Українська зоряна система на ютубі. Інтерв’ю з керівником проєкту «Альфа Центавра» Павлом Поцелуєвим

Українська зоряна система на ютубі. Інтерв’ю з керівником проєкту «Альфа Центавра» Павлом Поцелуєвим

12:00,
16 Жовтня 2021
4458

Українська зоряна система на ютубі. Інтерв’ю з керівником проєкту «Альфа Центавра» Павлом Поцелуєвим

12:00,
16 Жовтня 2021
4458
Українська зоряна система на ютубі. Інтерв’ю з керівником проєкту «Альфа Центавра» Павлом Поцелуєвим
Українська зоряна система на ютубі. Інтерв’ю з керівником проєкту «Альфа Центавра» Павлом Поцелуєвим
Як працює найбільший український канал про космос. Чому його україномовна версія у 18 разів менш популярна, ніж російськомовна. І що відбувається з інтересом суспільства до космосу.

«Ми не можемо наблизити зорі до вас, але можемо зробити вас ближчими до зірок», — це слоган «Альфи Центавра». Мабуть, найбільшого українського ютуб-каналу на наукову тематику з майже пів мільйоном підписників. Тут виходять щотижневі дайджести космічних новин, оригінальні відео про справи позаземні, стрими запусків ракет та «Космодовідкова» — щомісячний Q&A із запитаннями глядачів. Крім каналу, «Альфа Центавра» — це також сайт із близько 125 тисячами унікальних відвідувачів щомісяця.

Проєкт стартував у 2013 році, а сьогодні його авторові та незмінному керівникові Павлу Поцелуєву двадцять вісім. Він закінчив Київську політехніку за спеціальністю «безпека інформаційних комунікаційних систем» і здобув другу освіту за спеціальністю «штучний інтелект» у Польщі. «Альфа Центавра» — це його основне місце роботи. Також Павло посідає місце радника з питань науки у партії «Демократична сокира».

«Детектор медіа» провів сеанс зв’язку з «Альфою Центавра» і з’ясував, як сайт існує за рахунок матеріалів користувачів. Що український канал робить для збільшення кількості матеріалів українською. І чому ви не знаєте імен людей, які були в одному кораблі з Нілом Армстронгом.

Як було створено «Альфу Центавра» і як її творять користувачі

— Павле, коли чуєте про «Альфу Центавра», ви в першу чергу думаєте про сайт чи канал?

— Канал. У першу чергу — канал.

— Тоді почнемо з його історії створення.

— Я почав викладати щось на ютуб ще у 2012 році, це була проба пера. Але потім зрозумів, що хочу вести канал. Зрозумів, що мені цікавий космос. Зрозумів, що мені цікаво те, що розповідав Карл Саган — один із найкращих популяризаторів космосу в історії, на мою думку. Я перекладав його роботи російською мовою й викладав на своєму каналі з 2013 року стабільно.

— Сайт теж писали ви?

— Так, усе, що є на «Альфі Центавра», робив я, в тому числі сайт. Спочатку він запускався для анонсу одного з фільмів, який я перекладав ще у 2013-му. Фільм вийшов 1 грудня 2013 року, коли на Майдані була велика хода. Я прийшов увечері, поставив його завантажуватись на публікацію і просто вирубився. Тобто спочатку сайт був лише для публікації відео. Але потім прийшло розуміння, що такий ресурс треба використовувати для чогось цікавішого.

— Наскільки легко створити власне медіа?

— Це легко, якщо є оригінальна ідея. Ніша, яку ще не зайняли великі проєкти. І це потребує багато вільного часу, в першу чергу, а не грошей.

— Як виглядають ютуб-канали, більшість людей уявляє. А от ваш сайт може мати незвичну концепцію. Ви якось називали його reddit’ом на космічну тематику. Більшість матеріалів пишуть та публікують користувачі. Розкажіть, як це працює. Чи є якась премодерація?

— Це справді працює як Reddit. Люди приходять на сайт, реєструються — і в них з’являється можливість щось публікувати. А в інших людей — можливість оцінювати цю роботу плюсами чи мінусами. Це окремо впливає на рейтинг публікації й рейтинг користувача, який її створив. Тому якщо, наприклад, буде опубліковано щось неприйнятне, юзери швидко це замінусують, і воно навіть не буде повністю відображатися у стрічці. З іншого боку, для когось, мабуть, приємно бути в топдесятці авторів. У нас усі називаються авторами, хоча багато хто заробляє плюсики за коментарі, не пишучи повноцінних текстів. Проте вони є учасниками спільноти.

Модерація теж є, проте за винятком кількох разів, коли приходили якісь спамери з Бангладешу, проблем із контентом поки що не було. Модерація працює більше в коментарях. Натомість у нас продумано багато різних систем. Наприклад, щоб новачки на сайті не мали великого впливу на рейтинг інших користувачів, у них обмежена кількість «плюсиків», які вони можуть поставити. Якщо хочеш мати можливість впливати, сам працюй, сам коментуй, сам пиши — будь повноцінним членом спільноти.

Рейтинг користувачів «Альфи Центавра»

— Скільки постійних авторів серед користувачів?

— Які щомісяця щось публікують? Десь двадцять, можливо, тридцять.

— Я сподіваюся, про це ніколи не дізнається мій редактор. Що може мотивувати двадцять людей безкоштовно писати матеріали. Як ви це робите?

— Коли це створювалося, я орієнтувався на Reddit та інші ресурси, де контент продукують користувачі. Куди люди приходять поділитися своєю роботою, яку не опублікують у ЗМІ, бо на момент публікації вона може бути недостатньо якісною. Або, буває й таке, передруком статті з Вікіпедії з якимись своїми думками. Проте це чиста творчість, коли людина приходить поділитися тим, що їй цікаво, висловити думки про космос. І ось саме на цьому в першу чергу тримається сайт «Альфа Центавра». Лонгридами старається займатися редакція.

Про грошові нагороди скажу. Раз на місяць ми вибираємо дві-три, колись було навіть чотири, найкращі публікації і віддячуємо авторам. Там невеликі подарунки, але людям приємно, що їхню роботу відзначили. І завдяки цим нагородам інші автори бачать, до чого їм рости, які теми обирати.

— У вас є гайд для написання текстів [там вчать навіть добирати заголовки]. Але чи задоволені ви якістю матеріалів, які публікують користувачі?

— На 80%, мабуть. Ми часто виправляємо щось, додаємо, радимо людям, і матеріали стають іще кращими. Якщо в авторів є таке бажання, вони виправляють.

Про редакцію та обов’язки

— Скільки людей у редакціях сайта і ютуб-каналу?

— На сайті п’ятеро: модератор, два постійні автори, головний редактор Марк Романов, який нещодавно з’явився, і я. Над ютуб-каналом працюють чотири людини: знову ж я та ще троє, які допомагають зі сценаріями. Один із них також робить частину анімації, інший — обкладинки відео. Я намагаюся, щоб команди сайта й каналу мали різні завдання. Але, звісно, вони можуть перетинатися. Головний редактор може прийти під сценарій відео й назалишати коментарів, коли в нього є час.

— Якщо я не помиляюся, ви відійшли на ютубі від перекладних матеріалів і намагаєтеся робити більше оригінального контенту?

— Так, у якийсь момент я зрозумів, що дайджести, які ми робимо самі, отримують більше ста тисяч переглядів. А відео, які я посеред тижня перекладав швиденько, мали 20–30 тисяч. Тобто людям це, очевидно, не так цікаво. Тож ми відмовилися від перекладів невеликих відео, але лишили переклади чогось серйознішого та цікавішого. І намагаємося створювати щось своє. Передивилися рубрики, які були популярними, та зробили їх постійними.

 

— Я знаю, що новий головний редактор Марк Романов з’явився у вас буквально 1 жовтня, раніше цю функцію виконували ви. Розділення завдань мало допомогти боротися з вигоранням. Допомогло? І як живеться з головним редактором?

— Прекрасно. Я дуже задоволений цим рішенням, людина впоралася з поставленими завданнями, й це звільнило мені купу часу. Я можу займатися відеороликами, можу щось покодити на сайті. Прекрасне відчуття. І з вигоранням однозначно допомогло. І я далі йтиму цим же шляхом: розподілити завдання і зняти з себе частину того, з чим можуть впоратися талановиті люди. Це одне з найкращих моїх рішень за ці вісім років.

— Новий головний редактор прийшов із користувачів, так?

— Так. У нас усі, крім автора новин, прийшли з користувачів. Не лише на сайті, а й на ютубі. Більшість людей приходила ще тоді, коли це був проєкт ентузіастів.

У скільки обходиться утримання «Альфи Центавра»?

— Вся «Альфа Центавра» на місяць коштує трохи більше чотирьох тисяч доларів. Це без мене особисто, але з оплатою учасникам проєкту, хостингом, сайтом та всіма сервісами.

— У вас є патреон [близько 1100 патронів], вмонтована реклама на ютубі, реклама на сайті, яка зникає після реєстрації. Але принципово немає рекламних інтеграцій у відео. Чому?

— Я вважаю (в нас навіть у команді немає консенсусу на цей рахунок), що це не зовсім коректно щодо тих користувачів, які дають нам гроші, — додавати рекламу, яку вони не матимуть змоги пропустити. Треба створювати для них окремі версії відео без реклами, такий варіант теж є. Але, на мою думку, це зайва робота. І ми... хотів сказати, що спокійно можемо без рекламодавців протриматися. Може,  не дуже спокійно :) Проте, знаєте, буде чистою совість.

«Альфа Центавра» українською

— Я був дуже здивований, коли дізнався, що «Альфа Центавра» — це український канал. Адже відео на ньому виходять російською мовою. Проте зараз я помічаю, що ви намагаєтеся робити більше контенту українською і є навіть окремий канал «Альфа Центавра. Ukraine». Щоправда, він має у 18 разів менше підписників, ніж основний.

— Я завжди кажу, що для мене немає основного та другорядного каналу. Просто виходить, що більше людей працюють над російськомовним. І російськомовний канал було запущено першим. Перші відео українською я випустив ще у 2016 році. Це була серія Карла Сагана, з якого почався російськомовний канал. Я подумав, що це буде символічно. Вони були не дуже популярні, я навіть тоді трохи засмутився. Але потім створив україномовний канал.

Чому я це роблю? Бо вважаю, що має бути україномовний контент, навіть такий нішевий. Людям в Україні не дуже до космосу: тих, кому він цікавий, хто ним горить, дуже мало. Але ці люди заслуговують, щоб у них був канал українською мовою. І я вважаю, що якщо в мене є змога цим займатися і я щиро хочу створювати щось також українською мовою, то я маю це робити.

 

— В одному зі стримів ви казали, що якщо в користувачів є гроші, нехай краще підтримують інших україномовних ютуберів. Бо російськомовна «Альфа Центавра» годує україномовну. Яке взагалі співвідношення користувачів із різних країн?

— Якщо говорити про географію, росіян ненабагато більше, ніж українців. Росіян, здається, зараз половина чи трохи більше, а українців близько 40%. Просто українці люблять, блін, російськомовний контент, на жаль. Їм його підсовує ютуб: постійно спонукає дивитися все цікаве, молодіжне російськомовне. У нас дуже багато українців, які дивляться російськомовний канал, але не дивляться україномовний. Навіть враховуючи той факт, що на україномовній «Альфі Центавра» ми викладаємо відео за власними сценаріями раніше.

— Ви ще казали про запуск україномовної версії сайта...

— Це плани. Я думаю, до грудня я навряд цим зможу зайнятися.

— Що стартує раніше: україномовна редакція чи телескоп Джеймса Вебба [його запуск переноситься з 2007 року і наразі намічений на грудень 2021-го]?

— Я думаю, телескоп Джеймса Вебба раніше полетить. (Сміється.)

Космос НЕ поза політикою

— Ви член партії «Демократична сокира». Маєте проукраїнські погляди. Стверджуєте, що «Альфа Центавра» не уникає політики. Для мене це виглядає дещо парадоксально. З одного боку, ви маєте російськомовний канал, щоб залучати ширшу аудиторію. Але, з іншого, не соромитеся висловлювати на ньому свою думку, яка частину цієї аудиторії відлякує.

— У мене є індикатор — мій батько. Коли він мені пише: «Так, зроби паузу на пару випусків. Не чіпай цих росіян», я розумію, що, мабуть, так, забагато було. Сам би я катком їхав і їхав.

Це справді призводить до того, що частина аудиторії відписується. Проте я не хотів би, щоб у мене була аудиторія, яка підписана на мене просто як на людину, яка озвучує новини. Мені це нецікаво. У мене власний проєкт і я хочу, щоб люди підписувалися також на мою думку, мою подачу, моє ставлення до цих новин. Щоб їм це було цікаво.

Важливо, щоб українці, навіть якщо вони розмовляють російською, чули це. Щоб вони розуміли, що немає ніякого великого російського космосу, наприклад. Бо якщо ти живеш у російськомовному світі, для тебе НАСА і «Роскосмос» — це щось із однієї категорії. Хоча насправді ми розуміємо, що це зовсім не так. Тому «Альфа Центавра» — це спосіб доносити щось більш об’єктивне, ніж те, що можна знайти російською.

 

— Ваш сайт заснований на спільноті. Але одного разу на ньому довелося закривати коментарі через політичні конфлікти. Як ви врегульовуєте такі суперечки?

— На превеликий жаль, найчастіше ці конфлікти стаються через саме наших співвітчизників. Вони приходять на сайт, розуміють, що це український проєкт: «А що там ці росіяни в коментарях, зараз ми їх заплюємо». Хоча ті росіяни спілкуються здебільшого нормально. У нас навіть є декілька персонажів, які для ресурсу мають свою користь: можуть щось про «Роскосмос» написати, посперечатися в коментарях. Вони роблять це, не порушуючи правила, нікого не ображаючи. А наші люди при цьому можуть написати щось образливе.

І я закривав коментарі на добу, коли цього було забагато. Ми вирішили намагатися зупиняти такі суперечки, коли вони лише починаються. Бо очевидно, що вони приходять до одного й того ж: до образ, до обговорення століть загарбницької політики Росії щодо Україні. Ці обговорення мають бути, але не на сайті, що присвячений космосу. І не на сайті, який хоче впливати на росіян. Бо вони звідти підуть і ми залишимося у своїй бульбашці. Я можу посперечатися, пожартувати таким чином у себе на фейсбуку. Це найкраще місце.

— Чи немає у вас спокуси вставляти у щотижневий дайджест ті мінімальні новини, які продукує український космос? Із, так би мовити, патріотичних мотивів.

— Я вважаю неправильним щось робити в медіа з патріотичних мотивів. Бо це те, чим займаються росіяни. Коли є цікаві новини, вони виходять, але їх дуже небагато. Я хочу розповідати про той український космос, який у нашого супротивника не буде можливості висміювати.

Чому люди не дивляться вгору?

— Мені здається, що космос пов’язаний із цілою купою парадоксів суспільної уваги. Він майже всім цікавий, але майже ніхто сам ним не цікавиться. Всі чули про Ніла Армстронга, але майже ніхто не чув про База Олдріна та Майкла Коллінза, які літали з ним буквально в одному кораблі. «Аполлон 11» став найпопулярнішою телевізійною подією в історії, а «Аполлон 13» уже ніхто у США не транслював. У чому справа?

— Частина відповіді міститься у вашому запитанні. Людей цікавить, коли відбувається якийсь прорив, коли щось відбувається вперше. Кожна велика подія зачіпає в когось у серці якісь дзвіночки. І люди починають цікавитися менш гучними речами, які все одно є дуже важливими.

— Але чому так мало людей від початку знає про великі події? Як те, наприклад, що Ніл Армстронг — не єдина людина на місяці.

— Я думаю, це пов’язано з тим, що люди не бачать космічного майбутнього для людства. Хоча більшість людей узагалі не думають про майбутнє людства. Це нормально, їх це просто не цікавить. А космос — це майбутнє, навіть коли це згадка про політ на Місяць. Бо колись ми зможемо це повторити та перевершити.

Остання місія на Місяці. 50 років тому

— Після 60-х та 70-х наші космічні прагнення опустилися на навколоземну орбіту. Ми досі не можемо повернутися на Місяць. Як ви думаєте, це через відсутність попиту, тобто зацікавленості суспільства? Чи навпаки — немає пропозиції й тому суспільству нецікаво?

— Важко сказати, але я думаю, що в першу чергу винне суспільство, яке втратило інтерес до космосу. Я зараз кажу про США, бо в них були найбільші можливості й вони різко скоротили бюджет на дослідження. І, мабуть, можна цей досвід екстраполювати на все людство. Але винна також і держава, яка не змогла переконати суспільство, що це важливо.

Мільярдери на орбіті

— Тоді про увагу до космосу. Ілон Маск. Публічність власника SpaceX, беззаперечно, приносить користь. Я б навіть сказав, що завдяки Маску відбувається певний ренесанс уваги до космосу. Але чи приносить на цьому етапі гіперактивність Маска більше користі, ніж шкоди? Адже всі його вади відбиваються на речах, якими він займається.

— Я не бачу від його гіперактивності великої шкоди. Це не проблема Ілона Маска. Це проблема людей, які не люблять мільярдерів апріорі. І це просто можливість для них виправдати, що їм не цікавий космос чи SpaceX.

— У кожному вашому дайджесті є блок новин із Бока Чіка [космодрому SpaceX]. Це особисте чи справді щотижня є про що розказувати?

— До нього насправді прикута велика увага людей. Ми якось пропустили один тиждень, бо там нічого не відбувалося, якісь труби перевезли. То люди писали: «А де, блін, блок SpaceX? Треба було розповісти, нам цікаво!»

 

— До Ілона Маска справді ще не так багато запитань…

— О, я знаю, до чого ви зараз ведете. До Джеффа Безоса [власника Amazon та космічної компанії Blue Origin].

— І до Річарда Бренсона [власника Virgin Galactic]. Тому що їхні польоти «в космос» зробили багато шкоди. По-перше, НАСА змінили правила того, хто вважається астронавтом. По-друге, людей це реально роздратувало.

— Ось це проблема вже не людей, а мільярдерів та їхніх пресслужб. Бо подати це можна було зовсім по-іншому. Бренсон та Безос — це люди, які справді, мабуть, відірвалися від простих смертних. І тому люди їх ненавидять; мають на це право. Хоча в мене є ідея колонки про те, що не варто ненавидіти мільярдерів лише за те, що вони мільярдери.

Космос на ваших екранах та вулицях

— Як вам новини мейнстримних українських медіа про космос?

— У мене змінилося ставлення до них. Колись я побачив новину про космос на якомусь ресурсі. Там було дуже багато помилок, і мене це роздратувало. Я опублікував скриншот, а люди, які читали мій фейсбук, знайшли авторку цього матеріалу й почали їй писати, що вона дурна курка чи щось таке. Дорж Бату, який це побачив, написав їй особисто — і вони разом із ним виправили матеріал. На мене це справило велике враження. Я зрозумів, що якщо середньостатистичний українець не цікавиться космосом, то чому журналістка, як представниця цього суспільства, має бути значно більш обізнаною? Вона хоча б робила цю роботу. І, якщо є змога, то краще їй допомогти, ніж висміювати.

Але новини на космічну тематику в українських медіа, звісно, слабкі. Як і загальний стан медіа. Якби він був кращим, то й рівень матеріалів про космос був би кращим. Моя улюблена помилка наших журналістів повторюється щороку: «НАСА повідомила про астероїд, що впаде на Землю».

 

— В українців є власна проблема з іміджем космосу. У багатьох людей він асоціюється із пропагандистськими культами Радянського Союзу, усіма цими проспектами Гагаріна. Чи варто нам декомунізувати космічну спадщину, провести ребрендинг?

— Це може дратувати людей, які особливо не цікавляться космосом. Якщо людина цікавиться, то навіть із цим багажем радянщини це не буде її дратувати. Що ж до спадщини, то нам потрібно відстоювати Сергія Корольова, наприклад. Мене бісить, коли я читаю в одному й тому ж американському виданні спочатку про проблеми корінних народів — що їхня роль у науці недооцінена — а потім про «російські ракети» та «російського ракетобудівника Сергія Корольова». Нам треба над цим працювати, щоб цей космос не був «російським» — нехай уже хоча б «радянським». Люди у світі мають знати, що українці зробили в нього великий внесок.

Фото надані Павлом Поцелуєвим

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду