Під вибори чи під мобілізацію? Російські та окремі українські ЗМІ синхронно лякають загрозою войовничого націоналізму

Уніан

У лютому провідними темами російської пропаганди, спрямованої проти України, були такі:

  • загострення ситуації на Донбасі та просування путінської інтерпретації «миротворчої місії ООН» у зоні конфлікту;
  • ухвалення парламентом та підписання Президентом України закону про «деокупацію» Донбасу;
  • дискредитація Президента України через його бізнес-інтереси та конфлікт із Саакашвілі;
  • роздмухування суперечностей, які виникли у стосунках між Україною та Польщею внаслідок ухвалення змін до закону про інститут історичної пам’яті;
  • нагадування про значні зовнішні борги та скрутну економічну ситуацію в Україні.

Таблиця із порівнянням меседжей у російських ЗМІ та в українському медіапросторі в лютому 2017 р. тут.

Тепер зосередьмося на конкретних меседжах, які поширювали російські ЗМІ в лютому. Одразу зазначимо, у багатьох випадках використовувалися думки українців — експертів та політиків. Проте ми виходимо з того, що російські ЗМІ підбирають цих осіб не випадково й не довільно. Публікують лише тих, хто говорить те, що ілюструє чи слугує «авторитетною» аргументацією тез російської пропаганди.

Слід визнати: наразі ми не можемо стверджувати, що згадані нижче особи є агентами впливу чи свідомо працюють на Росію. Тим більше не може йтися про цензурування їхнього права на свободу думки та слова. Проте ЗМІ, які претендують на незаангажованість та об’єктивність, тим більше якщо вони не приховують свого критичного ставлення до влади, мали б ретельно добирати коментаторів і не віддавати перевагу лише тим, хто завжди й за будь-якої нагоди буде інтерпретувати події в Україні та дії влади як свідчення її лихих намірів, помилок та непрофесійності, слабкості й безпорадності держави та суспільства, приреченості на найгірший розвиток та жахливий фінал. 

Тому, починаючи з цього моніторингу, ми будемо спостерігати за тим, наскільки синхронно з’являються ті чи інші меседжі в українських та російських ЗМІ та з якою частотою їх цитують. Зрештою, ми будемо аналізувати, чи вдаються спікери до прийомів маніпуляції інформацією (поширення «доконаних фактів» та «напівправди», «замовчування» чи гіперболізації важливих фактів, посилання на «анонімні джерела»).

Отже, в лютому російські ЗМІ тиражували такі меседжі (детальніше про час публікації та джерела меседжів див. таблицю):

щодо збройного конфлікту:

  • США поступляться інтересами України при врегулюванні конфлікту на Донбасі заради підтримки Росії в питаннях КНДР та Сирії;
  • українська армії готується до наступу на Донбасі;
  • війна на Донбасі потрібна Порошенку для перемоги на виборах;
  • миротворча місія ООН може з’явитися лише в разі згоди України повністю виконати Мінські домовленості;
  • Порошенко втратив підтримку Заходу в питанні Донбасу: його промову в Мюнхені всі ключові політики проігнорували;
  • Закон про деокупацію суперечить Мінським домовленостям та скасовує їх;
  • Закон про де окупацію потрібен Порошенку для скасування виборів;

щодо націоналістів:

  • «Національні дружини» «Азову» нагадують нацистських штурмовиків;
  • «Нацдружини» та подібні до них організації — прикриття для рейдерів та злочинців;
  • міністр внутрішніх справ Аваков використовує «Нацдружини» для демонстрації сили Президенту Порошенку;
  • «Нацдружини» та подібні їм організації стануть «паралельними арміями»;
  • органи влади (Президент, СБУ, поліція, Нацгвардія) потурають «українським неонацистам» (С14, ОУН) у їхніх антиросійських насильницьких акціях;
  • влада підштовхує націоналістів на антиросійські акції, щоб відволікти їх від участі в протестах опозиції (Саакашвілі);

щодо дискредитації Президента:

  • Порошенко через підставних осіб контролює бізнес у Німеччині та Росії;
  • Порошенко та генпрокурор Луценко дозволяють собі занадто розкішний відпочинок;
  • закуплені під егідою Порошенко у США електровози будуть виготовлятися на казахському підприємстві, яке наполовину належить російській компанії;

щодо протистояння із Сакашвілі:

  • США використовує Саакашвілі як «таран» для відставки Порошенка і приведення до влади в Україні більш слухняних політиків;
  • протести на чолі із Саакашвілі свідчать про глибоку суспільну кризу призведуть до дострокових виборів Президента і парламенту;

щодо Польщі:

  • протистояння з Польщею призведе до зупинки євроінтеграції України;
  • внаслідок протистояння з Польщею постраждають насамперед прості українці-заробітчани;
  • українська влада у протистоянні з Польщею керується не інтересами громадян, а хибними уявленнями про національну гідність та пам’ять.

Меседжі російських ЗМІ

Меседжі в українських ЗМІ

США поступляться інтересами України при врегулюванні конфлікту на Донбасі заради підтримки Росії в питаннях КНДР та Сирії (1 лютого).

«США и Россия все-таки договорились о компромиссе на Донбассе», «Страна.ua», 30 січня 2018 року

Репост Дмитра Корнійчука.

«Миротворцы без НАТО, но с белорусами. Появились первые очертания плана установления мира на Донбассе», «Страна.ua», Виктория Венк 20:43, 12 лютого 2018 року

Знову думка Д. Корнійчука про «велику угоду».

«Аналитик: США ради мира в Сирии сдаст РФ не Украину, а всю Восточную Европу», «Весті», Олександра Харченко, 14 лютого 2018 року

Українська армія готується до наступун а Донбасі (15 лютого).

УВАГА! «Весті» посилаються на анонімні джерела 2 і 4 лютого (тут і тут): «По словам военных, планировалось гораздо более масштабное наступление с захватом значительно большей территории».

NewsOne вибірково акцентує й перекручує один із висновків представника ОБСЄ А. Хуга про ситуацію в зоні конфлікту:

«Хуг: Стороны конфликта на Донбассе готовы к эскалации», 14 лютого 2018 року.

NewsOne цитує Міноборони України:

«Разведка: Боевики распространяют слухи о подготовке ВСУ к активным боевым действиям», 14 лютого 2018 року.

NewsOne поширює думку Гіркіна про «невідворотну війну»:

«Пугало для Порошенко: Гиркин заявил о возрождении идеи Новороссии», 22 лютого 2018 року.

Порошенко втратив підтримку Заходу в питанні Донбасу: його промову в Мюнхені всі ключові політики проігнорували (17 лютого).

При цьому російські ЗМІ замовчували факти проведення зустрічей і переговорів президента України: прем'єр-міністром Польщі, Генеральним секретарем НАТО, делегацію Конгресу США, Прем'єр-міністром Великої Британії, Президентом Європейської Комісії, Міністром оборони США, Генеральним секретарем ООН.

«На Мюнхенской конференции Порошенко выступил в почти пустом зале. Фото», «Страна.ua», 22:22, 16 лютого 2018 року.

«"А где все? Пошли с Юлей здороваться". В соцсетях обсуждают речь Порошенко в полупустом зале», «Страна.ua», 15:02, 17 лютого 2018 року.

«Страна» процитувала лише тих, хто відомий своєю негативною позицією стосовно Порошенка, зокрема Олега Волошина, Михайла Чаплигу, Андрія Портнова.

«1+1», «ТСН», 17 лютого 2018 року, 19:30:00

«Кор. Цю промову наприкінці першого дня форуму слухали небагато учасників. Чимало місць в залі порожні. При цьому, про війну в Україні в Мюнхені говорять активно. Виконувач обов’язків Глави МЗС Німеччини Зігмар Габріель сподівається зрушити з мертвої точки, запропонувавши Москві поступове зняття санкцій. Про це він заявляє піл час зустрічі з російським колегою Сергієм Лавровим. Туди німецький чиновник приводить представників німецького бізнесу».

Закон про деокупацію суперечить Мінським домовленостям та скасовує їх (22 лютого).

«Україна», 6 лютого 2018 року, 19:00:00

«Ведущая: Ваш аргумент — закон нарушает Минские соглашения? Во-первых, тем, что в нём нет упоминания об этих самых Минских соглашений, правильно?

Вадим Новинский: Он противоречит как духу Минских соглашений, так и букве Минских соглашений».

Міністр внутрішніх справ Аваков використовує «Нацдружини» для демонстрації сили Президенту Порошенку

(1 лютого).

УВАГА! «Страна.ua» посилається на анонімних експертів та джерела в МВС

«"Демонстрация силы" с Аваковым или без него. Куда идут маршем Национальные дружины», Денис Рафальский, Галина Студенникова, 31 січня 2018 року, 10:12.

Сюжет «Інтера»: посилання на «блогера Бориса Немировсього» як авторитетне джерело компрометуючої інформації про «Нацдружини» й «Азов». Використання слів посла Канади в Україні для створення сприятливого контексту для такої інформації.

«Інтер», 1 лютого 2018 року, 20:00:00

«Наталья Балышева, ведущая: Неверным путём назвал создание так называемых "Национальных дружин" посол Канады в Украине Роман Ващук. Сегодня стало известно, что один из лидеров дружинников Сергей коротких якобы был тесно связан с КГБ и входил в ряды неонацистов».

Низка ефірів на NewsOne, у яких тему «Нацдружин» пропонують прокоментувати опозиційним політикам:

 

«Саакашвили: Появление "дружин" — это признак гражданской войны», 1 лютого 2018 року.

«Добкин о создании "Нацдружин": Хорошо подготовленная и структурированная организация под конкретные цели»,  5 лютого 2018 року.

УВАГА! На 5-му каналі створюють асоціативний зв’язок між «Нацдружинами» та СС/СА третього рейху та посилаються на анонімні джерела про зв’язок із Аваковим, хоч і дають його спростування.

 

5 канал, 4 лютого 2018 року, 18:00:00

«Віталій Гайдукевич, ведучий: Вони силове крило політичної партії. Партія, яка будувала свою риторику на потребі запровадження порядку і якщо треба, то запровадження силою. Партія, яка намагалася зібрати в своїх лавах тих, хто пройшов свого часу війну. Партія, яка популізмом використовувало бажання побудови національного ладу. Вони не приховували своєї мілітарності. Публічні тренування підкреслена, воєнізованість (?), любов до епатажу, факельних маршів, тощо. Вони навіть спробували кинути виклик армії та правоохоронним структурам і стати монополістами на право сили. З яких часів ця картинка?

Ведучий: Так, це 1930 рік. Це коричневі сорочки. Це кулаки і м'язи партії Гітлера в боротьбі за владу. А наступна картинка — 2018 рік.

Ведучий: Отже, центром Києва крокують молодики, які погрожують застосувати силу заради наведення українського порядку. Вони наголошено мілітарні. Вони ховають обличчя і при цьому вони не можуть пояснити хто їх просив наводити порядки і власне, що саме ці молоді люди мають на увазі під словом порядок? Як благими намірами можна вимостити дорогу до пекла? Кому знадобилося розіграти карту партійних силових дружин і риторику коричневих сорочок, але тепер вже XXI столітті? Чи знайде відгуку в масах картинка, яка дуже нагадує часи встановлення нацизму? Чи розуміє держава, що втрата на монополію застосування сили, це пряма дорога до хаосу?»

Органи влади (Президент, СБУ, поліція, Нацгвардія) потурають «українським неонацистам» (С14, ОУН) у їхніх антиросійських насильницьких акціях.

«Постпред РФ при ОБСЕ Александр Лукашевич также заявил, что провокационные заявления Петра Порошенко о запрете российского флага "могли послужить сигналом радикалам к действию и нападению"», 17 лютого 2018 року, 19:06.

1. У даному разі треба визнати, що саме бездіяльність правоохоронних органів створила передумови для поширення негативної інформації:

Тому сюжети низки телеканалів не можна назвати маніпулятивними чи такими, що підіграють Росії:

 

«112», 18 лютого2018 року, 19:00:00

«Інна Керча, ведуча: Ультраправі у центрі столиці розбили вікна Сбербанку Росії та Альфа банку. Близько сотні людей йшли вулицями Києва у бік Російського культурного центру. Група зупинилася біля російського банку і почала жбурляти в нього каміння. Після цього обкидали будівлю Россотрудничества. Далі колона рушила на Майдан Незалежності. Там спалили російський прапор.

Оксана Блищак, речниця Нацполіції Києва: Є організатор цієї акції, який подавав відповідну заявку до Київської міської державної адміністрації, який в першу чергу несе за це відповідальність за те, як буде відбуватися акція. Традиційно, буде розпочато кримінальне провадження, якщо до нас будуть звернення від представників тих установ, які були пошкоджені».

 

«Інтер», 18 лютого2018 року, 20:00:00

«Екатерина Лысенко, ведущая: Здание Россотрудничества в Киеве забросали камнями.Таким образом около сотни радикальных активистов выразили свой протест. Под горячую руку также попали отделения Альфа-банка и Сбербанка, расположенные в этом районе. За действами радикалов наблюдали нацгрардейцы и патрульные, однако, в ситуацию не вмешивались».

 

«UA: Перший», 18 лютого2018 року, 21:00:00

«Анна Чередниченко, ведуча: Камінням та яйцями закидали будівлю "Россотрудничества" в Києві. Учасники акції, яку влаштували представники націоналістичних організацій. В будівлі розбили вікна.

Учасники акції стверджують, що "Російський центр науки і культури" займається розвідкою на користь Росії.

Голова ж "Россотрудничества" Елеонора Митрофанова, назвала такі дії націоналістів — провокації.

Співробітники Нацгвардії та Нацполіції, які перебували поряд, в ситуацію не втручалися. Перед цим учасники цієї ж акції жбурляли камінням в будівлю Альфа-Банку, а також робили вікна у відділенні Збербанку. Їхні особи поліція встановлює. Поки що нікого не затримали. Розповіла "Новинам на Першому" речниця Нацполіції в Києві Оксана Блищик.

Оксана Блищик, речниця ГУ Національної поліції в м. Києві: Внаслідок цієї акції ні постраждалих, ні затриманих немає. Матеріали зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень Подільського управління поліції. Проводиться дослідча перевірка».

2. Проте окремі повідомлення містять ознаки прямого запозичення російських меседжів навіть із точки зору хронологічної синхронізації їхньої появи:

 

«"Объясните уже С14, что их "акции" не влияют на закупки газа и липецкую "Рошен": соцсети о нападении на Россотрудничество», «Весті», 17 лютого 2018 року, 18:31

«Политэксперт Дмитрий Корнейчук озвучил такую версию причин происшедшего: “Порошенко в своем мелочном стиле. Находясь в Мюнхене, через СБУ дал команду подконтрольным радикалам из С-14 устроить в Киеве погром здания Россотрудничества”».

Порошенко через підставних осіб контролює бізнес у Німеччині та Росії (1 лютого).

У даному разі російські ЗМІ виступають радше ретрансляторами повідомлень з України.

«СМИ подозревают немецкую компанию Порошенко в нарушении закона о прозрачности бизнеса», «Страна.ua», 24 січня 2018 року, 16:27.

«Офшорні фірми Порошенка, або На чому заробляє Президент», «Гроші», «1+1», 27 лютого 2018 року.

«СМИ узнали об офшорном бизнесе Порошенко в России», «Страна.ua», 27 лютого 2018 року, 21:55.

«СМИ узнали о новом бизнесе Порошенко в России», «Весті»,28 лютого 2018 року, 13:25.

Закуплені під егідою Порошенка у США електровози будуть виготовлятися на казахському підприємстві, яке наполовину належить російській компанії (27 лютого).

У даному разі російські ЗМІ виступають радше ретрансляторами повідомлень з України.

«“Продать тепловозы на миллиард стране, которая сама их давно производит». Что говорят украинцы о контракте с General Electric», «Страна.ua», 24 лютого 2018 року,14:12.

«Дело на миллиард. Зачем Украине американские тепловозы и почему мы за них переплатим почти в два раза», «Страна.ua», Галина Студенникова, 26 лютого 2018 року, 10:25.

Проте на NewsOne у даному разі утримався від прямої атаки проти Президента і подав повнішу інформацію:

«Тепловозы на миллиард: зачем Украина покупает американские локомотивы»,  26 лютого 2018 року.

США використовує Саакашвілі як «таран» для відставки Порошенка і приведення до влади в Україні більш слухняних політиків (14 лютого).

«След Сороса и разворот авианосца. Что означает поток критики Запада в адрес Порошенко», «Страна.ua», Денис Рафальский, 17 січня 2018 року, 10:03.

«Михо, да не то. Кому в Украине на самом деле нужны протесты от Саакашвили», Тарас Козуб, «Весті», 4 лютого 2018 року, 17:48.

«“Я хотел рассказать об алчности Порошенко». Полный текст интервью Александра Онищенко телеканалу NewsOne», «Страна.ua», 5 березня 2018 року, 20:23.

Українська влада у протистоянні з Польщею керується не інтересами громадян, а хибними уявленнями про національну гідність та пам’ять (6 лютого).

«Україна», 6 лютого 2018 року, 19:00:00

«Ведущая: И так, давайте начнём с события, которое вызвало сегодня в Верховной Раде резонанс. Президент Польши решил подписать так называемый антибандеровский закон. Некоторые депутаты предложили не оставлять этот шаг без ответа. Например, отозвать посла из Варшавы, или принять симметричные меры, как это сделал Израиль. Какова ваша позиция? Как Украина, в частности Парламент, должны отреагировать на это?

Вадим Новинский: Во-первых, это закон не "антибандервский", как его пытаются в парламенте некоторые депутаты некоторых фракций. Это внесение изменений в закон об институте национальной памяти Польши. По сути дела, мы видим то, что идёт борьба двух Институтов национальной памяти — украинского и польского. И украинские националисты, и польские националисты решили приватизировать право вещать от лица польского народа это и украинского народа, и говорить свои националистические идеи. Это ни в коем случае нельзя поддерживать и идти по пути конфронтации. Я считаю, это путь в никуда, только открытый честный диалог с нашими польскими партнёрами должен нас привести к тому, чтобы отношения постепенно улучались».

«Хронология "Циничного Бандеры". Почему отношения украинской власти и Польши будут только накаляться», «Весті»,

Олег Морозов, 6 лютого 2018 року, 08:24.

Унаслідок протистояння з Польщею постраждають насамперед прості українці-заробітчани (2 лютого).

Newsone: «Червоненко о конфликте с Польшей: Никто не подумал об украинцах, работающих на польских заводах»,  8 лютого 2018 року.

«"Услышали нашу речь и начали бить". "Вести" разыскали пострадавших в Польше украинцев», «Весті», Александра Харченко,

28 лютого 2018 року, 09:01.

«Не Бандерой единым. Как и против кого будет применяться на практике скандальный польский закон», «Страна.ua», Анастасия Товт, 21 лютого 2018 року, 19:34.

 Отже, за підсумками спостереження та порівняльного аналізу активності російських та українських ЗМІ можемо стверджувати таке:

  1. 1.               Першоджерелами багатьох повідомлень російських ЗМІ виступають громадяни України, яких згодом опитують російські ЗМІ. Внаслідок цього відбувається тиражування одних і тих самих меседжів, які об’єктивно працюють на посилення негативного ставлення до подій в Україні та негативної оцінки певних дій української влади.
  2. 2.               У кількох випадках (напруженість між Україною та Польщею, а також звинувачення Президента в керуванні незаконними діями націоналістичних організацій) спостерігається синхронізація роботи російських та окремих українських ЗМІ. Можна припустити, що використання теми націоналізму, зокрема розпалювання «націоналістичної загрози» в Україні, є особливо важливим напрямком російської пропаганди, спрямованої на провокування ворожнечі всередині українського суспільства.
  3. У деяких випадках українські ЗМІ слідом за російськими нехтують елементарними вимогами до чесного інформування громадян: використовуються посилання на анонімні джерела, поширюється неперевірена інформація, замовчуються важливі факти, подаються погляди лише однієї сторони чи не надається можливість об’єкту новини висловити свою думку.
  4. Російські ЗМІ активно використовують компрометуючі матеріали, які поширюються учасниками політичної боротьби в Україні, для дискредитації держави та суспільства в цілому. Зокрема, атаки проти Президента слугують для знецінення мирного плану України та вимог до появи миротворців на Донбасі.
  5. В окремих випадках (як навколо нападу на Росспівробітництво) дії чи бездіяльність влади створює сприятливі умови для поширення пропагандистських меседжів у російських та українських ЗМІ.

comments powered by Disqus