Як модерують контент у фейсбуку в країнах Глобального Півдня: проблеми, знайомі українським користувачам

Як модерують контент у фейсбуку в країнах Глобального Півдня: проблеми, знайомі українським користувачам

10:21,
30 Липня 2023
1650

Як модерують контент у фейсбуку в країнах Глобального Півдня: проблеми, знайомі українським користувачам

10:21,
30 Липня 2023
1650
Як модерують контент у фейсбуку в країнах Глобального Півдня: проблеми, знайомі українським користувачам
Як модерують контент у фейсбуку в країнах Глобального Півдня: проблеми, знайомі українським користувачам
Мова ворожнечі, дезінформація чи розпалювання насильства — це виклики, що існують у фейсбуку і в Україні, і в країнах Азії та Африки.

Згідно з даними ITU, станом на 2020 рік 66% населення Землі користується інтернетом. З цієї кількості в середньому 70–80% використовує його задля соціальних мереж. Понад те, суттєва частина трафіку припадає на країни Африки, Азії та Латинської Америки — частини світу, також відомої як Глобальний Південь. Як і в решті світу, серед країн Глобального Півдня фейсбук має неабияку популярність. Наприклад, кількість користувачів в Африці, за оцінками Statista, становить близько 250 млн. Користувачів із Азійсько-Тихоокеанського регіону, одного з найдинамічніших ринків, — близько 1,2 млрд. Близькосхідних користувачів, за різними оцінками, — близько 70 млн. Латиноамериканські країни збільшують цю кількість людей іще на декілька сотень мільйонів. Загалом, аудиторія фейсбука не зі США та Канади становить 90% користувачів платформи.

Що об'єднує Україну та країни Глобального Півдня, якщо йдеться про фейсбук

Некоректна модерація контенту, який стосується політичної чи воєнної тематики, призводить або до невиправданого видалення публікацій, або навпаки — до того, що контент залишається на платформі навіть попри його проблематичність у вигляді порушень Стандартів спільноти фейсбука. Понад те, другий сценарій часто створює умови для поширення шкідливих меседжів усередині певної країни: це може бути як відносно «легкий» варіант у вигляді дезінформації, так і «важчі» випадки на кшталт пропагування ненависті до етнічних чи релігійних спільнот або прямих закликів до вбивств. Мільярди юзерів фейсбука з цих країн стикаються з різними викликами політичного характеру: антиурядові протести в Колумбії в 2021 році, війна в Ефіопії 2020–2022 років, військова хунта у М’янмі, розпалювання релігійної ворожнечі в Індії — це лише декілька прикладів ситуацій, у контексті яких рішення фейсбука могли прямо впливати на безпеку людей. Детальніше про модерацію контенту в країнах Глобального Півдня читайте в аналітиці Центру демократії та верховенства права.

В'їзд до кампусу Meta (Minette Lontsie, Wikimedia Commons)

Антологія проблеми модерації

Як приймають рішення про видалення контенту чи його збереження завдяки алгоритмам фейсбука? У цьому питанні варто звернутися до двох речей: динаміки відносин як усередині центрального офісу Meta, так і зі сторонніми організаціями, та інвестиції в модерацію контенту.

Динаміка відносин. Велика частка модерації неамериканського контенту у фейсбуку відбувається за допомогою підрядників, наближених до регіонального контексту, з яким вони працюють. Підрядники в цьому контексті — це сторонні організації, які модерують контент, спрощуючи операційну діяльність центрального офісу. Загалом, через динамічне зростання фейсбука протягом останнього десятиріччя (дохід компанії в період 2012–2022 років зріс на 5819%) виникла потреба перекласти частину роботи на сторонні організації, зокрема і модерацію контенту. The Wall Street Journal підрахувала, що з 2016 по 2021 роки кількість працівників зі сторонніх організацій зросла вдесятеро — з 10 тисяч до майже 100 тисяч. Це навіть більше, ніж кількість найманих працівників у самій Meta — їх, станом на 2021 рік, було близько 60 тисяч.

Рішення збільшити «зовнішній штат» є логічним з огляду на численність аудиторії платформи. Наприклад, контентом у Субсахарській Африці декілька останніх років займалася компанія Sama, на зміну якій наприкінці 2022 року прийшла Majorel (через що в Кенії досі триває судовий процес, пов’язаний з умовами праці та надання послуг третьою стороною).

Іншим регіонам може не так щастити на увагу: велику кількість контенту у фейсбуку модерують або модерували такі всесвітні IT-гіганти як Cognizant, Genpact або Accenture. Вони, своєю чергою, можуть переносити цей процес у регіональні офіси або у Філіппіни (країна, яка загалом є популярним напрямом для аутсорсу IT-послуг), або деінде. І саме тут постає один із найважливіших елементів у всьому ланцюгу модерації контенту — умови праці модераторів.

Тривалий час ця історія залишалася в тіні та з’являлася у фокусі лише завдяки анонімним модераторам, які порушували Non-Disclosure Agreement (NDA, договір про конфіденційність) і ділилися з медіа досвідом роботи у фейсбуку. Переважно це стосувалося працівників у США, але завдяки цим фактам можна зробити припущення про умови роботи й у інших країнах. Загалом, умови були такі: зарплата, удвічі нижча за середню у США, повний робочий день із постійним переглядом контенту на кшталт дитячої порнографії, вбивств, конспірологічних теорій і мови ненависті з невеликими 15-хвилинними перервами протягом зміни. У більшості випадків фахова допомога з питань ментального здоров’я відсутня. Багато колишніх працівників переживають ПТСР, а в одному випадку була зафіксована смерть на робочому місці від серцевого нападу. Контекст умов праці — це недооцінений фактор під час розгляду модерації контенту у фейсбуку, адже він прямо впливає на результат роботи всієї системи. Понад те, в таких умовах складно вимагати якісної модерації складніших питань, які потребують заглиблення в політичний контекст.

З іншого боку, що відбувається всередині центрального офісу компанії? Згідно з розслідуванням «The Facebook Files» від The Wall Street Journal, існують певні суперечності між командами розробників і департаментами, відповідальними за рекламу на платформі. Одне з таких протиріч далося взнаки у 2018 році, коли компанія реформувала стрічку новин, яка відтоді базується на «релевантному» контенті, покликаному глибше залучити користувачів на основі їхніх уподобань. Інженери, відповідальні за безпеку у фейсбуку, не відреагували на цю ідею схвально. Їхня аргументація побудована навколо того, що подібна стрічка новин потенційно може генерувати багато шкідливого контенту та сприятиме поляризації суспільства як у віртуальному просторі, так і в реальному житті. Натомість люди, відповідальні за рекламу, стверджували, що шкідливий контент все одно прибирають, адже фейсбуку вдається з ним успішно боротися. Така стрічка новин — вдала тактика для монетизації (за 2022 рік 97% доходу Meta склала реклама, а це 113,6 млн доларів США). Попри це, реклама й алгоритмічна стрічка новин у фейсбуку часто таки мають шкідливий характер, розповсюджуючи дезінформацію або мову ненависті.

Іншим виміром конфлікту є оптимізм топменеджменту відносно штучного інтелекту (ШІ). У березні 2021 року працівники фейсбука підрахували, що ШІ прибирає лише 3–5% контенту з мовою ненависті та 0,6% контенту, що стосується частини «Насильство та підбурювання» у Стандартах спільноти. ШІ не завжди розпізнає відео з реальною стріляниною (так, наприклад, Брентон Таррант, який у 2019 році вбив 51 людину в мечетях Крайстчерча у Новій Зеландії, вів пряму трансляцію стрілянини у фейсбуку), але може видаляти контент зі страйкболом чи пейнтболом. Ще більше проблем виникає, коли графічне насильство відсутнє, але йдеться про складнішу історію політичної взаємодії різних суспільних груп. Це підтверджується низьким рівнем ефективності ШІ проти мови ненависті, опублікованої неанглійською мовою (прикладом слугує контекст арабської мови на платформі, яку фейсбук часто помилково інтерпретує). У випадку з М’янмою алгоритми компанії спровокували організоване насильство відносно етнічної групи рохінджа, що призвело до десятків тисяч жертв.

Справді, ШІ може бути ефективним проти графічного контенту за умови відповідних інвестицій та адекватного навчання, але такі речі, як дезінформація чи мова ненависті, мають бути предметом розгляду людей. Такий розподіл потенційно сприятиме як підвищенню ефективності модерації, так і ментальному здоров’ю модераторів.

Інвестиції в модерацію контенту. Інвестиції в цьому контексті мають широкий сенс — як грошові, так і негрошові. Понад 90% користувачів фейсбука живуть поза США та Канадою. Натомість близько 87% часу працівників компанії та підрядників, задіяних у модерації, спрямовано саме на ці дві країни. Відповідно, 90% користувачів платформи отримують лише 13% уваги модераторів — наслідок певного «американоцентризму» компанії. Він проявляється і в тому, що Стандарти спільноти до певного часу не були перекладені багатьма мовами, присутніми на фейсбуку. Всередині компанії розуміють цю проблему та за останні роки діють у двох напрямках:

● перекладають Стандарти спільноти;

● наймають нових модераторів зі знанням мов, які для фейсбука історично були «білими плямами».

Це потребуватиме часу та тісної взаємодії з місцевими стейкхолдерами (урядами або громадськими організаціями) задля максимальної ефективності модерації контенту. Адже, з одного боку, компанія має відносно гомогенну англійську мову і тривалий досвід взаємодії з нею, а з іншого — десятки діалектів арабської мови або строкату в мовному плані Африку.

Кейс-стаді

Ефіопія та Кенія

Історія модерації контенту в Ефіопії нерозривно пов’язана з Кенією, адже саме в кенійській столиці Найробі розташований офіс основного підрядника компанії із модерації контенту в Африці — Sama. Наприкінці 2022 року кенійська правозахисна організація Katiba Institute та ефіопські дослідники Фіссеха Текле й Абрахам Меарег подали в суд на Meta через дотичності компанії до розпалювання насильства на території Ефіопії під час війни у Тиграї (2020–2022). Серед найжорстокіших епізодів війни — різанина у Май Кадра, під час якої було вбито близько 600 цивільних. Загальна кількість жертв серед цивільного населення під час війни в Тиграї може становити 600 тисяч.

Якщо відкинути численні проблеми з контентом, який просував насильство на території Ефіопії, прикметним є один найрезонансніший випадок. Серед позивачів є Абрахам Меарег, син Меарега Амаре — професора хімії, який став жертвою війни. Меарега Амаре жив у місті Бахр-Дар і належав до народу тиграїв — однієї зі сторін війни (сторонами були регіональний уряд регіону Тиграй і центральний уряд Ефіопії). Певний час він жив у столиці Ефіопії Аддис-Абебі, а під час війни повернувся до рідного міста Бахр-Дар попри те, що воно перебувало у відносно небезпечній зоні. Згодом у фейсбуку з’явилися публікації з його адресою та іншими особистими даними, які супроводжувалися закликами до вбивства професора. 3 листопада 2021 року Меарега Амаре вбили перед його будинком посеред дня. Публікації із закликами до вбивства протрималися на платформі 8 днів після смерті професора попри те, що його діти зверталися до фейсбука із проханням видалити цей контент.

Ця історія з убивством стала одним із каталізаторів позову на 1,6 млрд доларів США проти Meta, судовий процес триває досі. Позивачі прямо вказують на відповідальність компанії за розпалювання ворожнечі. Понад те, паралельно з цим відкривається інший вимір проблеми — до 2021 року не існувало Стандартів спільноти амхарською мовою, державною мовою Ефіопії.

Власне, поява амхарської версії документа була спричинена іншим злочином: 29 червня 2020 року вбили Хачалу Хундесса — відомого ефіопського активіста. Мовна проблематика доповнюється тим, що основний підрядник із модерації контенту, кенійська компанія Sama, має у штаті близько 300 модераторів, які працюють з аудиторією в сотні мільйонів користувачів, що говорить багатьма різними мовами. Аби уникнути подібних випадків організованого насильства, фейсбук має враховувати множинні регіональні контексти при модерації.

Розбитий танк на вулиці в Ідаґа Хамус, регіон Тиграй, Ефіопія (Yan Boechat, Voice of America)

Палестина, Туніс і Сирія

Якщо амхарська мова не входить до найпоширеніших у фейсбуку, то іншим прикладом є арабська — одна з найбільш уживаних на платформі. Поширений сценарій взаємодії арабомовних користувачів із фейсбуком — це блокування через підозри в тероризмі.

У цьому контексті прикметним є випадок у Палестині у травні 2021 року, хоч він і стосується інстаграма (соцмережа входить до Meta, як і фейсбук). Це був період активних зіткнень ізраїльської поліції та палестинських мусульман біля мечеті аль-Акса в Єрусалимі — однієї з трьох головних святинь ісламу. В якийсь момент палестинські активісти, які хотіли привернути увагу світу до поліцейського насильства, помітили, що їхні публікації видаляються в інстаграмі. Платформа вказувала, що публікації порушують Стандарти спільноти в частинах «Небезпечні організації та особи» й «Насильство та підбурювання». Згодом деякі публікації почали відновлювати. З’явилося й публічне вибачення від фейсбука: причина полягала в тому, що алгоритми компанії переплутали назву мечеті з терористичною організацією «Бригади мучеників аль-Акси».

Інший випадок стався в Тунісі, де в 2020 році соцмережа заблокувала 60 профілів місцевих журналістів та активістів без пояснення причини. Згодом компанія прокоментувала ситуацію та послалася на «технічну помилку», а за допомогою туніського довіреного партнера, громадської організації IWatch, акаунти відновили. Паралельно з цим фейсбук проводив розслідування та заблокував близько тисячі сторінок і груп, афілійованих із UReputation — компанією з Тунісу, яка займалася запуском дезінформаційних кампаній для впливу на виборчі процеси в Тунісі, Того та Кот-д’Івуарі. Тим не менше, компанія ніяк не прокоментувала публічно цей «збіг» із паралельним видаленням профілів. У цьому кейсі помітно проблему з прозорою та чіткою комунікацією від фейсбука, знайому користувачам з України.

Третій приклад стосується Сирії, де місцеві активісти, опозиційно налаштовані до чинного режиму Башара Асада, у 2020 році зіткнулися з масовим блокуванням сторінок і публікацій із певними хештегами через «тероризм». Наприклад, під таку «тіньову» заборону потрапляли згадки Абдул-Басета Ассарута — одного з лідерів сирійської опозиції, який загинув у 2019 році у боях проти сирійської урядової армії. За твердженням видання The Syrian Observer, фейсбук видалив близько 10 тисяч акаунтів, які належали опозиційно налаштованим людям. Продовження цієї історії невідоме, адже немає ні офіційних коментарів фейсбука, ні рішень наглядової ради Meta.

Мечеть Аль-Акса, яка у травні 2021-го стала епіцентром сутичок між правоохоронними органами Ізраїлю та палестинськими протестувальниками (Andrew Shiva, Wikimedia Commons)

Індія

Індія, країна з 22 офіційними мовами, є найбільшим ринком для фейсбука, а отже становить стратегічний інтерес для компанії як велике джерело доходу. Попри це, індійський фейсбук також не є безпечним місцем. Основні проблеми, присутні в цьому сегменті, — дезінформація та антиісламська мова ворожнечі.

У 2019 році працівниця фейсбука використала звичну в компанії практику для відстеження шкідливого контенту на платформі — створила тестовий акаунт. «Піддослідним» у цьому експерименті був вигаданий житель штату Керала, що на півдні Індії. Протягом трьох тижнів тестовий акаунт ставив лайки публікаціям, які йому радила алгоритмічна стрічка новин. Серед цього контенту були новини з неперевірених джерел, меми з негативним образом пакистанців (у цей час тривав прикордонний конфлікт Індії та Пакистану в Кашмірі) та загальна демонізація ісламу (порівняння мусульман зі «свинями», фейкові уривки з Корану тощо). Понад те, в індійському сегменті фейсбука є активна присутність парамілітарної організації «Раштрія сваямсевак санґх», яка розпалює етнорелігійну ворожнечу в країні. Станом на 29 липня у фейсбуку є публічна сторінка цієї організації, яка має 5,4 мільйона підписників і статус верифікованого профілю. Інша схожа за ідеологією організація, «Баджранг дал», також має багато регіональних сторінок, на які підписано по декілька десятків тисяч користувачів.

Хоча фейсбук співпрацює з місцевими фактчекінговими компаніями, тренує алгоритми ШІ для 5 мов, поширених в Індії, та має модераторів, які працюють з іншими мовами, проблема етнорелігійної ворожнечі все одно залишається видимою складовою ландшафту індійського сегмента фейсбука.

Хода парамілітарної організації «Раштрія сваямсевак санґх» (укр. «Союз добровільних слуг батьківщини») (Suyash Dwivedi, Wikimedia Commons)

Висновки

Загалом у країнах Глобального Півдня фейсбук має ті самі виклики, з якими стикається в домашніх (американських) умовах — мова ворожнечі, дезінформація чи розпалювання насильства. Та за межами США й англомовних країн (і загалом умовного «Заходу») фейсбук стикається з регіональною специфікою: мовою, культурою, політикою та війнами. Власне, нерозуміння тих самих речей стає проблемою для компанії як на Глобальному Півдні, так і в Україні, а в ширшому контексті — на будь-якому неангломовному ринку. Попри відданість ідеї безпечного віртуального простору та кроки в цьому напрямку (переклад Стандартів спільноти новими мовами, тренування й адаптація ШІ під культурно-політичні контексти, співпраця з фактчекерами, підрядування модерації регіональним акторам), «темний бік» цієї соціальної мережі все одно лишається фактом. Через це може бути декілька напрямків, які могли би покращити досвід користувачів на платформі.

Збільшення кількості підрядників, знайомих із місцевим контекстом. Базова умова такої роботи — володіння мовою ринку, з яким працює модератор. В ідеальному світі ще однією умовою може бути знання локального контексту країни та розуміння її культури. Крім цього, важливою складовою є покращення умов праці модераторів: вищі компенсації за роботу та створення системи ефективної підтримки ментального здоров’я, адже така робота пов’язана з високим рівнем стресу.

Інвестиції у тренування штучного інтелекту, спрямовані не на мову ворожнечі, а на графічні зображення насильства чи порнографії. Це дозволить розвантажити модераторів, які зможуть зосередитися на складніших темах, пов’язаних із політичною взаємодією в суспільствах.

Прозора комунікація у випадку проблематичних історій на кшталт видалення акаунтів туніських активістів чи розпалювання насильства в Ефіопії. Створення Наглядової ради Meta у 2020 році — це один із продуктивних кроків у цьому напрямку. Інший вимір — це публічні коментарі топменеджменту компанії навколо ситуацій, які можуть шкодити репутації фейсбука.

Поглиблення співпраці з регіональними стейкхолдерами, як-от урядовими відомствами чи громадськими організаціями. Звісно, цей крок може грати і проти фейсбука, якщо йдеться про взаємодію з авторитарними режимами. В ширшому контексті це питання цінностей і моральних пріоритетів топменеджменту компанії.

Архівування шкідливого контенту. Дуже часто той чи той контент може стати доказом відповідальності певних акторів за вчинення злочинів. Повне видалення публікацій і сторінок створює перепони для збирання таких доказів. Такий інструмент міг би стати у пригоді юристам, дослідникам, активістам і журналістам, адже існують складнощі, пов’язані з ретроспективним збиранням даних, пов’язаних із проблемним контентом.

Кампус Meta у Менло-Парк, Каліфорнія (Fabio Isidoro, Wikimedia Commons)

Сергій Сирбу, аналітик медійного напрямку ЦЕДЕМ

Головне фото: mezha.media

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду