Юлія Смаль, екс-бот: За місяць такої роботи заробляла більше тисячі доларів

Юлія Смаль, екс-бот: За місяць такої роботи заробляла більше тисячі доларів

09:31,
4 Червня 2019
13123

Юлія Смаль, екс-бот: За місяць такої роботи заробляла більше тисячі доларів

09:31,
4 Червня 2019
13123
Юлія Смаль, екс-бот: За місяць такої роботи заробляла більше тисячі доларів
Юлія Смаль, екс-бот: За місяць такої роботи заробляла більше тисячі доларів
На «Книжковому арсеналі 2019» письменниця Юлія Смаль презентувала свою книжку «Як я була ботом» та розказала «Детектору медіа» про вимоги й оплату такої роботи.

Дисклеймер: Письменниця використовує слово «бот», тому що куратори не вимагали від неї викликати будь-яку реакцію за будь-яку ціну. Її завданням було рознести якомога більшу кількість інформації на якомога більшу кількість ресурсів, але так, щоб склалося враження, що це робить комп'ютер. Зараз таку роботу зазвичай доручають автоматизованим системам, а коли фейковий акаунт веде людина, то її називають тролем.

Юлія Смаль уже написала декілька книжок для дітей, серед яких «Цікава хімія. Життєпис речовин». Її основна освіта — хімік, і в Україні вона десять років працювала саме вчителькою цього предмета. Також пані Смаль ще й дипломована педагогиня й філологиня. Нині вона живе в Китаї, де викладає англійську в мовних центрах.

В Україну прилетіла спеціально на презентацію своєї книги «Як я була ботом». Під покровом фейкових акаунтів Юлія Смаль заробляла гроші десять років тому, коли ще були популярні «Живий журнал» та ICQ. Як зазначає письменниця, ймовірно, саме на таких ботоводах, як вона, у ті роки Москва тренувала свої інструменти інформаційних маніпуляцій.

У 2009 році на її оголошення про пошук роботи відгукнулися з Росії. Анонімний працедавець запропонував працювати тролеботом. Юлія Смаль поставила умову, що писатиме лише на російську аудиторію, що було прийнято, й вони розпочали співпрацю.

«Тоді якраз я шукала гроші, були маленькі діти. Написали, чи не хочу я з ними працювати, треба писати пости у різних пабліках. Це були прості, легкі гроші, які “самі до тебе йдуть”… Я розповсюджувала інформацію від 12 різних акаунтів. По суті, я була тим тренінговим матеріалом, який напрацьовувався в майбутньому ольгінськими ботами (більш відомі як “фабрика тролів” чи Агентство інтернет-досліджень. — Ред). Вони бачили, як працює вірусна реклама й вірусний маркетинг. Як із десятка акаунтів можна розігнати будь-яку інформацію, яку потім люди самі будуть передавати. Не треба ніяких доказів чи логіки», — каже пані Юлія.

Утім нова книжка не зосереджена суто на досвіді ведення фейкових акаунтів. Вона більше про те, як працює горизонтальна комунікація та розганяються «холівари».

«Детектору медіа» письменниця розказала, як вона підтримувала комунікацію з російським куратором, які інформаційні кампанії просувала та за якими критеріями нині розрізняє фейкові акаунти.

Пані Юліє, яку інформацію ви допомагали розганяти під час роботи тролеботом?

— Це був 2009 рік, коли саме вийшов російський фільм «Ми з майбутнього». Він дуже пропагандистський, особливо друга частина. Одним із моїх завдань було розганяти цей фільм. Він напханий штампами й гаслами, а українці зображені трохи недолугими. Причому навіть самі росіяни казали, що це третьосортний фільм. Ще перший був певною мірою цікавий, а другий — виключно «пропагандистське лайно».

На мене в той період лилися різного роду образи. «Щоб ти здох, твоїх дітей треба вбити», — такого плану речі мені відписували як боту.

Що викликало агресію?

— Всім ботам таке пишуть. Навіть в останній політичний кампанії, коли люди відчували, що говорили з ботом, то переходили на обсценну лексику. Це доля бота. Люди, які цим заробляють гроші, просто не читають коментарів. Це дуже хороша навичка, яку я навчилася використовувати. Я й зараз не читаю коментарі й не шукаю своє ім’я в гуглі.

Тобто ви були тролеботом і не читали коментарі?

— У мене не було завдання читати коментарі, я мала відповідати. Це взагалі міг бути довільний набір слів. Бот не зобов’язаний відповідати зв’язно. У нього є набір фраз, які мають щодня траплятися в коментарях. Не важливо, в якому наборі. Ти можеш сам своїми ж ботами коментувати свій пост і їм відповідати.

Яка була оплата за таку роботу?

— Це була дуже добра ціна. За місяць можна було заробити більше тисячі доларів. Спочатку передбачалося, що це буде не менше трьох коментарів від кожного акаунта й по одному посту на день із запропонованих. Але потім це так затягує, це настільки неконструктивна діяльність, що вона з години на день легко перетворюється на вісім — треба було відповідати на кожен коментар. І ти вже починаєш перейматися цим, а негативну енергетику важко ігнорувати. Я це покинула за рік, встигнувши попрацювати на три великі інформаційні кампанії.

Нині мати фейковий акаунт — не така вже й рідкість. Чи були якісь критерії вашого куратора до такої діяльності?

— Ні, мені здається, критеріїв немає і зараз. Основне — це мати ресурс на боротьбу з агресією. Вона завжди є й буде, частина людей сприймає будь-яку інформацію на віру. Їм не треба нічого доводити. Але вони сприймають агресивно, залежно від того, з якого вони боку тієї інформації. Відповідно, свою агресивну реакцію вони виливають на ботовода.

