Незалежно від того, чи тримаємо ми зброю в руках для захисту нашої батьківщини — усі ми є на інформаційному фронті, і тут розгортаються не меш важливі епізоди протистоянь. Своєю інформаційною зброєю Кремль прагне знищити нас морально, цілиться у наш дух і хоче зневірити у власних силах.

Знати фейки в обличчя — це бути озброєними в інформаційній війні. Ми в «Детекторі медіа» від початку повномасштабного вторгнення фіксуємо та спростовуємо російську брехню, а тепер ще й розповідаємо про головні фейки слухачам «Українського радіо», яке веде головний радійний інформаційний марафон під час воєнного стану. Ефірні випуски — щодня о 07:50 та 19:50, а увечері вони з’являються на основних подкастингових платформах.

Ми не лише готуємо підбірки готових спростувань, а й розповідаємо про те, як навчитися розрізняти маніпулювання, шахрайство, дезінформацію — самостійно. Запрошуємо слухачів та читачів розбиратися де брехня, а де правда, вчитися розрізняти методи роботи пропагандистів, і нести ці знання далі — тобто, зупиняти поширення кремлівських вигадок і чуток там, де ви їх бачите й чуєте. Ви можете підписатись на подкаст «Русскій фейк, іді на***!» у Apple Podcasts, Google Podcasts, MEGOGO Аудіо, НВ Подкасти, SoundCloud, Kyivstar ТБ, Anchor.fm, RadioPublic, Castbox, Amazon Music та Spotify.

Фейк. Українські військові, яких «заблокували» на заводі «Азот» у Сєвєродонецьку, «утримують заручників». Таку тезу поширюють прокремлівські пропагандистські ЗМІ, посилаючись на Міноборони Росії. У повідомленнях йдеться, що російські загарбники нібито «заблокували 300—400 українських військових» на території заводу «Азот» у Сєвєродонецьку. Також російські ЗМІ стверджують, що бійці української армії «тримають заручників» на заводі, а також «ведуть переговори щодо здачі в полон» окупантам. Проте це — неправда.

Насправді, як пишуть фактчекери зі StopFake, наші військові контролюють промзону та завод хімічної промисловості «Азот» у Сєвєродонецьку на Луганщині. Звісно, вони не тримають заручників, — люди ховаються в бомбосховищах заводу від безперервних російських обстрілів. За словами голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, Росія не змогла встановити «швидкий та легкий» контроль над містом, як анонсувала. Гайдай також спростував інформацію про те, що «українські військові заблоковані на заводі та хочуть у полон». «Інформація про блокування заводу “Азот” — повна брехня, яку розповсюджують російські пропагандисти. Решта “деталей” — хвора фантазія Родіона Мірошника, – колаборанта. Наші тримають промзону Сєверодонецька та знищують російську армію у місті», — заявив Гайдай. 

Фейк. «Українські військові підірвали» останній міст, що зв’язує Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Російські ЗМІ масово поширюють фейк про те, що начебто «українські військові підірвали» останній міст, що пов’язує Сєвєродонецьк з Лисичанськом. Це – фейк, оскільки багато тижнів саме російські окупанти прицільно руйнували мости крізь Сіверський Донець. Про це неодноразово повідомляв і голова ОВА Луганської області Сергій Гайдай, і інші офіційні джерела. Насправді Лисичанськ та Сєвєродонецьк пов’язували три мости. У Сєвєродонецьку залишаються і цивільні, і частина військових, для яких підірвані мости були важливим зв’язком та дорогою для евакуації. І саме росіяни руйнують шляхи відступу військових та евакуації людей — про це також повідомив американський Інститут вивчення війни.

З іншого боку, намагання росіян зруйнувати мости через річку нелогічні, вважають дослідники: «Російські війська повинні прагнути захопити мости, а не руйнувати їх, оскільки у них є проблеми з форсуванням річки Сіверський Донець. Можливо, вони сподіваються заблокувати українських захисників у Сєвєродонецьку, відрізавши їм шлях до відступу, але здається малоймовірним, що вигода від захоплення відносно невеликого числа військових вище витрат на створення переправи через річку», — зазначили в ISW.

Аналітики не бачать в логіки в діях росіян, але ж приклади Чорнобаївки та Білогорівки свідчать, що росіяни постійно діють проти логіки.  

Фейк. Українські військові «готують провокацію» на місці масового поховання жертв чуми в Одесі. Таку вигадку поширили представники міністерства оборони Росії. «Для цього у густонаселеному районі міста поблизу станції техобслуговування обласної швидкої допомоги, де розташоване місце поховання жертв чуми, підрозділи української армії планують розмістити комплекс протиповітряної оборони або його макет», – розповів начальник Національного центру управління обороною Росії Міхаіл Мізінцев. За його словами, під час цієї провокації можуть постраждати сотні мирних жителів. Генерал-полковник також зазначив, що якщо російські військові завдадуть по комплексу удару, то Київ поширить у ЗМІ інформацію «про виникнення біологічної небезпеки нібито з вини російських військових».

В Одесі справді є цвинтар, на якому лежать тисячі жертв епідемій чуми 1812-го, а також 1829 і 1837 років. Йдеться про відому гору, названу в народі «Чумкою». В обласній санітарно-епідеміологічній станції неодноразово попереджали: чіпати Чумну гору і все, що в ній зберігається, в жодному разі не можна. І хоча ризик зараження мінімальний, але він все ж є. Епідеміолог Валерій Сушко каже, що чума — хвороба не така живуча, як, наприклад, сибірська виразка, тож нічого боятися.

Речник начальника Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук наголосив, що так звана новина про провокацію є частиною інформаційно-психологічної операції Росії, метою якої є нагнітання панічних настроїв серед українців.

Викриття. Служба безпеки України викрила на Запоріжжі зловмисників, які телефонували рідним і близьким воїнів української армії та пропонували  свою «допомогу» у нібито визволенні їх з полону.  За свої «послуги» шахраї вимагали окрему плату. Розцінки різнилися і в більшості випадків залежали від емоційного стану родичів. Як повідомляє речник СБУ Артем Дехтяренко, серед псевдопослуг, які пропонували шахраї:

- телефонна розмова з полоненим, за яку просили від 10 до 50 тисяч гривень;

- визволення з полону, яке оцінили у суму від 50 до 200 тисяч гривень;

- перевезення тіла загиблого — до 10 тисяч гривень. 

Жодну з цих міфічних обіцянок зловмисники не могли виконати. А після отримання грошей, які їм пересилали онлайн, просто зникали зі зв’язку, кажуть в СБУ.  

Служба безпеки звертає увагу, що питання звільнення військовополонених перебуває у виключній компетенції органів державної влади. Якщо ви або ваші знайомі потрапили у ситуацію, коли невідомі вимагають гроші за «визволення» родича з полону, потрібно негайно звернутись до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених.

Маніпуляція. Школярі на окупованій росіянами частині Запорізької області продовжать вивчати українську мову. 12 червня міністр освіти Росії Сергій Кравцов приїхав на тимчасово окуповану територію Запорізької області і розказав журналістам, що у школах «дамо можливість вивчати російську мову» і «не будемо забувати про українську мову». «Я вважаю, що треба залишити у школах вивчення української мови, так робиться у всіх національних республіках Росії», — зазначив він.

За його словами, головне – «розповісти школярам всю правду <...> про наші братні народи, про спільні досягнення, перемоги», а все інше можна вирішити. І це єдине про школи на окупованих територіях, про що він не зманіпулював. Саме це у школах на раніше окупованій території стало головним у навчальному процесі.

Як відомо, на окупованих з 2014 року територіях Луганської і Донецької областей та в Криму відбувається лінгвоцид, хоч у школах і залишили українську мову. Вивчати українську можна тільки на факультативі один раз на тиждень, а то й один раз на два тижні. Крім того, за факультатив української мови має висловитися більша частина класу, якщо голосів не вистачить, занять з української мови не буде навіть у формі факультативу.

Наприклад, у початкових класах на тимчасово окупованій території Донецької області предмет «Українська мова» перейменували на «Мова народів Донбасу», а «Українську літературу» на «Літературне читання народів Донбасу». На них разом відводять годину на тиждень, тоді як російську вчать щодня, пише «Освіторія». Всі підручники завозять із Росії, уроки починають із гімну Росії, учителі працюють за російськими стандартами. Дітей вчать, що потрібно бути захисниками Росії і що «Донбас — серце Росії».

Наразі на окупованих у 2022 році територіях України діти могли навчатися за українською програмою онлайн. Ті вчителі, які залишилися на окупованій території і мають проукраїнську позицію, отримували погрози фізичною розправою, в'язницею та прокуратурою та врешті в трудову українську книжку їм пишуть «звільнений за статтею».

Фейк. Ракетами «Калібр» у Тернопільській області знищений великий склад протитанкових ракетних комплексів, переносних зенітно-ракетних комплексів і снарядів, які Київ отримав зі США та Європи. 11 червня об 21:46 росіяни з Чорного моря обстріляли чотирма ракетами місто Чортків у Тернопільській області. Російські пропагандисти запевняють, що знищили зброю. Але це неправда!

Керівник Головного управління Нацполіції в Тернопільській області Олександр Богомол заявив, що на об'єктах, в які влучили ракети, ніякої зброї не було. «Ми розцінюємо це як злочин, як удар по цивільному населенню», — сказав Богомол.

Голова Тернопільської обласної військової адміністрації Володимир Труш повідомив, що зруйновано частину військового об’єкту, пошкоджено чотири п’ятиповерхові будинки. 22 людини отримали поранення, серед них діти. Підрозділи ДСНС з-під завалів врятовали 12 людей, з них двоє дітей. Внаслідок детонації був пошкоджений газопровід.

Фейк. Колишня омбудсманка Людмила Денісова зізналася, що брехала про сексуальні злочини російських солдатів на українській території. Таку дезінформацію поширюють російські ЗМІ. Цей фейк пізніше озвучив і постійний представник Росії в ООН Василь Небензя в інтерв’ю Бі-бі-сі у програмі HardTalk. Російські пропагандисти посилаються на інтерв’ю колишнього омбудсмена українському виданню LB.ua, пише StopFake. Людмила Денісова не визнавала, що поширювала фейки про сексуальні злочини російських солдатів по відношенню до жителів України. Вона лише погодилася, що використала неетичну лексику щодо ймовірних сексуальних злочинів, і це могло стати додатковою травмою для жертв російських злочинів.
Людмила Денісова кілька разів повторила, що використовувала таку лексику, «яку було запропоновано самими потерпілими» та «психологами, що працюють на лінії психологічної підтримки UNICEF». Пропагандисти також наводять як приклад фейку те, що Денісова нібито повідомила, що «вигадала зґвалтування дітей військовослужбовцями Росії під час виступу перед італійським парламентом для того, щоб домогтися постачання зброї Києву». Але у повному варіанті цитати, фрагменти яких використали пропагандисти для свого «підтвердження», теж немає ніяких зізнань з боку Денісової, що ці історії були «вигаданими».

Навпаки — Людмила Денісова наголосила, що якраз хотіла використати сам факт свого виступу в італійському парламенті, щоб пояснити, чому важливо говорити про російські злочини.

Маніпуляція. Матері українських військовополонених, які утримуються в Росії, почали «звертатися з проханнями не повертати їхніх синів» назад до України. Таку заяву уповноваженої з прав людини у Росії Тетяни Москалькової поширили російські медіа. Нібито рідні полонених побоюються, що їхніх синів або заново відправлять на фронт, або вони зазнають репресій. У квітні 2022 року російська армія взяла у полон бійця Національної гвардії. Спершу чоловіка використовували у пропагандистських роликах про гуманне ставлення до військовослужбовців. А тоді надіслали матері фотографію мертвого сина. Чи може хоч одна матір після такого просити Росію не повертати сина в Україну?

Нагадаємо, дружини, сестри та матері українських військових, які захищали Маріуполь, зокрема завод «Азовсталь», і зараз перебувають у полоні, заснували організацію із захисту прав українських військовополонених. Вони закликають дотримуватися Женевської конвенції, просять міжнародні організації допомогти повернути наших хлопців додому, до їх рідних і сімей, вимагають повернути тіла загиблих воїнів і врегулювати питання безвісти зниклих.

Натомість, як сказав Володимир Зеленський ще в березні, серед російських полонених «строковиків» є ті, хто не хоче повертатися в Росію, і ті, на кого там уже прийшли похоронки. 

Маніпуляція. 16 мільйонів тонн пшениці, що експортує Україна, «не вплинуть на світ та не може викликати голод» в країнах Азії та Африки. Російські ЗМІ постійно спекулюють темою продовольчої кризи, про яку попереджають всі світові міжнародні організації. Найчастіше вони пишуть, що Україна сама блокує порти , і тому не вивозить зерно до країн, які зазвичай купують українську сільгосппродукцію. Чи стверджують, що Україна продає своє зерно в обмін на зброю, чи вивозить зерно в Європу, аби створити штучний голод в самій Україні. Але з’явилася нова теза – української пшениці взагалі мало, тому відсутність експорту не може вплинути на більшість людей в світі .

Наприклад, по це пишуть в телеграм-каналах Соловйова та інших пропагандистів. Насправді, це маніпуляція. По-перше, 16 мільйонів тонн, про які пишуть російські пропагандисти – це лише приблизний рівень експорту пшениці. Але Україна експортує не лише пшеницю – загалом у 2020/2021 році держава експортувала майже 60 мільйонів тонн зернових. І серед них – ячмінь, бобові, кукурудза, різна мука та олія. І Україна зараз не може вивезти всю цю продукцію до Азії та Африки через блокування портів Росією.

По-друге, Україна мала зручні транспортні зв’язки з тими країнами, до яких поставляла зернові, і через це вони були дешевші. Зараз, через неможливість доставити їх туди саме з України, вони дорожчають – і тому країни вимушені закупати їх менше. Є декілька країн, у тому числі Єгипет, Ліван, які на чверть залежать від поставок зернових з України. Загалом цифри такі: 25 мільйонів тонн кукурудзи та пшениці є еквівалентом річного споживання усіх найменш розвинутих економік світу. І саме Україна задовольняла потреби цих країн у збіжжі. До того ж, останні роки були в багатьох країнах засушливі, тому виробництво зернових взагалі скоротилося – і це може призвести до голоду в бідніших країнах світу, і українське зерно зараз потрібне цим країнам.

Загалом же, Україна не може продати всю свою продукцію на внутрішньому ринку, іншими словами українці просто фізично не в змозі з’їсти самостійно усі продукти, які виробляють. В умовах блокади Росією українських портів, зернотрейдери активно шукають  альтернативні експортні маршрути. Хоча, вивозити поїздами до найближчих сусідів – не ідеальний вихід, тим не менш, у кінці травня Україна почала експортувати зерно в Європу залізничним транспортом.  Але таким чином можливо продати до 600 000 тонн зерна на місяць. А це – лише 10—15% від пропускної спроможності українських портів. 

Це були головні фейки на сьогодні. Нагадуємо, що не потрібно довіряти чуткам і пліткам. Особливо, якщо це якась напівсекретна тривожна інформація, яку переказав знайомим знайомих хтось з адміністрації, або ви прочитали її у невідомої вам особисто людини в мережі. Як правило за такими неконкретними «джерелами» та емоційним, панічним викладом ховаються спеціально вигадані ворогом плітки, які мають нас деморалізувати. Це може бути частиною ворожих інформаційно-психологічних операцій.

Отримали тривожну новину від знайомих, чи у вайбер-чаті або телеграм-каналі, чи хтось у повідомленні вам надіслав — панікувати не потрібно, і переповідати одразу всім навколо не потрібно. Спершу варто перевірити, чи це написало про це Суспільне, чи були відповідні повідомлення від Офісу президента, Міноборони, військової адміністрації чи вашої місцевої ради. Якщо такого у офіційних джерелах немає —  то інформація, швидше за все, не варта вашої довіри. Пам’ятайте, що плітки це потужний інструмент ворожої пропаганди, а наше завдання — не залишити пліткам шансу на виживання.

Бажаємо всім моральної витримки, і нагадуємо, що всі ми тепер боремося на інформаційному фронті, і від наших дій залежить успіх всієї країни в інформаційній війні.

Фейки для цього матеріалу у режимі реального часу збирає команда «Детектора медіа». Щоденно ми ведемо #DisinfoChronicle. Кремлівська дезінформація щодо військового наступу на Україну. Над хронікою працюють Ольга Беца-Білоусенко, Ірина Рябоштан, Гала Скляревська, Анна Єгорова, Ольга Жук та Олександр Крумін. Координаторка — Ксенія Ілюк.