«Культуртригер»: про культуру з подвійним дном та змішані контексти

«Культуртригер»: про культуру з подвійним дном та змішані контексти

09:40,
17 Серпня 2021
3011

«Культуртригер»: про культуру з подвійним дном та змішані контексти

09:40,
17 Серпня 2021
3011
«Культуртригер»: про культуру з подвійним дном та змішані контексти
«Культуртригер»: про культуру з подвійним дном та змішані контексти
Як автори ютуб-каналу розповідають про відомих художників за допомогою сюжету про Зеленського та Мендель.

Який стосунок мають сутички музикантів та столичної поліції на Подолі до виступу гурту Go-A на «Євробаченні»? Або ж чому Іван Мазепа — головний романтик Європи, Сергій Жадан став феноменом української літератури і в який спосіб Сальвадор Далі розкрив таємницю Зеленського та Мендель? Відповіді на ці питання намагаються дати автори ютуб-каналу «Культуртригер». MediaSapiens поспілкувався з одним із творців каналу — соціологом та поетом Богданом-Олегом Горобчуком, якого глядачі каналу бачать у кадрі, про змішування контекстів, монетизацію каналу та спецпроєкти до Дня Незалежності.

У назві вашого каналу є гра слів: культуртригер — це поєднання слів культуртрегер та тригер. Одразу зрозуміло, що йтиметься про культуру, але чому назвали канал саме так? Що у вашому випадку має слугувати тригером?

Я мрію, щоби сама культура ставала тригером. У цьому контексті слову «тригер» я не надаю негативних значень. Тригер у широкому сенсі — це те, що стимулює певну реакцію, зокрема і співпереживання, емоційний викид, інтелектуальне зацікавлення. Ця гра слів вказує на те, що ми з командою, яка робить цей канал, намагаємося створювати контент, цікавий будь-якому українцю чи українці. Дехто з наших глядачів більше звертає увагу на попкультурну, політичну чи соціальну складову, а іншим цікавіше копати глибше в саме мистецтво. 

Наш контент, як на мене, має подвійне дно. Сюжети стосуються нібито простої теми, яка пов’язана з культурою або, можливо, з політикою чи розвагами, але завжди в цій простій на загал темі є й інша сторона дзеркала. 

Наприклад, перше відео, яке вийшло на каналі, про гурт Go-A, який представляв Україну на «Євробаченні»,  теж має подвійне дно. Я раптом для себе виявив, що від України в «Євробаченні» бере участь дуже вартісний проект. Це стало для мене несподіванкою, бо я звик, що «Євробачення» — це  вторинний музичний конкурс. Спершу я написав про цей гурт та його виступ статтю для видання «Еспресо», в якій описав і ситуацію, що відбувалася в той час на Подолі у Києві — протистояння поліції та культурних осередків, музичних клубів. Go-A — представники не лише етнокультури, а й електронної, яку в той час «щемила» поліція. У сюжеті я наголошував, що держава не має аж настільки втручатися в культуру, в  самобутні андеграундні рухи, адже це може призвести до того, що таких гуртів, як Go-A, ми більше не матимемо. Ось вам і тригер. Більшість наших сюжетів так і побудовані: яскрава тема і водночас додаткова історія, яку ми розповідаємо і яку цінуємо більше, ніж саму тему. 

Якраз про перше відео і хотіла запитати. Воно вийшло на хвилі гайпу про виступ Go-A. Здавалося, що канал створили раптово, під подію. Чи планували ви створювати «Культуртригер» до цього? 

Канал і справді виник дуже швидко. Я говорив зі своїм приятелем, який має чималий досвід у просуванні ютуб-проєктів, сказав йому, що хотів би створити канал і розповідати про культуру. Приятель запитав, що мені заважає зробити канал зараз. Мовляв, якщо я маю теми для відео та можу писати сценарії, потрібно створювати канал уже, адже український ютуб на підйомі. 

Ми так і зробили: тема Go-A була в топах, стаття виявилася популярною. Перше відео на каналі переглянули понад 35 тисяч разів, а за перші вісім днів існування на канал підписалася понад тисяча людей. Ми це вважаємо успіхом, адже подібних показників не так просто досягти без реклами і штучних накручувань трафіку. Ми зрозуміли, що потрібно лупати сю скалу і далі. 

Коли відео зі складним сюжетом стає популярним, це рятує від того, щоби далі йти шляхом спрощення. Нещодавно на каналі вийшло сьоме відео — про Володимира Зеленського, Юлію Мендель та картини Сальвадора Далі. Це також відео з подвійним дном, і тема актуальна, бо чимало людей говорять зараз про вихід книги ексречниці президента. Але як до них — президента і його прессекретарки причетний Сальвадор Далі? Про це я і говорю у сюжеті.  

 Але чи не є це обманом? Людина заходить на ютуб, хоче глянути відео про Зеленського, ведеться на заголовок і думає, що зараз дізнається щось про президента, а ви їй розповідаєте про Далі…

Ну, так. Люди, напевно, хотіли слухати й про Go-A, а ми їм розповідали про поліцію, електронну музику… Не знаю, чи це обман, але для мене важливо донести до людей ще й інші сенси, ніж те, що лежить на поверхні. Людина, яку цікавить виключно Зеленський і Мендель, ввімкнула наше відео і раптом зрозуміла, що це щось не те, може або продовжити слухати про художників далі і зрозуміти, до чого вони там, або просто перемкнути на інше відео конкретно про Зеленського і Мендель. Змішувати контекст — цікава гра. Крім цього, ми стараємося говорити про мистецтво простими словами і без пафосу.  

— Чи не боїтеся, говорячи «простими словами про складне», примітивізувати контент?  

Рятує формат відео. Він дозволяє показати візуальну  складову всього. Наприклад, у нас є візуально багатий сюжет про Івана Мазепу. Що він є центральною фігурою європейського романтизму, адже про нього писали Байрон, Пушкін та багато інших. Натомість широкі кола українців постать Мазепи сприймають спрощено, бо нам нав’язували його образ старого, втомленого чоловіка, який програв Полтавську битву. У відео я аналізую, чому так сталося. Одна з ідей цього сюжету в тому, що нам потрібно згадувати про наших героїв і підходити до них з точки зору нашої пам’яті, а не штучно створеної псевдо-пам’яті, нав’язаної нам чужими імперськими амбіціями — Російської імперією, а потім Радянським Союзом. Саме в цьому епізоді ми наводили багато прикладів: показували гравюри, афіші гіподрам, картини тощо.  

Пишучи сценарій, я намагаюся замінити мову спрощення мовою тлумачення контекстів. Ілюстрації та приклади, аналогії — це те, що також дозволяє * пояснити складні поняття та явища. Розповідаючи широкій аудиторії, наприклад, про українську гру S.T.A.L.K.E.R 2, яка з’явиться наступного року, щоби проілюструвати, як працює франшиза у комерційному світі, я фантазував, як би виглядала франшиза гри за книжкою Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». Для українського глядача, я впевнений, ця тема близька, адже вони читали цю книгу і знають, про що я кажу, навіть якщо не знають, що таке S.T.A.L.K.E.R 2.

— Ви згадуєте про команду. На яких умовах вона працює? Чи плануєте монетизувати канал? 

Команда каналу поки що працює на ентузіазмі. Я вдячний всім членам команди за це, адже всі, хто займається культурою в Україні чудово знають, як складно знайти однодумців, які готові вкладати свій ресурс у некомерційну роботу. Я радий, що їхній ентузіазм досі не зникає, і ми далі продуктивно працюємо, попри те, що у нас взагалі немає фінансування. Однак це нормально для каналу-початківця, який виник спонтанно. Можливо, ми заведемо патреон, може подамося на ґрант, головне — зрозуміти цілі. Як саме витратити гроші, аби вони допомогли розвиватись. 

Є достатньо методів монетизації, але ми дуже цінуємо свою автономію і для нас важливо говорити те, про що ми говоримо зараз, в тій формі, яку ми обрали. Тому ми завжди будемо оцінювати будь-які пропозиції з точки зору свободи і можливості донесення наших меседжів. Ми хочемо зберегти свій tone of voice, а він, можливо, декому не сподобається. Поки ми передовсім дбаємо про якість та цікавість контенту.

— Чи плануєте співпрацювати з іншими україномовними ютуб-каналами на схожу тематику? Наприклад, із каналом «Твоя підпільна гуманітарка». 

Якось Остап Українець, один із авторів «Гуманітарки», вже згадував про наш канал у своєму сюжеті і після цього в нас з’явилися приблизно 700 нових підписників. Такі колаборації, на мою думку, гарний спосіб досягти ключової мети: популяризувати україномовний контент на ютубі. Це був би класний досвід. 

— Що з цифрами? Чи влаштовують вас ті показники, які ви маєте за кілька місяців існування каналу? 

Це тонка тема. Навіщо нам говорити про цифри? З ким ми міряємося показниками? Ми створюємо контент не заради показників, а заради людей, цінностей і знань, які ми можемо їм дати. У нас немає конкретних цілей щодо цифр. Однак тисячні перегляди кожного нового відео — це завжди приємно. 

— На вашому каналі є відео про поезію, живопис, музику. І далі плануєте знімати епізоди про різні види мистецтва, чи, може, оберете більш вузьку тему? Ту ж поезію, наприклад. 

Схоже питання мені ставив і співзасновник каналу (Богдан-Олег Горобчук його не називає, — МС). Він стимулює мене обрати щось зрозуміліше і однозначніше. Якийсь один напрямок, зрозумілий аудиторії. Це було би логічно для ютуба. Втім я мрію робити контент у широкому тематичному коридорі і показувати цим те, наскільки багатою і неоднозначною є сучасна культура і мистецтво. У нас і далі будуть сюжети і про музику, і про живопис, і про інші речі. У такий спосіб глядачів, які цікавляться, наприклад, музикою і прийшли на канал саме по музичний контент, можна зацікавити й іншими темами. Хтось прийде на Go-A і дізнається про романтичного героя Мазепу. Тому поки що працюватимемо без обмежень, прикладом наступного експерименту буде спецпроєкт до тридцятиріччя незалежності України.  Ми вже підготували два сюжети у рамках спецпроєкту до Дня Незалежності. У першому розповідаємо глядачам про 30 знакових й різножанрових альбомів, які українські музиканти створили за 30 років незалежності. Ми провели ґрунтовний аналіз, дивилися, які альбоми виходили щороку, який із них був найзнаковішим в контексті розвитку української музики.  Можливо, цей список альбомів апелює до людей, які глибоко розуміють українську музику. Наприклад, до тих, хто розуміє різницю між старим «Скрябіном» і новим. Їм добре зайде це відео. А ті люди, яким подобається новий «Скрябін» і вони навіть не здогадується, який це був класний проєкт до цього, все одно знайдуть у відео щось для себе. Зумерам, думаю, буде цікаво дізнатися, що у 1994 році українська команда з Чернігова «Фоа-Хока» видавала й записувала свої альбоми в Польщі, концертувала в Німеччині. А хтось дізнається, що наступного року після виходу альбому «Фоа-Хоки» вийшов альбом Ірини Білик. Ще одне відео в рамках спецпроєкту стосуватиметься літератури.

—А звідки ви берете інформацію для своїх відео? Як проходить процес підготовки до зйомок?  Як часто доводиться радитися з фахівцями чи фахівчинями в якійсь темі?

Інформація тут двох типів. Якщо говорити про текстову, то це звичайний аналіз та констеляція, нічого складного. Є тема і є інтрига, з нею пов’язана. Відповідно, сторітелінг покликаний так виставити світло довкола цієї теми, яка може здатися банальною на перший погляд, щоби після перегляду відео глядачі забули про банальність. Написання сценарію — це пошуки вау-ефекту в звичному, вписування загальновідомого у несподіваний мистецький контекст. 

Є й інша інформація — візуальна. І процес її добору, та й взагалі монтажу ролика, також дуже трудомісткий. Тому важливо, що ми працюємо командою, адже інакше робити якісні відео було би просто неможливо. 

Щодо інформації, фактів… Чи знали ви, що Михайль Семенко був одним із найвпливовіших авангардистів у Європі в кінці 20-х років? Чи знали, що Малевич написав 11 статей українською мовою і першодруки були в Україні? Що Сергій Жадан написав дисертацію по творчості Семенка? Ці факти порівняно відомі у фахових колах, однак варто робити їх загальнодоступними. 

Звісно, іноді без допомоги фахівців не розібратися. Благо, мистецьке середовище доволі тісне і завжди можна звернутися до людей, думці яких ти довіряєш. Поки що ніхто нам не відмовив. Наша активна громадянська позиція тут тільки допомагає. Скажімо, наприкінці відео про Go-A є серія фотографій та відео, які я особисто знімав на акції протесту проти переслідування поліцією культурних закладів Подолу. Такі ексклюзиви важливо здобувати власноруч, — це показує глядачу, що ми не просто халтуримо заради гайпу, а усвідомлено й цілеспрямовано доносимо важливу позицію, і ця позиція — наша, вона нам рідна і нам щодо неї не байдуже.

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду