Серед пріоритетних напрямів роботи національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики на 2024 рік — сприяння підвищенню стійкості українців різних вікових категорій до маніпуляцій, навчання медіаграмотності держслужбовців та розвиток освітньої онлайн-платформи. Про це йшлося на координаційній зустрічі з питань медіаграмотності, яка відбулася в  «Укрінформі». 

Заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко повідомив, що на першу зустріч для обговорення розвитку проєкту запросили громадські організації, але також планується обговорення і з міжнародними партнерами. На зустрічі були присутні представники IREX, «Детектора медіа», Українського інституту медіа та комунікацій, StopFake, Smart Angel, Суспільного та «Укрінформу».

«Питання розвитку медіаграмотності є одним із пріоритетів для Міністерства культури та інформаційної політики України. Оскільки «Фільтр» створювали як парасольковий проєкт, то цьогоріч ми будемо приділяти особливу увагу саме посилення координаційної ролі проєкту. Бачимо відповідний запит як і від ініціатив, які втілюють проєкти у сфері розвитку медіаграмотності, так і з боку партнерів з розвитку. Розвиток медіаграмотності є настільки комплексним та складним процесом, що його успіх не можливий без синергії зусиль широкого кола гравців. Тож ми плануємо проводити регулярні зустрічі з партнерами, розвивати платформу «Фільтра», яка має стати потужним майданчиком для промоції матеріалів у сфері медіаграмотності, які створюються в Україні. Ми хочемо активно підсвічувати діяльність партнерів та допомагати їм досягати широких аудиторій.  — сказав Тарас Шевченко. — Також у 2024 році «Фільтр» продовжить реалізовувати свої флагманські проєкти, зокрема, Національний тест з медіаграмотності, конкурс учнівських відеосюжетів «Репортер», Всеукраїнський урок єдності. Також команда проєкту зараз активно працює над тим, щоб розвивати ШІ-грамотність в Україні та розробляє відповідні ініціативи, про які, я сподіваюся, ми невдовзі розкажемо детальніше».

Керівниця національного проєкту «Фільтр» Ольга Кравченко поінформувала, що цьогорічний проєкт передбачає розвиток платформи «Фільтр» та подальше сприяння підвищенню стійкості українців до маніпуляції та розвитку медіаграмотності через роботу над розширенням цільової аудиторії цих проєктів.

«Ми хочемо навчати не лише молодь, яка є великою мірою нашою цільовою аудиторією, ми хочемо також навчати журналістів ШІ-грамотності, навчати держслужбовців, і на другому етапі також запустити онлайн-курс, який би був доступний для всіх», — сказала Кравченко.

Під час дискусії програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський звернув увагу на те, що жертвами російської пропаганди можуть стати не лише «середньостатистичні мешканці», а й держслужбовці, освітяни, урядовці та народні депутати.

«Свіже розслідування The Washington Post щодо того, як росіяни намагалися посилити розкол між Зеленським та Залужним, демонструє, що пропаганда може бути спрямована і на найвище керівництво країни, і на журналістів, і на депутатів. А суспільство в такій операції — радше глядач. Тому працювати необхідно над підвищенням рівня медіаграмотності різних аудиторій, в тому числі тих, кого традиційно вважали елітою з кращими навичками. Російська дезінформація стала дуже комплексною та адаптивною, спирається на науку та передові технології. І ніхто з нас не є стовідсотково захищеним», — сказав Вадим Міський.

Він додав, що одним з елементів просвітництва з медіаграмотності у державному секторі має бути навчання посадовців навичок відрізняти якісні медіа від неякісних.

«Адже коли топпосадовець чи державна інституція працюють з анонімними телеграм-каналами, дають їм інтерв'ю чи діляться інсайдами, і цю інформацію недоброчесні телеграм-канали розміщують поміж своїх замовних та наклепницьких матеріалів — це підриває стійкість суспільства», — резюмував Вадим Міський.

Присутня на зустрічі заступниця директора агентства «Укрінформ» Марина Сингаївська вважає, що потрібно звернути увагу на проєкти з медіаграмотності  для дітей.

«Наші активності — вони спрямовані на журналістів, на науковців — дослідження, аналітика, конкурси і так далі, а нам треба йти до дітей», — вважає Сингаївська.

Планами на 2024 рік щодо медіаосвіти серед дітей поділився і член правління «Суспільного мовлення» Дмитро Хоркін: «У цьому році є плани розширити проєкт дитячого мовлення "Бробакс". І у нас мають з’явитися новини для дітей. Новини суспільно-політичні. У нас запустився і зараз уже іде активно і дуже добре перший сезон підліткового проєкту "Колайдер"».

Засновниця просвітницької ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз висловила переконання, що фахівцям з медіаграмотності необхідно намагатися різними способами «знайти інструменти і шляхи, яким чином розширювати аудиторію і яким чином до цієї аудиторії, власне, достукатися».

«Нам взагалі треба виходити за рамки бульбашки. Тобто одна з ключових проблем, з моєї точки зору, медіаграмотності, медіагігієни, як би ми це не називали, — це те, що ми сидимо на аудиторіях, які вже кілька разів від нас чули, що таке медіаграмотність, інфогігієна, російська пропаганда і так далі. І чим раніше ми зрозуміємо, що слова "медіаграмотність", "інфогігієна" і все решта треба забути і почати з людьми говорити людською мовою і з різних боків, тоді почне оця стійкість формуватися», — вважає Оксана Мороз.

Вона запропонувала проводити соціологічні дослідження та опитування населення, «які будуть орієнтуватися на тому, що люди публікують в соціальних мережах, обговорюють і так далі...», оскільки, за її словами, «традиційні дослідження нам не дадуть реальної картинки».

• Читайте також: На платформі «Дія.Освіта» презентували освітній серіал «Як захиститись від фейків і дезінформації»

Також учасники заходу згадали про необхідність посилити інформаційну гігієну в телеграм-каналах та розвивати освітні проєкти для журналістів.

Підбиваючи підсумки зустрічі, заступник директора департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Олександр Макобрій запевнив, що міністерство «підтримувало проєкт, підтримує і буде підтримувати».

Нагадаємо, в національному тесті з медіаграмотності, який у 2023 році «Фільтр» провів удруге в Україні, взяли участь 26 194 учасників, а 13 980 пройшли його повністю.

53% українців, які взяли участь у тесті, досягли рівня «Початківець», 34% — «Майже ГУРУ». Рівень «ГУРУ медіаграмотності» отримали 6% українців.

З усіх питань учасники найкраще  впоралися з кейсом про нібито звернення Джонні Деппа до росіян — 95% дали правильну відповідь. Водночас найскладнішим питанням стало визначення журналістських стандартів. Усі чотири судження змогли визначити лише 7% учасників. 72% дають правильне визначення поняття «штучний інтелект», проте лише 47% розуміють принципи роботи ШІ. А щодо визначення дипфейкових фото та відео, то лише 29% учасників дали правильну відповідь.

Фото: «Укрінформ»