на ці запитання. MediaSapiens розповідає про 10 ютуб-блогів про книжки, літературу й не тільки, в яких можна знайти чимало інформації про те, кого і що варто почитати найближчим часом; як писати поезію й прозу; чи якими були і як жили великі українські письменники.

1. Катерина Лепська та її канал «Пані Вчителька» (понад 55 тисяч підписників)

На цьому ютуб-каналі є освітній контент, який може допомогти учням шкіл краще засвоювати шкільну програму та готуватися до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Катерина розповідає, що канал вирішила створити, коли була в декретній відпустці. «За часів роботи в ліцеї зауважила, що дітям складно читати програмові тексти. Я б навіть сказала, що складно не читати, а розуміти їх. Мені хотілося допомогти своїм учням добре скласти ЗНО. От тоді й виникла ідея говорити про книжки, переказувати сюжети, аналізувати їх, створювати випуски, які стали б у пригоді учням, мотивували їх нишпорити сторінками українських книжок», — каже авторка каналу.

Вона додає, що її аудиторія — це не лише школярі, а й педагоги та всі, хто цікавиться українською літературою та культурою. «Цікаво, що серед глядачів трапляються ті, хто в школі не читали, а от зараз вирішили познайомитися з творами. Це класно, що я можу розказувати про літературу різним віковим категоріям», — розповідає Катерина.

Особливістю каналу, на думку його авторки, є те, що він лише про українську літературу. «Наші національні автори — цікаві люди. Дехто з них давно помер, а більшість із нас так нічого про їхні тексти й не знає. Я думаю, що про їхні книжки треба говорити точно так само, як про сучасні, і навіть більше, ніж про популярні зарубіжні видання. Хто ж їх читатиме, якщо про них мовчати? — каже Катерина Лепська. — На відміну від інших блогерів, я роблю акцент на українській книжці ще й тому, що усвідомлюю: молодь повинна навчитися ідентифікувати себе, розуміти, що своя культура та й література — це не нав’язане й сліпе поклоніння авторам чи книжкам, а вміння знайти серед тисяч історій свою, близьку, рідну, у якій буде чути відгомін історії». Авторка додає, що у своїх відео намагається говорити не тільки про те, що постійно звучить на уроках, а й про те, що поза увагою. Наприклад, про еротизм чи феміністичні ідеї, про які незручно говорити вчителям. У майбутньому Катерина Лепська планує більше часу присвятити поетам ХХ століття, розказати детальніше про творчість Миколи Хвильового, Миколи Куліша, Емми Андієвської, сучасних письменників.

2. Влад Сторітелер (майже 10 тисяч підписників)

Автор цього каналу попросив уточнити, що його блог стосується не стільки книжок та літератури, скільки сторітелінгу в цілому. Тобто це, як каже Влад, канал про мистецтво розповідати історії як таке, а воно вже може бути книжковим, кінематографічним, мальописним тощо. «Народився мій канал на початку карантину, коли в мене була довга вимушена перерва у зйомках на основній роботі. Я кілька років робив програми про український бізнес як журналіст. Між тим я вже багато років пишу фантастичні оповідання. Пробував себе у сценаристиці і читав фахові видання на кшталт "Як врятувати котика" Блейка Снайдера, а також дивився англомовні ютуб-канали про сторітелінг, — каже Влад. — І якраз у 2020 році я прослухав чудовий університетський курс американського письменника Брендона Сендерсона про фантастику та фентезі та подумав: от було б класно розповісти нашим авторам, які не володіють англійською, найцікавіше з того курсу».

А далі, додає Влад, усе було немов у тумані: «Накидав сценарій, купив петличку, поставив смартфон на дошку для прасування, записав перший випуск. Звичайно, не за Сендерсоном, бо для його контенту потрібна певна підготовка, а просто про основні невдалі способи почати історію. Базові речі. Змонтував, виклав і зрозумів, що хочу робити відео, бо самому цікаво», — розповідає автор каналу. Він каже, що його цільова аудиторія — це не лише люди, які самі пишуть, а ще й читачі і глядачі, яких цікавить, як працюють історії. «Приміром, багато хто з нас, певно, виходив із перегляду фільму з відчуттям, що там було щось не так, але ми не могли пояснити, чому саме. Я допомагаю знайти аргументи на користь своїх вражень та сформулювати їх. Багато хто пише в коментарях: сам не пишу, але слухати цікаво, — каже Влад. — Для мене це важливий індикатор, що я все роблю більш-менш правильно, бо мої відео — геть не лекції, а радше інфотейнмент». Влад Сторітелер також знімає відео про фільми і книжки, але не рецензії, а саме розбори з точки зору прийомів оповіді.

