Дослідник російських інтернет-тролів: У мене є своя база із сотнями активних акаунтів

Facebook

У серпні минулого року Роберт ван де Ноордаа та Коєн ван де Вен опублікували у виданні De Groene Amsterdammer матеріал про те, як російські тролі в соціальних мережах грають на емоціях європейських та американських користувачів. Текст журналістів будується довкола архіву із твітами російських тролів, які соціальна мережа виклала у відкритий доступ для дослідження.

«Тролі беруть активну участь у питаннях, що стосуються Нідерландів, таких як катастрофа MH17, щодо якої було створено близько трьох тисяч твітів [які є в архіві]. Вони також втручаються в дебати про расизм і міграцію. Крім того, вони розпалюють політичний радикалізм», — пишуть автори.

Американський історик Тімоті Снайдер сказав журналістам: інтернет дозволив росіянам на відстані використовувати стару тактику зі впливу на емоції. А журналістка Людмила Савчук, якій вдалося влаштуватися в Агентство інтернет-досліджень у Санкт-Петербурзі («фабрика тролів»), розказала деталі такого впливу: «Ми дізналися, що коли ви хочете образити Ангелу Меркель, то повинні зробити це з розумом. Наприклад, вам краще поводитися як жінка, яка любить готувати, а потім написати у Твіттер на кшталт: “Сьогодні вранці я спекла пиріг, але не вийшло. Він схожий на обличчя Ангели Меркель!” Ви завжди повинні упакувати своє послання в особистий контент. Політичне має змішуватися з особистим».

Завдання тролів — бути вкрай радикальними, що чудово працює в соціальних мережах, де емоції розповсюджуються значно краще за факти. Приміром, як дослідили науковці з Університету Джорджа Вашингтона, вони виступали різко за чи проти вакцинації від кору у США, Італії, Німеччині.

Голландські журналісти зазначають: тролі пишуть десятками мов світу. Утім акаунти, які продукують контент англійською, російською чи німецькою, створюють переважно свої тексти. Ті ж облікові записи, що працюють із менш поширеними мовами, як-от голландська, мають близько половини ретвітів.

«Детектор медіа» детальніше поспілкувався із журналістом Робертом ван де Ноордаа про те, як вони досліджували архів із твітами та чи достатньо ІТ-компанії роблять для протидії дезінформації на їхніх платформах.

— Роберте, на те, щоби прочитати близько 9 млн твітів російських тролів, у вас пішли би місяці. Проте ви цього не робили, а застосували програму. Що саме це був за інструмент?

— Освоїти мільйони дописів практично нереально. Ви забудете, що було в першому твіті після того, як прочитаєте тисячу. Тут потрібна спеціальна програма, щоб відфільтрувати конкретну інформацію за певною темою. Оскільки тролі використовували специфічні хештеги, фільтрувати було простіше.

Я попросив свого товариша, який уміє кодувати на Pyton, допомогти мені із вирішенням цієї проблеми. Він зробив це буквально за декілька годин. Завдяки такому інструменту я зміг, приміром, відфільтрували всі дописи, які містять абревіатуру МН17.

Ми копнули трохи глибше й використали словник голландської мови. За допомогою Pyton, ми запитали, які слова з цього словника програма змогла знайти в базі твітів. Так відібрали все, що було написано голландською. Це доволі просто.

— Коли ви почали працювати з темою маніпуляцій в інтернеті? Чи це було після збитого літака?

— Ні, я жив свого часу в Москві, де на власному досвіді стикнувся з цією пропагандистською машиною. Тоді я ще був інженером, але згодом вивчив журналістику в Університеті Ерасмус, що дозволило заглибитися в цю тему й розібратися, як усе працює.

— Окрім російських ботів і тролів вам вдалося розкрити ботоферму співака Dotan, яку він використовував для популяризації себе, накручування лайків, цькування інших артистів тощо (детальніше про це читайте в тексті «Ботоферми, тролі, фейки: як виявити і протидіяти»). Що сталося з його кар'єрою, коли ви розкрили ці маніпуляції?

— Він одразу видалив усю свою армію тролів, скасував найближчі концерти й перестав робити музику. Тепер, наскільки мені відомо, він живе зі своїм батьком в Ізраїлі. Я не намагався зруйнувати його життя, але так вийшло.

— На це дослідження у вас пішло вісім місяців. Чи редакція спокійно надала вам такий час на розробку теми?

— Я не займався цим постійно, хоча тема була пріоритетною. Робота над цим матеріалом випала на період із багатьма святами й виборчими перегонами, тому все затяглося. Але розголос, який викликала ця публікація, того вартував. Вона стала найбільш читаною на той період у виданні, та й досі дехто пише про цей кейс.

— Тепер вам вдається самому знаходити фальшиві облікові записи. Які інструменти використовуєте для аналізу фейсбук-акаунтів?

— Інколи Facebook Graph, щоби побачити, хто стоїть за цими тролями, а інколи — Stalkscan. Для деяких проектів потрібні тижні, щоб за допомогою Stalkscan проаналізувати облікові записи.

— Як ви знаходите ядро мережі тролів?

— Зазвичай підозрілими є акаунти, які лише те й роблять, що коментують пости певних політиків чи просто віддають велику перевагу якомусь одному контенту. Коли ви знайшли один фальшивий акаунт, далі дивіться на групи, які вони використовують. Додайтеся до них і перевірте учасників цієї групи. Подивіться на їхніх друзів у Фейсбуку, які також можуть бути тролями. Для глибшого дослідження застосовуйте вищеназвані інструменти.

Наразі в мене є своя база із сотнями активних акаунтів російських тролів. Я готовий нею поділитися з колегами з України, які могли би дослідити детальніше їхню активність. Напередодні виборів це для вас особливо актуально.

— Нині Твіттер і Фейсбук боротьбі з дезінформацією приділяють значно більше уваги. Як ви оцінюєте таку роботу ІТ-компаній?

— Вони видаляють декілька тисяч чи сотень акаунтів, але в соціальних мережах і надалі залишається вкрай багато фейкових облікових записів. Вони мають значний вплив, тож очевидно, що компанії працюють на цьому полі недостатньо. Утім, якщо вони видалять, приміром, 500 тис. тролів, їхні акції втратять ціну.

Це приватні компанії й урядам доволі важко на них тиснути, вимагаючи повного видалення тролів. Мабуть, єдине, що можна нині зробити, — це проводити дослідження на цю тему, щоб вони на них реагували видаленням записів.

— Проте ведеться багато дискусій щодо того, де межа таких видалень, чи це не перетвориться з часом на цензуру.

— У цьому і є ключовий момент: не можна просто почати цензурувати соціальні мережі. Це не те, що ми маємо робити в демократичному світі. Але ситуація, за якої ці тролі впливають на самі демократичні інститути, є кричущою.

Якби ми жили в ідеальному світі, то могли б довіряти нашим мейнстримним медіа, які, до речі, також змінюються. На мою думку, соціальні мережі повинні також бути джерелом інформації, якому можна більш-менш довіряти. Утім впродовж останніх двох років із усіма цими інформаційними маніпуляціями ми не можемо цього сказати.

— Який, на вашу думку, рівень медіаграмотності населення в Нідерландах? Чи вашими співвітчизниками легко маніпулювати за допомогою тих же тролів чи ботів?

— У нас хороший освітній рівень. Проте є певний відсоток громадян, які вірять пропаганді й популістам. Падіння МН17 — не виняток. Досі є ті, хто вважає, що це Україна збила літак. Це дикість. Більшість людей, які були в цьому літаку, — голландці. Тож Нідерланди є чи не головною країною, яка досліджувала катастрофу. Група, яка цим займалася, складалася з фахівців з Австралії, Азії тощо. Це міжнародна група з декількох сотень спеціалістів. Мене дивує, як люди готові довіряти дурним анонімним тролям у мережі та ігнорують глибокі дослідження сотень спеціалістів. Неймовірно, як люди вірять у конспірологію й те, що Росію начебто звинувачують лише через змову проти цієї країни. Неймовірно дурні ідеї. Я не думаю, що люди, які в це вірять люблять читати якісні видання. Такі люди вважають, що коли це написано у Фейсбуку, то може бути правдою.

— Як змінити це?

— Наш міністр закордонних справ вважає, що боротьба з інформаційними маніпуляціями — це в першу чергу завдання журналістів. Проте я з цим категорично не згоден. Уряд, зрештою, може також робити дослідження, щоб обмежити вплив соціальних мереж і змусити їх видалити ці фейкові акаунти. Утім, поки що в Нідерландах не йдеться про якісь закони проти інформаційних маніпуляцій, на кшталт того, що був ухвалений у Франції.

comments powered by Disqus