Рада Європи повідомила, що за перший день 22 країни підписали Другий додатковий протокол до Конвенції про кіберзлочинність («Будапештська конвенція»), який спрямований на посилення співпраці та розкриття електронних доказів.

Протокол підписали: Австрія, Бельгія, Болгарія, Іспанія, Естонія, Фінляндія, Італія, Ісландія, Литва, Люксембург, Північна Македонія, Чорногорія, Нідерланди, Португалія, Румунія, Сербія, Швеція, а також Чилі, Колумбія, США, Японія та Марокко. Протокол відкритий для підписання країнами-учасницями Конвенції та набуде чинності, коли його ратифікують п’ять держав.

«Протокол надає інструменти для посилення співпраці та розкриття електронних доказів, таких як пряма співпраця з постачальниками послуг і реєстраторами, ефективні способи отримання інформації про абонентів і даних про трафік, негайне співробітництво в надзвичайних ситуаціях або спільні розслідування, які підпадають під дію прав людини та верховенства права, включаючи гарантії захисту даних», — йдеться в повідомленні.

Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич розповіла, що протокол узгоджує «Будапештську конвенцію» із сучасними технологічними викликами, щоб вона залишалася ефективною міжнародною базою для боротьби з кіберзлочинністю. «Кіберзлочинність продовжує рости та мутувати все швидше й швидше. Це заважає всьому — від бізнесу до лікарень і критичної інфраструктури, від якої ми всі залежимо. Відкриваючи для підписання Другий додатковий протокол до Будапештської конвенції про кіберзлочинність, ми сьогодні робимо великий внесок у глобальні зусилля для боротьби зі злочинністю в інтернеті», — заявила генеральна секретарка Ради Європи.

Міністерка юстиції Італії Марта Картабія заявила, що новий протокол відповідає на потребу «посилення та більш ефективної співпраці між державами, а також між державами та приватним сектором, роз’яснюючи випадки, коли постачальники послуг можуть надавати дані, якими вони володіють, безпосередньо компетентним органам інших країн».

Конвенцію про кіберзлочинність (ETS N 185) ухвалили 2001 року. Вона є необхідною для зупинення дій, спрямованих проти конфіденційності, цілісності і доступності комп'ютерних систем, мереж і комп'ютерних даних, а також зловживання такими системами, мережами і даними, шляхом встановлення кримінальної відповідальності за таку поведінку.

Нагадаємо, 14 травня 2021 року РНБО ухвалила стратегію кіберзахисту України на наступні п'ять років. Того ж дня секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов розповів, що в Україні створять кібервійська. 26 серпня 2021 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про оновлену стратегію кібербезпеки України та затвердив створення кібервійськ у структурі Міністерства оборони. 14 вересня 2021 року РНБО розпочала підготовку до створення кібервійськ України. 1 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про план реалізації Стратегії кібербезпеки. 4 березня 2022 року Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації повідомила, що Україна стане учасником-контрибутором Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО. За це одностайно проголосували 27 країн-спонсорів у складі Керівного Комітету ОЦПТКО НАТО.

Фото: Richard Patterson / flickr