ОБСЄ планує скласти перелік рекомендованих українських проєктів з медіаграмотності
ОБСЄ планує скласти перелік рекомендованих українських проєктів з медіаграмотності
ОБСЄ планує скласти перелік рекомендованих українських проєктів з медіаграмотності. Про це повідомила керівниця медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Ольга Прокопенко під час Міжнародної конференції з медіаграмотності та саморегулювання медіа. Також вона уточнила в коментарі «Детектору медіа», що документ розробляється у співпраці Програми підтримки ОБСЄ для України з партнерами та модераторами заходу.
У межах панельної дискусії «Ініціативи з медіаграмотності: кращі практики» Ольга Прокопенко розпитала запрошених експертів щодо їхніх власних здобутків у сфері медіаграмотності та проєктів, які вони могли би порадити додати в список.
Серед рекомендацій є чимало проєктів «Детектора медіа». Зокрема, засновниця та виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діана Дуцик назвала декілька: «Ще коли я працювала в "Детекторі медіа", були створені два проєкти, які я дуже люблю. Вони дуже класні, я ними користуюся до цього часу. Це "Медіадрайвер" — проєкт для підлітків. Ми проводили спеціально фокус-групи з підлітками, спілкувалися з ними, що їм зайде, як вони хочуть бачити цей проєкт, знімали навіть мультики. Другий проєкт — це "Новинна грамотність", він розрахований на ширшу аудиторію. Це онлайн-посібник, яким можуть користуватися не лише журналісти. Ми хотіли розказати, як створюються новини, як відрізняти якісні та неякісні новини, що таке базові стандарти та професійна етика».
Також вона розповіла, що дуже важливими є проєкти IREX, бо вони охоплюють шкільну освіту та інтегрують медіаграмотність в різні навчальні предмети. Ще Дуцик відзначила важливість створення національного проєкту «Фільтр» для промоції медіаосвіти на державному рівні.
Керівниця «Фільтру» Ольга Кравченко, у свою чергу, зазначила, що для них важливі всі проєкти з медіаграмотності, які імплементують в Україні, водночас виокремила Український інститут медіа та комунікації, адже його проєкти спрямовані в тому числі на старшу аудиторію. Також вона згадала Telegram Detox від Центру демократії та верховенства права, проєкт «НотаЄнота» та Лабіринт медіаграмотності «Не віррр — перевіррр».
Заступниця операційної директорки ГО «Інтерньюз-Україна» Олександра Панова сказала, що поваги заслуговує будь-який проєкт, який запобігає шкідливим впливам ворога на інформаційний простір України і світу. Проте відзначила державні ініціативи, а саме роботу Центру протидії дезінформації про РНБО та Центру стратегічних комунікацій: «Вони мають дотримуватися балансу між боротьбою з пропагандою та свободою слова, бо не перейти цю межу іноді може бути складно. Насправді, тут наша з вами роль як громадянського суспільства — спостерігати за ними і контролювати цей процес».
Чи не найбільше проєктів порекомендувала засновниця антифейкового проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк. У її рекомендації також потрапив онлайн-посібник від «Детектора медіа» — «Медіадрайвер» та онлайн-курси з медіаграмотності Very veryfied і «Як не піддаватися маніпуляціям» від Мінкульту. Серед фактчекінгових проєктів вона назвала StopFake, VoxCheck, «Без брехні», «По той бік новин», проєкт «Брехунець», а також «Ґвара медіа» та Харківський антикорупційний центр.
«Хочу згадати подкасти, як окремий напрямок — це подкасти “Детектора медіа” “Медіуми”, а також спільний подкаст з “Українським радіо” — “Русскій фейк...”. Також надзвичайно цікавий подкаст “Пост правди” від “Куншт” та чудові проєкти від Дмитра Тузова на Radio NV та Оксани Мороз “Як не стати овочем”», — додала Романюк.
Заступник директорки Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай додав, що корисні наративи можуть поширювати і проєкти, які не позиціонують себе як проєкти з медіаграмотності. Наприклад, ютуб-канали «Клятий раціоналіст», «Довколаботаніка», дитячі мультики на Суспільному та навіть настільні ігри. «Індекс медіаграмотності, який зробив «Детектор медіа», за рік показав, що ми зараз скотилися за рівнем медіаграмотності, і це тривожний сигнал. Тобто це означає, що роботи в усіх цих проєктів, які існують, ще дуже-дуже багато», — сказав Розкладай.
Нагадаємо, сьогодні, 25 квітня, в Києві розпочалася міжнародна конференція з медіаграмотності та саморегулювання медіа, організована Представництвом Європейського Союзу в Україні, Програмою підтримки ОБСЄ для України, Офісом Ради Європи в Україні, Програмою розвитку ООН в Україні, ЮНЕСКО в Україні, International Media Support та Міністерством культури та інформаційної політики України.
Організатори та учасники заходу виступили в підтримку розвитку медіаграмотності в Україні та зміцнення механізмів саморегулювання медіа, адже це головні засади стійкості суспільства до російської дезінформації та пропаганди, що лише зростає в умовах повномасштабного російського військового вторгнення.
