In English

Президент України Володимир Зеленський оновив найвище керівництво Збройних сил України, провівши перше засідання Ставки у новому складі 10 лютого. 11 лютого на сайті президента були опубліковані укази про призначення нових глав Об’єднаних сил, Територіальної оборони та Десантно-штурмових військ, а також призначення нового очільника Сухопутних військ. Новопризначені очільники родів і видів військ, про яких майже не згадували раніше, потрапили у фокус уваги у проросійських телеграм-каналах.

Аналітики «Детектора медіа» проаналізували 4782 повідомлення російською мовою у 2380 телеграм-каналах, опублікованих від 8 лютого до 13:00 12 лютого цього року на цю тему.

Аналітики «Детектора медіа» вже розбиралися, що пише агітпроп про нового Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Цього разу ми аналізуємо кампанії та тональність повідомлень, які стосувалися заступників головнокомандувача та керівництва Генерального штабу Збройних сил України, яких уже встигли охрестити «командою Сирського».

Зокрема, до вибірки потрапили:

Олександр Павлюк — новий командувач Сухопутних військ;

Ігор Плахута — командувач Сил територіальної оборони;

Вадим Сухаревський — заступник головнокомандувача, відповідальний за безпілотні системи, розвиток застосування дронів;

Ігор Скибюк — новий командувач Десантно-штурмових сил ЗСУ;

Анатолій Брагилевич — новий начальник Генштабу;

Юрій Содоль — новий командувач Об’єднаних сил ЗСУ;

Андрій Лебеденко — заступник головнокомандувача, відповідальний за інновації та технологічний компонент армії.

Частота згадок вищезазначених представників військового керівництва у період моніторингу помітно варіювалася. Найбільше у проаналізованих публікаціях писали про нових командувача Сухопутних військ Олександра Павлюка (1570 згадок) і командувача Сил територіальної оборони Ігоря Плахуту (1538 згадок). Відносно найменша кількість згадок було зафіксована про командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля (740 згадок) і заступника головнокомандувача Андрія Лебеденка (594 згадки) відповідно.

Період дослідження охоплює 8–12 лютого 2024 року, бо саме 8 лютого з’явилися перші повідомлення про ротацію найвищого військового керівництва ЗСУ, і було важливо зафіксували, коли саме могла початися кампанія в телеграмі стосовно певного новопризначеного очільника родів і видів військ. Надалі перелічуються основні повідомлення та їхня тональність щодо нових військових керівників, частота згадок про котрих зображена на гістограмі вище.

Про нового командувача Сухопутних військ Олександра Павлюка почали писати 9 лютого, проте проміжний пік повідомлень припав на обід 10 лютого та ранок 11 лютого, коли сумарно з’явилося більш ніж третина згадок і дописів (див. інфографіку на початку). Про Павлюка, який раніше обіймав посаду заступника міністра оборони, пишуть переважно в контексті його призначення на посаду, під хештегом #ВивчаємоВорога (#ИзучаемВрага) [канал із 30381 підписником]. У так званому офіційному телеграм-каналі одного з російських телеканалів підкреслюється, що раніше Олександр Павлюк керував «нацистською штурмовою бригадою “Едельвейс”» [канал із 841780 підписниками]. Зазначається також, що Олександр Сирський представив Павлюка як «безальтернативного» кандидата, і тільки його близькість до нового головнокомандувача допомогла отримати посаду, попри те, що нібито саме Павлюк «прославився здачею Маріуполя» [канал із 119165 підписниками]. Водночас перші повідомлення про звільнення Олександра Павлюка від 10 лютого у проросійських каналах супроводжувалися коментарем про те, що «Зеленський продовжує прибирати неугодних йому генералів-прихильників Залужного та “рубить голови” тим, хто може завадити йому встановити диктатуру» [канал із 108772 підписниками, скопійовані дослівно дописи з’явилися і в інших подібних каналах].

Один із чільних російських пропагандистів Сергій Мардан у своєму телеграм-каналі на 232710 підписників перелічує, за що, на його думку, Олександр Павлюк отримав свої нагороди: «... колишній радянський офіцер Павлюк оголошений у Росії в розшук як воєнний злочинець. За його наказом у Маріуполі блокувалися гуманітарні коридори, а мирних жителів українські солдати використовували як живий щит».

Дискусії та згадки про нового командувача Сил територіальної оборони Ігоря Плахуту почалися 11 лютого — вже після оприлюднення наказу про його призначення на сайті президента. Допис Олега Царьова, екснардепа-регіонала, що втік до Росії, про Ігоря Плахуту в його каналі з 288468 підписниками широко розійшовся в цитуваннях і репостах, часто без посилання на джерело. В цьому дописі йдеться, що «людину з біографією Плахути легко тримати на “гачку”», ніби саме за цією логікою президент Зеленський зупинив свій вибір на його кандидатурі. Факт призначення «генерала без бойового досвіду, але з досвідом розгону протестувальників» говорить, на думку Царьова, про зміну функцій і принципів застосування Сил територіальної оборони у нинішній російсько-українській війні. Тепер, замість участі в бойових діях, ТрО буде допомагати представникам ТЦК з мобілізацією та запобігати масовим протестам, яких, «очевидно», боїться президент. Основною тезою в телеграм-каналах, які пишуть про призначення Ігоря Плахути, є його участь у «зачистці урядового кварталу від учасників Майдану» [канал із 72378 підписниками]. При цьому іноді пишуть, що він узагалі очолював МВС України або Внутрішні війська (ВВ) на той момент, або сам Плахута й віддавав наказ про «зачистку та керував знесенням барикад». Насправді в лютому 2014 року керівником МВС був Віталій Захарченко. Плахута обіймав посаду начальника управління Південного територіального командування внутрішніх військ МВС, а після Майдану став заступником начальника Інституту УДО України.

До цієї ж категорії належать дописи, які просувають думку, нібито призначення Плахути пояснюється тим, що «Сирський набирає до себе в команду прихильників Антимайдану», при цьому водночас Зеленський «прибирає націоналістів із ключових посад, готуючи тим самим країну до капітуляції» [канал із 21304 підписниками]. Ігоря Плахуту характеризують як «польового менеджера Сирського», який зробить усе, щоб перевести ТрО у структуру Сухопутних військ, яким треба поповнення, попри те, що «амуніцію для ТрО закуповували коштом місцевих бюджетів», а саме призначення спричинить негативну реакцію «патріотичної громадськості та “порохоботів”» [канал із 399029 підписниками].

Дослідження тональності та спрямування дописів про призначення Вадима Сухаревського та Ігоря Скибюка важливі тим, що вони обійняли відповідальні посади, зокрема заступника головнокомандувача, який опікується розвитком і застосуванням дронів, і командувача Десантно-штурмовими військами. В обох випадках цікавим є те, що до половини повідомлень у період моніторингу припали на вечір 8 лютого (див. інфографіку на початку). Тобто ще до офіційних повідомлень про їхнє призначення та на тлі обговорень відставки Валерія Залужного. У своєму вечірньому зверненні президент Володимир Зеленський перелічує бригадних генералів і полковників, із якими відбулися розмови щодо нових посад, у цьому списку згадуються й Сухаревський та Скибюк.

Для повідомлень у російських телеграм-каналах у цьому випадку характерні скоріше образи та дифамація на адресу або самого президента («наркофюрер», «кокаїнісимус)», або узагальнення про нове військове керівництво: «відбувається переставляння ліжок», або прийшла «ціла нова банда м’ясників» [канал із 83432 підписниками]. Втім, трапляються й позитивні характеристики нової «команди Сирського», яку росіяни називають «новим поколінням», водночас мріючи розігнати власних генералів — «заледве дихаючих лампасників у 4 стадії деменції» [канал із 15849 підписниками]. Поодинокий негатив трапляється у більш локальних, регіональних каналах, де, зокрема, Вадима Сухаревсього, який керував 59-ю мотопіхотною бригадою при обороні Миколаєва, називають «достойним “генерала-м’ясника” Сирського» за нібито «обстріли житлових кварталів міста за можливу лояльність до Росії, які були згодом названі “прильотами від окупантів”» [канал із 15095 підписниками].

Орієнтованої на нового начальника Генерального штабу Анатолія Баргилевича критики не було в телеграмі аж до 12 лютого. До того його ім’я та прізвище фігурувало у повідомленнях про ротації в керівництві Збройних сил України. Вони переважно містили витяги на кілька речень про досвід Анатолія Баргилевича на зразок: «Баргилевич став командувачем Сил тероборони ЗСУ лише у жовтні. До цього, з 2020 по 2022 рік, він обіймав посаду командувача тероборони командування Сухопутних військ. Як окремий рід військ Сили тероборони існують з 2022 року». Це допис від 9 лютого в телеграм-каналі на 23 тисячі підписників та в пів тисячі схожих телеграм-каналів.

Також Анатолія Баргилевича згадували в публікаціях зі звинуваченнями президента України Володимира Зеленського в бажанні «поставити своїх» на відповідальні посади у Збройних силах. Такі повідомлення містили формулювання на зразок: «Зеленський продовжує прибирати друзів Залужного» чи «кокаїнісимус Зеленський зачищає команду Залужного в ЗСУ». Єдиним випадом особисто проти Анатолія Баргилевича, який ми зафіксували в аналізованому масиві, було звинувачення, що посаду «начальника Генштабу зайняла людина, яка перескочила шість щаблів ієрархії». Однак це зауваження на російському телеграм-каналі на 19 тисяч підписників було поодиноким і більше не повторювалось у даних.

8 лютого про Юрія Содоля запустили фейк, який поширили чотири рази російські телеграм-канали й канали, орієнтовані на окуповані території України. Мовляв, Юрій Содоль збирає данину з церков.

Після того про Юрія Содоля в телеграмі не згадували до 11 лютого, коли Володимир Зеленський призначив його Командувачем об’єднаних сил Збройних сил України. Тоді телеграм-канали повідомляли про призначення Юрія Содоля, здебільшого цитуючи відповідний указ президента, звернення Володимира Зеленського й Олександра Сирського.

12 лютого повідомлення про призначення замінили вільніші інтерпретації інформаційних приводів і актуалізація теми коментарями звільнених командирів. У цьому контексті про Содоля згадували після коментаря Сергія Наєва, що він дізнався про звільнення із засобів масової інформації. У одному з телеграм-чатів міста Слов’янська на майже дві тисячі підписників підводка до коментаря Наєва містила виходи на конспірологічні теорії про «зовнішнє управління» та звинувачення керівництва України у непрофесійності: «У київській хунті безлад і чвари. Неважливо, як ти вислужувався перед ОП чи англосаксами, скільки поклав українських життів заради цього в могилу, тому що ти такий самий розхідник, як і ті, кого вбиває влада ЗЕЄрмака. Тому ось ми бачимо такі публікації, з образою і соплями», — далі в цьому повідомленні додали, що Наєва замінив Содоль. Без обговорення, ким є Юрій Содоль.

Андрій Лебеденко в дописах у телеграмі не фігурував до вечора 10 лютого. Про нього згадували разом із Вадимом Сухаревським, якого теж призначили заступником головнокомандувача ЗСУ. Також було десять повідомлень у невеликих телеграм-каналах з аудиторіями від кількох сотень до кількох тисяч підписників, що «Андрій Лебеденко — полковник, інформацію про нього не знайшов, але військові пишуть, що норм мужик».

Натомість у 17 публікаціях, які повторювалися дослівно, а одним із «суперрозповсюджувачів» став проросійський блогер Руслан Осташко (374 тисячі підписників), згадують Лебеденка поміж іншими призначеннями: «Укрофюрер зліпив свою “військову верхівку”, позбавивши її опозиційного початку й політичних амбіцій. Невже Кличко мав рацію, коли побачив у політиці Зеленського замашки майбутнього диктатора?». Таке твердження є маніпулятивним, адже Збройні сили працюють не за принципами плюралізму, а є вертикально організованою структурою, в роботі якої, на відміну від цивільного життя, немає місця політичним дискусіям. Відповідно, наводити сувору ієрархію Збройних сил для обґрунтування буцімто розвитку диктатури в Україні — засадничо поганий аргумент. 11 і 12 лютого телеграм-канали продовжили згадувати Андрія Лебеденка поміж іншими призначеннями. А у проросійському телеграм-каналі на 127 тисяч підписників усі кадрові перестановки назвали «генералопадом».

Отже, нові призначення в найвищому військовому керівництві України не спричинили радикальної зміни «методичок» у російськомовних телеграм-каналах. Як і раніше, ми побачили суміш зневажливих епітетів і просування власного «всепропального» порядку денного. Деякі прізвища для авторів телеграм-каналів виявилися новими, в цьому випадку негатив переміщувався на президента України Володимира Зеленського або нового головкома Олександра Сирського. Щодо інших відбулися маніпуляції реальними або вигаданими фактами їхніх біографій.

Колаж на головній: «Детектор медіа»