— Мяхрібан, розкажіть, будь ласка, відколи IREX в Україні реалізує проєкти на підтримку розвитку шкільної освіти, поширення медіаграмотності та цифрової грамотності, донавчання педагогів тощо? Які бачите в цьому результати?

— Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) працює в Україні близько 30 років, підтримуючи проєкти таких донорів як USAID, Державний департамент США, Посольство США в Україні, міністерство закордонних справ Великої Британії, уряд Канади та інших. Сьогодні IREX в Україні реалізовує численні програми, які працюють із молоддю для сприяння публічній дипломатії, зміцнення незалежних медіа та підтримки реформ у партнерстві з громадянським суспільством, міністерствами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та громадами.

За час своєї роботи програми IREX в Україні охопили понад 1400 громад у 24 областях і в Криму; співпрацювали з понад 400 національними та регіональними громадськими організаціями; залучили близько 300 партнерів програми «Американський дім»; підтримали понад 2 тисячі випускників у програмах обміну; підтримали 5 тисяч бібліотекарів із 2 тисяч модернізованих громадських бібліотек; навчили критичного сприйняття інформації понад 100 тисяч студентів.

Мяхрібан Дракман

— Якою на сьогодні є ключова місія, пріоритети організації в Україні?

— Місією нашої організації в усьому світі є побудова справедливих, благополучних та інклюзивних суспільств. Ми працюємо з молоддю, освітянами, лідерами громадянського суспільства та професіоналами зі сфери медіа для забезпечення доступу до якісної інформації, освіти, посилення інституцій і виховання лідерів. Крім того, з 2014 року в Україні ми впроваджуємо низку проєктів, що спрямовані на подолання наслідків воєнних дій: наприклад, підтримку ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, допомогу населенню, яке проживає на прифронтових територіях.

— Багато років поспіль за підтримки IREX в Україні відбувалися навчання для освітян, які бажають розвивати медіаграмотність у своїх навчальних закладах. Чому IREX в Україні долучився до такого проєкту, який це був рік? Які тоді Україна мала виклики в розвитку медіаграмотності?

— У 2014 році ми запустили програму «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» — це комплексна програма, спрямована на посилення стійкості до дезінформації, маніпуляцій і пропаганди шляхом зміцнення навичок критичного сприйняття інформації серед освітян та учнівства й формування попиту на якісну інформацію. Ця програма впроваджується IREX за підтримки Посольства США в Україні в партнерстві з Міністерством освіти й науки України, Міністерством культури та інформаційної політики України та Академією української преси.

Початок програмі дав проєкт «Медіаграмотність для громадян», розробка якого розпочалася у 2014 році як відповідь на масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії на всій території України, які, зокрема, провокували недовіру до української влади й медіа, поширювали антиукраїнські наративи, упередження та мову ворожнечі задля розділення українців. Проєкт ставив за мету посилення стійкості людей перед дестабілізаційною силою впливу неправдивої інформації на фоні фактичної війни після анексії Криму та початку воєнних дій у Донецькій і Луганській областях. Задля реалізації цієї мети спільно з партнерами — МБФ «Академія української преси» і проєктом Stopfake — було розроблено навчальну програму з медіаграмотності, за якою у 2015 році підготовлено 428 тренерів у 14 областях України, які, своєю чергою, провели тренінги для більш ніж 15000 людей.

Таким чином, розпочавшись як пілотний проєкт у відповідь на дезінформацію та антиукраїнську пропаганду, програма «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» еволюціонувала до розгалуженої системи проєктів, спрямованих на роботу з різними цільовими аудиторіями, такими як заклади загальної середньої освіти, заклади вищої освіти, інститути післядипломної педагогічної освіти, а також із державними службовцями, закордонними університетами, переселенцями та широкою аудиторією загалом.

За час реалізації програми до різних проєктів було залучено понад 25 тисяч освітян, державних службовців, журналістів, лідерів громад, а також понад 100 тисяч учнів та учениць. Унікальний досвід та методологія програми «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність», розроблені в Україні, були поширені на 20 країн світу.

Також IREX розробила загальнодоступний онлайн-курс із медіаграмотності VeryVerified, який є відповіддю та певною вакцинацією проти вірусу дезінформації та пропаганди, і надає практичні навички медійної та інформаційної грамотності для широкого кола користувачів. Курс доступний трьома мовами та міститься на платформі онлайн-освіти EdEra.

Якщо говорити про роботу окремо з закладами освіти, то з 2018 року IREX реалізує проєкт «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті». Основна діяльність проєкту спрямована на інтеграцію інфомедійної грамотності (ІМГ) в освітні програми закладів загальної середньої освіти, програми підвищення кваліфікації вчителів, а також на оперативне реагування на виклики війни у наданні вчителям, а через них і учням, інструментів активної протидії дезінформації, пропагандистським наративам, мові ворожнечі, а також медіатравмуванню. Проєкт приділяє особливу увагу психоемоційній підтримці та ментальному здоров’ю учасників освітнього процесу під час війни в поєднанні з інструментами інфомедійної грамотності, а саме — наданню вчителям умінь і інструментів зменшення впливу медіатравми та інформації, що шкодить здоров’ю, та формуванню навичок здорового медіаспоживання під час війни, інформаційного здоров’я та добробуту вчителів і учнів.

— Якою на сьогодні є спільнота-мережа медіаграмотних педагогів: скільки осіб проходили такі освітні курси й почали реалізовувати медіаграмотність у своїй практиці?

— На сьогодні спільнота вчителів проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» налічує вже понад 5,3 тис. освітян і більш ніж 2,4 тис. закладів освіти з усіх областей України, що становить 19% від усіх закладів освіти. Щороку кількість таких освітян і закладів освіти збільшуються, оскільки двічі на рік IREX у співпраці з МОН та АУП проводить конкурсний набір учителів, які бажають доєднатися до проєкту.

Спільнота «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті»

Участь у проєкті відкриває перед учителями безліч можливостей для постійного розвитку й удосконалення власної професійної майстерності. Освітяни, які успішно пройшли навчання та долучилися до спільноти учасників, отримують менторську та ресурсну підтримку від досвідчених експертів проєкту, можливість брати участь у різноманітних навчальних заходах і заходах з обміну досвідом та сертифікованих курсах підвищення кваліфікації.

Завдяки програмі було впроваджено медіа- та інформаційну грамотність у чинні навчальні програми з п’яти шкільних предметів для учнів та учениць 8–10 класів, а саме: з української мови та літератури, мистецтва, історії України та всесвітньої історії. Навчально-методичні матеріали з мистецтва (9 клас), української мови (8-9 класи), української літератури (8-9 класи) отримали гриф Міністерства освіти й науки України, розміщені на сайті МОН та на платформі «Всеукраїнська школа онлайн». Окрім матеріалів, що інтегруються у предмети, проєкт розробив також кілька універсальних уроків для учнів 8–11 класів, які присвячені актуальним темам — медіаспоживання під час війни, протидія мові ворожнечі, особиста кібербезпека та інші. Ці уроки розміщені у вільному доступі на сайті національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр».

Активними учасниками проєкту є також більш ніж 1200 викладачів і методистів усіх 25 інститутів післядипломної педагогічної освіти та 21 закладу вищої освіти. Підготовлені за тренінговими програмами й матеріалами проєкту, ці викладачі та методисти передають методику інтеграції інфомедійної грамотності майбутнім вчителям і вчителям, що проходять підвищення кваліфікації.

— Які інші організації є партнерами цього проєкту? Чи продовжується він цього року?

— Успішна реалізація проєкту неможлива без тісної співпраці з ключовими урядовими структурами. Основними стратегічними партнерами проєкту є Міністерство освіти й науки України та Міністерство культури та інформаційної політики України. Взаємодія з профільними відомствами дозволяє забезпечити сталість результатів і відповідність проєкту стратегічним цілям державної політики.

Особливо тісною є взаємодія з Національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр», адже саме IREX стала організацією, яка підтримала проєктну команду «Фільтра» у 2021-му — році її заснування. З того часу ми втілили разом кілька заходів і загальнонаціональних кампаній та ініціатив. Зокрема, програми IREX «Вивчай та розрізняй» і «Мріємо та діємо», який фінансується USAID, беруть участь у розробці та проведенні щорічного національного тесту з медіаграмотності, який впроваджує «Фільтр» до Глобального тижня медіаграмотності. IREX підтримала експертно й організаційно національні тести у 2022 і 2023 роках, планує долучитися до підготовки та проведення тесту і цього року.

Інша вагома ініціатива — це Всеукраїнський урок із медіаграмотності, організований «Фільтром» і Суспільним мовленням. Урок був проведений у жовтні 2023 року онлайн для учнів 5–11 класів всієї України, їхніх батьків і вчителів. Більше 81 тисячі користувачів подивилися трансляцію уроку з медіаграмотності на ютубі, ще понад 30 тисяч — по телебаченню. Програма «Вивчай та розрізняй» надала для проведення уроку навчально-методичні матеріали: приклади для аналізу, тестові запитання і матеріали універсального уроку з протидії мові ворожнечі.

Регіональні координатори програми ефективно формують медіаграмотні спільноти в усіх областях України у взаємодії з провідними освітніми стейкхолдерами в регіонах. Експерти IREX надають свої рекомендації для розробки та впровадження провідних державних документів з інфомедійної грамотності: «Стратегії інформаційної безпеки України до 2025 року», «Стратегії МКІП з розвитку медіаграмотності на період до 2026 року», «Плану заходів МОН з реалізації концепції громадянської освіти в Україні» тощо.

Амбасадори медіаграмотності

Крім того, ще одним багаторічним партнером програми є МБФ «Академія української преси». Співпраця між IREX та АУП розпочалася ще у 2015 році. Протягом цього періоду були успішно впроваджені численні спільні ініціативи, спрямовані на посилення стійкості громадян України до дезінформації, формування попиту на якісну інформацію та підвищення рівня обізнаності громадськості щодо свідомого споживання медіа.

Наразі співпраця з АУП націлена на розширення освітянської спільноти проєкту та долучення нових закладів освіти, а також активне залучення нових учасників до навчання для підвищення їхнього рівня інформаційної та медійної грамотності та впровадження відповідних навичок у шкільну програму. До липня 2025 року IREX та АУП мають на меті залучити до участі у програмі щонайменше 1500 нових учасників і 1 тисячу шкіл.

— За підтримки та координації IREX в Україні реалізується проєкт «Мріємо та діємо», скерований на молодіжне середовище та поширення медіаграмотності. Які актуальні ініціативи в межах «Мріємо та діємо» реалізуються цього року? У чому їхня суть та яких цілей прагнуть досягнути впроваджувачі?

— «Мріємо та діємо» — це ще одна програма, яку втілює в Україні IREX за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Її головна мета — розвивати й підтримувати молодь в Україні, сприяючи молодіжним інноваціям і підприємництву, працевлаштуванню і розбудові кар’єри, посиленню участі молоді у прийнятті рішень у громадах та на національному рівні, а також підвищуючи потенціал української молоді бути рушійною силою толерантності та поваги до різноманітності. Ця програма також містить компонент з медіаграмотності.

З 2021 року в межах програми «Мріємо та діємо» впроваджується проєкт «Медіаграмотність для громад», спрямований на покращення навичок із медіаграмотності, кібергігієни та запобігання кібербулінгу серед молоді. Проєкт реалізується в більш ніж двадцяти громадах-партнерах програми «Мріємо та діємо» серед молоді віком 18–35 років, які, набувши знань та отримавши роль «драйвер/-ка медіаграмотності», самостійно поширюють згадані теми на території своїх громад. Драйвери/-ки медіаграмотності зарекомендували себе у громадах на високому рівні і отримують чимало запрошень від шкіл та інших інституцій для проведення заходів. За період реалізації цього проєкту було проведено більш як 650 заходів для 5900 осіб віком 10–35 років, зокрема у школах та інших освітніх закладах громад.

— Знаю, що в межах цього проєкту було створено мобільний «Лабіринт медіаграмотності». У яких містах він уже побував і який ефект має? Де цього року ще плануєте представити лабіринт?

— Команда програми «Мріємо та діємо» спільно з партнерами створила мобільну конструкцію — лабіринт медіаграмотності «Не віррр — перевіррр». Лабіринт складається з 12 кімнат, кожна з яких присвячена одній із тем медіаграмотності, наприклад, як навчитися орієнтуватися в потоці інформації та мислити критично, як розрізняти факти й судження, як протидіяти маніпуляціям і пропаганді, як виявляти ботів і тролів та не вестися на їхні провокації, а також розібратися, як працюють алгоритми соціальних мереж. За допомогою реальних сценаріїв і завдань кожен/-на відвідувач/-ка отримує практичні знання та навички безпеки в інформаційному просторі. Через актуальні повсякденні ситуації лабіринт популяризує важливість теми та пропонує додаткові ресурси для глибшого вивчення (онлайн-курс із медіаграмотності Very Verified). Протягом 2021–2024 років лабіринт було встановлено у форматі відкритої інтерактивної виставки у Славутичі Київської області, Сараті Одеської області, Рівному, тричі в Києві та двічі у Львові. Кількість його відвідувачів сягнула майже 14 тис. осіб. Лабіринт отримав дуже схвальну оцінку від відвідувачів і відвідувачок: 34% опитуваних відвідувачів/-ок повідомили про покращення своїх навичок інформаційної та медійної грамотності, а 58% респондентів/-ок висловили намір змінити свою поведінку чи дії після відвідування лабіринту, застосувавши знання та поради з нього. З 22 до 30 червня лабіринт перебуває в Івано-Франківську.

«Лабіринт медіаграмотності»

— Які інші виклики, що змушена долати українська система початкової та середньої освіти в умовах загарбницької російської війни, допомагає долати IREX в Україні? У чому суть цих проєктів? Які ініціативи підтримані цього року? Які результати за попередній рік?

— Серед основних проблем в освіті — безпосередньо доступ до освіти, її якість та безпека освітнього процесу. Цього року через програму USAID «Мріємо та діємо» ми підтримали низку ініціатив, спрямованих на забезпечення доступу до якісної освіти для дітей, які опинилися у скрутних умовах унаслідок військової агресії. Зокрема, 250 учнів з уразливих категорій, серед яких діти з інвалідністю, внутрішньо переміщені діти, сироти та напівсироти, отримують стипендії на навчання в престижній дистанційній школі. Це дозволяє їм продовжувати здобуття освіти незалежно від обставин, з якими вони зіткнулися.

Також спільно з партнером Go global ми впроваджуємо проєкт «Catch-up: середня школа», спрямований на допомогу дітям із прифронтових і деокупованих територій. Цього літа учні й учениці мають можливість надолужити прогалини в знаннях із чотирьох предметів: української мови та літератури, математики, англійської мови та історії, щоби продовжувати успішно навчатися далі.

Окремим викликом у системі освіти є руйнування шкільної інфраструктури. Спільно з партнером SavED ми працюємо над підтримкою громад і готуємо до встановлення 20 тимчасових навчальних центрів. Це модульні конструкції, які дозволять забезпечити доступ до формальних і неформальних освітніх можливостей у період відбудови навчальних закладів. Станом на сьогодні для участі в програмі відібрано 10 локацій, а будівельні роботи вже розпочалися на двох із них. У таких центрах буде відновлено освіту дітей, які вже декілька років навчаються переважно онлайн (і через пандемію COVID-19, і через повномасштабне вторгнення). Важливо, що в таких центрах діти отримуватимуть і додаткові знання у сфері мінної безпеки, медіаграмотності, кар’єрного консультування тощо.

Тимчасові навчальні центри

Окремими викликами для освітнього процесу є відсутність навичок із домедичної допомоги в учнів і вчителів, а також складний психологічний стан освітян і дітей. Над подоланням цих викликів працює ще одна програма IREX — «Український фонд швидкого реагування», яка впроваджується за підтримки Державного департаменту США.

У межах програми спільно з ГО «Живе серце» було проведено тренінги з першої домедичної допомоги для підлітків і молоді на Дніпропетровщині, що дало 224 молодим людям знання, які сьогодні є критично важливими.

Програма також підтримала ГО «Генерація матерів “Лада”», яка провела офлайн-тренінги з першої домедичної допомоги у надзвичайних ситуаціях, які відвідали понад 200 людей, більшість із них — батьки та/або люди, що працюють із дітьми.

Щодо ментального здоров’я дітей та вчителів — програма «Український фонд швидкого реагування IREX» підтримала проєкт ГО «Офіс регіонального розвитку», в межах якого було проведено конференцію для вчителів, соціальних працівників, а також представників МОН для обговорення подолання воєнних впливів на дитяче середовище та створення інклюзивного простору для подолання ПТСР у дітей-переселенців. Такі заходи необхідні для створення комфортного та безпечного середовища для дітей, постраждалих через війну, а також для підвищення рівня обізнаності та компетентності вчителів і соціальних працівників щодо ментального здоров’я.

Партнер програми ГО «Офіс регіонального розвитку» також провів 25 онлайн-тренінгів для дорослих щодо особливостей спілкування з дітьми, які постраждали внаслідок війни — кількість учасників та учасниць перевищила 3 тисячі. Такі заходи дозволяють будувати комфортне середовище для дітей не тільки через роботу безпосередньо з ними, але і з їхнім оточенням.

— Чи долучався IREX в Україні до видання нових освітніх матеріалів — планів уроків, посібників, рекомендацій щодо освітніх курсів? Розкажіть, будь ласка, про них детальніше.

— Програма IREX «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» має великий досвід розробки навчальних матеріалів — про них ми вже згадували вище.

Крім того, програма «Мріємо та діємо» активно доєдналася до розробки навчальних матеріалів для програми «Catch-up: середня школа» (про яку також згадувалося раніше). Матеріали з навчального предмета за рік «упаковані» у 20 уроків для того, щоб забезпечити ефективне засвоєння цих матеріалів у короткі строки. Такий підхід дозволяє заповнити прогалини в знаннях і забезпечує необхідний рівень підготовки для подальшого успішного навчання.

Також одним із запитів на початку повномасштабного вторгнення стало звернення МОН щодо розробки матеріалів до оновленої програми «Громадянської освіти» за 10 клас. Команда IREX, маючи вже досвід та розроблені інноваційні матеріали, створила методичний посібник для вчителів 10 класу та провела відповідні навчальні заходи для інститутів підвищення педагогічної освіти, які, своєю чергою, поширили створені матеріали включно з надрукованими методичними матеріалами.

— Які, з практики роботи IREX в Україні з освітнім та молодіжним середовищем, можете виокремити найактуальніші виклики під кутом потреби бути стійкими та протидіяти поширенню російської дезінформації?

— Загалом серед найбільших викликів є швидкість, об’єм і варіативність дезінформації, яка вирує в інфопросторі, починаючи від соціальних мереж до інформації, яку отримує молодь від інших людей. Аби посилювати молодь навичками протидії такій кількості дезінформації, необхідно весь час надавати все більше інструментів, прикладів, можливостей для покращення медіаграмотності дітей та молоді. Також викликом є доступ молоді до корисних ресурсів, адже з блекаутами, перебоями з інтернетом це не так просто, і необхідні альтернативні підходи для підтримки молоді у цьому процесі.

Якщо говорити про освітній процес, то серйозним викликом є складні умови, в яких відбувається освітній процес і навчання у школах зокрема. Вони вимагають постійно адаптовувати методи навчання, робити тренінги (офлайн та онлайн) і навчальні матеріали більш гнучкими, пристосованими до змішаного формату й обмежених технічних і часових ресурсів.

Стосовно змістової частини, то тут потрібно весь час моніторити нові загрози в інформаційному полі (технології дезінформації, наративи, канали поширення) та знаходити шляхи реагування на них. Це особливий виклик, враховуючи, що це потребує постійної підготовки вчителів. Щоби відповісти на нього, у проєкті «Вивчай та розрізняй» постійно відбувається обмін досвідом та кращими практиками — як під час онлайн-заходів (вебінари «Медіаграмотний експрес» за методикою інтеграції медіаграмотності в окремі предмети за участю експертів IREX і вчителів проєкту, «Медіаграмотні чаювання» з поширення вчителями своїх методичних знахідок і їхнього інтерактивного обговорення), так і під час зустрічей учителів проєкту офлайн.

Окремою темою для обговорення з учителями та пріоритетом у заходах обміну досвідом у проєкті є залучення учнів до додаткових можливостей навчання інфомедійної грамотності. Також експерти IREX із долученням найкращих експертів із медіаграмотності закінчують оновлення відкритого онлайн-курсу з медіаграмотності «Very Verified» з урахуванням викликів війни.

Крім того, IREX провела дослідження щодо того, як зменшити вплив травматичного висвітлення війни на ментальне здоров’я та добробут вчителів/-ок та учнів/-ць. Проведене дослідження виявило актуальні запити вчителів і учнів під час війни. Так, учні почали активніше споживати новини, а вчителі потребують навичок фасилітації обговорення з учнями тригерних тем. І вчителі, й учні відчувають сильний негативний вплив новин про війну та трансляції в медіа сцен насильства і страждань на їхній психоемоційний стан.

У зв’язку з цим запитом і задля протидії медіатравмуванню, розвитку вмінь самоаналізу та саморегуляції медіаспоживання під час війни, експерти проєкту з залученням фахівців-психологів розробляють навчальні матеріали щодо психоемоційного здоров’я в контексті медіа та інформації: посібник для вчителя, практичні модулі для роботи з учнями, тренінгова програма, вебінари.

— В Україні триває дискусія щодо того, чи включати у «шкільну програму» окремий курс із медіаграмотності, чи продовжувати інтегрувати опанування навичок медіаграмотності та критичного мислення в усі наявні предмети, як робиться на цей час. Що, на вашу думку, краще?

— У сучасному світі медіаграмотність — це одна з життєво необхідних навичок. України це стосується особливо, оскільки українці борються не тільки в конвенційній війні, але й у гібридній інформаційній. Це питання для України є складовою безпеки країни. Уряд визнає це, тому розвиток медіаграмотності є частиною Стратегії національної безпеки України.

Навички медіаграмотності можна формувати в різний спосіб, найголовніше — щоб вони були інтегровані в систему освіти. В IREX ми вважаємо, що ті компетентності та навички, які розвиваються в процесі роботи з медіаграмотністю, наскрізні, й тому так чи так мають інтегруватися в різні навчальні предмети.

Проте також важливо, щоб таке навчання починалося якомога раніше. Тому для деяких вікових груп і класів є сенс вводити окремий навчальний предмет, тоді як для інших навички з медіаграмотності можуть інтегруватися наскрізно через різні навчальні предмети.

Навчання з медіаграмотності для вчителів

— Розкажіть, будь ласка, також про благодійні проєкти IREX в Україні з оновлення матеріальної бази навчальних закладів та дотичних. Чому ви підтримуєте такі проєкти?

— Окрім згаданих тимчасових навчальних центрів, програма «Мріємо та діємо» має програму підтримки релокованих закладів вищої освіти. В результаті конкурсного відбору програма надає допомогу трьом закладам із Донецької, Луганської та Херсонської областей, забезпечуючи їх сучасною матеріально-технічною базою та сприяючи підвищенню кваліфікації викладачів.

Підтримка таких проєктів для нас є принципово важливою з кількох причин. Перш за все, ми переконані, що освіта є фундаментом для сталого розвитку суспільства. Ми прагнемо створити умови, за яких студенти матимуть доступ до сучасних технологій і ресурсів, що є необхідними для якісного навчання та професійного зростання.

Ми також розуміємо, що викладачі є ключовими фігурами в освітньому процесі. Інвестуючи в їхній професійний розвиток, ми сприяємо підвищенню рівня освіти в цілому, що, своєю чергою, позитивно впливає на весь освітній процес.

Крім того, наша підтримка релокованих навчальних закладів є внеском у збереження та розвиток освітніх установ у регіонах, що постраждали від військової агресії. Ми віримо, що, допомагаючи їм відновлюватися та розвиватися, ми сприяємо відродженню цих регіонів. Це не лише підтримка у сьогоденні, але й інвестиція у майбутнє України.

Програма IREX «Український фонд швидкого реагування» від початку своєї роботи у березні 2022 року підтримала устаткування укриттів у навчальних закладах критичним обладнанням, включаючи обладнання, яке стало необхідним під час блекаутів. Фонд устаткував 120 укриттів, прихистків для ВПО, пунктів незламності й обігріву у школах, дитячих садках та інших освітніх закладах 8 областей України (Чернігівська, Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська та Вінницька області). Ця допомога включила закупівлю генераторів, зарядних та освітлювальних пристроїв, аптечок, вогнегасників та іншого обладнання, необхідного для створення безпеки та зручності перебування учнів та вчителів в укриттях.

Наразі разом з громадською спілкою «Мережа агенцій місцевого економічного розвитку» Фонд втілює проєкт з устаткування ще 31 укриття в освітніх закладах на прифронтових територіях.