Twitter (X) багато років був платформою, популярною у політиків, журналістів та активістів. Проте останнім часом кількість проблем навколо нього зростає, як снігова куля. Російські інвестори, блокування платформи в Бразилії, звинувачення у поганій модерації — все це мимоволі нагадує низку подій, яка відбувалась навколо Telegram. Проблем сервісу додає поведінка його нового власника Ілона Маска. «Детектор медіа» розповідає про проблеми X та аналізує, яке майбутнє чекає на цей сервіс.

X як бізнес: від втрати аудиторії до претензій до рекламодавців

Попри всі скандали, пов’язані з платформою, аудиторія X, хоча й скорочується, проте залишається відданою цьому сервісу. Проте за два роки з моменту угоди з купівлі Twitter (X), його аудиторія зменшилася. Падіння кількості користувачів у вересні 2023 року визнала генеральна директорка X Лінда Яккаріно, яка назвала показник у 225 млн щоденних користувачів, що означало зменшення на понад 10% у порівнянні з часом «до Ілона Маска». Сам новий власник сервісу у листопаді 2023 року говорив про 254 млн щоденних користувачів свого сервісу. Про 250 млн користувачів на місяць також писали у Financial Times, що, на перший погляд, говорить про зростання аудиторії, проте різко «контрастує з двозначним зростанням» в ті часи, коли компанія не належала Маску.

Оскільки X зараз не є публічною компанією (тобто не торгується на біржі), вона не мусить публікувати щоквартальні звіти про свою фінансову діяльність та інші показники. Проте емпіричні оцінки, які роблять різноманітні експертні структури, говорять про не найкращу ситуацію з аудиторією сервісу. До прикладу, завдяки закону DSA, який відніс X до «гейткіперів», платформа мусила опублікувати дані щодо європейської аудиторії — і вони виявилися ще одним доказом скорочення кількості користувачів (зі 112 млн у серпні 2023 року до 106 млн у серпні 2024-го).

Так само не особливо прихильні до X і рекламодавці. Дослідницька агенція Kantar повідомила у свіжому звіті про скорочення на 26% реклами на сервісі, що є найбільшим зафіксованим зменшенням інтересу до великої технологічної платформи. Ще одна важлива оцінка X — за даними Kantar, цей сервіс не входить до першої десятки за рівнем довіри та сприйняттям реклами на ньому як інноваційної. Зменшення інтересу до X як до рекламної платформи спостерігалося відразу після того, як Ілон Маск став власником сервісу та продовжилося торік — тоді дослідники зафіксували, що за рік, що минув від моменту купівлі Ілоном Маском сервісу, його рекламні доходи зменшилися на 59%. Одна з причин цієї ситуації полягає в тому, що сервіс показує рекламу поруч зі шкідливим та образливим вмістом, що, вочевидь, не влаштовує рекламодавців.

Реакція Ілона Маска на втрату інтересу рекламодавців виявилася ще більш дивною, ніж сама ідея мільярдера купити Twitter чи перейменувати його в X. Маск подав позов проти групи рекламодавців і організації «Глобальний альянс за відповідальні медіа» (GARM) та звинуватив їх у тому, що вони незаконно бойкотують його платформу у своєму рішенні обирати майданчик для розміщення реклами. За декілька днів після цього позову організація, що стоїть за GARM, Всесвітня федерація рекламодавців (WFA), оголосила про розпуск GARM, причому це відбулося саме через позов із боку X.

X як інвестиція: російський слід і проблеми для банків

Кредитування угоди з купівлі сервісу X стало однією з найбільших проблем для банків за останні декілька років. Про це стало відомо нещодавно — Ілон Маск не виплачує кредит, який він узяв на поглинання Twitter. Такі борги кредитори часто передають іншим інвесторам, готовим чекати на їхню виплату, проте у випадку з Маском та X це рішення сповільнилося передусім через загальні проблеми соціальної платформи та її незадовільні фінансові результати.

Та й загалом експертна оцінка вартості X нині складає $15 млрд — що на 72% менше від тієї ціни, яку за компанію у 2022 році заплатив Ілон Маск. Вплинув на оцінку ціни X і вищезгаданий борг у $13 млрд, який Ілон Маск переніс на компанію, хоча й отримував його безпосередньо сам.

Зменшення кількості рекламодавців і падіння обсягу аудиторії так само не додає X інвестиційної привабливості. На момент перетворення Twitter на приватну компанію ціна її акції складала $53, а капіталізація перевищувала $41 млрд. І це були не найкращі показники для Twitter — до прикладу, на початку 2021 року акції компанії перевищували показник у $76 за одиницю. Нинішні експертні оцінки свідчать про те, що за каденції Ілона Маска X перестав бути інвестиційно привабливим бізнесом, а перетворився натомість на обтяжливий актив.

Ще одна історія останніх тижнів не найкращим чином вплинула на бізнес X і його реноме — виконуючи рішення суду, Ілон Маск опублікував список інвесторів, які допомогли йому купити платформу у 2022 році. Серед них виявилися відомі венчурні фонди, що не дивно. А ось потрапляння у цей перелік фонду, в якому працюють діти підсанкційних російських олігархів, зчинило чимало обговорень. Хоча співзасновник цього фонду 8VC пояснив, що діти за батьків не відповідають, і додав, що «не згоден із тим, що ізолювати розумних, заможних росіян — це хороша стратегія для нас».

X як соціальна платформа: засилля фейків і ботів

Хоча історія з кількістю ботів на платформі була одним із приводів для Ілона Маска відмовитися від угоди з поглинання Twitter, ситуація з бот-акаунтами з приходом нового власника не лише не покращилась, а стала гіршою. Нагадаємо, що в процесі купівлі платформи Маск у липні 2022 року раптово вирішив розірвати угоду через «оманливі відомості» щодо кількості акаунтів ботів на платформі, але згодом все ж таки придбав компанію. При цьому проблема, яка турбувала Маска (кількість несправжніх акаунтів на платформі) не розв’язана. Окремі новини про блокування ботоферм не перекреслюють засилля фейкових акаунтів, які стали чи не візитівкою цього сервісу. Дослідники фіксують величезну кількість підробних акаунтів, які використовуються під час виборів у різних країнах світу.

Ще торік компанія вийшла з угоди ЄС щодо боротьби з дезінформацією і тоді ж прозвучали вельми різкі слова очільників європейських структур щодо ролі X у поширенні фейків. Попри те, що заборону X у ЄС не виключали ще у 2023 році, сервіс доступний для користувачів до цього часу. Дослідження ролі X у поширенні фейків і сама активність Ілона Маска у розповсюдженні дезінформації, схоже, не заважають платформі існувати, понад те, фейкові акаунти на ній почувають себе більш ніж комфортно, навіть попри те, що їх викривають у крадіжці контенту та скоординованій поведінці. Найновіша історія про російські операції впливу Doppelganger теж не оминула X.

Дотичні до X сервіси так само працюють із порушеннями, або використовуються для поширення фейків, або працюють у так званій «сірій» зоні. До прикладу, платформа без попередження активізувала налаштування, відповідно до яких її чатбот Grok навчається на контенті користувачів. Хоча ця історія призвела до офіційних скарг проти X, наразі все обмежилося тільки словами. Іншими проблемами Grok є, до прикладу, створення зображень політиків без будь-якої цензури та якихось обмежень.

Ілон Маск, X і суддя з Бразилії

Наприкінці серпня, майже одночасно з обговоренням історії з арештом Павла Дурова та претензіями до Telegram, на іншому кінці світу можна було спостерігати протистояння між владою та Х, який почали блокувати за рішенням Верховного суду Бразилії.

Сам по собі конфлікт між судовою владою південноамериканської країни та платформою розпочався ще в середині серпня. Суддя Александр де Мораес вимагав обмеження окремих профілів у рамках розслідування поширення дезінформації під час виборів у країні. У відповідь на це компанія вирішила закрити свій офіс у Бразилії.

За відсутності офіційного представництва та відмови компанії призначити місцевого очільника, Верховний суд країни прийняв рішення про блокування сервісу. Цікаво, що інша компанія Ілона Маска, Starlink, яка надає послуги доступу до інтернету, відмовилася виконувати цю вимогу. Це стало початком невеликої війни заборон, наступним кроком у якій стало блокування рахунків Starlink. Попри відверті образи з боку Ілона Маска на адресу судді де Мораеса, за пару днів у Starlink передумали та пообіцяли, що виконають вимогу блокування X. Блокування додатка в країні триває й досі, попри протести прихильників Болсонару — колишнього президента країни. Акаунти багатьох прихильників цього політика влада Бразилії вимагала заблокувати через поширення ними фейків і сприяння пропаганди ненависті.

Протистояння між керівництвом X та урядом Бразилії — це лише останній приклад непорозуміння між платформою Ілона Маска й офіційними структурами. Загалом декілька країн світу в різний час блокували доступ до платформи. Проте якщо раніше приводами до таких обмежень було те, що Twitter використовували протестувальники чи опозиціонери, то зараз обмеження на платформу накладають через її трансформацію в інструмент поширення дезінформації.

Чи чекатиме платформу X доля Telegram та його засновника

Паралелі між Telegram та X народжуються мимоволі — ці два соціальні сервіси можна вважати найбільшими порушниками законів та інструментами поширення фейків і використання їх для операцій впливу. Проте, на відміну від Telegram, сервіс X не звинувачують у такій кількості порушень різноманітних законів і допомозі у вчиненні кримінальних злочинів.

Спостереження за розвитком X дозволяють із сумом констатувати, що колись серйозна платформа, яка використовувалася журналістами, політиками та правозахисниками, перетворилася на сміттярку, яка поширює дипфейки відомих співачок чи фейки про воєнні конфлікти.

Історія з обмеженнями в Бразилії показала, що й на цей сервіс може знайтися управа. Наразі європейська влада веде розслідування окремих аспектів діяльності X і вже не виключає можливих штрафів, зокрема через порушення сервісом нових європейських законів. Що стане результатом цих розслідувань — немалі штрафи чи заборона сервісу працювати на території ЄС — наразі невідомо. Проте історія з Павлом Дуровим і Telegram продемонструвала, що європейські спецслужби та регулятори можуть довго спостерігати за порушеннями з боку онлайн-платформ, а потім доволі жорстко відреагувати на них. І виглядає так, що наступним кандидатом на таку жорстку реакцію є саме X.

Надія Баловсяк — доцентка Школи журналістики та комунікацій УКУ, кандидатка педагогічних наук, журналістка. Займається дослідженнями інтернету, соцмереж, інформаційних технологій і гібридних загроз.

Фото: Getty Images