«Світ струсить сильніше, ніж коли з’явився інтернет»

«Світ струсить сильніше, ніж коли з’явився інтернет»

09:51,
31 Грудня 2022
4351

«Світ струсить сильніше, ніж коли з’явився інтернет»

09:51,
31 Грудня 2022
4351
«Світ струсить сильніше, ніж коли з’явився інтернет»
«Світ струсить сильніше, ніж коли з’явився інтернет»
Цей штучний інтелект щойно навчився створювати картинки, але вже вкрав чужу власність, став токсичним і загрожує позбавити митців роботи.

В кінці й без того божевільного 2022 року люди повстали проти штучного інтелекту. Так, повстання поки що локальне — митці протестують проти генераторів зображень, — але доволі показове для майбутнього всього людства. З’ясовуємо, в чому полягає конфлікт, які в нього перспективи розв’язання й чого чекати далі.

13 грудня на ArtStation, одній із найбільших у світі платформ онлайн-портфоліо комерційних художників, які працюють в індустріях розваг, відеоігор, реклами та видавництва, в акаунтах митців замість звичних малюнків — зразків їхньої творчості — почав з’являтися однотипний символ: перекреслена абревіатура AI (скорочення англійського artificial intelligence, тобто штучний інтелект, ШІ) у червоному колі. А під ним напис No to AI generated images («Ні зображенням, створеним ШІ»).

Цю ілюстрацію намалював користувач ArtStation Олександр Нанічков із Болгарії після публікації на платформі статті, що вихваляла мистецтво, створене штучним інтелектом. Його поодинокий протест помітив ілюстратор із Канади Ніколас Коле, який закликав долучитися до акції. «Я запросив усіх, хто ставиться до цієї проблеми так само, щоб побачити, чи зможемо ми змусити ArtStation відповісти політикою, яка насправді обслуговує і враховує інтереси кваліфікованих майстрів», — розповів митець. Артспільнота підтримала ініціативу й вибухнула протестом, адже, як сказав Коле, в ній є «природний консенсус проти ШІ, що наростає».

У відповідь ArtStation опублікував роз’яснення, в якому повідомив, що не планує забороняти мистецтво ШІ, адже «інструкції щодо контенту ArtStation не забороняють використовувати штучний інтелект у процесі публікації творів мистецтва». І запропонував користувачам позначати свої проєкти тегом NoAI, що начебто убезпечить роботи митців від неправомірного використання. «Ми оновили наші загальні положення та умови, щоб заборонити компаніям використовувати вміст із тегами NoAI для навчання творців штучного інтелекту», — заспокоїв сайт.

Після цього ArtStation визнав своє сумління чистим та почав видаляти з головної сторінки зображення, що свідчать про протест користувача профілю проти мистецтва штучного інтелекту. Але конфлікт на цьому не вичерпаний, адже заходи, вжиті ArtStation, ніяк не захистять митців від головної проблеми: продукт їхньої багаторічної праці вже вкрадено і використовується проти них.

Програми штучного інтелекту, що створюють зображення, — не новина. Вони з’явилися ще в минулому десятиріччі. Спершу картинки були страхітливими, але з часом система покращилася. Деякі відомі видання навіть почали замовляти ШІ обкладинки. Два роки тому, в січні 2021 року, генератори впритул наблизились до справжніх митців: лабораторія штучного інтелекту OpenAI представила нейронну мережу DALL-E, яка створювала зображення за описом, використовуючи різні художні стилі й «додумуючи» деталі, про які її не питали. Класичний приклад, який демонструє, на що здатна DALL-E, звучить так: «зображення дитинча редиски у пачці балерини, яка вигулює собаку». ШІ впорався з чудернацьким завданням, отже може й таке.

Але справжній бум «творчого» ШІ стався влітку 2022 року, коли до DALL-E та його наступної версії DALL-E 2, а також інших моделей, зокрема Midjourney та Stable Diffusion, отримали доступ мільйоні користувачів по всьому світу. Люди захопилися новою іграшкою, і соцмережі заповнили візуалізації їхніх найсміливіших фантазій. Дуже швидко здатність відрізняти творчість людей від роботи машин втратили навіть фахівці. В кінці літа Джейсон Аллен, президент американської компанії, яка розробляє настільні ігри, взяв участь у щорічному конкурсі митців Colorado State Fair та посів перше місце з картиною Théâtre D’opéra Spatial. Згодом з’ясувалося, що картину намалювала Midjourney, а внесок Аллена обмежився тим, що він відібрав найкращий варіант із сотен, які згенерувала нейромережа.

Цей випадок став останньою краплею для художників. «Ми спостерігаємо, як на наших очах відбувається смерть мистецтва. Якщо творчі спеціальності не захищені від машин, то навіть висококваліфіковані працівники загрожені. Що ми робитимемо?» — прокоментував користувач твітера з ніком OmniMorpho.

Отже, сучасні моделі штучного інтелекту здатні створити зображення, яке не можна відрізнити від творчості людини. Машина працює набагато швидше і здатна пропонувати сотні варіантів без жодних претензій до замовника. Тому вартість роботи ШІ, напевно, буде набагато нижчою за послуги людини. «Навіщо комусь платити за те, щоб художник розробив обкладинку книжки чи альбому, якщо ви можете просто ввести кілька слів і отримати те, що хочете?» — розмірковує британський ілюстратор Дейв Маккін. За таких умов мільйони митців по всьому світу вже завтра можуть залишитися без роботи. Але більше, ніж перспектива життєвого краху, художників ображає те, що їхній найпотужніший конкурент був вигодуваний їхнім же коштом.

Усі генератори зображень засновуються на машинному навчанні: програма аналізує величезну кількість реальних картин разом із їхнім описом, а потім отримує можливість «малювати» щось самостійно. Моделі ШІ, які зараз є, вивчили мільярди картин без дозволу авторів. Таким чином програми просто вкрали багаторічний досвід, унікальний стиль, ідеї, фантазії і мрії реальних митців зі всього світу. Від крадіжки не врятували ані водяні позначки, ані підписи авторів. Навпаки, ШІ навчився їх відтворювати, і тепер підробки стали ще більше схожими на оригінал. Показова в цьому сенсі історія популярного польського художника Ґреґа Рутковського. Його картини також брали участь (без згоди автора, звісно) у навчанні ШІ, через що генератори зображень змогли зробити купу якісних підробок. Зараз на запит «Ґреґ Рутковський» пошуковики видають ледь не більше «штучних», ніж справжніх робіт. «ШІ в буквальному сенсі краде особистість цього автора. Як тепер цей автор має довести потенційному замовнику, що те, що він намалював, — реальна робота художника, а не генерація ШІ? А що робити з тими, хто бере його реальні роботи і стверджує, що це згенерована, а отже не захищена авторським правом робота, а тому будь-хто може брати без дозволу його роботи й використовувати в комерційних цілях? У Рутковського не було б цих проблем зараз, якби його роботи не залили в ШІ», — вважає старший концепт-художник у 11 bit studios Ліна Кіт.

Картина Ґреґа Рутковського

Створена ШІ картина 

Творці генераторів зображень штучного інтелекту кажуть, що технологія є законною, адже в США використання матеріалів із відкритих джерел, зокрема з особистих мистецьких блогів, новинних сайтів і фотосайтів, дозволено за доктриною «добросовісного використання». Ця доктрина має на меті заохочувати використання захищених авторським правом робіт для просування свободи вираження. Якщо модель навчена на багатьох мільйонах зображень і використовується для створення нових зображень, малоймовірно, що це визнають порушенням авторських прав. Що ж до копіювання унікального стилю, то юридично вирішити це питання також не вийде: стиль художника не є предметом авторського права. Навіть якщо комусь вдасться довести неправомірне використання його картин під час навчання ШІ, технічно неможливо заставити ШІ «забути» частину набору даних. «Єдиний спосіб — викорінити всю модель, яка була побудована навколо використання даних без згоди», — каже членкиня робочої групи Білого дому з питань політики штучного інтелекту Даніела Браґа. Але викорінити генератори зображень вже неможливо: деякі з них, зокрема Stable Diffusion, опубліковані з відкритим кодом.

Тому художники зосередилися на закликах бойкотувати мистецтво ШІ, і цей заклик отримав відгук як у окремих митців, так і в компаній.

«АІ міг би стати корисним інструментом для художників. Проблема в тому, що через грубе порушення авторського права він є неетичним, токсичним і приносить більше шкоди, ніж користі. Я б і сама з задоволенням використовувала ШІ для генерації текстур, але я не хочу і не буду обкрадати своїх колег по цеху, знаючи, що всі згенеровані картинки зроблені на базі краденого контенту», — каже Ліна Кіт.

Компанії розв’язали проблему на свій розсуд. Деякі арт-спільноти, наприклад, Newgrounds, Inkblot Art, Fur Affinity або всім відомий фотобанк Getty Images заборонили твори ШІ. «Є реальні приводи для занепокоєння щодо авторських прав на результати цих моделей. Нерозв’язані проблеми з правами щодо зображень, метаданих зображень і зображених людей», — сказав генеральний директор Getty Images Крейг Пітерс.

ArtStation, за великим рахунком, не зробив нічого, а гігант стокових зображень Shutterstock, навпаки, оголосив про розширення партнерства з OpenAI: компанія вирішила продавати ображення, створені DALL-E. Натомість фотосток пообіцяв відшкодувати творцям, чия робота використовується для навчання цієї моделі штучного інтелекту, за допомогою нового «Фонду співавторів». Нові правила стосуються лише продуктів OpenAI. Твори, створені іншими моделями ШІ, Shutterstock використовувати заборонив.

З часом ця проблема лише поглибиться, адже за генераторами зображень вже з’явилися генератори відео, наприклад, Google Imagen Video. Програма, за даними розробників, навчалася на 14 мільйонах пар відео — текст і 60 мільйонах пар зображення — текст та здатна «створити відеоматеріал в різних художніх стилях». Є й текстові моделі ШІ, наприклад, ChatGPT від тієї ж OpenAI, що здатен писати будь-які художні тексти в заданому стилі, курсові, аналітику, навіть рецепти, плани подорожей та програми тренувань.

«Ми все ще не усвідомлюємо, що відбувається. Але за пару років умовний Disney генеруватиме сценарій в ChatGPT, створювати персонажів в Dall-E, та анімувати їх в якійсь іншій нейромережі. Вартість інтелектуальної роботи стрімко наближається до нуля. Світ струсить сильніше, ніж коли був заснований інтернет. І так, це станеться вже наступного року», — написав генеральний директор і співзасновник Fintellect Єгор Валовський. Можна сподіватися на законодавче врегулювання питання, а можна визнати новий світ і знов шукати в ньому своє місце. На щастя, цей вибір ще залишається за людьми.

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду