Журналісти виявили мережу телеграм-каналів, яким платить «фабрика тролів» Євгена Пригожина
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Журналісти виявили мережу телеграм-каналів, яким платить «фабрика тролів» Євгена Пригожина
Російський Центр «Досьє» опублікував розслідування про те, як влаштована так звана «фабрики тролів» Євгена Пригожина, засновника ПВК «Вагнер»: її працівники поширюють замовну інформацію, фейки, пропаганду у російській соцмережі VK та Telegram-каналах, займаються написанням тенденційних коментарів на YouTube, поширюють проплачені публікації в медіа та соцмережах.
Розслідування засноване на аналізі понад 1 мільйона документів компаній, пов’язаних з засновником ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожином. Документи опинилася у розпорядженні журналістів видань Die Welt, Центр «Досьє», Insider, Paris Match та Arte внаслідок #Wagnerleaks – зливу даних, розбленого анонімними хакерами восени 2022 року.
Розслідувачі «Досьє» з’ясували, що «фабрикою тролів» з 2020 року керує колишній співробітник «РІА Новини» Ілля Горбунов. Він також керує медіагрупою «Патріот» та псевдоопозиційними Telegram-каналами.
За інформацією колишніх співробітників, у «фабриці тролів» працює близько 400 осіб. Серед основних завдань – написання коментарів: понад 30 осіб займаються написанням коментарів на сайтах ЗМІ, ще близько 30 людей пишуть коментарі на YouTube. Також стало відомо, що з 2019 року близько 40 співробітників скерували коментувати публікації українських медіа.
Аналіз активності «тролів» у соцмережах показав, що найактивніше вони працюють там, де можна без обмежень використовувати чужий контент та закуповувати рекламу за сірими схемами.
Серед проєктів новин «фабрики» у російській соцмережі VK виявили такі: «Акула», «Дерзкий квадрат», «Как тебе такое, Илон Маск», «Полоса», «Трешач», «Фарш», «Склад грязи», «Искусство войны», «Сыворотка правды», «Поребрик-Сити», «ВидеоПитер», «Мемный всадник», мультпроєкти «Орел (ЧеБе)» і «Спот».
У документах «фабрики» зустрічаються згадки про оплату публікацій, ретвітів та лайків у російських блогерів-тисячників із політичної тематики у Twitter: «Радио Стыдоба», Александр Дедуренко, Леонид Дегтярев, Митрофан Белов, Филипп Масловский, «Литература», «Пьяный Твиттер», ТвДжихад, «Новости. Как есть».
У Telegram «тролі» оплачували публікації у сторонніх Telegram-каналів, платили за репости в каналі, купували місця у добірках та рейтингах, закуповували послуги накрутки кількості підписників.
Мають вони і свою мережу Telegram-каналів, яку почали формувати ще у 2017 році.
Також з’ясувалося, що до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну «фабрика» співпрацювала із так званими «воєнкорами»: оплачували їхні публікації у пабліках «Антимайдан», «Сирия Военние хроники», так само компенсації отримував один з найпопулярніших в РФ «воєнблогер» Yurasumy, тобто Юрій Подоляка, та Владлен Татарський, тобто Максим Фомін.
Згадується ще один канал, Рибар, який веде Михайло Звінчук. Раніше він керував «міжнародним напрямком» пригожинської фабрики, де крім нього були задіяні ще 49 осіб. Вони писали аналітичні матеріали та розкручували тези «тролів» через свої Telegram-канали: «Крылья войны»; «Lu Man: Вгляд на Восток»; «Брюссельский стукач»; «Индия сегодня»; «Американский номер»; «Центр нарушений прав человека», «Южный ветер»; «Байки из фавел» та інші.
У бюджетах працівників «фабрики тролів» виявили не лише платні публікації для соцмережах, але й у ЗМІ — від невеликих видань до «Літературної газети» та «Комерсанта», розміщення публікації в якому узимку 2021 року, якщо вірити документам, могло коштувати 750 тис. рублів.
Відповідно до даних розслідування, вподобайки для VK та YouTube закуповуються в сервісах накрутки z1y1x1, Youliker та інших. На закупівлю реакцій витрачають 900 тис. рублів щомісяця.
Під час розслідування з’ясувалося, що усі, хто приходить працювати на «фабриці тролів» Пригожина, проходять перевірку на поліграфі. У кандидатів запитують, як вони ставляться до війни в Україні, чи мають родичів за кордоном, а також перевіряють, чи вони не вживають наркотики, і чи не мають великих боргів.
Фото: dossier.center