З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Міністерство цифрової трансформації публічно комунікує із західними компаніями, закликаючи вийти з російського ринку. Понад двісті компаній уже отримали офіційні листи. Мінцифри сфокусувалося на закликах до ІТ-компаній і сервісів, які обслуговують російські державні компанії. Для цього використовують і соцмережі, зокрема твітер. Наприклад, після одного твіта американський бізнесмен, засновник компанії SpaceX та генеральний директор компанії Tesla Ілон Маск надав Україні доступ до супутникового інтернету Starlink (ми детально розповідали, що це таке і хто в Україні може користуватися цим сервісом зараз).

Ще одним важливим напрямом є ІТ-армія — волонтерський рух, який об’єднав понад триста тисяч ІТ-фахівців, засновників, творців та комунікаторів з України та інших країн світу. Вона проводить кібератаки на ресурси бізнес-корпорацій («Газпром», «Лукойл»), банків («Сбербанк», ВТБ, «Газпромбанк») та державних порталів (держслужб Росії, Кремля, Держдуми тощо). Окрім кіберармії, незалежно від Мінцифри війну Росії оголосило кіберугрупування Anonymous. Натомість атаки Росії у відповідь майже не мають успіху.

Керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстислав Банік в інтерв’ю MediaSapiens розповів про публічний рівень комунікації із західними компаніями, про Ілона Маска та прихід PayPal на український ринок, про кібервійну та ІТ-армію, про запуск «Дія.TV» та «Дія.Радіо» і роботу чатботу «єВорог».

 «У Росії не має лишитися жодної світової ІТ-компанії, щоб ми могли сказати: Росія в ІТ-блокаді»

— Мстиславе, Міністерство цифрової трансформації публічно комунікує із західними компаніями щодо виходу з російського ринку. Багато хто справді пішов із Росії. Можете розповісти, в чому секрет успіху цієї комунікації?

— Розуміючи, що війна стосується кожного, бізнес не може залишатися осторонь. Західні компанії точно не мають ставати спонсорами російського вторгнення та гибелі українських людей. Тому ми обрали таку стратегію: велика кількість комунікацій була публічною — понад 200 компаніям надіслали офіційні листи від Міністерства цифрової трансформації із закликом про вихід із російського ринку, про відмову від роботи з окупантами. Звісно, велику роль зіграла й загальна поінформованість у світі щодо подій в Україні. Оскільки компанії та їхні представники не перебувають у вакуумі, тож бачили наслідки російського вторгнення в Україну. Також вони бачили, як багато компаній почали виходити з російського ринку. І йдеться не лише про ІТ-компанії. Спільна робота відбулася з усіх сторін і велику роль відіграли як комунікації Міністерства цифрової трансформації, так і соцмережі, зокрема твітер.

— Можете назвати загальну кількість компаній та сервісів, які вже пішли з Росії?

— Ми закликали піти з російського ринку й перестати фінансувати окупантів близько 200 компаній. Компанії, зі свого боку, приймали рішення. Деякі з них відписалися у твітері, що вони залишають російський ринок; деякі просто це зробили без зайвих комунікацій із Міністерством цифрової трансформації.

— Ви фактично закликаєте компанії відмовитися від великого ринку, тобто втрачати гроші. Як компанії реагують та сприймають ваші звернення?

— Компанії, як і інші люди, бачать, що відбувається в Україні. Їм не треба пояснювати, що в Україні війна, що в Україні гинуть мирні люди. Тому, щоби піти з російського ринку, обґрунтування не потрібне.

— З Росії йдуть абсолютно різні компанії — від виробників ігор до хмарних сервісів та платіжних систем. На чому все ж робите акцент? Який сектор хочете вибити з Росії? Що, на вашу думку, буде для російського системи найболючішим?

— У першу чергу ми сфокусувалися на закликах до ІТ-компаній і компаній, які надають різноманітні послуги для бізнесу та громадян. Можна виділити декілька категорій:

1. сервіси, які обслуговують російські державні компанії, — системи кіберзахисту, сертифікатів тощо;
2. сервіси, які використовує бізнес, — від платформ та сайтів до Microsoft Office. Їхній вихід із ринку вдарить по бізнесу в Росії й унеможливить на якийсь час його роботу;
3. будь-які закордонні сервіси, якими користуються громадяни Росії. Кожен із них має відчувати наслідки того, що їхня держава веде війну.

— Ми бачили, як Україна отримала Starlink після одного твіта міністра Михайла Федорова з тегом Ілона Маска. Яка робота цьому передувала? Чи ми маємо новий рівень комунікації — публічний — через твітер та інші соцмережі?

— Це новий рівень комунікації через твітер. Ілон Маск активний у твітері, він дуже швидко включився та зрозумів, що відбувається. Україна стала однією з перших країн у світі, в якій використовується Starlink.

• Читайте також: Starlink: що це таке, як працює та хто зможе ним користуватися в Україні

— PayPal не заходив в Україну в мирний час; як удалося домовитися під час війни?

— Щодо PayPal є кілька моментів. Перший: комунікації з ними йшли доволі давно. Ще два роки тому президент України писав листи компанії із проханням-запрошенням зайти на український ринок. Були зустрічі наших делегацій із віцепрезидентом PayPal у Давосі тощо. Другий: зараз PayPal швидко включився та пішов із російського ринку. Вони також написали публічного листа про підтримку України та повідомили, що відкривають свої сервіси для роботи в Україні.

— Які компанії досі не вийшли з Росії?

— Єдина компанія, яка зараз саботує вихід із російського ринку та має намір продовжити там свою роботу, — SAP. Це німецька компанія, яка обслуговує найбільші російські компанії та банки. (Уточнено) Комунікаційно ми на них не тиснемо. Діалог з ними в нас є — це все публічні комунікації.

— Що можуть зробити ЗМІ, активісти та звичайні громадяни, щоб допомогти вашим ініціативам та кампаніям?

— Найголовніше — це комунікувати за кордоном. Наприклад, для SAP не має значення, що в цьому випадку про них кажуть в Україні, однак для компанії важлива втрата публічного іміджу серед своїх громадян та клієнтів. Щоб вони відчували, що їхній бізнес побудований на крові українських людей. Усі можуть комунікувати та долучатися, щоби схилити компанію до виходу з російського ринку. Також медіа можуть допомогти, якщо фіксуватимуть бренди, які представлені на українських майданчиках та далі працюють у Росії.

— Чи варто влаштовувати бойкоти західним компаніям, які відмовляються йти з Росії? Це може вплинути на їхнє рішення? Або, на вашу думку, які кроки та дії матимуть найкращий результат?

— В Україні бойкоти компаній, які не пішли з російського ринку, навіть не треба обговорювати — вони будуть завжди. Ми це спостерігали ще в 2014 році, коли росіяни окупували Крим. Тоді українці просто перестали купувати товари, виготовлені в Росії, — навіть продукцію міжнародних брендів, яка вироблялася в Росії. Так само буде з компаніями, які не пішли з Росії зараз.

— Хто має піти з Росії чи що має статися, щоб ви сказали, що цифрова блокада Росії відбулася?

— Мають піти всі, має бути повна залізна завіса. Там не повинно лишитися жодної світової ІТ-компанії, щоб ми могли впевнено сказати: Росія перебуває в ІТ-блокаді.

— Як втримати ІТ-компанії, які зараз переїжджають за кордон? Чи ведете з ними комунікацію? Яку загалом роботу веде міністерство в цьому напрямі?

— Я не відповідаю за роботу ІТ-сектору. Цим займається в нашій команді Олександр Борняков. Наскільки я знаю, є тимчасова тенденція до релокейту за кордон серед працівників ІТ-компаній, але не масова. Я не можу сказати, що великі ІТ-компанії вивозять своїх працівників. У будь-якому випадку зараз зросло залучення до «Дія.Сіті», тому більшість компаній однаково продовжать працювати та сплачувати податки в Україні.

