Автори:

Гала Скляревська

У 2021 році найбільш обговорюваними були новини про побічні ефекти вакцини та борги за комунальні послуги. З неправдивими новинами про вакцини стикалися 68% респондентів. При цьому 49% згодні, що побічні ефекти вакцини небезпечніші за коронавірус. Більш за все опитувані довіряють інформації, що Україною керують зовнішні структури та що борги за комунальні послуги будуть автоматично списуватись з карток (56% та 57% відповідно). Менше за все довіри до інформації, що Україна — недодержава (так вважають 37% респондентів). Також 51% вважає, що США використовує Україну як інструмент у конфлікті з Росією. Про це свідчать результати опитування USAID-Internews «Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа 2021»*, презентованого 17 листопада.

Тут і далі клікніть для збільшення інфографіки

Автори дослідження додають, що учасники фокус-груп оцінюють наративи із точки зору власних переконань. Якщо вони мають «проросійські» погляди (наприклад, вважають, що для економічного благополуччя необхідно підтримувати зв’язки з Росією; підтримують такі політичні партії, як «Опозиційна платформа — За життя», Партія Шарія тощо), то вони з більшою ймовірністю вважають правдоподібними новини, які критикують Захід і українську владу.

Більшість новин сприймаються учасниками фокус-груп радше як неправдиві. Виняток становлять новини, пов'язані з коронавірусом, які часто сприймаються як «правдиві» або «частково правдиві». Оскільки коронавірус є новим захворюванням, дослідження якого досі тривають, у респондентів немає впевненості в неправдивості таких новин.

Разом із такими медійними організаціями та партнерами з медіаграмотності, як Інститут масової інформації, «Детектор медіа», «Інтерньюз-Україна», Академія української преси, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, інтернет-виданнями «Тексти» та «БезБрехні», організація Internews підготувала короткий тест, щоб визначити, як на практиці респонденти можуть відрізнити якісні новини від дезінформації.

Результати тесту показали значне збільшення кількості громадян, що правильно визначили, яка інформація є правдивою, а яка — ні у кожній з трьох поданих новин (11% було у 2020 році; 24% — у 2021 році). Лише 6% респондентів не дали жодної правильної відповіді.

Однак результати дослідження виявилися не такими позитивними, коли респондентів запитали про поширення дезінформації. Більшість українців довіряють та поширюють неправдиві твердження, особливо стосовно ковіду. При цьому вразливими до дезінформації залишаються майже всі групи — показники практично однакові і серед жінок та чоловіків, і серед тих, хто має вищу освіту, і тих, у кого її немає.

Завантажити всі результати дослідження можна тут.

«Хоча у нас є певні підстави для оптимізму, оскільки українці демонструють покращення навичок медіаграмотності порівняно з попередніми роками, попереду ще багато роботи. Більше людей, ніж будь-коли, у першу чергу, покладаються на соціальні мережі для отримання новин і, як наслідок, стикаються з неправдивими та зловмисними наративами, які ставлять їхнє життя під загрозу. Зараз найважливіше забезпечити громадянам доступ до достовірної інформації та сприяти активному розвитку їхньої особистої стійкості до дезінформації», – заявила під час презентації директорка Internews в Україні Джилліан МакКормак.

Нагадаємо, що в минулому році результати опитування USAID-Internews виявили, що понад 80% українців стикалися з неправдивими чутками та дезінформацією про COVID-19. Близько третини опитаних вважали такі історії правдивими. 

*Дослідження «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2020 році» було виконано соціологічною компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження — вивчити звички українців, що стосуються споживання медіа, а також їхню довіру до медіа, оцінити рівень медіаграмотності та обізнаність населення щодо впровадження реформ в Україні. У липні-серпні 2020 року представники InMind опитали 4000 респондентів у містах із населенням понад 50 тис. осіб у 12 областях України (Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська і Херсонська). Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Фото: скрін із презентації дослідження в Укрінформі