У Нацраді розповіли про новації медіарегулювання для захисту дітей від шкідливого контенту в умовах війни

У Нацраді розповіли про новації медіарегулювання для захисту дітей від шкідливого контенту в умовах війни

18:17,
6 Березня 2024
1183

У Нацраді розповіли про новації медіарегулювання для захисту дітей від шкідливого контенту в умовах війни

18:17,
6 Березня 2024
1183
У Нацраді розповіли про новації медіарегулювання для захисту дітей від шкідливого контенту в умовах війни
У Нацраді розповіли про новації медіарегулювання для захисту дітей від шкідливого контенту в умовах війни
За спостереженням експертів, зареєстровані медіа краще дотримуються вимог захисту дітей, ніж виробники диджитал-контенту.

За ініціативи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в середу, 6 березня, відбувся круглий стіл «Як уберегти дітей, що живуть в умовах війни, від шкідливої інформації в медіа». Під час заходу обговорювали розвиток законодавства, скерованого на захист дітей від шкідливого контенту, його реалізацію медіа та в онлайн-просторі.

Модерувала обговорення голова Нацради Ольга Герасим’юк. До заходу також долучилися голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук, радниця — уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, представники медіа, медійних, громадських організацій.

Ольга Герасим’юк зазначила, що мірилом якісних медіа і блогерів в умовах війни є власна відповідальність у поширенні інформації та бажання вдосконалюватися, коли йдеться про захист дітей.

За її словами, повністю вберегти дітей від травматизації інформацією про війну неможливо, бо вона продукується не лише медіа, а й поширюється на приватному рівні.

«Ми повинні пам’ятати, що в ІПСО (інформаційно-психологічних спецопераціях. — Ред.) використовують всі наші медійні прояви, де ми вживаємо певну іронію, або задіюючи дітей для роликів. Ворог фіксує, нібито Україна використовує дітей під час війни, та розносить це по світу», — заявила Ольга Герасим’юк.

Вона нагадала, що відповідальність за поширення шкідливого для дітей контенту визначена у ст. 42 закону «Про медіа», який набув чинності торік.

Зокрема, як наголосила голова Нацради, законом затверджено, що без згоди батьків чи законних представників дитини не можна оприлюднювати будь-яку інформацію, яка може сприяти її ідентифікації у випадках суїцидів, фізичного, сексуального насильства.

Водночас робоча група при Нацраді, до якої входять представники медіагруп, науковці-психологи, журналісти, представники громадських організацій, напрацьовує правила для медіа щодо висвітлення чутливих питань з 2016 року і на сьогодні створила п’ять актів саморегулювання.

Як пояснила Ольга Герасим’юк, відповідно до закону «Про медіа», майбутній орган співрегулювання має створити 14 регулівних кодексів, чотири з яких стосуватимуться саме захисту дітей. Перехідні положення закону дозволяють Нацраді затвердити відповідні правила на період, поки не створено такого органу, і регулятор має намір ініціювати затвердження попередньо створених тематичних актів після обговорень у профільних комітетах парламенту.

Експерти Національної ради презентували основні принципи під час висвітлення в медіа питань, що стосуються дітей. Для сприяння захисту дітей у медіа затверджено п'ять актів:

№ 1 «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіавиробництва»;

№ 2 «Висвітлення медіа теми суїциду»;

№ 3  «Висвітлення в медіа теми дітей війни»;

№ 4 «Висвітлення медіа випадків насильства і жорстокості»;

№ 5 «Висвітлення медіа випадків булінгу (цькування)».

Серед іншого, згідно з рекомендаціями регулятора, щодо депортованих дітей рекомендується не поширювати інформацію, що дає змогу ідентифікувати таких дітей, та інформацію щодо шляхів повернення дітей із депортації.

Під час підготовки новинних сюжетів про зниклу дитину з метою розшуку та ідентифікації не допускається інформація про сексуальний контекст злочину.

Медіа варто уникати героїзації участі дітей у бойових діях і нагадувати, що участь дітей у бойових діях неприпустима.

Заступниця голови комітету Євгенія Кравчук розповіла, що тема дітей була одним із фокусів під час роботи з проєктом закону «Про медіа». «Ми керувалися відповідною Євродирективою та загалом європейським законодавством, яке є чутливим до потреб захисту дітей. Дуже приємно, що за цей рік більшість українських медіа продемонструвала найкращі стандарти виконання вимог Закону, дотримується найсуворіших правил», — зауважила народна депутатка України. За її словами, велику увагу до теми захисту українських дітей під час війни приділяють також у ПАРЄ. За ініціативи української делегації було створено Спеціальний комітет щодо ситуації з українськими дітьми, який очолила Олена Хоменко.

«У ПАРЄ тривають жваві дискусії про metaverse, цифровий всесвіт, де кожен може мати свій аватар і жити віртуальним життям. Цей новий світ розвивається дуже стрімко і, крім нових можливостей, несе й загрози. У Сполученому Королівстві вже є перші позови щодо сексуального насильства у цифровому світі. На найближчій сесії ПАРЄ очікуємо голосування щодо Резолюції про захист дітей від онлайн-насильства, що має привернути увагу держав-членів до зазначеної проблеми», — додала Євгенія Кравчук.

Водночас парламентарка відзначила зусилля українських мовників, які в умовах обмежених війною бюджетів створюють корисний контент для дітей.

Радниця-уповноважена Президента Дар’я Герасимчук акцентувала, що журналісти у своїх матеріалах не мають розголошувати імена, міста проживання, місця навчання та іншу персональну інформацію про дітей і їхніх рідних, якщо це може зашкодити дитині.

Інші учасники засідання також наголосили, що в разі публікування інформації про дітей медійники мають бути відповідальними та свідомими того, які ризики можуть виникнути надалі. Це стосується як психологічного стану дитини, так і небезпеки з боку держави-агресора, особливо стосовно дітей, які перебувають у прифронтових областях.

«В умовах роботи з дітьми комунікація має бути передусім терапевтична. Ми точно маємо спочатку прогнозувати можливу шкоду, і якщо вона можлива, то, ймовірно, і комунікація не треба», — зазначив народний депутат України Ярослав Юрчишин. За його словами, зареєстровані медіа показують кращі результати в контексті висвітлення чутливих тем, ніж «анонімні соціальні мережі».

Програмний директор ГО «Детектор медіа», член наглядової ради Суспільного Вадим Міський розповів у коментарі «Детектору медіа» про зусилля суспільного мовника, скеровані на послідовний розвиток контенту для дітей та підлітків, що здатен позитивно впливати на їхній розвиток.

«Наглядова рада Суспільного мовлення, розуміючи, що в молодого мовника є вакуум знань, вмінь, досвіду у створенні контенту для дітей та підлітків, почала цю роботу із засадничих, системних речей. У 2020 році ми затвердили Концепцію дитячого та підліткового мовлення — системний документ, розроблений із залученням експертів, дитячих психологів. Документ визначає цілі, завдання та ціннісну рамку такого контенту на платформах НСТУ, описує аудиторії та потреби, які буде задовольняти Суспільне мовлення. Також робить акцент на врахуванні потреб національних меншин, дітей з інвалідністю та інших суспільних груп у контенті», — повідомив Вадим Міський.

За його оцінкою, загалом все більше уваги — і з боку законодавця, і з боку регулятора, і від експертного кола — має отримувати диджитальний контент, який шириться на платформах спільного доступу до відео та в соціальних мережах.

«Це складна сфера, яка не звикла як до регулювання, так і до відчуття власної відповідальності. Але діти та підлітки вже більшою мірою там, ніж в лінійних медіа. А тому й фокус уваги має відповідати цим змінам у медіаспоживанні», — зазначив Вадим Міський.

Також, за його словами, робота з виробниками диджитал-контенту має будуватися не лише на заборонах і обмеженнях, а й на навчанні та мотивації виробляти якісний контент.

«Є блискучий приклад Суспільного мовлення, яке запустило минулоріч підлітковий канал “Колайдер”. Цей проєкт створюють дорослі спільно з підлітками, блогерами, і він має успіх в аудиторії. Мрію, щоб таких ініціатив ставало в Україні більше, і онлайн-простір був насичений якісним контентом для підлітків та дітей на різні смаки», — додав він.

Фото: ілюстративне / «Укрінформ»

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду