Карантин вихідного дня та випадіння волосся. Як COVID-19 може невдовзі змінити наше життя

Карантин вихідного дня та випадіння волосся. Як COVID-19 може невдовзі змінити наше життя

13:00,
14 Жовтня 2020
1569

Карантин вихідного дня та випадіння волосся. Як COVID-19 може невдовзі змінити наше життя

13:00,
14 Жовтня 2020
1569
Карантин вихідного дня та випадіння волосся. Як COVID-19 може невдовзі змінити наше життя
Карантин вихідного дня та випадіння волосся. Як COVID-19 може невдовзі змінити наше життя
Вчені та журналісти помітили кілька нових тенденцій.

У світі зафіксовано майже 38 мільйонів випадків COVID-19, з них понад мільйон – летальних. Кількість хворих на COVID-19 драматично зростає і в Україні. Останній рекорд прийшовся на п’ятницю 9 жовтня, коли кількість нових випадків за день наблизилася до відмітки в 6 тисяч.

Чи означає це, що ми на порозі нового локдауну? Розказуємо, що про це думають у МОЗ, ВООЗ, і що нового вчені дізнались про наслідки COVID-19, який у деяких людей не проходить місяцями.

У кого вищі ризики?

Всесвітня організація охорони здоров’я спостерігає тривожні тенденції. Нові рекорди з кількості щоденних хворих б’ють Франція, Чехія, Польща, а в Ізраїлі ввели повторний жорсткий карантин – до 9 жовтня людям не дозволяли відходити від своїх будинків далі ніж на 500 метрів. Рівень смертності зростає в деяких районах Мексики, а також в Еквадорі, Коста-Ріці та Болівії. Більшість смертей від COVID-19 у США припадає саме на латиноамериканців, а ще афроамериканців та корінне населення.

«Ми спостерігаємо збільшення кількості госпіталізацій у відділення інтенсивної терапії…Це тривожно, тому що сезон грипу ще не настав»,говорить представниця ВООЗ Марія Ван Керхове. А британські вчені з’ясували, що люди, які підхоплять одночасно і грип, і COVID-19, мають вищі ризики не одужати.

Саме тому у 2020 році вакцинуватись від грипу стало ще важливіше, відзначає на своїй Facebook-сторінці колишня міністерка охорони здоров’я України Уляна Супрун. Це необхідно зробити своїм коштом, бо щорічні щеплення від грипу не оплачуються державою.

Перша партія тривалентних південнокорейських вакцин уже поступила в українські аптеки 2 жовтня, ще одну, чотиривалентну з Франції, очікують через тиждень. Про це повідомляють у Центрі громадського здоров’я.

Компенсація для медиків

Від початку пандемії COVID-19 підхопили понад 16 тисяч українських медиків, з них 132 – померли. Згідно із законом, родини померлих медиків повинні отримати компенсацію від держави в 1 мільйон 576 тисяч 500 гривень, але лише за умови, що медик інфікувався на робочому місці.

Це має довести комісія у складі представників Державного управління з питань праці, роботодавця та обласного Фонду соціального страхування. І хоча в порядку проведення розслідування не зазначено необхідність мати позитивний ПЛР-тест, на практиці враховується саме цей факт. Видання LB.ua з’ясувало, що це призводить до зловживань і непрозорої роботи комісії, в результаті чого родини лише 14 зі 132 померлих медиків отримали гроші.

Чи буде жорсткий карантин?

Київ опинився за один крок від червоної зони, яка б означала, що в місті знову мають закрити громадський транспорт, навчальні, розважальні та інші заклади. Це станеться, якщо в лікарнях буде заповнено понад 75% ліжок, говорив у серпні міністр охорони здоров’я Максим Степанов. А тому мер столиці Віталій Кличко б’є на сполох: наразі заповнено вже 70% ліжок. Він звернувся до уряду та прем’єр-міністра з проханням надати міським лікарням додаткових медиків, а також ліжковий фонд.

Україна мусить ввести жорсткий карантин, коли всі підготовлені ліжка заповняться хворими на COVID-19, заявив в інтерв’ю «УП Життя» головний санітарний лікар України Віктор Ляшко. За його словами, зараз МОЗ прораховує потенційну кількість хворих, яку можуть прийняти лікарні.

Проте уряд не планує вдруге запроваджувати жорсткий карантин, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час онлайн-зустрічі з учасниками Європейської бізнес-асоціації. За його словами, уряд працює над системним відновленням економічної активності в країні, а тому покладає надії на адаптивний карантин і локалізовані сплески захворюваності. Зокрема, МОЗ уже оголосило про підготовку тимчасових госпіталів для хворих. 13 жовтня уряд вирішив продовжити адаптивний карантин до кінця року.

ВООЗ вважає, що Україна пішла правильним шляхом адаптивного карантину. Керівник українського офісу організації Ярно Хабіхта сказав про це в інтерв’ю Суспільному. Він каже, що при цьому важливо дотримуватись п’яти пунктів: не ігнорувати санітарно-гігієнічні правила, що можуть стримати хворобу, більше інформувати людей, наростити тестування, а також продовжувати надавати основні медичні послуги для лікування не лише COVID-19.

За словами пана Хабіхта, «лише кожна четверта особа регулярно миє руки або використовує антисептик в Україні, а кожна третя не дотримується фізичної дистанції, навіть коли знає про ризики».

Радуцький має інші пропозиції

З’явилась ідея ввести в Україні карантин вихідного дня. Не до кінця зрозуміло, як саме це виглядатиме, але ініціатор, голова медичного комітету Верховної Ради Михайло Радуцький, бачить так: «Це коли родина у вихідний день лишається у себе в родині. Нікуди не їздить: ні в ресторани, ні на концерти в Харків».

Пан Радуцький сподівається, що Володимир Зеленський і голова РНБО підтримують таку форму карантину. Іншу пропозицію депутата уряд уже підтримав: рекомендував школам, коледжам і вишам, більшість із яких тільки розпочали роботу у звичному режимі, повернутися до дистанційного навчання, а школам ще й порадили провести осінні канікули з 15 до 30 жовтня.

У мережі налякані іншою ініціативою голови медичного комітету Ради, «карантинним законом Радуцького», який поки що є лише законопроєктом. Як пише «Бабель», згідно з ним обмеження для людей і права влади під час карантину нагадують воєнний стан. Влада навіть може відбирати у підприємців автомобіль чи житло на користь боротьби з епідемією. Хоча потім і відшкодує це.

У коментарі виданню пан Радуцький підтвердив побоювання: «Якщо уряд вводить жорсткий “червоний” карантин, якщо в державних лікарнях не вистачає обладнання, тоді справді приватне підприємство має допомагати долати наслідки катастрофи. Це крайній випадок і особливо небезпечна хвороба — чума, холера, лихоманка Ебола».

Згідно із законопроєктом пана Радуцького, підприємство також повинно буде своїм коштом вакцинувати працівників. Для тих, хто працює у сфері обслуговування (кухарі, комунальники) та з людьми (вихователі, вчителі) автор законопроєкту пропонує обов’язкові щеплення. Повний список професій ось тут, і на це годі скаржитись, тому що українські суди вважають подібні вимоги правомірними, коли йдеться про охорону здоров’я населення.

Крім цього, Михайло Радуцький опублікував 10 важливих кроків, які мали би покращити боротьбу України з COVID-19. Проте українська служба BBC з’ясувала, що заледве два кроки з того списку – реалістичні. Зокрема, нардеп стверджує, що «за наказом президента МОЗ має збільшити кількість ПЛР-тестів з 35 до 50 тисяч на добу» й уряд виділив на це сотні мільйонів гривень фінансування. Та основна проблема полягає в тому, що українські лабораторії надто завантажені: результати тестів навіть сьогодні доводиться чекати подекуди більше тижня.

Пан Радуцький також хоче збільшити штрафи для підприємств та установ, які пускають у свої приміщення людей без масок. Бізнес, згідно з цими пропозиціями, штрафуватимуть на 3400-5100 гривень. Проте Верховна Рада ввела штрафи від 17 до 34 тисяч для громадян-порушників маскового режиму, а також від 34 до 170 тисяч гривень для посадових осіб ще навесні. Результати невтішні: без маски не пускають хіба до метро, хоча у вагонах деякі люди однаково їх скидають. А в маршрутках чи окремих громадських закладах за масковим режимом часто взагалі не стежать.

Ризики для суспільства

У жовтні з’явився рух учених, які вважають, що карантинні обмеження мають негативні довгострокові наслідки для суспільства. Вони створили відкриту заяву під назвою Грейт-Баррінгтонська декларація. Сьогодні майже 9 тисяч учених у галузі медицини та ментального здоров’я, а також понад 23 тисячі лікарів-практиків підписали цей документ. У ньому закликають відмовитися від локдаунів, тому що внаслідок них зменшився рівень щеплень серед дітей, у лікарнях менше уваги приділяють онкологічним хворим, а ментальне здоров’я погіршується. Усе це з роками призведе до більшої смертності, говорять підписанти декларації, і найбільшого удару зазнає робочий клас, молодше покоління.

Ці вчені та лікарі пропонують свій метод під назвою «фокусований захист». Вони вважають, що сьогодні ризики захворіти на COVID-19 менші, оскільки в суспільстві формується колективний імунітет до цього вірусу. Але поки цього не трапилось, а вакцини ще немає, підписанти пропонують дати людям із невразливих груп нормально жити (працювати в офісах, школярам і студентам учитись офлайн, не обмежувати бізнес, спорт і культуру), зосередившись на захисті вразливого населення. Наприклад, організовувати бабусям і дідусям доставку продуктів та інших необхідних речей додому. А якщо вони живуть у будинках для літніх людей – забезпечити їх персоналом, який уже здобув імунітет, мінімізувати ротацію цього колективу тощо.

Багато представників ученої спільноти не згодні з декларацією своїх колег. Доктор Руперт Біл, який працює в лабораторії клітинної біології інфекцій в Інституті Френсіса Кріка, стверджує: «Декларація надає пріоритет лише одному аспекту – захисту вразливих груп, а також припускає, що ми можемо безпечно сформувати “колективний імунітет” у решти населення. Це самообман. Неможливо повністю ідентифікувати людей із вразливих груп (туди входять також молодші люди з різними хронічними недугами, – MS) і неможливо їх повністю ізолювати. Більше того, ми знаємо, що імунітет до коронавірусів із часом слабне, і повторне зараження можливе, відтак довготривалий захист вразливих людей шляхом формування “колективного імунітету” навряд можливий без вакцини».

Вчені, які опонують підписантам Грейт-Баррінгтонської декларації, також звертають увагу на те, що локдауни (коли майже весь бізнес не працює, транспорт не ходить і всі сидять вдома) – це крайній захід. Уряди зараз намагаються уникати повертатись на цей шлях через вразливість економіки, а тому практикують у своїх країнах менш шкідливий адаптивний чи локальний карантин. А тому там, де спалаху інфекції немає, діти можуть ходити до шкіл, а бізнес і культурна сфера й так працюють з мінімальними обмеженнями.

Та й наслідки COVID-19, навіть у пацієнтів з легкою формою, даються взнаки тривалий час. Це стало одним з аргументів тієї частини вчених, які поділяють думку доктора Гріффіна.

Дехто бореться з такими симптомами, як постійна втома та проблеми з диханням, місяцями – цей стан навіть отримав назву «тривалий ковід». Окрім утоми, часом додаються проблеми із психічним здоров’ям – депресія та тривога. Серед 143 пацієнтів найбільшої лікарні Рима 87% продовжували відчувати принаймні один із симптомів COVID-19 навіть через два місяці, 50% відчували втому.

Достеменно невідомо, чому так відбувається. Схоже на те, що імунній системі деяких людей потрібно більше часу на те, щоб нормалізуватись. І це, до речі, може призвести до цілком неочікуваних для вже здорової людини наслідків.

Наприклад, тимчасового випадіння волосся. Це переживає багато людей, які одужали після COVID-19, пише Huffington Post. І як з’ясували в розмові з дерматологом Кузьмою Хобзеєм журналісти «УП. Життя» – у цьому немає нічого нового. Тимчасове випадіння волосся може бути реакцією на стрес, який переніс організм. Це ж відбувається через два-три місяці після пологів.

Тому схоже на те, що це не привід для тривоги, проте привід задуматись більш ретельно стежити за своїм здоров’ям у часи пандемії COVID-19.

Фото: КМДА

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду