Наприкінці 2024 року підбиваємо його підсумки традиційними оглядами ключових подій і тенденцій у світі медіа. Що було на порядку денному у 2022 році ― читайте за цим тегом, а підсумкові тексти за 2023 рік ― за ось цим тегом. Своєю чергою, результати цього медіароку шукайте за тегом #Підсумки року 2024. Раніше ми публікували огляд змін на ринку телереклами за 2024 рік, порівняно з 2023 роком, аналізували основні наративи, які просувала російська пропаганда впродовж 2024 року, також аналізували, як CTV та глобальні тренди змінюють рекламний ринок. Розмову про волонтерські підсумки року з Марією Берлінською читайте тут. Огляд десяти ключових подій медіаринку 2024-го за версією «Детектора медіа» читайте тут.

Головним героєм року, що минає, був штучний інтелект і компанії, що працюють із цією технологією. Також для України важливою була дискусія навколо телеграм-залежності, а у світі вирішували, що робити з тіктоком. У 2024-му стало очевидно, що Google перестає бути якщо не основною, то єдиною пошуковою платформою для більшості користувачів. А ще X (Twitter) втрачав аудиторію, а Австралія забороняла реєстрацію дітей у соцмережах. «Детектор медіа» пропонує власний рейтинг 15 найбільш знакових подій 2024 року у сфері IT та соцмереж.

Українська дискусія року: початок відмови від телеграму

Обговорення ризиків телеграму в Україні нарешті втілилося у конкретні заборони його використання. У вересні цього року Національний координаційний центр кібербезпеки (НКЦК) ухвалив рішення обмежити застосування цього інструменту в держструктурах, військовими та співробітниками критично важливих підприємств. За цим послідували інші заборони у місцевих структурах й університетах. Це, однак, не розв’язало проблему перетворення цього інструменту на основний канал споживання новин, але ці події можуть стати початком більш глобальних процесів, спрямованих на зменшення впливу телеграму на український медіапростір. 

Український прорив року: Defence Tech

Дрон українсього виробництва. Фото Міністерства оборони України

Війна в Україні спричинила розвиток нового напрямку технологічного ринку — Defence Tech, тобто технологій, які використовуються у військовій справі загалом і для захисту зокрема. Платформа Brave1, яка з’явилася торік, допомогла цим інноваціям. У результаті за останній рік дрони в Україні розробляють навіть студенти, а українські військові починають використовувати безпілотники зі штучним інтелектом. Ракети «Пекло» та «Паляниця», програмне забезпечення для аналізу ситуації на полі бою «Кропива», аналітична OSINT-система для військових — це лише деякі приклади успішного українського Defence Tech.

Українські провали року: голосування в «Дії» за Євробачення та злам державних реєстрів

Перша приватна мемарня/Telegram

Під час фіналу національного відбору на Євробачення-2024, що відбувся 3 лютого, стався збій у роботі застосунку «Дія» — в той момент, коли глядачі почали з його допомогою обирати представника України на міжнародному конкурсі. Користувачі бачили замість своїх даних фото «Дії Надії Володимирівни», у всіх у «Дії» було одне й те ж авто, пенсійне посвідчення та дата народження. Ймовірно користувачам відображався вміст тестового акаунту «Дії» через те, що система, яка управляла «Дією», не змогла впоратися з напливом охочих проголосувати. Звісно, ця історія не обійшлася без прекрасних мемів про хвору «Дію» та «Дію», яка стомилася.

А наприкінці року, в ніч на 20 грудня, російські хакери здійснили найбільш потужну атаку на українські державні реєстри — загалом постраждали 25, частину видалили з серверів. Через це в Україні не працює частина державних послуг. Представники держави обіцяли, що реєстри відновлять без втрат, однак станом на 26 грудня це не так.

Український законотворчий «хаос» року: закони про відеоспостереження, персональні дані та публікацію з реєстрів 

У 2024 році українські законотворці були особливо продуктивні щодо контроверсійних законопроєктів, які стосуються регулювання роботи з даними. Серед них — законопроєкт про відеомоніторинг, який встановлює в країні єдину систему відеоспостереження. Та інший нормативний акт, який йому почасти суперечить — законопроєкт «Про захист персональних даних», який насправді може стати на заваді роботі фотографів.

Ще одна суперечлива ініціатива — законопроєкт №10242, сутність якого полягає в посиленні кримінальної відповідальності за публікацію інформації з різних реєстрів. Насправді цей законопроєкт напряму стосується журналістів-розслідувачів і може бути перетворений на інструмент їхнього покарання. Станом на 26 грудня цей законопроєкт відправлено на повторне читання.

Українська інновація року: креативні донати

Феномен креативних донатів в Україні виник у відповідь на потреби підтримки ЗСУ та спроби залучити більше коштів для волонтерів. Від початку великої війни українці почали використовувати нестандартні підходи для збирання коштів, поєднуючи благодійність із креативом. Розіграші за донати, кліпи на рімейки відомих пісень, аукціони — живі чи онлайн, голосування «гривнею» в суперечках — усе це використовується для того, аби допомогти збирати гроші. У році, що минає, креативні донати продовжують бути частиною культури допомоги в Україні.

Несподіванка року: арешт Дурова і зміни в телеграмі

Наприкінці серпня у Франції арештували Павла Дурова. Це стимулювало зміни у роботі платформи Telegram. За місяць компанія повідомила, що буде передавати владі особисті дані тих, хто займається нелегальною діяльністю на платформі. Згодом компанія стала представляти звіти про прозорість і навіть блокувати канали, які займалися незаконною діяльністю — лише у 2024 році було заблоковано понад 15 млн груп і каналів. Покращення модерації та спроба Telegram працювати в правовому полі — саме це є основними позитивними наслідками арешту очільника сервісу. Щоправда, України це поки не стосується.

Побоювання року: вплив ШІ на вибори по світу 

Штучний інтелект став не лише технологічною інновацією останніх двох років. Цю технологію стали використовувати в передвиборчих кампаніях загалом і для генерації маніпулятивного контенту зокрема. Під час різних політичних кампаній 2024 року ШІ став інструментом пропаганди та маніпуляцій. Одним із його проявів стала операція «Doppelganger», в рамках якої за допомогою ШІ створювався контент і коментарі в соцмережах, здебільшого антиукраїнського характеру.

Торік ці інструменти використовувала Росія. У 2024 році технологічні компанії шукали підходи щодо того, яким чином реагувати на синтетичний (створений ШІ) контент — як його маркувати та які політики щодо його використання запроваджувати.

Нагорода року: нобелівські премії за ШІ в декількох сферах

Девід Бейкер, Деміс Гассабіс та Джон М. Джампер - володарі премії з хімії за застосування ШІ у сфері білкових досліджень. Ілюстрація The Nobel Prize 

У 2024 році відразу дві Нобелівські премії стосувалися штучного інтелекту. Премія з фізики була присуджена Джону Гопфілду та Джеффрі Гінтону за їхні фундаментальні відкриття у галузі штучних нейронних мереж, які стали основою сучасного машинного навчання. Окрім того, Нобелівську премію з хімії отримали Девід Бейкер, Деміс Гассабіс і Джон Джампер за застосування ШІ у прогнозуванні структури білків. Цікаво, що Джеффрі Гінтон, якого називають «хрещеним батьком ШІ», декілька разів висловлював занепокоєння щодо потенційних ризиків, пов’язаних із розвитком цієї технології.

Світовий провал року: IT-хаос через CrowdStrike 

Глобальний технологічний збій, що стався 19 липня 2023 року, був викликаний оновленням ПЗ для кібербезпеки CrowdStrike. Після оновлення цього інструменту виникли серйозні проблеми з операційною системою Windows. Збої проявилися у вигляді «синього екрану смерті» (BSOD), що призвело до зупинки роботи тисяч комп’ютерів по всьому світу, включаючи критично важливі системи в аеропортах, банках і державних установах. Проблема була оперативно виявлена, ізольована та виправлена. Збій не торкнувся користувачів Mac і Linux і не був пов’язаний із кібератакою. Однак він вплинув на корпоративних клієнтів, змусивши їх шукати термінові рішення для відновлення. Серед найбільш постраждалих були американські авіакомпанії, такі як United Airlines і Delta Airlines, які скасували рейси через проблеми зі зв’язком. Також зафіксовані збої в роботі сервісів таких компаній, як «Нова пошта» та Vodafone.

«Невидима» інновація року: поява Google-альтернатив та дистрибуція штучного інтелекту від OpenAI

OpenAI анонсувала запуск власної пошукової системи під назвою SearchGPT, яка використовує технології штучного інтелекту для формування відповідей у режимі реального часу. Ця система може конкурувати з традиційними пошуковими системами, зокрема із Google. SearchGPT пропонує новий підхід до пошуку: замість звичайного списку посилань система намагається зрозуміти запит користувача і надати чіткі, структуровані відповіді.

Наприкінці року OpenAI зробила SearchGPT (пошук, вбудований у ChatGPT) доступним для усіх і запропонувала розширення для Chrome, яке робить цю пошукову систему пошуком за замовчуванням в браузері. Окрім того, компанія OpenAI повідомила про створення власного браузера, що спростить дистрибуцію її сервісів і дозволить конкурувати з техногігантами в різних сегментах ринку онлайн-сервісів.

Social-media скандал року: тікток і вибори в Румунії 

TikTok отримав від Європейської комісії підозри у втручанні в президентські вибори в Румунії. Після несподіваної перемоги проросійського кандидата Келіна Джорджеску в першому турі та перерахунку голосів румунська влада висловила занепокоєння тим, що тікток міг стати інструментом впливу та маніпуляцій із громадською думкою. Результати виборів було скасовано. Згодом про виявлену кампанію впливу в Румунії розказали й у Meta. Офіційне розслідування Єврокомісії проти TikTok повинно дати відповіді про практики компанії та її боротьбу з маніпуляціями. Проте ця історія демонструє роль соцмереж і їхній вплив на демократичні процеси у світі.

Social-media фейл року: втрати аудиторії X (Twitter)

Відтік аудиторії Х почався після придбання компанії Ілоном Маском у 2022 році. Ще у вересні 2023 року керівництво компанії говорило про зменшення аудиторії сервісу на понад 10%. Це скорочення кількості користувачів пов’язане зі змінами в модерації контенту, поширенню мови ненависті та невдалими бізнес-стратегіями нового власника. Але особливо велике скорочення у 2024 році спостерігалося після виборів президента США — тоді понад 2 млн користувачів змінили платформу: деактивували свої Twitter-акаунти та зареєструвалися на новій платформі BlueSky.

Антимонопольні суперечки року: судові слухання щодо Google 

У 2024 році розпочалися судові слухання після розслідування звинувачень техногігантів у використанні їхнього монопольного положення. Головним процесом був суд проти Google, де техногіганта визнали монополістом на ринку пошуку. Суддя Окружного суду Колумбії пояснив, що Google контролює близько 90% ринку і використовує нечесні методи для підтримки своєї монополії. Міністерство юстиції США звинуватило компанію у порушенні антимонопольного законодавства, зокрема через ексклюзивні дистриб’юторські угоди та завищені ціни на рекламу. У відповідь Google планує апеляцію та на свій захист говорить, що її успіх і ринкова доля зумовлені якістю послуг, а не антиконкурентними практиками.

Змагання року: війна між розробниками ШІ-моделей 

Війна між розробниками ШІ-моделей набирає обертів, адже кожна компанія хоче стати лідером у цій галузі, що зростає. Гіганти технологій, такі як OpenAI, Google, Meta та Microsoft, інвестують у дослідження та розробку нових моделей, прагнучи створити більш потужні та універсальні системи. Ці компанії наввипередки представляють усе нові версії їхніх моделей, які щоразу уміють більше та працюють краще. До прикладу, Meta показала модель, яка може навчати іншу без участі людини, а Google навчила свій ШІ підсумовувати вміст папок для Google Drive. Найновіша версія OpenAI — модель, здатна відповідати на складні запитання та розв’язувати математичні задачі.

Обмеження року: заборони дітям реєструватися в соцмережах

Австралійський сенат ухвалив законопроєкт, який забороняє дітям до 16 років користуватися соціальними мережами. Завдяки цій законодавчій ініціативі Австралія стала першою країною у світі з подібною забороною. Платформи матимуть рік для впровадження механізмів контролю віку, і за недотримання вимог їм загрожують штрафи до 50 мільйонів австралійських доларів. Критики закону вважають, що він може навпаки підштовхнути дітей до використання небезпечних онлайн-сервісів. Окрім Австралії, про подібні заборони задумуються й інші країни світу. 

Проте головним переможцем року, безумовно, є Збройні Сили України. Завдяки мужності та відвазі наших захисників ми маємо можливість продовжувати свою роботу, створювати тексти, обговорювати нові технології, а також висвітлювати дискусійні теми. Ці досягнення стали можливими лише завдяки їхній самовідданій службі та захисту нашої країни.

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа», фото Getty Images