У вас була своєрідна ботоферама — 12 акаунтів.

— Так, її треба було щодня «годувати й доглядати». Як я розумію, тоді відпрацьовувалася технологія цих маніпуляцій. Від мене вимагалося постити інформацію більш-менш від себе. Це може бути репост, картинка, але в підводці має бути хоча би два слова від себе. «Подивіться, будь ласка», чи «оцініть це», або «сходіть туди». Мінімальний коментар. Також обов’язково треба було відповідати на коментарі в себе під постами, щоб було видно, що обліковий запис веде жива людина. Не обов’язково це мали бути оригінальні відповіді. Був набір стандартних фраз, із яких я могла обирати: «дякую за увагу», «дяку за підтримку», «о так, це цікаво».

Цей набір вам надсилав куратор?

— Так.

Він був анонімний?

— Я його не знала. Ми спілкувалися через ICQ. По суті, ми спілкувалися за аватарками. Я в ICQ була «Юлямпочка», а він якийсь «Крокодил». Ніяких справжніх імен не називалося. Гроші перераховували на веб-гаманець. Додаткової інформації не вимагалося.

А як контролювали вашу роботу?

— Я надсилала раз на місяць звіт по діяльності акаунтів. Там не було лінків на кожен пост, я просто писала про активність на фейкових акаунтах. Не знаю, чи це якось справді перевірялося, але мені платили щотижня. Коментарі оплачувалися окремо, пости й робота в пабліках — окремо.

Яким чином на вас вийшли куратори?

— За оголошенням у ЖЖ. Я шукала роботу й займалася дрібним рейтингом та невеликими казочками в журналі, вела колонку на волинському ресурсі. Мені постукали із пропозицією роботи. Після 500 юзерів твій акаунт у ЖЖ вважався активним, а ти більш-менш успішним блогером.

Наскільки я розумію, таку роботу пропонували не тільки мені. У той час ще дуже активно пропонували плату на кліки: ходиш за посиланнями і за кожен клік отримуєш на веб-гаманець близько 10 центів.

Колега журналіста Євгена Павлюковського під час цих президентських виборів підпрацьовував ботом. Чому, на вашу думку, медійники й тепер ідуть на таке?

— Тому що це прості й безвідповідальні гроші. За них не звітуєш, ніхто не напише в податкову, що я працювала ботом. Ніхто не знає, що ти це робиш. І ніхто не може запідозрити тебе, що ти пишеш від імені якогось бота. А разом із тим ти заробляєш гроші не менші, ніж заробляє популярний журналіст на своїх матеріалах.

Чи могли б ви зараз відрізнити фейковий профіль бота від справжнього акаунта?

— Не з першого кліку, але найчастіше трапляються стандартні ознаки. Це велика кількість репостів; коментарі з двох слів, типу «дякую, це цікаво»; у спілкуванні людина ніколи не говорить доведеними фразами, використовуючи або недоконаний вид, або кидає посилання на неперевірені ресурси. Можеш просити в них посилання на «Велику радянську енциклопедію», а бот буде посилатися на «Вікіпедію». Це не обов’язково означає, що це акаунт бота, але найчастіше це саме він і є.

Ви теж так робили, коли були ботом?

— Звісно, в мене не було завдання давати об’єктивну інформацію. В мене було завдання давати таку інформацію, яку замовляють. Люди об’єктивну інформацію не читають, вона їм не потрібна. Їм потрібна інформація, яка буде тиснути їм на серце, душу й витискати сльозу.

Тепер онлайн-платформи намагаються боротися з тролеботами. Чи, на вашу думку, колись вдасться викорінити це явище?

— Якщо не буде тотального контролю за юзерами, а це означає відхід від демократичних норм, далі ситуація буде тільки погіршуватися. Наразі ми ще тримаємося на залишках критичного мислення з офлайну, а коли наше життя повністю перебереться онлайн, відбиватися не буде чим. Не знаю, який ми маємо шанс на «виживання».

Ви казали, що під час нинішньої виборчої кампанії в Україні бачили аналогічні інформаційні маніпуляції. Які саме?

Використання ботів, яким не потрібно давати об’єктивну інформацію. Йому треба давати емоційну. Її ніхто не буде перевіряти, дуже важко відчистити напівправду від брехні. Найгірший спосіб подачі інформації — це не відверта брехня, яку можна легко заперечити, а напівправда, яка на 80 % складається з правди. Це робота бота — налити 20 % брехні, які вивернуть правдиву інформацію в інший бік. Вони зроблять із білого чорно-сіре.

Бот має дати емоційну поживу якимось емоційним користувачам. Ці користувачі є комусь друзями, комусь авторитетами, хтось просто за ними стежить. Такі юзери перші розкидають необхідну боту інформацію Вони стають «павуком», який сплітає павутину. Далі воно вже прогресує, кожен наступний користувач має своїх родичів, друзів, знайомих. Критично мислячі люди просто не вплітаються в цю павутину, але багато хто вариться в такій «горизонтальній площині».

Чи можна, не досліджуючи детально акаунт, швидко відрізнити бота, щоб не вступати в подальші дискусії?

— Якщо на аватарці якась абстракція чи фотографія з гугла, а на сторінці останні публікації — десять репостів, п’ять із яких про погану владу чи «дорогу цибулю», швидше за все це бот. Не треба його далі досліджувати, просто не спілкуйтеся з ним узагалі. Коли він бачить, що ніяк на вас не впливає, то просто піде шукати «жертву» далі.

Фото: Володимир Малинка

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду