Світ чекає на вакцину, а Україна готується до локдауну. Чи може COVID-19 зіпсувати Новий рік?

Світ чекає на вакцину, а Україна готується до локдауну. Чи може COVID-19 зіпсувати Новий рік?

10:28,
2 Грудня 2020
2100

Світ чекає на вакцину, а Україна готується до локдауну. Чи може COVID-19 зіпсувати Новий рік?

10:28,
2 Грудня 2020
2100
Світ чекає на вакцину, а Україна готується до локдауну. Чи може COVID-19 зіпсувати Новий рік?
Світ чекає на вакцину, а Україна готується до локдауну. Чи може COVID-19 зіпсувати Новий рік?
Карантин вихідного дня не врятував країну.

Ситуація з COVID-19 залишається напруженою. До країн, які повторно ввели локдаун, приєдналися Туреччина та Грузія, Кіпр посилює карантин і навіть Швеція посилила обмеження: забороняється проводити публічні заходи для більш ніж 8 людей та продавати алкоголь у ресторанах та барах після 22-ї.

Перед Європою та світом постала дилема: як бути з новорічними святами? Європейський центр профілактики та контролю захворювань повідомляє, що крива епідемії в Євросоюзі вирівнюється або знижується в деяких країнах, — але вважає, що послаблювати карантин зарано. Попри застереження Франція, Чехія вже скасували деякі обмеження, Італія планує на ті кілька днів принаймні відкрити магазини, Іспанія задумується про масове тестування напередодні свят, а Велика Британія хотіла би на цей період зняти всі обмеження. Норвегія та Ірландія «сподіваються на більш нормальне Різдво». Усе через те, що соціальне напруження серед людей посилюється — дається взнаки втома від пандемії, відчуття відчуженості від світу.

Тим часом в Україні 27 листопада зафіксували рекордні 16,3 тисячі нових хворих на COVID-19. На хвилі поширеності захворювання Вінниця стала першим обласним центром, який заявив про те, що ялинки цього року в місті не ставитимуть. І хоча від офіційного Києва досі немає чіткого плану дій на свята, а кількість нових хворих різко зменшилася, стає зрозуміло, що повний локдаун може не оминути й Україну.

Локдаун або ні

У середині жовтня представники уряду, зокрема його очільник прем’єр-міністр Денис Шмигаль говорив, що жорстокого карантину не буде, бо для країни це матиме тяжкі наслідки. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повторював, що у відомстві напрацьовують інші механізми. Один із них — карантин вихідного дня, запроваджений 11 листопада строком до кінця місяця. Та зростання темпів захворювання свідчить про те, що цей захід не працює. Тепер такого ж висновку дійшов міністр Степанов: він заявив, що карантин вихідного дня не спрацював, тому що його «ніхто не дотримувався», і що МОЗ не рекомендуватиме його подовжувати після 30 листопада. То чи є у влади інший план?

Тепер міністр Степанов наполягає: повний локдаун є найефективнішим способом уповільнити поширення COVID-19. Його підтримав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков: «Не потрібно ховатися за політичними лозунгами та формулюваннями, тому що йдеться про дуже системні, великі ризики для здоров’я наших людей». Голова Держспоживслужби Києва Олег Рубан теж виступив за карантин.

На LB.ua вийшло й інтерв’ю з Данилом Гетьманцевим, головою Комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики. Він стверджує, що локдаун, введений на три тижні, «додасть максимум 0,5–0,7 % до вже існуючого падіння ВВП», тобто політик натякає на те, що економічна шкода буде не такою вже і значною — попри заяви влади в жовтні, що Україна ще одного локдауну просто не витримає.

Але цього разу влада намагається підтримати бізнес. Аби компенсувати збитки підприємцям, президент Володимир Зеленський також вніс у Раду невідкладний законопроєкт. Згідно з ним, ФОПам, чий бізнес потрапив під заборону, виплачуватиметься одноразова допомога у 8 тисяч гривень. А тим 4 мільйонам громадян, які не виплатили податків, скасують борги, якщо вони не більше за 3060 гривень.

Неназвані джерела з Кабміну, з яким поспілкувалися журналісти Liga.net, розповіли, що влада передбачає три сценарії введення локдауну. Перший — одразу ж після прийняття законопроєкту Зеленського, тобто найближчим часом. Він триватиме більше двох тижнів і радше за все до кінця свят. Другий — карантин розпочнеться не раніше 15 грудня й теж до кінця свят. Логіка тут у тому, що підприємці матимуть час на підготовку, ресторатори не запасатимуться дарма харчами. Третій варіант карантину називають найбільш «милостивим»: обмежити роботу підприємств з 29 грудня на два-три тижні.

Джерела «Української правди» також підтвердили декілька варіантів локдауну, але один із них — саме на свята: з 25 грудня і по 17 січня. Не виключає введення жорсткого карантину на свята і прем’єр-міністр Денис Шмигаль, підтримує його й міністр культури Олександр Ткаченко. А очільник парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що уряд готує «інтелектуальний локдаун». Що він мав на увазі — пояснив у «Свободі слова» на ICTV 30 листопада. Мовляв, вихід із такого локдауну буде не одночасний, а з урахуванням епідеміологічної ситуації в регіонах.

1 грудня секретар РНБО Олександр Данилов заявив, що локдаун «100 % буде» — але питання лише одне: з 2 січня чи раніше? Після заяви Данилова джерело НВ з МОЗ розповіло про два сценарії, які епідеміологи рекомендують владі. Перший (найімовірніший) — жорсткі обмеження з початку 2021 року тривалістю не менше трьох тижнів. Другий (менш імовірний) — локдаун перед Новим роком, якщо протягом двох тижнів показник добової захворюваності буде різко зростати.

Який би сценарій не почали втілювати в життя, мер Києва Віталій Кличко уже закликав уряд, аби роботу метро та громадського транспорту міста не зупиняли.

Питання до ефективності вакцин

Водночас в Україні обговорюють, коли й кому дістанеться вакцина від COVID-19. Президент Зеленський у своєму влозі заявив, що першими на черзі будуть військові, медпрацівники, вчителі та групи ризику, зокрема люди віком 60+. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна зможе отримати першу партію вакцини у другому кварталі 2021-го, а до кінця року українці можуть розраховувати на виділення 8,34 мільйонів доз. Цього вистачить, аби прищепити 20 % населення країни, але недостатньо для вироблення колективного імунітету, а отже і зникнення епідеміологічної загрози.

Про це говорять і аналітики Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки (КШЕ). «Наприклад, в Україні орієнтовно 13,5 млн людей старше 55 років, які є в групі ризику із COVID-19. Їх треба вакцинувати у першу чергу, — йдеться у звіті КШЕ. — Ми підрахували, що навіть в ідеальному світі, коли всі 6580 амбулаторій сімейної медицини, законтрактовані Національною службою здоров’я, щоденно вакцинуватимуть постійний потік пацієнтів по 8 годин на день без перерв і вихідних, це триватиме 6 місяців. Це всього 36 % населення, що навіть не гарантує встановлення колективного імунітету».

А поки дискусії тривають, без відповіді залишається питання, яка ж саме вакцина потрапить у масове виробництво. Нагадаємо, що про успішні випробування на третьому етапі заявили вже три виробники вакцин — Pfizer (США), Moderna (США) та AstraZeneca (Швеція, Британія), відома також як оксфордська. Перші дві компанії доводять, що ефективність їхніх препаратів сягає 90–95 %. Тут MediaSapiens пояснювали, чому це дуже хороший результат.

Проте наприкінці листопада виникло питання, що саме варто розуміти під ефективністю вакцини. Все почалось із того, що AstraZeneca та Оксфордський університет заявили, що їхній препарат показав ефективність на 62 % у тих добровольців, які отримали дві повні дози вакцини, та на 90 % у тих, хто отримав меншу порцію. Це нелогічно, тож посипалися запитання, як так могло статися.

25 листопада Оксфордський університет визнав помилку. З’ясувалося, що в деяких флаконах, які використовували у випробуваннях, не було належної концентрації вакцини, а тому насправді добровольці, які мали б отримали всю дозу, дістали лише її половину, що могло вплинути на показники ефективності. У заяві повідомляється, що випробування продовжаться, а виробнича проблема усунена.

Важливо також відмітити, що в тій групі добровольців, які отримали нижчу дозу, що виявилась ефективною на 90 %, не було жодної людини віком 55 і більше років. Можливо, в тому числі звідси такі високі показники ефективності — у молоді зазвичай розвивається сильніша імунна відповідь. Проте саме старші люди належать до групи ризику й тих, хто важко переносить COVID-19.

Втім, дослідники бачать і позитив у помилці. На їхню думку, такі показники можуть свідчити про те, що деяким категоріям людей не потрібно буде давати всю дозу вакцини, і їм вистачить лише половини. Таким чином, мовляв, лікарі в коротші строки зможуть прищепити більше людей. Втім, вчена спільнота звернула увагу, що в групі, яка отримала нижчу дозу та в результаті вищу ефективність, була всього лише 2741 людина, а в іншій — 8895. Майже трьох тисяч людей замало, аби робити такі обнадійливі висновки.

На тлі цієї невизначеності акції компанії AstraZeneca подешевшали, а дослідники очікують проблеми з ліцензуванням препарату в ЄС та США — можливо, знадобиться ще одне випробування, яке підтвердить високу ефективність препарату.

Та і як узагалі вираховують цю ефективність? Російське видання «Медуза» зробило пояснення. На третьому етапі випробувань добровольців ділять на дві групи: одним вчені дають вакцину, а другим — плацебо, тобто просто створюють видимість того, що людина отримала щеплення. Коли загальна кількість хворих в обох групах досягає наперед визначеної цифри, дослідники беруться рахувати, скільки людей захворіло на COVID-19.

Так ефективність вираховується за формулою: від кількості тих, хто захворів у групі плацебо (їх має бути більше), віднімається кількість тих, хто захворів у групі щеплених. Потім отримане число ділять знову ж таки на кількість хворих із плацебо — і множать на 100 %. Компанії спішать заявити про успіх своєї вакцини ще до кінця третього етапу випробувань, а тому спочатку можуть заявити вищий показник ефективності, який після остаточного завершення досліджень може виявитись нижчим.

Між іншим, цікаві новини з’явились і про російську вакцину «Спутник V». Пропаганда описувала її винахід як одне з досягнень Росії, вихвалялася, що інші країни вже замовили мільйони доз для своїх співвітчизників, а українська партія «Опозиційна платформа — За життя» критикувала українських політиків за те, що ті не хочуть закуповувати препарат, до якого вчена спільнота ставиться більш ніж критично. І ось президент Росії Володимир Путін, який переконував співвітчизників у тому, що його донька вже успішно прищепилася «Спутником V», відмовився від ін’єкції. «Президент же не може несертифіковану вакцину використовувати. Зараз завершаться всі процедури і потім, якщо він вважатиме за необхідне, він повідомить (про своє рішення.  Ред.)», — сказав прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

Проблеми із зубами та масками

Та поки світ очікує на вакцину, з’являється все більше невтішних новин про людей, які перехворіли на COVID-19. Ми вже писали про те, як у колишніх пацієнтів місяцями може триматися температура 37 і вище. І що нерідко хвороба має побічні ефекти: безсоння, проблеми із психікою, серцем, шкірою та шлунковою системою. Тепер же вчені додали до цього списку новий пункт — проблеми з яснами та зубами.

Американські стоматологи спостерігали низку випадків, коли в людей безболісно випадали зуби, або ж підвищувалася чутливість ясен. Є думка, що коронавірус підсилює наявні проблеми ротової порожнини. Хоча цей феномен наразі лише на стадії дослідження і точних даних немає.

Важливо пам’ятати, що побічні ефекти бувають і в пацієнтів з важкою формою COVID-19, і у тих, хто переніс захворювання легко. Тому маску – профілактичний засіб, який зменшує шанси захворіти — важливо носити як старшим людям, які ризикують здоров’ям найбільше, так і молодшим. У Сінгапурі, де правил носіння маски (тобто вдягати її і на носа, і на рота) дотримується 95 % людей, локдауну немає. Як розповів в інтерв’ю «УП Життя» доктор Ганс Клюке, директор регіонального бюро ВООЗ, якби європейці робили так само, до 1 березня нам би вдалось врятувати 260 тисяч життів.

І нехай не вводить в оману недавнє дослідження з Данії про те, що маски не надто захищають від COVID-19. Там лікарі понад місяць спостерігали за двома групами людей: тими, що носили скрізь маски, і тими, що виходили з дому без них. Результат: майже однакова кількість людей з обох груп у результаті підхопили коронавірус, що дало аргумент у суперечках людям, які повсякчас сумнівались у ефективності маски.

Проте вчені, які уважно спостерігали за дослідженням, звертають увагу на кілька моментів. По-перше, групи людей у масках та без могли заразитись і вдома, від найближчих їм людей. По-друге, дослідження не було «сліпим». Тобто волонтери, які носили маску, були свідомі того, що вони «захищені», а тому могли вести себе більш безпечно. І потім, за учасниками дослідження не стежили цілодобово – вони могли і збрехати, що носили маску постійно. Адже на момент дослідження (кінець весни, початок літа) масковий режим у Данії був необов’язковим, і як зізнавались люди, часом їм було ніяково перебувати у масці поміж інших людей.

Вчені також відмічають, що метою данських колег було з’ясувати, настільки маска захищає від вірусу саме людину, яка її носить. Ефективність цього засобу для захисту інших сумнівам не піддавали. Та навіть якщо відкинути проблеми з методологією дослідження, прийняти його результати як надійні та проаналізувати суто статистику, зауважують критики, то можна дійти висновку, що маски з ймовірністю на 93 % на 5 % зменшують ризики захворіти для їх носіїв.

І якщо 5 % — це невелика цифра для кожної конкретної людини, то у світових масштабах боротьби з епідемією цей показник може мати величезне значення. А відтак маску носити необхідно: чим більше людей з вашого оточення її носять — тим вищі шанси на те, що більшість із них без ускладнень для здоров’я доживе до вакцинації від COVID-19.

Фото: Getty Images

 

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2022 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду