Автори:

Юлія Поліковська

Академія української преси презентувала посібник «Медіаграмотність та критичне мислення в процесі викладання дисциплін комунікаційного циклу» авторства медіаекспертки, докторки педагогічних наук, завідувачки кафедри соціальних наук Маріупольського державного університету Тетяни Іванової. Він розрахований на медіапедагогів, медіатренерів, викладачів дисциплін комунікаційного циклу, повідомили в АУП.

Як зазначила під час презентації авторка Тетяна Іванова, навчитися медіаграмотності раз на все життя не є можливим, адже разом з нашою обізнаністю розвиваються і технології все більш витонченого, маніпулятивного впливу на нашу підсвідомість.

«Ще вчора ми вважали найбільшою загрозою заангажованість українських медіа і пандемію, а сьогодні під час війни інформаційний фронт потребує нових ефективних методів протистояння російській пропагандистській машині», — сказала вона.

За її словами, у посібнику увагу приділено напрацюванню навичок розпізнавати російську пропаганду та ІПСО. Зокрема, розглянуто дипфейк з використанням голосу секретаря РНБО України Сергія Данілова про нібито причетність України до теракту, який трапився в російському «Крокусі». Українські фактчекери розвінчали це ІПСО.

Також у підручнику представлені можливості та ризики використання штучного інтелекту в медійній сфері та журналістиці. Студентам пропонується практична робота, зокрема, використовуючи чатбот GTP знайти певну інформацію та перевірити її на достовірність, а саме: «Хто такий Путін?».

«Версія GTP 3,5 дає відповідь, що це політичний діяч, фігура неоднозначна, але жодного слова про те, що це агресор, який здійснив агресію в суверенну країну. Ця версія ШІ-чабтота є більш розповсюдженою, бо вона безкоштовна, — розповіла Тетяна Іванова. — У версії чатбота GPT 4 уже подається інформація, що Путін здійснив військову агресію, але досить завуальовано».

За її словами, на цьому кейсі студенти самі роблять висновок, що шукати інформацію навіть за допомогою такої серйозної інформаційної системи як інноваційний чатбот GPT —ризиковано, і треба її перевіряти на достовірність.

Головною особливістю посібника, за словами авторки, є те, що через різноманітні вправи, експерименти та ігри, які пропонуватимуть викладачі, студенти самі зможуть оцінити свій рівень медіаграмотності, побачити прогалини та потреби в її розвитку.

«Шляхом використання різноманітних ігор, експериментів, різних вправ студенти можуть зрозуміти, що інформаційна та цифрова компетентність і медіакомпетентність — не одне й те ж, — прокоментувала вона. — Це дуже важливо, бо перемикати кнопки і створювати привабливі відео, на чому наші студенти знаються, зовсім не означає, що вони уміють критично оцінювати, споживати та медіакультурно розповсюджувати інформацію, а саме цього ми маємо їх навчити».

Завантажити посібник «Медіаграмотність та критичне мислення в процесі викладання дисциплін комунікаційного циклу» можна за посиланням.