In English

19 грудня 2023 року президент Зеленський повідомив, що Генштаб і Головком на одній зі Ставок запропонували мобілізувати додатково 450–500 тисяч людей. А 11 квітня 2024-го Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про мобілізацію, який вносить зміни у процедури проведення мобілізації, військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, а також у систему соціального захисту військовослужбовців. Тему мобілізації не обійшли увагою й російські пропагандисти, які системно намагалися зашкодити їй: висміювали ініціативу Зеленського як нереалістичну, підсвічували помилки в роботі ТЦК, екстраполюючи окремі випадки на роботу цілої системи, дезінформували українців щодо нових норм мобілізації (мовляв, призвуть усіх, включаючи людей з інвалідністю, їх без підготовки відішлють на фронт, а мобілізованих чекає вірна смерть), залякували депортацією українських чоловіків із країн Європи тощо. У цьому дослідженні ми розглядаємо динаміку та специфіку поширення пропагандистських повідомлень у період від моменту озвучення необхідності додаткової мобілізації до підписання законопроєкту Президентом України.

Що передбачає закон про мобілізацію

16 квітня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон «Про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби». За нього раніше проголосували 283 народні депутати. З остаточного варіанту закону зникли положення про умови демобілізації чи ротації військових, які обіцяли запровадити раніше. Член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони й розвідки Федір Веніславський в ефірі «Радіо Свобода» сказав, що законопроєкт про демобілізацію уряд подаватиме окремо, тому з документа виключили цю норму. Нібито це зробили на прохання голови Міноборони Рустема Умєрова та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Натомість залишили частину обмежень, які обговорювали до прийняття законопроєкту Верховною Радою. Ідеться, наприклад, про заборону керувати автомобілем або обмеження доступу до консульських послуг військовозобов’язаним за кордоном, які не оновлять свої дані в територіальних центрах комплектації та соціального захисту.

Відтепер чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані постійно мати при собі військово-облікові документи, які вони зможуть показати на вимогу працівників територіальних центрів комплектації та соціального захисту чи Національної поліції. Електронний кабінет військовозобов’язаного, призовника чи резервіста, який планують запустити влітку цього року, залишається для українців правом, а не обов’язком. Причому норми про електронні повістки не передбачені законом, тобто в такий спосіб їх точно не «видаватимуть».

Закон передбачає скасування строкової служби й запровадження на противагу їй базової загальновійськової підготовки (БЗВП), наприклад, у вищих навчальних закладах. Без базової підготовки не братимуть на держслужбу, за винятком, якщо військовозобов’язаний визнаний непридатним до служби.

Прикметно, що термін «обмежено придатний» виключено із законодавства. Громадяни з таким статусом, а також ті, хто отримав II чи III групу інвалідності після 24 лютого 2022 року, окрім військовослужбовців, — мають пройти повторний медогляд протягом дев’яти місяців після набуття законом чинності.

Також передбачено «мотиваційний пакет» для бійців і бійчинь. Наприклад, оборонний комітет додав до законопроєкту грошову винагороду для військових. За знищену ворожу техніку вони можуть отримати від 12112 до 908400 грн (від трьох до трьохсот прожиткових мінімумів. — «ДМ»), а також додаткову відпустку, але не більш як 15 календарних днів на рік. У разі укладення контракту військові матимуть право на 50% компенсації за першим внеском іпотеки в «єОселя», а також протягом перших трьох місяців із дня укладання контракту військовослужбовиці чи військовослужбовці зможуть отримати сертифікат на авто чи інший вид транспортного засобу на 150000 грн.

Крім того, військовослужбовицям або військовослужбовцям і їхнім чоловікам чи дружинам не нараховуватимуть відсотки за взяття кредиту або пеня за невиконання зобов’язань перед банківськими чи іншими установами — винятком слугують лише кредитування за автомобілі чи нерухомість. А також військовозобов’язаним надається можливість самостійно обирати підрозділ, із яким згодом вони зможуть підписати контракт із Міноборони. Встановлено розмір компенсації, яку отримають сім’ї загиблих воїнів, — не менш ніж 15 мільйонів гривень. Втім, навіть такі пункти «мотиваційного пакета» уже викликати дискусії щодо того, як і яким коштом держава знайде джерела їхнього фінансування. Також точаться дискусії, чи не виникає ситуації непропорційності та несправедливості щодо тих, хто вже боронить Україну впродовж більш ніж двох років від моменту початку повномасштабного вторгнення та чому такий пакет «мотивації» пропонують лише зараз і лише тим, хто мобілізуватиметься після прийняття закону.

Згодом Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець назвав закон «найкращим варіантом, на який можна розраховувати під час війни». На його думку, процедура мобілізації, прописана в законі, виглядає «максимально демократично» — без елементів примусу. Адже, з одного боку, військовозобов’язані проходять перевірки в реєстрах щодо своїх даних, з іншого — якщо така особа не слідуватиме законодавчим нормам, вона підпадатиме під демократичні регулювання та процедури (аж до звернення до суду. — «ДМ»). Тобто ТЦК звертатиметься до поліції з метою встановлення особи, а поліція надалі з нею намагатиметься співпрацювати. «Ми всі повинні розуміти, що зараз на лінії фронту відбуваються важкі бої. Що військові частини, яка там перебувають, повинні мати змогу на ротацію, а для цього потрібно збільшити чисельну кількість Збройних сил України», — пояснив Лубінець у коментарі Суспільному.

Загальні дезінформаційні тренди щодо дискредитації мобілізації

Як повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України, мета росіян ― «зірвати рекрутинг, позбавити Сили оборони резервів і послабити здатність до спротиву». Ці спроби ми систематично спостерігали в рамках хроніки #DisinfoChronicle, де ми в реальному часі фіксуємо вкиди російської пропаганди. Ця кампанія має декілька складових і характеризується багатошаровістю її тез. Перша складова ― нав’язування ворожого ставлення до мобілізації та нормалізація «ухилянтства»; мовляв, потрапити до лав ЗСУ означає вірну смерть, зустріч із військовими на вулиці майже гарантовано означає отримання повістки, тож цих «небезпек» варто уникати за будь-яку ціну. Пропагандисти намагаються створити стійку асоціацію, що захист Батьківщини ― кара, а не конституційний обов’язок.

Друга теза ― маніпуляції про те, що мобілізовані не проходять підготовки, потрапляють на фронт ледь не одразу з військкоматів, масово гинуть; мовляв, українська влада не дбає про населення, українські чоловіки масово стають мобілізованим «гарматним м’ясом».

Третя теза ― дискредитація роботи командування, ТЦК й оборонної сфери загалом; підсвічують «перекоси» в роботі ТЦК та екстраполюють їх на всю систему: мовляв, чоловіків без розбору «загрібають» на вулицях міст і сіл України; військкомати тотально корумповані, деруть хабарі з ухилянтів і ті виїжджають за кордон. У цей кластер входить і низка повідомлень, які ми фіксували впродовж кількох місяців осені 2023 року та зими 2024 року про гострий «конфлікт» між військовим і політичним керівництвом держави, що також підсвічувалося маніпуляторами як дискредитація державних органів України, відповідальних за оборону (зокрема й мобілізаційні процеси).

Четверта теза ― карнавалізація рекрутингового процесу, що, за задумом пропагандистів, має спровокувати тотальну недовіру до процесу мобілізації та змусити населення асоціювати набір до Сил оборони як недолугий і наперед провальний крок. Він ґрунтується на відвертих фейках про те, що буцімто в Україні мобілізовуватимуть вагітних жінок, людей з інвалідністю, неповнолітніх, пенсіонерів чи навіть тварин ― подібні вкиди хоч, на перший погляд, і можуть здатися абсурдними, але після їх прочитання в пересічних українців може скластися враження про мобілізацію як щось несерйозне й таке, частиною чого бути ганебно. Про мобілізацію жінок в аналізованій вибірці було щонайменше 155 публікацій.

Ознайомитися з розвінчаннями фейків і маніпуляцій щодо мобілізації в Україні можна тут.

Опис аналізованої вибірки, динаміки, каналів, спікерів

За допомогою автоматизованих алгоритмів команда LetsData виокремила масив даних, що складається з розповсюджуваних проросійськими акторами дезінформаційних повідомлень на тему мобілізації в чотирьох соцмережах у восьми країнах: Польщі, Словаччині, Чехії, Румунії, Молдові, Болгарії, Угорщині та в Україні. Згідно з методичними рекомендаціями, розробленими командою LetsData, до вибірки потрапляли канали телеграму і ютубу, акаунти X (твітеру) і фейсбуку, а також групи на фейсбуку, понад 60% контенту яких містять дезінформаційні повідомлення та які є або можуть бути частиною цілеспрямованих проросійських інформаційних кампаній. Зафіксовану вибірку LetsData опрацьовували аналітики Центру досліджень «Детектора медіа», досліджуючи динаміку й тематичні тренди у відповідному масиві за темою мобілізації в Україні.

Як свідчить аналіз «Детектора медіа», мобілізація в Україні була темою для пропагандистських спекуляцій упродовж як мінімум останніх чотирьох місяців. При цьому найбільше про мобілізацію в телеграм-каналах писали взимку 2023–2024 років, коли законодавчі зміни про мобілізацію лише розробляли та почалася дискусія в українському суспільстві на цю тему. Нагадаємо, що урядовий законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» внесли до парламенту 30 січня 2024 року. Народні депутати прийняли його за основу 2 лютого. А в другому читанні за нього проголосували 11 квітня.

Динаміка публікацій про мобілізацію в Україні у проросійських телеграм-каналах 

Як свідчать дані про структуру публікацій про мобілізацію, маніпулятивні твердження ширилися не лише в інформпросторі України (на неї припадає 90,9 % всіх постів), а й в інфопросторі деяких держав-сусідок. Це можна пояснити пов’язаністю мереж поширення проросійської пропаганди у телеграмі між різними країнами й тим, що в телеграм-сегменті Молдови, Польщі, Болгарії, Словаччини й інших країн ширилися тези про те, що невдовзі військовозобов’язаних українців, які там живуть, нібито мають депортувати в Україну, причому це буцімто відбуватиметься у вкрай брутальний спосіб. «Припускають, що Київ може анулювати закордонні паспорти громадян, які перебувають у Європі, що може призвести до масових депортацій українців. При цьому експерти попереджають, що посилення мобілізації може загострити розкол в українському суспільстві», ― йшлося у телеграм-каналі зі 183 тисячами підписників.

Структура публікацій про мобілізацію в Україні

Інший кластер повідомлень «закордонного» кремлеграму був пов’язаний із залякуванням жителів сусідніх до України держав, мовляв, якщо Захід не припинить підтримку України та якщо Київ не перестане воювати, то військові дії поширяться і на сусідні території, а їхні жителі також будуть повертатися до своїх родин «у трунах». Приміром, низка румунських телеграм-каналів ширила цитату ультраправої сенаторки Діани Шошоаке, відомої своєю проросійською позицією: «Існує реальний ризик того, що Румунія стане жертвою подібних маневрів, а румуни стануть гарматним м’ясом, наступними жертвами після українців, яких також обдурив і штовхнув Захід до самознищення». Детальніше про подібні залякування в інфопросторі країн Центрально-Східної Європи йшлося в нашому лютневому моніторинговому звіті щодо російської пропаганди у країнах — сусідках України.

30 телеграм-каналів, де найчастіше пишуть про мобілізацію в Україні з 19 грудня 2023 по 16 квітня 2024

Актуальні та поширювані твердження агітпропу щодо нового закону про мобілізацію в Україні 

«Влада обманула і цивільних, і військових»

Оскільки ворожий агітпроп дискредитує мобілізацію вже давно, то для ефективності пропаганда мусила вигадати оновлені й адаптовані повідомлення під новий інформаційний привід. Одним із них стало твердження, що через закон відбувся обман як цивільних, яким нібито обіцяли м’якіші умови мобілізації, так і військових, яким обіцяли демобілізацію, якої так і не відбулося. 

Виключення з фінальної редакції закону норми про демобілізацію болісно сприйняла частина цивільних і військових українців, оскільки добровольці й мобілізовані не отримали перспективи своєї заміни в лавах ЗСУ до закінчення війни, яка може тривати роками. З іншого боку, в умовах триваючої масштабної війни і буксуючої мобілізації командуванню складно знайти заміну сотням тисячам найбільш досвідчених і підготовлених воїнів. 

Пропаганда намагалась використати цю чутливу і складну тему задля деморалізації як військових, так і цивільних. «Сьогодні депутати проголосували 100% антинародний закон. Чому антинародний? Тому що він не влаштовує ні армію — не дозволив демобілізацію, ні народ — запроваджує заходи драконівської мобілізації!» — підсумовує новий закон про мобілізацію анонімний телеграм-канал із понад 400 тисячами підписників. «Демобілізації не буде. Військових кинули. Влада вирішила їх прирівняти до кріпаків. Зараз зміцнюватимуть кордони, щоб утримати наплив тих, хто хоче уникнути “рабства”», — вторить йому інший анонімний канал з понад 1 млн підписників.

Для просування тези про обман використовуються непослідовні заяви окремих народних депутатів, які узагальнюються як непослідовність усієї влади стосовно комунікації цієї теми, та обговорення не актуальної, а попередніх версій законопроєкту, який цілком логічно багато разів змінювався, як і будь-який інший законопроєкт на шляху від розробки до ухвалення за демократичною парламентською процедурою. Наприклад, інструментально була використана непослідовність народної депутатки від фракції «Слуги народу» Мар’яни Безуглої, яка в середині січня обіцяла блокувати трибуну у випадку виключення із законопроєкту норми про демобілізацію, а вже у квітні підтримала його. «Буквально в середині січня нардеп Безугла: переконувала, що норму про терміни демобілізації із закону прибирати не будуть; погрожувала, що в такому разі блокуватиме Верховну Раду; обіцяла дати людям відповідь та справедливість; закликала уникати чуток», — драматизував і розкручував цю непослідовність депутатки з чутливої теми телеграм-канал із 400 тисячами підписників.

Не упустив в цьому ключі агітпроп і тему обмежень, із якими зіткнуться чоловіки без військово-облікових документів за кордоном. Вони також нібито залишилися обмануті. Так цю проблему описував телеграм-канал із 1 млн підписників: «Наше джерело з Офісу президента в січні повідомляло, що українцям за кордоном обмежать дії паспортів, причому спочатку хотіли їх узагалі скасувати, але західні партнери попередили про наслідки. Українці не повірили в такі дії влади, адже пропаганда запевняла, що законопроєкт про мобілізацію буде м’яким. Тепер по всій Європі черги наших чоловіків, які вірили пропаганді».

«Демобілізовують лише мертвих і поранених»

Як ми писали вище, положення про демобілізацію не потрапило у фінальну редакцію законопроєкту, за яку проголосували нардепи 11 квітня. Натомість уряд ще має розробити окремий закон, що регулюватиме питання звільнення з військової служби військовослужбовців, які воюють. Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко сказав, що в законі найбільше дискусій було про демобілізацію. Це й стало причиною винесення цього питання в окремий (ще не розроблений) законопроєкт. 

Одне пропагандистське джерело (400 тис. підписників) гротескно описувало питання демобілізації, мовляв, з армії є два виходи — дезертирство або смерть: «Демобілізації не буде, воюватимуть усі до кінця, але за відсутності зброї у ЗСУ результат кожного вирішено наперед. А в поточних реаліях це означає для тих, хто на фронті, війну до: або дезертирства, або важкого поранення, або смерті».

Інший пропагандистський телеграм-канал із мільйонною аудиторією так описував питання демобілізації: «Наше джерело повідомляло, що, на думку Генштабу, війна триватиме 5–7 років, ось чому демобілізації не буде... Законопроєкт про мобілізацію необхідний був для затяжної війни, щоб ТЦК могли за цей час залучити резерви до трьох мільйонів чоловіків». Подібні вкиди розраховані на те, щоб не лише дискредитувати закон про мобілізацію як недієвий, а й нав’язати сумну перспективу тим, хто несе службу прямо зараз, нав’язуючи думку про війну без кінця і сенсу.

Цей канал також подавав відсутність механізму демобілізації нібито як особисту примху головнокомандувача ЗСУ Сирського, який буцімто не рахується з людським ресурсом: «Наше джерело в Генштабі розповіло, що військові ненавидять нового Головкома, який отримав прізвисько “м’ясника” за бездарну оборону Бахмута, а потім спроби контрнаступу. Ініціатива Сирського виключити з закону демобілізацію стала тригером для більшості військових, які остаточно розчарувалися у Головкомі». Детально про те, що пише агітпроп про нещодавно призначеного головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, ми писали в цьому матеріалі.

«Мобілізація провалена, а новий закон лише погіршить ситуацію»

Проросійський анонімний канал зі 150 тисячами підписників спекулював на тому, що мобілізація спровокує лише відтік населення з країни та крах економіки. Для цього було використано поширений у каналах дезінформації аргумент ― «чутки у кулуарах»: «У кулуарах пішли чутки, що законопроєкт про мобілізацію посилить відтік населення з України. Очікується відтік понад пів мільйона людей лише за літо. Це завдасть ще більшої шкоди економіці України». Інший канал з понад 1 млн підписників у пості з понад 300 тисячами переглядів називає закон історичною помилкою Зеленського. Такий висновок робиться з посиланням на «анонімне джерело»: «Як каже наше джерело, історики в майбутньому назвуть це однією з головних помилок Зеленського, який вважав, що всі в Україні — кріпаки, а він “вождь”. Це стане каталізатором майбутніх великих обвалів на фронті…».

«Мобілізація стосується тільки бідняків — це прояв класової експлуатації»

Інколи мобілізація в Україні й ухилення від неї подається пропагандистами як приклад «класової боротьби». Агітпроп «конструює» розколи між тими, кого мобілізували та не мобілізували, між владою, «яка не думає про людей», і народом, який страждає від «повальної» мобілізації, а також силкується посилити напругу між різними економічними кластерами населення. Мовляв, бідні та знедолені, яких із більшою ймовірністю зачеплять «жорна» війни, мають повстати проти власної влади, тоді як заможні чи близькі до влади уникають такої долі.

9 квітня проросійський блогер Анатолій Шарій (1,2 млн підписників) з приводу затримання його соратниці, якій СБУ інкримінує намагання зірвати мобілізацію в Сили оборони, написав: «Це ганебна збочена держава, яке безжалісно мочить своїх власних громадян. Втікайте з цієї ганебної країни. Відмовляйтеся від громадянства цього сміттєзвалища. Навчайте своїх дітей не мати нічого спільного з цією клоакою. А під мобілізацію потрапляють лише дві категорії, це всі знають: або безправні кріпаки, або бідняки. Якщо ви не бідняк, ви однозначно не поїдете на м’ясокомбінат».

Інший проросійський анонімний телеграм-канал зі 150 тисячами читачів намагався розпалити міжкласову ворожнечу у вже мобілізованих військових: «Поки ви воюєте і терпите всі негаразди, мажори насолоджуються життям. Всім відомо, що такі мажори за новим законом про мобілізацію, знову отримають “білий квиток”, тому що у них вистачить грошей купити, а вас, простого роботягу або інваліда, відправлять на “нуль”, воювати за майбутнє таких ось мажорів».

«Демони із ТЦК полюють на душі військовозобов’язаних»

Задля розпалювання громадянської ворожнечі агітпроп поширює фейки про протистояння між працівниками ТЦК та СП і людьми, які підлягають мобілізації. Наприклад, у січні 2024 року в російських і проросійських телеграм-каналах ширився відеофейк, начебто в Україні застрелили працівника ТЦК та СП.

«На Україні вбили працівника військового комісаріату. Здається, загальнодержавне полювання на чоловіків військовими комісарами України стає дуже небезпечним заняттям», — повідомив російський телеграм-канал із 283,3 тисячі підписників. У Національній поліції Україні пояснили, що відео інсценоване. Там є підроблений логотип поліції, працівники ТЦК та СП не носять світловідбивальні жилети, а балістики не побачили ознак пострілу.

У місцевих проросійських телеграм-каналах мобілізацію подають як залучення до війська винятково військовозобов’язаних із територій, на які націлюються відповідні канали.

«Будні насильницької мобілізації на Україні. Кадри зі спорожнілого села в Кіровоградській області», — йшлося у проросійському телеграм-каналі на 283 тисячі підписників.

У проросійських телеграм-каналах за мобілізацією в Україні закріплюють сталі епітети «тотальна мобілізація», «насильницька», «дебільна», «лотерея-мобілізація». Також там закликають гуртуватися й передавати інформацію про переміщення військових, які можуть вручати повістки, у спеціальні телеграм-канали. Ці телеграм-канали є такими ж анонімними ресурсами, як і більшість популярних телеграм-каналів у цьому месенджері. У березні 2023 року правоохоронці заблокували роботу 23 таких телеграм-каналів, але замість них виникли нові. За даними бази даних інформації про телеграм-канали Telemetrio, в українському сегменті месенджера існує щонайменше 60 каналів зі словом «повістки» українською і російською. Там користувачі телеграму діляться інформацією про переміщення військових у різних населених пунктах України, які нібито можуть роздавати повістки. У вересні 2023 року у виданні «Тексти» опублікували дослідження телеграм-каналів, де розповідають про нібито вручення повісток, і дійшли до висновку, що вони радше працюють для взаємного нагнітання паніки та поширення дезінформації, аніж для підвищення поінформованості.

 «Ухилянт — це модно»

Напередодні прийняття закону проросійські пабліки висвітлювали й пропагували тренд тіктоку щодо популяризації ухилення від мобілізації. У тематичних відео герої роликів вихваляються своїм мирним гедоністичним життям і статусом «ухилянт». Так відповідні відео описав схильний до поширення дезінформації паблік зі 150 тисячами підписників: «Тепер ухилянт — це престижно, модно, молодіжно». Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони назвало цей тренд у тіктоку й інших соціальних мережах російською інформаційною операцією проти України. Йдеться про відео від нібито українських чоловіків, які називають себе «ухилянтами» та хваляться красивим життям за кордоном. «Подібний контент швидко набирає перегляди та коментарі аудиторії ― схвальні та критичні, але дискусії під цими відео тільки просувають їх у тренди. Для подібного контенту одночасно були створені “народні” пісні, у текстах яких завжди простежується основний меседж ― вихваляння “ухилянтів”», ― повідомила пресслужба ГУР.

Показово, що і деякі проросійські пабліки були змушені визнати за поширенням відповідних роликів ознаки скоординованої ворожої інформаційної атаки. За версією пропагандистів, неважливо, що ці відео поширюють проросійські боти, важливо те, в них порушується актуальна проблема. Так виправдовує російські інформаційні операції популярний анонімний проросійський телеграм-канал із більш ніж 400 тисячами підписників: «Погодимося: ролики однотипні та спільнотематичні. Проте проблема в тому, що проблема все одно є, і вона збільшуватиметься. Якщо сьогодні провести вибори, то умовна партія ухилянтів перемогла б, а в міру набуття чинності норм нового закону їхня кількість стрімко зростатиме, як і ґрунт для ІПСО».

«Українських новобранців кидають на смерть»

Ще одна тема пропаганди щодо мобілізації в Україні — смерті новобранців, які нібито за кілька днів після мобілізації опинилися на лінії зіткнення. Пропагандисти намагаються подавати такі ситуації як підтвердження того, що українські новобранці не проходять військового вишколу після мобілізації. Ось приклад публікації із бердянського окупаційного телеграм-каналу на 12,5 тисячі підписників:

«На третій день після призову Ігоря Мельника з Рівненської області до ЗСУ його батькам повідомили про смерть новоспеченого солдата 14-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ! Батьки загиблого повідомили, що 14 лютого їхній син вийшов з дому, щоб піти на прийом до лікаря через погане самопочуття і зник. Пізніше Ігор зателефонував рідним і повідомив, що проходить ВЛК, а 16 лютого родичам повідомили про смерть новоспеченого солдата 14-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ».

Поодинокі випадки загибелі новобранців на лінії зіткнення були навесні 2022 року, у лютому 2023-го і лютому 2024 року. Втім, ворожа пропаганда намагається зобразити це явище як масове. Українські правоохоронці, посадовці та представники громад розслідують чи закликають розслідувати ці події, щоб притягувати винних до відповідальності та припинити випадки загибелі нещодавно мобілізованих. Наприклад, в інтерв’ю Суспільному від 4 квітня 2024 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець сказав, що схожі випадки повинні розслідувати, а військові повинні гарантувати, що після мобілізації новобранці пройдуть курс підготовки.

Як свідчать дані опитування Центру Разумкова, станом на кінець березня 2024 року серед державних і суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних сил України ― їм довіряють 96% опитаних. Добровольчим батальйонам довіряє 86% респондентів, Міністерству оборони України ― 67,5%. Як бачимо, підтримка армії та державних інститутів, відповідальних за оборону України є високою. 

Пропагандисти загострюють увагу на страхах щодо мобілізації. Невідомість щодо того, яким чином мобілізують, у який рід військ потрапить мобілізований, яку підготовку пройде, як швидко потрапить у зону бойових дій, на яку підтримку від держави може розраховувати тощо — усе це стає темами перебільшень і фейків у проросійських телеграм-каналах. Російська пропаганда намагається зіграти на страхах, стереотипах і браку інформації. Заради поширення панічних настроїв серед українського населення та зриву набору до війська маніпулює темою рекрутингу, максимально підсвічує проблеми, щоби складалося хибне враження, що так відбувається весь процес мобілізації.

Ілюстрація та інфографіка: Наталія Лобач