3. Вишневий цвіт (сім тисяч підписників)

Авторка — Людмила Дмитрук — створила канал у травні 2016 року. До того вона вела книжкову рубрику в інстаграмі, брала участь у марафоні #bookchallenge_ua від Катерини Бабкіної та Марка Лівіна, дивилася іноземних та українських буктюберів і в якийсь момент подумала: а чому б не спробувати зняти відео самій? «Я мала потребу поділитися з кимось своїм читацьким досвідом, враженнями, а так як тексти — не моя сильна сторона, буктюб бачився ідеальним рішенням, — каже Людмила. — У першому відео я розповіла про свої покупки на Книжковому Арсеналі, цей досвід сподобався і мені, й аудиторій, і з того часу знімати я почала регулярно. У тому ж році з’являлися й інші україномовні канали, ми почали спілкуватися, організували першу офлайн-зустріч на Форумі видавців, створили спільноту Booktube українською і почали спільно працювати над тим, щоб українці читали більше».

На думку Людмили, одна з особливостей каналу — добір літератури. «Я люблю майже всі жанри, часто читаю фентезі чи комікси, не цураюся легкого розважального чтива, але все ж надаю перевагу книжкам, які говорять про важливе, зачіпають болючі сторінки нашої та світової історії. Цікавлюся етнографією та краєзнавством, вишуковую цікаві давні видання з україністики, розказую про релігійну та світоглядну літературу, про мистецькі та літературознавчі видання», — каже авторка каналу.

Окрім стандартних буктюберських рубрик «Прочитане», «Книголови» чи «Бібліонетрі» (огляд книжкових поличок) на каналі є й унікальні, наприклад, рубрика «Підтекст». «У ній я проводжу інтерв’ю з письменниками, видавцями та іншими людьми, залученими у книговидання. Та найважливіший мій проєкт — спільні читання Ad Profundis, в яких я прагну глибше досліджувати літературу. Раз на два місяці я обираю окремий жанр, письменника чи країну, розповідаю про історію й теорію питання, роблю великі добірки книжок, які виходили українською, читаю книжки, які розкривають тему і закликаю читати інших. Потім цей досвід ми обговорюємо з підписниками в прямому ефірі», — додає вона.

Людмила розповідає, що разом з іншими українськими буктюберами долучилася до запуску премії КРУК (Книга року українських книгоблогерів), якою нагороджуватимуть найкращі книжки сучасної української літератури, видані й прочитані ютуберами протягом року.

4. Канал Степана Процюка (майже п’ять тисяч підписників)

Степан Процюк — український письменник, автор багатьох книжок та володар чималої кількості літературних премій. Наприклад, він сім разів ставав лауреатом премії журналу «Кур’єр Кривбасу» (1998–2003), лауреатом премії «Благовіст» (2000), міської літературної премії імені Франка (2002), обласної літературної премії імені Стефаника. На своєму каналі в ютубі автор книжок «Трикутник», «Десятий рядок», «Варвари» та інших розповідає про літературу і людей, які її створюють. Наприклад, на каналі є рубрика «Про письменника», в якій Процюк ділиться фактами про життя й роботу українських авторів: розповідає про роздвоєного сонцепоклонника Коцюбинського; заплутану чесність Вороного; страх і талант Мирного; ганьбу і славу Тичини тощо. На каналі Степана Процюка також є рубрика з відео, в яких він відповідає на запитання глядачів; відео про тридцяті роки минулого століття для української літератури і чому їх можна називати чорними тощо.

5. Книжкова дилерка (три з половиною тисячі підписників)

Авторка цього каналу — Анна Єкименко-Поліщук — спершу мала книжковий проєкт «З домашньої бібліотеки». Він проходив у форматі зустрічей, під час яких кожен із присутніх протягом 15 хвилин ділився враженнями від прочитаної книжки. Та коли проєкт довелося «заморозити», але про книжки Анні хотілося говорити й далі, вона вирішила створити відеоблог про книжки на ютубі. «Завжди любила читати і бачила, як активно розвивається видавнича галузь в Україні. Дуже не подобалося, коли говорили, що в нас немає чого читати і всі масово купували російські покети. Тому вирішила, що через ютуб зможу розповідати більшій кількості людей про українську культуру в розрізі літератури», — розповідає Анна.

Вона додає, що її відео можуть пригодитися тим, хто шукає, що почитати. «Зараз видається багато новинок, тому дуже часто легко загубитися і так і не зустрітися зі “своєю” книжкою, — каже Анна Єкименко-Поліщук. — У блозі я велику увагу приділяю саме сучасній українській літературі. Я читаю багато наших авторів, часом роблю інтерв’ю, їжджу на книжкові фестивалі і намагаюся слідкувати за літературним процесом у країні». Відео на каналі «Книжкова дилерка» згруповані у кілька рубрик: там можна знайти контент, присвячений сучасній український літературі; оглядам книжок; літературним розмовам тощо.

6. Український інститут книги (майже три тисячі підписників)

Це канал однойменної державної інституції при Міністерстві культури та інформаційної політики, мета якої — формувати державну політику у книжковій галузі, рекламувати книгочитання та підтримувати книговидавничу справу. На каналі можна знайти як відео про роботу Інституту, так і унікальний контент. Наприклад, відео проєкту театралізованих читань «Дегустація книжок», в якому твори Сковороди, Йогансена, Коцюбинського та інших читають учасники Центру сучасного мистецтва «Дах». Також на каналі є вже два сезони проєкту «365 казок на ніч», який Інститут книги реалізував спільно з ОТТ-платформою Megogo, щоби заохотити дорослих «вмикати дітям аудіоказки, привчати змалку до вдумливого читання та виховувати любов до книжок усіма цікавими способами». Крім цього, на каналі є рубрика «Живі письменники» — відео про сучасних авторів, твори яких входять до шкільної програми.

7. A Woman Who Reads (дві з половиною тисячі підписників)

Авторка каналу — Ольга — каже, що створила його, щоби сформувати навколо себе невелику й затишну спільноту книголюбів. «Так уже сталося, що в моєму реальному оточенні немає людей, які люблять читати, а мені страшенно хотілося мати можливість говорити про книжки: про те, що купила чи планую; про те, чого найбільше очікую; ділитися враженнями; обговорювати цікаві сюжети, — розповідає Ольга. — Ідея створити власний відеоблог про книжки позбавила мене сну майже на тиждень. Спокійно заснути я змогла, лише виклавши своє найперше відео. Мені було що сказати і просто необхідно було виговоритися». Авторка каже, що читає книжки різноманітних жанрів і розширює географію своїх літературних уподобань. «Аргентина? — Борхес. Мексика? — Фуентес. Бразилія? — Машаду де Ассіс. Австрія? — Рільке. Сполучені Штати? — Лавкрафт і Пінчон. Англія? — Вульф. Канада? – Етвуд. Україна? – Кобилянська і Українка», — ділиться Ольга «географією прочитаного».

Вона каже, що в будь-якому разі, створюючи огляди й розвиваючи канал, не хоче перетворитися на книжкового сноба. «Хотілося б мати у запасі рекомендацію і для людини, яка шукає розважальної простої історії, аби з нею відпочити, і для того, хто прагне чогось видатного, книжки, скажімо, яка здатна змінити життя чи якусь його частинку. Що ж до планів більш стратегічних, то не завадило б оновити обладнання задля кращої якості відео, бо я свої записую на телефон», — розповідає Ольга. Зараз на каналі є десятки відео з оглядами книжок; влоги, в яких Ольга розповідає як проводить день; екскурсії книжковими поличками тощо.

8. Дочитався (понад дві тисячі підписників)

На цьому каналі, як і на багатьох інших у так званому буктюбі, можна знайти відеоогляди книжок, «розпаковки» книжкових покупок, літературні марафони. Веде канал книголюб Олег, який створив його з тією ж метою, що й багато книжкових блогерів. «Я дуже люблю читати, а ще — ділитися своїми враженнями від прочитаного», — йдеться в описі до каналу. Канал виник п’ять років тому, але регулярно відео Олег почав завантажувати два роки тому. У них він розповідає про свої враження від книжкових марафонів, аналізує твори Кінга та Бартімеуса, розповідає, як читає українських класиків, проводить книжкові розіграші тощо.

9. Книжкаріум (840 підписників):

Цей канал веде фізик за освітою та програміст за професією Віталій. Він каже, що любить читати й обговорювати прочитане, але в своєму оточенні не мав достатньо людей, з якими хотілося б говорити про книжки. «Я хотів мати майданчик для обговорення прочитаного з акцентом на темах, які цікаві саме мені. Моя основна аудиторія — дорослі люди 20–40+, яким цікавий детальний і аналітичний аналіз прочитаного та відповідна література: нонфік, наукпоп, наукова фантастика. Тішуся, що мене дивиться відносно високий відсоток чоловіків — близько 40%. Але ціную і радію всім, незалежно від віку і гендеру», — розповідає Віталій. Він каже, що в майбутньому хоче покращити якість відео на каналі: змінити картинку, монтаж, подачу матеріалу тощо. Зараз на каналі можна знайти добірки наукової фантастики, нонфікшен, книжок про війну.

10. Канал Анатолія Дністрового (758 підписників)

Цей блог веде, як уже зрозуміло з назви, український письменник Анатолій Дністровий. Хоча відео в блозі не лише про літературу, а загалом про мистецтво в широкому розумінні, там можна знайти навчальний суто літературний контент. Він може підійти людям, які планують стати письменниками, адже Анатолій Дністровий розповідає, як почати писати поезію, про літературний твір та ідею, про народження автора тощо. Крім цього, Анатолій Дністровий знімає відео про візуальне мистецтво, лекції-репортажі, розповідає про особливості європейських міст та про розумні книжки. Наприклад, про 65 українських шедеврів чи про книжку есеїв Лорда Актона.

Фото: unsplash.jpg