«300 тисяч волонтерів з ІТ-сектору, які направляють свої зусилля на атаку державних та корпоративних ресурсів у Росії»

— Михайло Федоров уже неодноразово повторював, що зараз триває Перша світова кібервійна. Розкажіть про роль Мінцифри в цьому процесі.

— Кібервійна — це широке поняття. А кібервійська — це не юридично оформлена установа, яка спеціалізується на обороні та атаці. Кібервійна відбувається по всіх фронтах у сфері ІТ. Зокрема, в нас є понад 300 тисяч волонтерів з ІТ-сектору, які скеровують свої зусилля на атаку державних та корпоративних ресурсів у Росії. Щодня кількість учасників зростає.

Нас — і «Дію», і банки та українські сервіси — намагалися атакувати в січні, за місяць до початку повномасштабної війни. Тоді ми зробили багато висновків. Зараз їхні атаки на наші системи майже не мають успіху, за винятком дрібних речей. Зараз ідеться не про «Дію» — вона взагалі недоторканна, в нас усе захищено. Час від часу з’являється інформація про злам сайта територіальної громади, наприклад. Назвати це вдалою кібервійною з боку Росії — смішно.

IT Army of Ukraine — це волонтерський рух, який об’єднав небайдужих ІТ-фахівців з України та низки інших країн задля боротьби проти Росії в цифровій площині. Вона об’єднує українських та міжнародних ІТ-фахівців, засновників, творців, комунікаторів для боротьби з російською агресією на кіберфронті. ІТ-армія України проводить кібератаки і DDoS-атаки на ресурси бізнес-корпорацій («Газпром», «Лукойл»), банків («Сбербанк», ВТБ, «Газпромбанк»), а також на сайти держслужб Росії, Кремля й Держдуми.

— Добровольцем може стати будь-хто чи для цього потрібні конкретні навички та вміння?

— Добровольцем може стати будь-хто — ми не фіксуємо та не збираємо жодних даних. У нас був і є надзвичайно великий ІТ-сектор. І нині, коли Росія напала на Україну, величезна кількість людей спрямовує свої зусилля на кібернапрямок, щоб боротися із загарбником. Окрім ІТ-армії, незалежно від Мінцифри війну Росії оголосив Anonymous. Вони самі обирають завдання, самі атакують. Це перший кейс, коли організація оголосила війну цілій країні.

— Чи допомагають їхні дії у вашій роботі? Наприклад, публікації великих обсягів даних тих чи інших структур?

— Ми не займаємося обробкою тих даних, які зливає Anonymous. Є достатньо велика світова спільнота, яка працює з даними, опублікованими у відкритому доступі.

— Хто і як координує роботу кібервійськ? Хто формує та обирає завдання?

— Усі завдання формуються кураторами чату, які й поширюють їх у чаті для волонтерів. Будь-хто може підписатися на телеграм-канал проєкту та отримувати завдання.

— На вашу думку, наскільки ефективними є спроби DDoS-атак, які організовують звичайні українці, координуючись через соцмережі? Це допомагає в кібервійні?

— Звісно. Кожен, хто долучається, допомагає в атаці на ворога.

«Функція про компенсацію в “Дії” — це головний проєкт, над яким ми зараз працюємо»

— «Дію» спершу відключали від Єдиного державного демографічного реєстру, а 16 березня підключили назад. Можете пояснити причини цього рішення? За цей час вдалося мінімізувати ризики?

— Це держреєстри відключали. Це важливий момент, бо «Дія» не зберігає дані — вони підтягуються з держреєстрів. Тобто реєстр або відкриває доступ безпечними та перевіреними каналами, або задля додаткової безпеки команди установ, які відповідають за реєстри, обмежують доступ до своїх ресурсів. Це відключення було з їхнього боку. Тому ми запустили єДокумент, щоб люди могли посвідчувати особу, не маючи фізичних документів. Потім поступово колеги з відповідних відомств завершили налаштування та відкрили доступ до свої реєстрів для «Дії». Тоді почали повноцінно працювати паспорт, водійське посвідчення, студентський, свідоцтво про народження дитини тощо.

• Читайте також: Мстислав Банік, Мінцифри: Навіть із точки зору логіки немає сенсу зберігати дані в «Дії» — для цього є держреєстри

— Чому цифрові документи зникли не в усіх громадян?

— Цифрові документи зникли лише в тих людей, які видаляли «Дію» або виходили з неї. Розуміючи, що реєстри будуть відключати, ми прибрали факт «зникнення», наприклад, паспорту в разі відсутності підключення до Державного демографічного реєстру. Там не працював QR-код, але паспорт далі відображався. Він, як COVID-сертифікат, зберігався на телефоні.

Коли людина виходила з «Дії», то в застосунку все видалялося й наново не підтягувалося. Якщо людина вперше встановлювала «Дію» — так само. У всіх інших людей документ не зникав.

— Чому єДокумент з’явився не в усіх, зокрема, в тих людей, які мали цифрові документи?

— Треба було оновити застосунок, тоді єДокумент автоматично з’являється останнім у списку.

Вставка

— єДокумент запустили, коли ще не працювали реєстри. Як це вдалося зробити? Цей документ, як COVID-сертифікат, не генерується щоразу, а постійно є в застосунку? Наскільки це безпечно?

— Абсолютно безпечно — дані генеруються на основі авторизації (на основі даних BankID або NFC) та зберігаються на смартфоні під час авторизації. Так, так само як міжнародний COVID-сертифікат — створився та зберігається на телефоні.

— Окрім єДокумента, ваше міністерство запустило теле- та радіотрансляції в «Дії», змінило програму «єПідтримка», запустило збір коштів для Фонду «Повернися живим» та чатбот «єВорог». Це великий набір функцій, як для пари тижнів. Як перелаштували та організували роботу під час війни? Чи долучали волонтерів до роботи саме з «Дією»?

— Ми завжди працювали дуже швидко. Волонтерів тут ми не долучали, своєю командою працювали над цими проєктами.

— Для чатботу «єВорог» користувач має верифікуватися через «Дію» — це означає, що всі повідомлення персоніфіковані? Яка інформація про людину відображається?

— Чатбот не зберігає жодних даних людини. Але факт верифікації дозволяє позбутися фейкових сповіщень, флуду та спроб шахраїв чи росіян додати зайву інформацію, щоби змарнувати більше часу Служби безпеки України. Верифікація через «Дію» є запорукою того, що саме українці надсилають цю інформацію.

— Мобільні оператори не знімають мегабайти за використання застосунку «Повітряна тривога» — чи вдалося про це ж домовитися для «Дії»? Зокрема, для «Дія.TV» і «Дія.Радіо»?

— Саму «Дію» жоден із мобільних операторів не тарифікує з 6 лютого 2020 року, фактично з першого дня запуску. Щодо «Дія.TV»: один з операторів точно «занулив» трафік, інші або в процесі, або вже також «занулили».

— Якщо документи й чатботи — це для вас звична практика, наскільки технічно складно було реалізувати теле- та радіотрансляції в застосунку? Це робиться силами ваших спеціалістів?

— Це не було складно. Цей проєкт запускався разом із командою Megogo. Вони дуже оперативно відпрацювали свою частину, чим нам дуже допомогли.

— Коли чекати функцію отримання компенсації за пошкоджене або зруйноване майно, яку анонсував прем’єр-міністр?

— Сподіваюся, що наступного тижня в нас уже буде бачення й ми почнемо втілювати цю функцію.

— Над якими новими проєктами працюєте нині? Які, навпаки, довелося призупинити?

— Компенсація — це головний проєкт, над яким ми зараз працюємо. Усе, що анонсували під час Diia Summit, ми запустили. Тому все в процесі.

Деякі послуги були недоступні через відсутність реєстру паспортів і реєстру податкової, які тимчасово відключалися. Однак їх робота вже поступово відновлюється. Єдине, що на час воєнного стану недоступна послуга зміни місця реєстрації.