Автори:

Юлія Поліковська

У Франції батьки 15-річної Марі, яка наклала на себе руки у 2021 році в Кассі, подали позов на китайську соціальну мережу «ТікТок», звинувачуючи її у смерті своєї доньки. Це перша подібна справа у Франції, повідомив TF1.

У скарзі, поданій до суду, йдеться про «підбурювання та пропаганду або рекламу засобів вчинення самогубства». Зокрема, ТікТок звинувачено у відсутності цензури контенту та використанні алгоритму, який пропонує такі відео користувачам.

Дівчина транслювала відео, в яких згадувала про самогубство, і отримувала відповідний контент. «Але ці відео не піддавалися цензурі з боку платформи, вони транслювалися на широку аудиторію, а отже, ТікТок був винен у поширенні цього контенту», — стверджує мама загиблої.

Кримінальний кодекс Франції забороняє «пропаганду або рекламу засобів самогубства», однак, за словами фахівців, у Франції віртуальні платформи мають статус хостів, а отже, не несуть відповідальності за коментарі та дії, вчинені внаслідок перегляду контенту.

Разом з тим у серпні на європейському рівні набув чинності закон про цифрові послуги, який зобов'язує найбільші платформи пропонувати систему рекомендацій контенту, що не базується на подібному алгоритмі. Тобто платформи не повинні просувати лише ті відео, які ґрунтуються на звичках користувача.

На сьогодні в Європейському Союзі не існує жодного судового рішення у подібних справах. Однак є прецедент у Великій Британії. Там у справі 14-річної школярки, яка вчинила самогубство в 2017 році, алгоритми інстаграму та пінтересту були визнані частково винними.

Нагадаємо, у жовтні 2022 року у США окружний суд у Філадельфії відхилив позов Тавайни Андерсон до TikTok та компанії ByteDance, у якому мати дівчинки звинуватила соцмережу у сприянні її смерті.

Найла Андерсон померла 12 грудня 2021 року від травм, отриманих під час участі в Blackout Challenge, заклик до якої вона побачила в тіктоку. Цей челендж пропонував учасникам затримати подих або душити себе, доки людина не знепритомніє.

Суд постановив, що компанія має імунітет від позову відповідно до розділу 230 федерального «Закону про пристойність», який захищає інтернет-платформи від будь-яких позовів на основі вмісту, опублікованого їхніми користувачами.