2015 рік у соцмережах: як це було

Фото: blog.webcertain.com/

MediaSapiens  продовжує підбивати медіапідсумки 2015 року:  ми публікували річний моніторинг порушень прав журналістів від ГО «Телекритика», ефективність дій органів влади у сфері інформаційної безпеки оцінив Роман Шутов, інформаційну політику та висвітлення виборів у ЗМІ проаналізував Борис Бахтєєв, як змінився імідж України в іноземних ЗМІ – розповіли в опитуванні експерти-міжнародники, про зради й перемоги у сфері свободи слова йшлось в матеріалі від Інституту масової інформації. Сьогодні ми публікуємо огляд основних тенденцій у соціальних медіа. 

  Мобілізація активістів

Сайти соцмереж і далі залишаються майданчиками для мобілізації активістів і спротиву. В перші дні 2015 року в мережі стартувала міжнародна інтернет-акція на підтримку заарештованої в Росії української льотчиці Надії Савченко. Активісти створювали у Twitter і Facebook фото- й відеоматеріали з інформацією про Надію Савченко різними мовами й поширювали її з хештегом #FreeSavchenko.

Масштабну акцію пам’яті активісти провели на 15-ту річницю зникнення Георгія Гонгадзе. Учасники поширювали меседжі на кшталт: «Георгію, ми не забули», «Озбройтеся правдою!», «Arm with the truth», використовуючи хештеги #Gongadze, #Гонгадзе, #Ukraine, #truthisnotacrime.

Також у жовтні активісти запустили твіттер-шторм, щоби нагадати про український Крим, запропонувавши публікувати всі дописи з хештегом #CrimeaIsUkraine. Онлайн-акція була пов'язана з інцидентом, коли низка французьких і британських видавництв опублікували навчальні посібники з Кримом у складі Російської Федерації. 

На початку року зґвалтування та вбивство 20-річної Озгеджян Аслан спровокувало масові твіттер-протести в Туреччині. Жінки розпочали кампанію з хештегом #sendeanlat (розкажи свою історію) у Twitter.

Під час терактів у Парижі Facebook активізував опцію Safety Check, що дозволила багатьом мешканцям міста швидко повідомити друзям і родичам, що з ними все гаразд. Парижани також запускали твіттер-шторм #PorteOuverte и #PrayForParis. Останній — хештег підтримки та молитви за Париж — підхопив весь світ. Перший же, #PorteOuverte, що переклададається як «відкриті двері», був покликаний допомогти людям, заблокованим у районі трагічних подій. Ідея акції полягала в тому, щоби власники квартир і будинків пускали до себе всіх, хто опинився в цей небезпечний час на вулиці.

Також 23 листопада бельгійці відповіли на загрозу терактів твіттер-штормом із котиками. Напередодні поліція попросила жителів країни нічого не повідомляти в соцмережах про антитерористичні дії силовиків, свідками яких вони можуть стати. Окрім того, бельгійців попросили не виходити з будинків і не підходити близько до вікон. Бельгійці вирішили влаштувати твіттер-шторм із фотографіями улюбленців та хештегом #BrusselsLockdown. Таким оригінальним чином вони вирішили збити з пантелику терористів.

Новинні сервіси

Компанії чи не найбільших онлайн-платформ та сайтів соцмереж почали одна за одною запускати новинні сервіси, що сміливо можна вважати трендом 2015 року. 11 червня на щорічній Всесвітній конференції розробників у Сан-Франциско компанія Apple повідомила про запуск нового додатку, за допомогою якого можна отримати доступ до оперативних новин. Через два дні компанія розмістила оголошення про пошук редакторів із журналістським досвідом для роботи над додатком Apple News.

Услід за Apple про створення новинної функції Lightning заявив Twitter.

Власний новинний канал Newswire запустив популярний відеохостинг Youtube, а Instagram створив інструмент актуальних фото Explore. У червні Google запустив News Lab, призначений для журналістів-професіоналів і аматорів, а також підприємців, які прагнуть створити власне ЗМІ.

Згодом стало відомо, що Twitter об’єднається в ініціативі новинного сервісу з Google, який назвали Instant Articles. На початку осені про розробку власного новинного додатку UPDAY повідомила компанія Samsung.

Подвійні стандарти Facebook

Влітку за брендом Facebook мало не закріпилося слово «цензура». Користувачам сайту соцмережі часто здавалося необґрунтованим і безпідставним блокування дописів та сторінок українців. Так, адміністрація Facebook заблокувала публікацію сайту телеканалу «24» про висловлювання відомого сатирика-літератора Леся Подерв'янського щодо росіян із заголовком «Справа не в Путіні, для росіян хто не раб, той — ворог, — Подерв’янський».

7 липня без будь-яких попереджень офіційну сторінку «Азова» у Facebook було спочатку заблоковано, а потім видалено адміністрацією соцмережі. Але підрозділ Нацгвардії так і не отримав від адміністрації конкретних пояснень щодо підстав закриття сторінки й термінів відновлення роботи спільноти. Тієї ж доби сторінку журналіста Максима Кононенка було заблоковано через публікацію вірша Олександра Пушкіна «Моя родословная», який містить слово «хохол». Вже наступного дня, 8 липня, Facebook заблокував шість сторінок, пов’язаних із діяльністю «Азова».

Адміністрація компанії  видалила спільноту «УКРОП — Український Опір», допис Максима Ксьонзова про те, що «хохли інколи такі хохли», а також заблокувала розробника сервісу, що дає змогу пофарбувати аватарки в кольори російського прапора.

Із резонансних блокувань — профілі журналіста й політтехнолога Тараса Березовця, народного депутата Бориса Філатова, блогера Рустема Адагамова, українського художника Олександра Ройтбурда, українського журналіста Олександра Капустіна, українського політика Борислава Берези, літератора Андрія Бондаря (за вірш: «Хотел спросить у рыбака, как клев, Но вырвалось: “А чё там у хохлов?”»), російського журналіста «Ехо Москви» Сергія Пархоменка (за «антиросійський» пост про збитий у небі над Донбасом малайзійський літак) та інших.

Користувачі українського сегменту неодноразово висловлювали обурення через безпідставне, на їхню думку, блокування проукраїнських аккаунтів Facebook. Дописувачі також звинувачували в цьому проплачених російських коментаторів, так званих тролів, що скаржаться адміністраторам на публікації українських блогерів. У відповідь на петицію користувачів у компанії пояснили, що соцмережа не порушувала власних стандартів. Чимало користувачів вбачали виходом із ситуації відкриття офісу компанії в Києві, який би стежив за контентом. Питання щодо цього Марку Цукербергу адресував Григорій Купершмідт — засновник компанії пообіцяв подумати про це. Звернення до Цукерберга підтримав і Петро Порошенко.

Завести акаунт

У 2015-му в Twitter, Instagram та Facebook з’явилися акаунти декількох найвпливовіших людей у світі. З початком року спільний акаунт @KensingtonRoyal у Twitter та Instagram завела королівська родина, а саме Кейт Міддлтон разом із принцами Вільямом та Гаррі. Навесні президент США Барак Обама зареєструвався на сайті соцмережі Twitter й зауважив, що цієї миті йому довелося чекати шість років перебування на посаді. У листопаді Обама завів ще й особисту сторінку у Facebook. Аккаунти в Instagram зареєстрували Канцлер Німеччини Ангела Меркель та екс-держсекретар США Гілларі Клінтон. Остання вирішила позиціонувати себе турботливою бабусею, «окрім усього іншого». Селфі в акаунті Меркель не виявлено.

Політики мають потужну кількість фоловерів. В Обами у Twitter їх більше 5,5 мільйонів. У Меркель та Клінтон понад 100 й 600 тисяч відповідно.

У вересні в Twitter зареєструвався Едвард Сноуден. «Can you hear me now?», — написав він у першому пості. На Сноудена підписалося 1,7 мільйона читачів.

Навесні у «Вконтакте» з’явився акаунт московського патріарха Кирила. Нині в єпископа майже 300 тисяч підписників. На сторінці доступна можливість коментування, внаслідок чого користувачі «Вконтакте» вже встигли засипати Кирила провокативними запитаннями й коментарями щодо способу його життя та діяльності РПЦ.

На початку грудня власний акаунт в Instagram з’явився навіть у київського метрополітену. Нові сторінки у Twitter та Facebook зареєструвало Міністерство культури України.

Тероризм

Враховуючи, що тільки за два роки YouTube видалив 14 мільйонів відео з пропагандою терористичних організацій, можемо говорити про тенденцію використання соцмереж та мультимедіа бойовиками як інструменту вербування послідовників та їх мобілізації для здійснення терактів. Те, що такі угруповання, як ISIS, активно займаються набором бойовиків у соціальних мережах, підтвердив голова виконавчого директора Контртерористичного комітету Ради безпеки ООН Жан-Поль Лаборде.

Медійний центр ISIS «Аль-Хайят» (Al Hayat) випустив сотні фільмів, починаючи з трихвилинних відео, на яких зображено відтинання голів, і закінчуючи повнометражними фільмами, що тривають годину. Вони неймовірним чином поєднують елементи подорожей, історичних документальних стрічок і порнографічних жорстокостей. Серед них — чимало високоякісних виробів із використанням прийомів та спецефектів у голлівудському стилі.

У листопаді «Ісламська держава» опублікувала нове пропагандистське відео «Скоро, дуже скоро проллється кров, як океан», у якому пообіцяла влаштувати теракти в Росії.

Раніше ISIS погрожувала працівникам Twitter за блокування акаунтів, а ісламісти «Боко Харам» залякували у Twitter нігерійців, розмістивши відео двох обезголовлених чоловіків (обидва відео виробляла медійна група SITE).

Також на початку року в Індії арештували пропагандиста ISIS у соціальній мережі — власника Twitter-акаунту, який мав чимало прихильників серед джихадистів. Його твіти містили екстремістську пропаганду: знімки вчинених ісламістами екзекуцій, інформацію для потенційних рекрутів та послання з вихвалянням загиблих бійців ісламу як мучеників.

Про намір подвоїти витрати на кібербезпеку в листопаді заявила Велика Британія, щоб боротися з тим, що уряд називає «все більшою загрозою потужних онлайн-атак із боку джихадистів угруповання ISIS». У контексті чинення спротиву терористам цікавою є ідея членів «іміджборду» 4chan накласти на зображення терористів ISIS голови качок. Зображення стали вірусними в інтернеті — їх почали масово постити у Twitter, Facebook тощо.

 17 листопада група хакерів Anonymous повідомила про злам понад 5000 акаунтів терористів у Twitter. Після терактів у Парижі Anonymous оголосили війну угрупованню в кіберпросторі. 78 каналів ISIS наприкінці листопада заблокував Telegram.

Разом із тим у Росії висловлювали бажання обмежити доступ російських користувачів до Telegram, мовляв, месенджер поширений серед ісламістів. Річ у тім, що він побудований на технології шифрування листування MTProto, розробленій братом Павла Дурова — Миколою. У відповідь на таку ініціативу Павло Дуров запропонував заборонити слова, оскільки ними теж користуються при спілкуванні терористи. Він також заявив, що Telegram як не видавав, так і не видаватиме особистих даних та ключів шифрування третім сторонам, оскільки технічно неможливо позбавити безпечного спілкування лише терористів, не поставивши під загрозу особисте листування всіх громадян.

Цензура

Посягання на конфіденційність листування в Telegram — далеко не єдиний випадок наступу на свободу висловлювань у Росії та світі шляхом блокування соцмереж та контролю за потоками інформації. Так, у Росії вносили до реєстру заборонених сайтів Reddit та Wikipedia, а у вересні Роскомнагляд заборонив відеосервіс «Yahoo!». В Казахстані заблокували ресурс Vimeo та низку інших, причиною чому стало розміщення роликів, пов'язаних із «Ісламською державою». Як засвідчили результати опитування, здійсненого Всеросійським центром вивчення громадської думки, 58 % росіян підтримують «відключення інтернету» в разі оголошення надзвичайного стану в країні, а 49 % підтримують ідею цензури у світовій мережі. Вже з вересня «Вконтакте» може автоматично видаляти небажані коментарі.

Tакож Twitter констатував, що спецслужби стали частіше звертатися до компанії з вимогою видалити інформацію. Так, за перше півріччя 2015 року кількість запитів із боку спецслужб на видалення інформації і блокування облікових записів користувачів Twitter порівняно з попереднім півріччям зросла на 30 %. У середньому Twitter задовольняв вимоги спецслужб у 58 % випадків.

У Китаї ввели цензуру на прослуховування музики — китайська влада ухвалила рішення посилити контроль над змістом доступних у локальному сегменті інтернету музичних композицій. На початку року в країні заблокували декілька популярних сервісів, які дозволяють громадянам Китаю уникати систем державної цензури.

Разом із тим у Таджикистані розблокували доступ до сайтів соцмереж та YouTube — у травні було заблоковано сайти соцмереж Facebook, «Одноклассники», «Вконтакте», відеохостинг YouTube, а також сайти таджицької служби «Радіо Свобода» та інформаційного агентства ASIA-Plus. Провайдери пов’язували блокування з публікацією звернення екс-командира таджицького ОМОНу полковника Гулмурода Халімова, що приєднався до «Ісламської держави». Тим часом у 2014-му від інтернету відключили майже всю північ країни через заклики вийти на мітинг проти влади.

В Казахстані розблокували закриту з 2011 року блог-платформу LiveJournal, а влітку влада Афганістану ліквідувала орган цензури — Міністерство інформації та культури Афганістану закрило Комісію контролю за злочинами медіа.

Вбивство в прямому ефірі

Новина про вбивство двох журналістів (Елісон Паркер та Адама Уорда) під час прямого ефіру сколихнула всі ЗМІ та соціальні мережі. Було в цій події дещо досі небачене й моторошне, тож вона заслуговує на окрему увагу з боку аналітиків. Американський журналіст і письменник Рой Пітер Кларк виокремив два важливі аспекти, що мають сприяти переосмисленню ролі віртуальної реальності та соцмереж. Убивця Вестер Лі Фленаган, використовуючи мобільний телефон або інший записувальний пристрій, зняв однохвилинне відео вбивства від першої особи, в якому він повільно наближався до жертв, займав зручну позицію, простягав руку з пістолетом, скерованим на жертв. Крім того, десь протягом п’ятигодинної спроби втечі дорогами Вірджинії вбивця знайшов спосіб завантажити відео на акаунти в Twitter тa Facebook разом із особистими образами на адресу Паркер та Уорда.

У контексті цієї історії постало важливе питання про швидкість реагування адміністрацій соцмереж на появу такого контенту. У Facebook повідомили, що вони видалили профіль та сторінку, створену вбивцею, оскільки вона «порушує стандарти». В цих стандартах сказано, що Facebook забороняє «прославляння будь-яких злочинів, які ви скоїли». У свою чергу представник Twitter сказав The Wall Street Journal, що компанія не коментує ситуації щодо індивідуальних акаунтів. А ось представник Google пояснила, що «YouTube має чіткі правила проти відео з невиправданим насиллям, і ми видалили його».

Водночас щодо Twitter спостерігається позитивна тенденція. Він став помітно швидше вилучати такий контент — після критики в минулому, що компанія діяла надто повільно. Так, відео пострілів, пише The Wall Street Journal, були видалені через кілька хвилин після публікації, тимчасом як зображення вбивства Джеймса Фоулі бойовиками ISIS залишалось у соцмережі протягом декількох годин.

Проте цьогоріч Twitter уможливив автопрогравання відео й купив додаток Periscope для стрімінгу. Поява автоматичного програвання роликів, так само як і популярний стрімінг із мобільних, призводить до того, що користувачі смартфонів стають глядачами трагічних кадрів та жахливих відео неусвідомлено. Раніше цього місяця користувачі Periscope публікували зображення з понівеченими тілами після вибуху в Бангкоку. Так один із роликів набрав понад 3000 переглядів лиш за кілька годин після зйомки.

Теракти в Парижі

В результаті серії скоординованих терористичних нападів у Парижі загинуло 129 осіб, що викликало глобальний вияв співчуття, скорботи й підтримки: вперше Facebook активізував свою «перевірку безпеки» для події, що не є природнім стихійним лихом, а також дав користувачам можливість одним кліком фарбувати свої фотографії у профілі в кольори французького прапора. Водночас, про такий спосіб вияву співчуття, як встановлений фільтр на аватарці, розмірковувала Меган Гарбер на сторінках The Atlantic. На її думку, те, що в реальності є жахливою трагедією, в кіберпросторі спрощене до мему: «Мільйони людей, які не мають ніякого стосунку до Парижа чи до жертв, бездумно вставляють свої п’ять копійок: роблячи це радше щоб задовольнити егоїстичні потреби, поширюють часто фейкову інформацію, якої не перевіряють, просто щоби “здійняти галас”».

Разом із тим, деякі користувачі онлайн почали критикувати соціальну мережу за те, що та не вжила відповідних заходів у відповідь на атаки в Бейруті, де за день до паризьких атак вбили 37 осіб, а також, у ширшому сенсі, — пресу, яка проігнорувала однаково трагічні смерті в арабському світі. #AllLivesMatter, хештег у Twitter, почав набирати популярності у відповідь. Згідно з результатами дослідження, опублікованими виданням The Economist, звинувачення стосовно того, що західні ЗМІ не повідомляли про вибухи в Бейруті, не витримує простої перевірки веб-пошуком. За даними Google, на цю тему з’явилося 5190 статей 12 листопада (за день до атак у Парижі). Станом на 18 листопада кількість таких матеріалів збільшилася до 15000, із яких більш ніж 400, в тому числі один у The New York Times, присвячені порівнянню трактування трагедій у двох містах. Однак правда й те, що теракти в Парижі було висвітлено інтенсивніше й масштабніше — за 14 листопада було опубліковано 2,5 млн історій (хоча ці цифри, ймовірно, завищують різницю, оскільки одне і те ж повідомлення інформагенції може бути опубліковане сотні разів). Після початкового сплеску в пошуковому трафіку слова «Бейрут» слідом за вибухами, інтерес в інтернеті для нього швидко згас, і відновився лиш після новин із Парижа. Та навіть тоді пошукові запити для «Бейрута» не досягли навіть 1 % від максимальної кількості запитів для «Парижа».

comments powered by Disqus