Минулого року середній користувач проводив у соцмережах принаймні 30 % від усього часу, що він перебував онлайн. Маркетингова компанія Mediakix підрахувала, що найбільше люди «залипають» у YouTube, а найменше — у Twitter. При цьому підлітки можуть залишатися онлайн до 9 годин на день (!). Тепер немає сумнівів: соцмережі змогли завоювати дуже важливе місце в нашому щоденному житті. Тож підсумуймо, що важливого трапилося у світі Facebook, Twitter та інших платформ у 2018 році.

Скандали з витоками даних

У 2018 році королевою скандалів із витоку даних стала компанія Facebook. Її засновника та гендиректора Марка Цукерберга навіть кілька разів пропонували усунути від керування компанією, але без значних успіхів. Перший зі скандалів розкрився весною цього року завдяки зусиллям журналістів. Роботу компанії Cambridge Analytica досліджували одразу кілька великих медіа — The Guardian, Channel 4 та The New York Times. Важливою постаттю в цьому розслідуванні став 28-річний канадець Крістофер Вайлі (Christopher Wylie), колишній співробітник Cambridge Analytica. Він передав The Guardian документи, які підтвердили, що інформація користувачів Facebook опиняється в руках сторонніх компаній. Так, Cambridge Analytica зібрала для виборчого штабу Дональда Трампа дані про мільйони профілів фейсбук-користувачів у США. Ці дані використовувалися для показу таргетованої політичної реклами.

Наприкінці березня Федеральна торговельна комісія США розпочала розслідування проти Facebook через порушення умов конфіденційності персональних даних її користувачів. У Великій Британії також ініціювали розслідування, щоб розібратися, чи не міг вплинути витік на референдум щодо Брекзиту. Сам Крістофер Вайлі назвав цей витік даних одним із найбільших в історії соціальної мережі. При цьому всі сторони оцінюють його масштаби по-різному — у Facebook кажуть, що він міг сягнути 87 мільйонів юзерів, а в Cambridge Analytica стверджують, що отримали дані лише 30 мільйонів користувачів.

Та вже 28 вересня Facebook відкрила інформацію про новий великий витік персональних даних. У повідомленні йшлося про те, що команда інженерів виявила «проблему з безпекою», яка зачепила майже 50 мільйонів акаунтів. У компанії заспокоювали людей тим, що вразливість уже закрито й небезпеку усунуто. У процесі більше 90 мільйонів користувачів були вилогінені зі своїх акаунтів: серед них 50 мільйонів тих, чиї дані були у витоках, та ще 40 млн тих, хто потенційно міг зазнати шкоди. Зловмисники могли бачити весь контент на сторінці користувачів. При цьому могли постраждати й сторонні сайти і сервіси, реєстрація на яких була здійснена через цю соціальну мережу. Комісія із захисту даних Ірландії від імені ЄС почала розслідування, яке може вилитися в $1,63 мільярда штрафу для соцмережі.

Окрім Facebook в умовній номінації «Витік даних — 2018» відзначилися ще й Google, Uber, Dell. Компанія Google оголосила про дострокове закриття сервісу Google+, оскільки він виявився вразливим із погляду захисту даних. Як зізналася Google, сторонні розробники отримали доступ до інформації 52,5 мільйона акаунтів. Не останню роль у цьому могло зіграти розслідування The Wall Street Journal. А Uber довелося заплатити штраф у 148 мільйонів доларів за спроби приховати витік даних, який трапився ще у 2016 році. Він зачепив інформацію про 57 мільйонів водіїв та користувачів сервісу таксі. Додатково Uber оштрафували ще й у Франції за цей же витік, оскільки 1,4 мільйона постраждалих були з цієї країни.

До речі, у схожій ситуації опинилася й компанія Yahoo: її пригода з витоками даних триває вже багато років, але у 2018-му компанія погодилася виплатити $50 мільйонів постраждалим юзерам. Гроші будуть розподілені між усіма користувачами. Схоже, що компанія Dell врахувала весь сумний досвід «попередників» і чесно зізналася у своїх промахах, не чекаючи на викриття в медіа. Хоча за масштабністю витік у Dell не зрівняється з фейсбуковим — у компанії навіть не впевнені, чи вдалося зрештою хакерам скопіювати дані користувачів.

Втручання в політичні процеси через соцмережі

Першу масштабну кампанію зі втручання у вибори виявили у 2016 році у США. Тоді ціллю стали президентські вибори. Проплачені кампанії відбувалися в основному на платформах Facebook і Twitter. Після внутрішнього розслідування у Facebook виявили кампанію, яка тривала з червня 2015 року по травень 2017 року й коштувала приблизно 100 тисяч доларів. Ще одну таку кампанію знайшли в Instagram, щоправда зі скромнішим бюджетом у 6,7 тисяч доларів.

Twitter знайшла у своїй мережі 2752 підозрілих профілів і більше 36 тисяч ботів, яких вважають причетними до кампанії зі впливу на вибори у США. Вони автоматично опублікували 1,4 мільйона твітів про вибори, що становить 9,74 % від усіх дописів про виборчу кампанію. Згодом Facebook і Twitter створили на своїх платформах окремі розділи з переліками та архівами акаунтів проросійських тролів. Окрім того, дослідники виявили у Twitter мережу із 13 тисяч ботів, які намагалися вплинути на референдум про Брекзит. Підозрілу рекламу знайшла на своїх платформах і компанія Google. Усі ці відкриття переросли в масштабні урядові розслідування, які тривають і досі. Гендиректор Facebook Марк Цукерберг давав свідчення в американському Конгресі два дні. Але конгресмени планують послухати ще й представників Twitter, Alphabet (Google), Amazon та Apple.

Що змінилося в цьому році? Перш за все, платформи запровадили нові правила щодо купівлі та публікації політичної реклами. Facebook вимагатиме документів у замовників реклами та запровадить систему підтверджень через поштові листівки. Підтвердити свою локацію зобов’яжуть і адміністраторів популярних сторінок та груп. Компанія Twitter оголосила про окремий сертифікат для замовників політичної реклами та її маркування серед інших дописів. У стрічці реклама позначатиметься й користувачі зможуть подивитися, хто її розмістив. Google теж анонсувала більше прозорості в політичній рекламі: компанія зобов’язалася викладати звіти про політичну рекламу в ЄС та вказувати в рекламних оголошеннях, хто їх розмістив. В окремих архівах можна буде побачити цільову аудиторію та скільки коштів було витрачено на кампанію.

Втім, журналісти The New York Times вказують, що нововведення не знімуть проблему втручання у вибори цілковито. Вони ускладнять для іноземних діячів просування проплачених кампаній, але при цьому залишаються інші, безкоштовні інструменти, які теж діють у соцмережах. Наприклад, непроплачені дописи, сторінки, групи, спрямовані на роз’єднання та поляризацію суспільства тощо.

Архів реклами Facebook. Джерело: NYT.

По-друге, соцмережі почали використовувати нові технології для того, щоби швидко знаходити й видаляти фейкові профілі. Через ці профілі, власне, й проводяться кампанії зі втручання. Наприклад, у Facebook для цього використовують машинне навчання. Марк Цукерберг заявив, що компанія врахувала свої попередні помилки й тепер підготувалася до спроб стороннього втручання у вибори. Twitter використовує аналітичні інструменти та модерацію для виявлення ботів, а віднедавна — й машинне навчання. Великі ІТ-компанії (серед них Google, Facebook, Twitter, Mozilla) також ухвалили кодекс про спільну боротьбу з дезінформацією в ЄС, значною мірою побоюючись нових втручань у вибори у країнах Європи у 2019 році. З іншого боку, Європейська комісія наполегливо натякає й навіть прямо закликає техногігантів якось вирішувати проблему зі втручаннями та забороненим контентом, тож компаніям треба якось реагувати на ці натяки.

По-третє, самі уряди почали активніше діяти для того, щоби перешкодити втручанню в політичні процеси. Члени Єврокомісії представили план протидії дезінформації, покликаний захистити вибори в Європі. У США все ще триває розслідування щодо втручання, але у санкційному списку вже опинилася так звана фабрика тролів. Раніше «фабрика тролів» разом із телеканалом RT згадувалась у відкритій частині доповіді спецслужб США 2017 року про втручання Росії у вибори американського президента.

Блокування українських акаунтів

За 2018 рік відбулося кілька хвиль блокування акаунтів в українському сегменті Facebook — у березні, липні та в листопаді. У першому випадку тригером для блокування стали скарги проросійських ботів на профілі, власники яких публікували критичні пости про Росію. Тоді благодійний фонд допомоги армії «Повернися живим» пов’язав березневі блокування з виборами президента в Росії. Основними причинами для скарг та подальшого блокування були публікації про війну на Донбасі, анексію Криму та коментарі про РФ. При цьому пости могли бути не новими — за 2013 чи 2014 рік. Тоді заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін пообіцяв звернутися до європейського офісу Facebook, щоб розібратися з цією проблемою.

У липні 2018 року українців обурили дії міжнародної федерації футболу FIFA. Гравці збірної Хорватії та екс-гравці «Динамо» Огнєн Вукоєвич та Домагой Віда виклали в Instagram відео, на якому вигукують гасло «Слава Україні!».

FIFA оштрафувала Вукоєвича на 15 тисяч швейцарських франків за «політичні висловлювання». Його також звільнили зі збірної. Домагой Віда отримав від FIFA попередження. На знак протесту українські користувачі влаштували флешмоб і почали ставити низькі оцінки сторінці FIFA у Facebook, обваливши її рейтинг до 1,1 зірки. Але після цього в користувачів, які долучилися до флешмобу, почалися проблеми з акаунтами. Декого соцмережа змусила пройти повторну ідентифікацію, а комусь обмежила функції оцінки інших сторінок та лайків. Facebook згодом закрила можливість ставити оцінку сторінці FIFA, на Google Maps штаб-квартиру федерації також не можна було ні прокоментувати, ні оцінити. Експерт із кібербезпеки Єгор Папишев, який одним із перших написав про блокування профілів у Facebook, вважає, що це було зважене рішення, яке приймала компанія, а не дія автоматизованої системи, яка вирішила, що учасники флешмобу — це боти або зламані акаунти.

Наступна хвиля блокувань повторилась у листопаді: тоді під неї потрапили публікації інформаційного агентства «Укрінформ» та «Української правди». Дописи стосувалися російської агресії проти України і блокувалися як на сторінках самих видань, так і на сторінках тих юзерів, які хотіли їх поширити. До вирішення проблеми знову ж долучилося Міністерство інформполітики і Facebook відновив доступ до публікацій. Як з’ясувалося, хтось поскаржився на пости, позначивши їх як спам. При цьому хоч механізми модерації Facebook залишаються доволі таємничими, іноді досить лише однієї скарги, щоби відправити допис, профіль чи сторінку в бан.

Сервіси, з якими доведеться попрощатися

Компанія Google вирішила позбутися зайвого баласту, тож оголосила про закриття чат-сервісу Hangouts, соцмережі Google+ (про це ми вже згадували вище) та поштового сервісу Google Inbox. Hangouts classic буде залишатися доступним ще у 2019 році, щоби користувачі встигли перейти на альтернативні варіанти — Hangouts Chat та Hangouts Meet. Що ж стосується Google+, то цей сервіс працюватиме до серпня 2019 року. Google обіцяє дати можливість юзерам забрати всі свої дані, перш ніж мережу остаточно відключать. Google Inbox припинить роботу наприкінці березня 2019 року, оскільки компанія вирішила зосередитися на своєму більш популярному проекті Gmail, яким користується понад один мільярд людей. Компанія навіть підготувала для користувачів інструкцію, як перейти з Inbox у Gmail.

Соцмережа Path, яка була конкурентом Facebook та першопрохідцем у розробці стікерів, оголосила про закриття. Path запустилась у 2010 році як приватний додаток для спілкування, й у ньому можна було додати лише 50 друзів. Однак Path зуміла розростися до 15 мільйонів користувачів та вартості у 500 мільйонів доларів. Його засновник Дейв Морін (Dave Morin), колишній працівник Facebook, написав у Twitter, що отримав безліч повідомлень із пропозицією перезапустити Path і нині розмірковує над такою можливістю.

Відеоплатформа YouTube (належить Google) закриває додаток Gaming і переносить його функції на свій основний майданчик. Gaming запустили у 2015 році як окремий додаток для демонстрації ігрового контенту. За задумом, він мав допомогти геймерам знаходити найбільш релевантні ролики. Але додаток так і не здобув популярності, тож компанія вирішила його закрити, створивши окрему вкладку з персоналізованим контентом для геймерів.

Apple Music закриває свою платформу Connect. Кілька тижнів тому всі творці контенту на Connect отримали сповіщення, що вони більше не зможуть робити нові пости на платформі, а сама вона закриється 24 травня 2019 року. Connect була створена у 2015 році для того, щоб музиканти могли напряму спілкуватися зі своїми фанами. Це була друга спроба Apple запустити соцмережу на основі музичного сервісу. Всі старі дописи, зроблені в Connect, залишаться активними, але в майбутньому більшість функцій платформи перейдуть на окрему вкладку в Apple Music.

Нові функції, анонсовані та запущені у 2018 році

Instagram копіює функції у Snapchat, а Facebook намагається відбити пальму першості у створенні відео в YouTube, тоді як співзасновник WhatsApp дає інвестиції незалежному проекту Signal, щоби юзери могли користуватися справді незалежним та безпечним месендежром. Усі ці змагання конкурентів могли би продовжуватися навіть на більших обертах, якби не потрясіння з витоками даних та втручаннями у вибори. Тим не менше, соцмережі та онлайн-платформи таки тестували й запускали нові функції в цьому році.

YouTube

Відеоплатформа YouTube набуває шаленої популярності. Ця соціальна платформа наздоганяє Facebook за проникненням у світі, й випереджає за кількістю часу, проведеного на ній користувачами. В Україні YouTube на другому місці серед найпопулярніших додатків. І хоча 2018 рік почався для платформи з невеликого скандалу, загалом він був досить багатим на нові функції та експерименти. Платформа додала для юзерів можливість налаштувати сповіщення, які нагадуватимуть про необхідність відпочити від перегляду відео. Вони є частиною програми Google, націленої на концепцію «цифрового добробуту». Загалом, цей тренд стає все помітнішим і його підтримують усе більше компаній.

YouTube також запровадила функцію обміну повідомленнями для веб-версії, інструменти для блогерів, аналітику для часу, проведеного на платформі, та музичний стрімінговий сервіс із платною та безкоштовною версіями.

Окремі зміни відбулися в розміщенні реклами на YouTube: стало більше оголошень, які не можна пропустити, ролики на початку відео стали довшими, а також їх почали зіставляти з пошуковими запитами користувачів. Водночас платформа підтримала політику своєї материнської компанії Google щодо прозорості в розміщенні реклами та іншого контенту. Тож YouTube запустила тестування нових позначок для роликів, створення яких було профінансовано державним коштом. Наприклад, так позначатимуться відео від BBC, Russia Today (RT), Al Jazeera (Катар), ABC (Австралія), PBS (США), VOA (США), CNC (Китай).

Instagram

Компанія Facebook придбала Instagram у 2012 році за один мільярд доларів. І це була одна з найбільш вигідних її угод, адже відтоді мережа стала популярною й наростила аудиторію до одного мільярда активних юзерів щомісяця. Тож не дивно, що після того, як платформа зібрала чималеньку аудиторію, її власники почали розмірковувати над тим, як тепер це монетизувати.

Команда додатка почала працювати над можливістю платити за покупки, не виходячи з Instagram. За даними інсайдерських джерел, було навіть розпочато роботу над окремим додатком для шопінгу, хоча в Instagram від коментарів на цю тему відмовилися.

Серед чисто користувацьких нововведень — можливість завантажити копію своїх даних, бачити хто з друзів зараз онлайн, аналітика часу, проведеного в додатку та оновлення дизайну профілів. У них з’являться нові кнопки «Магазин», «Маршрути», «Подзвонити», «Написати повідомлення» та окреме вікно для відеосервісу IGTV. Окрім того Instagram працює над трьома новими розділами в додатку: «Про цей акаунт», верифікацією та налаштуванням двохфакторної аутентифікації. Знову ж таки, тут компанія декларує турботу про прозорість і захист даних юзерів.

Зовсім нещодавно Instagram анонсувала боротьбу з «накруткою» підписників, лайків та коментарів. Тепер їх видалятимуть, а сторінки, що використовують сторонні додатки та штучні техніки для зростання, можуть «побачити, що це має вплив на їхній досвід у Instagram». До речі, раніше ми писали про експеримент журналіста Bloomberg, який за місяць спробував стати «лідером думок» в Instagram. У своєму експерименті він витратив $500 на сторонньому сервісі, щоб «накрутити» підписників.

Ще одна важлива новина щодо Instagram з’явилася у вересні цього року — стало відомо, що співзасновники Instagram Кевін Сістром і Майк Крігер йдуть із компанії. Вони керували нею вісім років. Подейкують, що причиною став конфлікт із керівництвом Facebook. Тож побачимо, в якому напрямку соцмережа розвиватиметься далі.

Facebook

Більшу частину року соцмережі довелося вибачатися за всі витоки даних, поширення фейків та втручання у вибори, тож новацій у Facebook у 2018 році не так уже й багато. Перш за все, соцмережа запустить власний сервіс для знайомств. Він поки тестується в Колумбії й реалізований радше як вкладка у Facebook. При цьому система не буде показувати друзів та людей, яких користувач заблокував на Facebook. Facebook Dating ставить за мету допомогти людям знайти партнерів для тривалих стосунків і тому не стане конкурентом для популярної мережі Tinder.

Компанія також почала випускати власний журнал про бізнес Grow та свій перший ґаджет — розумний екран Portal. Також у Facebook працюють над тим, щоб дати користувачам можливість слухати музику, але коли саме з'явиться цей розділ — невідомо. Поки що музику можна додати у свої історії (stories).

Кілька змін відбулися і в правилах спільноти Facebook: тепер соцмережа вважає неприйнятними листування із сексуальним підтекстом, відверті домагання, порнографічний контент або такий, що зображує відверту сексуальну активність чи осіб у непристойних позах. У Facebook запевняють, що контент прибиратимуть лише після скарг самих користувачів. Соцмережа також заборонила продаж прав адміністратора в публічних групах. Хоча до кінця не зрозуміло, як вона збирається боротися з цим явищем.

Також Facebook вирішила переміщати в «карантин» дописи, які містять неправдиву інформацію. Тобто соцмережа не видалятиме фейки, але й не відображатиме його у стрічці, якщо хтось із юзерів поширить такий допис. Окрім того, Facebook запустила систему оцінки надійності сторінок, у якій вони оцінюватимуться за найпростішою шаколю — 0 або 1. Але це не єдина метрика, яка враховуватиметься. Втім, таємничі принципи своєї роботи у Facebook не відкрили до кінця й цього разу, незважаючи на інтерес із боку журналістів. Їм показали «кімнату для війни з фейками», але так і не пояснили, як саме працюватиме стратегія соцмережі для цієї боротьби.

«Кімната для війни з фейками» в офісі Facebook у Менло Парк. Фото: The Guardian / Sam Levin.

Twitter

Минулий рік завершився для Twitter цілком непогано — компанія вперше за свою 12-річну історію отримала прибуток. Але у 2018-й вона увійшла все з тими ж проблемами — боти, тролі, падіння кількості користувачів, поширення фейків.

Тож у Twitter вирішили працювати в кількох напрямах: запустити верифікацію для всіх профілів, дати можливість користувачам робити закладки й обирати порядок постів. Усе це разом із новацією попередніх років — збільшенням ліміту символів до 280 — має мотивувати людей проводити більше часу на платформі.

Також у сервісі мікроблогів тепер можна поскаржитися на неприйнятний контент через нові форми, наприклад, сповістити про профілі, які заохочують інших людей до самогубства та завдання собі шкоди. У Twitter боротимуться і з тими профілями, які крадуть чужі жарти й роблять репости за гроші. А для боротьби з пропагандою вона навіть придбала стартап Smyte, який створили колишні інженери з безпеки Google та Instagram. Технологія Smyte використовує машинне навчання, щоби знаходити ботів та шахраїв онлайн.

Раніше соцмережа вже публікувала перелік підозрілих аканутів і зразки їхніх дописів, а також запровадила інформування користувачів про те, чи взаємодіяли вони з тролями. Загалом через чистки тролів та ботів аудиторія сервісу зменшилася на 9 мільйонів користувачів.

Twitter працює й над створенням освітньої платформи для невеликих видань, на якій вчитиме робити й монетизувати відеоконтент. Тут Twitter може отримати подвійну вигоду: якісніші відеоролики, які допоможуть залучати користувачів на сервіс, та прямі прибутки, адже компанія планує збирати 30 % від рекламних доходів кріейтерів.