«Детектор медіа» презентував дослідження медіаспоживання та медіаграмотності українських підлітків

«Детектор медіа» презентував дослідження медіаспоживання та медіаграмотності українських підлітків

13:22,
21 Січня 2025
889

«Детектор медіа» презентував дослідження медіаспоживання та медіаграмотності українських підлітків

13:22,
21 Січня 2025
889
«Детектор медіа» презентував дослідження медіаспоживання та медіаграмотності українських підлітків
«Детектор медіа» презентував дослідження медіаспоживання та медіаграмотності українських підлітків
Якісне дослідження проведене, щоб виробити рекомендації для творців контенту, скерованого на розвиток критичного мислення дитячої, підліткової аудиторії.

ГО «Детектор медіа» презентувала дослідження практик медіаспоживання українських підлітків віком 12–18 років та навичок медіаграмотності. Дослідження скероване на те, щоб вивчити особливості медіаспоживання підлітків та розробити рекомендації виробникам контенту для підліткової аудиторії, які створюють проєкти та продукти, націлені на підвищення рівня її критичного мислення. Про це сьогодні під час презентації в Укрінформі повідомив програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський.

Програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський

«Цього року ми вирішили вперше застосувати наші інструменти дослідження, щоб оцінити тих, хто навчається у школах, і так чи інакше залучений до тієї великої системи медіаграмотності, яка в останнє десятиріччя розгорнулася в Україні саме в системі шкільної освіти», — зазначив Вадим Міський.

Як розповіла голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, у межах якісного дослідження у грудні 2024 року було проведено шість фокус-груп із підлітків віком 12–18 років з різних регіонів.

Голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова

«Ми вивчали, як підлітки використовують різні джерела інформації: телеграм, ютуб, інстаграм, тікток та інші. Вивчали практики створення і поширення підлітками власного контенту. Цифрову грамотність: розуміння загроз в інтернеті, поняття “персональні дані” та наслідки їх крадіжки, способи запобігання витоку персональних даних. Досвід спілкування з незнайомцями в інтернеті, булінг, — розповіла Наталія Лигачова.Чутливість до спотвореного контенту: розуміння впливу дезінформації, ознаки недостовірності інформації та способи перевірки, оцінка навичок вирізняти правдиву інформацію, розуміння поняття “медіаграмотність”. Контент для розвитку критичного мислення: частота споживання, джерела, бажані формати».

Також голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова подякувала IREX за увагу до проведення досліджень, зокрема аудиторії підлітків, Міністерству культури та стратегічних комунікацій та національному проєкту з медіаграмотності «Фільтр» за незмінне партнерство в дослідженнях, а також анонсувала презентацію нової хвилі Індексу медіаграмотності наприкінці лютого — на початку березня.

Директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ганна Красноступ

«"Детектор медіа" наш надійний партер щодо впровадження медіаграмотності в Україні. Індекс медіаграмотності підлітків 12–18 років, який презентується сьогодні, є дуже важливим тому, що саме молодь "народилася з гаджетами в руках". Завдяки медіаграмотності і їхнім компетенціям вони можуть допомагати людям старшого віку, своїм дідусям, бабусям, батькам отримувати нові знання, як перевіряти інформацію», — зазначила про актуальність дослідження директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ганна Красноступ.

Під час опитування про медіаспоживання, проведеного МКСК наприкінці минулого року, 35% респондентів відповіли, що медіаграмотність потрібно викладати окремим предметом у школах, а ще 40% — «скоріше так». Це показує увагу та важливість питання медіаграмотності в суспільстві, зазначила Ганна Красноступ.

 

Презентація дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років»

За її словами, у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій переконані, що впровадження компетенції критичного мислення та медіаграмотності в усі предмети шкільної освіти, впровадження національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр», програми «Вивчай та розрізняй» IREX дає змогу досягнути найбільших результатів. При цьому робота з молоддю сприяє підвищенню рівня медіаграмотності та критичного мислення інших цільових аудиторій.

У 2024 році спостерігався сплекс освітніх проєктів з медіаграмотності, спрямованих саме на підлітків, зазначила керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко. Зокрема, йдеться про проєкт з розвитку навичок фактчекінгу серед підлітків ПРУФ від медіа «Куншт»; проєкт, що реалізується з поліцейськими, Zinc Network; проєкт відповідального блогерства серед підлітків «Швабра» від ГО «Детектор медіа»; національний конкурс учнівських відеосюжетів «Репортер», який проводить «Фільтр».

Керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко

«Аудиторія підлітків важлива з одного боку, бо дуже прогресивна і може навчати своїх близьких, батьків, інших родичів, а з іншого боку — може бути дуже вразливою до впливу дезінформації, російського контенту. Тому на цю аудиторію робиться посилений фокус уваги організацій. Якісне дослідження дає відповіді та інсайти, як максимально якісно та ефективно реалізувати такі проєкти», — сказала Ольга Кравченко.

Детально ознайомитися з дослідженням «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» можна за посиланням.

Про дослідження: якісне дослідження було проведене для вивчення практик медіаспоживання та оцінки рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років з метою подальшої розробки контенту для підвищення критичного мислення та медіаграмотності серед цієї цільової аудиторії.

Дослідження проводилось методом фокус-групових онлайн-дискусій за допомогою платформи Zoom (ФГД). Цільова аудиторія — хлопці й дівчата віком 12–18 років, розподілені на дві вікові категорії — 12–15 років та 16–18 років. Кількість: 6 ФГД (1 ФГД = 8 респондентів, усього 48 респондентів). Тривалість 1 ФГД: від 80 до 105 хвилин.

Участь у фокус-групових онлайн-дискусіях брали респонденти з населених пунктів різного типу всіх областей, за винятком тимчасово непідконтрольних територій частин Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим.

Терміни проведення польового етапу: 27.11.2024–03.12.2024.

Проєкт втілюється в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX.

  Читайте також:

Фото: Презентація дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» / Максим Поліщук, «Детектор медіа»

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2025 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду