Фортеця Тягинь — пам’ятка археології національного значення, яка датується XIV—XV століттями, розташована на правобережжі Херсонщини, пережила окупацію, підтоплення після підриву греблі Каховської ГЕС та нині перебуває під постійними російськими обстрілами.

17 жовтня у приміщенні Посольства Литовської Республіки в Україні громадські діячі та науковці вперше презентували широкому загалу віртуальний музей фортеці Тягинь.

 Під час презентації віртуального музею фортеці Тягинь

«Завдяки сучасним технологіям ми зможемо віртуально доторкнутися до багатої спільної литовсько-української історії, звичаїв і традицій, які повинні передаватися з покоління в покоління. Завдяки зусиллям і праці археологів та істориків ми маємо можливість дізнатися більше про один з артефактів Великого Князівства Литовського — фортецю Тягинь. Це важлива археологічна пам’ятка, яка об’єднала три культури — литовську, українську, кримськотатарську. Литва була, є і буде надійним партнером України, який і надалі надаватиме всебічну допомогу. Як це було в часи Великого Князівства Литовського, коли ми об’єднались у боротьбі за свободу проти нашого спільного ворога», — сказала на презентації Посол Литовської Республіки в Україні Інгу Станіте-Толочкене.

 Посол Литовської Республіки в Україні  Інгу Станіте-Толочкене

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у привітальному слові також сказав про важливість фортеці Тягинь як спільної спадщини трьох народів.

«Тягинь бачила розвиток Великого Князівства Литовського, становлення Кримського ханства, з’явлення українського козацтва. Це концентрація нашої дуже різної, але спільної для європейського простору історії в одному місці. Я думаю, з часом усвідомлення значення Тягині буде глибшим для наших народів», — сказав Рефат Чубаров.

  Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

Перші розкопки Тягині у 1914 році проводив український археолог, засновник Археологічного музею у Херсоні Віктор Гошкевич. «Саме Гошкевич назвав цю фортецю литовською, за знахідками датував її XIV—XV ст. Далі були дослідження у ХХ столітті, але вони не дали великих результатів. Дослідження у царській Росії та в радянські часи були табуйовані, оскільки вони спростовували їхні фейки про те, що вони принесли цивілізацію в ці краї. Наш проєкт, у рамках якого ми створили віртуальний музей, називається “Фортеця Тягинь — форпост європейської історії українського півдня”. Це про маловідому історію, переписану, спотворену, скалічену, але ми докопалися до правди. Дуже важливо, щоб цю правду знали всі, хто цікавиться історією. Наша фортеця — це про протидію московицьким фейкам, і вона їх частково спростовує за допомогою археологічних даних», — розповіла голова правління «Культурного центру Україна — Литва», директорка ГО «ІРЦ “Правовий простір”» Наталя Бімбірайте.

 Голова правління «Культурного центру Україна — Литва», директорка ГО «ІРЦ “Правовий простір”» Наталя Бімбірайте

Докопатися до правди в прямому сенсі цього слова вдалося завдяки відкриттям та знахідкам Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, робота тривала з 2016 по 2021 роки. На розкопки Тягині їхали фахівці та волонтери з різних куточків України та Литви. За шість років експедиції зібралася колекція знахідок, серед яких литовські накладки на гаманці та литовська геральдика, керамічний посуд, кримськотатарські та польські монети. Унікальний артефакт був знайдений на 30-ту річницю Незалежності України — найстарша булава півдня України.

У 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, селище Тягинка було окуповане російськими військами, в окупації опинився і Херсон, у краєзнавчому музеї якого зберігали знахідки з розкопок Тягині. Вони були врятовані від розграбування лише завдяки збігу обставин — у цей час вони перебували на виставці в Києві.

«У лютому 2022 року ми відкрили виставку, присвячену розкопкам Тягині, тому що дослідження цієї пам’ятки — це суто робота Інституту археології у співдружності з пані Бімбірайте. У перші дні широкомасштабного вторгнення Росії в Україну були зібрані речі з розкопок у Тягині. Сталося так, що Херсон був окупований, херсонський музей розграбований, і ця колекція, здобута співробітниками нашого Інституту, залишилася цілою тільки завдяки тому, що вона була передана на виставку до нашого музею. У Тягині така доля — спочатку окупація, потім затоплення. Наразі всі матеріали зберігаються у нас», — розповідає завідувачка відділу музею археології Інституту археології НАНУ Лариса Кулаковська.

 Завідувачка відділу музею археології Інституту археології НАНУ Лариса Кулаковська

Ідея створити 3D-модель фортеці Тягинь з’явилася ще у 2018 році, але на той час це була лише мрія — не вистачало ресурсів і матеріалів для втілення її в життя.

«Війна підштовхнула до створення 3D-моделі та до втілення в життя цієї мрії. Після 2022 року неможливо поки продовжувати розкопки в Тягині, тому ми вирішили, що настав час для цих мрій. Я вважаю, що це дуже потрібна справа, оскільки наш віртуальний музей двомовний, то він буде цікавий і для україномовної, і для англомовної аудиторії з усього світу. Для нас дуже важливо, щоб справжню історію, європейський вектор розвитку України, знали всі. Що ми не Росія, що Росії тоді як такої не було, коли була високорозвинена цивілізація на півдні України», — розповідає Наталя Бімбірайте.

Вона розповіла, що над створенням віртуального музею фортеці Тягинь вони почали працювати на початку 2024 року.

«Чому ми зробили цей віртуальний музей? Бо ми маємо наукову базу і повинні ці артефакти зробити доступними для всіх, хто цікавиться справжньою історією. Кілька місяців науковці й архітектори упорядковували інформацію, яка є. Це, звичайно, реконструкція, але на наукових даних. Архітектори на підставі всіх відкриттів робили креслення, ми вивчали тогочасні аналоги, які збереглися. З лютого цього року ми працюємо над наповненням віртуального музею, робота ще триває. Дещо ми знаємо, але левова частина ще не копана. Я вірю, що це ще буде!», — розповідає Наталя Бімбірайте.

Віртуальний музей 3D-модель фортеці Тягинь, як і звичайний музей, складається з залів, у яких розміщені всі знахідки. Усього шість залів: знаряддя праці, деталі костюмів і прикраси, речі побутового призначення, зброя, архітектурні деталі та будівельний інвентар, монети. Також він містить інформацію про Тягинь, про експедиції та дослідження цієї місцевості.

Фото: Оксана Наумова