Автори:

Ольга Чорна

Рівень загального індексу медіаграмотності ветеранів війни, які брали участь у бойових діях і які є військовослужбовцями, більш високий, ніж серед українців в цілому. Такий ключовий висновок спеціального дослідження «Індекс медіаграмотності українців», який провела громадська організація «Детектор медіа».

Дослідження визначає рівень свідомого сприйняття й критичного ставлення респондентів до інформації, а також їхнє вміння користуватися медіа. Його результати на основі аналізу загальноукраїнської аудиторії були представлені напередодні. 

Якими є показники індексу медіаграмотності серед українських ветеранів?

Частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника серед ветеранів становить 80%, у той час як серед українців у цілому — 76%. При цьому кількість ветеранів, які мають високий рівень медіакомпетентності складає 20%, що на 6% більше у порівнянні з усім населенням. Медіаграмотність 3% ветеранів, згідно з отриманими результатами, є низькою. У 18% з них вона нижча за середню. Це майже співпадає з аналогічними показниками, отриманими під час опитування всієї аудиторії. 

Також для ветеранів характерні більш висока, ніж для населення України в цілому, цифрова компетентність та чутливість до спотвореного медіаконтенту.

Згідно з отриманими результатами, медіаграмотність 3% ветеранів є низькою, у 18% — нижча за середню, 60% мають вищий за середній рівень медіаграмотності і кожен п'ятий (20%) — високий.

Як ветерани розуміють роль медіа в суспільстві

Українські захисники частіше, ніж українці в цілому, відзначають значущість ролі медіа в транслюванні цінностей, важливих для суспільства та держави. Кількість таких ветеранів сягає 41%, у той час, як серед всієї української аудиторії цей показник складає 35%.

Ще більша різниця між вентеранами та українцями в цілому виявилась у питанні про контроль влади з боку медіа. У тому, що журналісти мають контролювати владу, впевнені 42%. Серед усієї медіааудиторії тих, хто так вважає, — 26%. 

Кількість ветеранів, для яких важлива розважальна функція медіа, менша за аналогічний показник серед усіх українців — 9% проти 14%. А ось частки тих, хто вважає, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події, серед ветеранської спільноти і населення країни в цілому практично однакові. І в одному, й в іншому випадку вони складають більшість — 69%-70%.

Значущої різниці в розумінні впливу медіа на аудиторію між ветеранами та українцями в цілому не спостерігається. Найчастіше ветерани констатують вплив ЗМІ на емоційний стан (48% при 46% серед усіх українців), на оцінки суспільно-політичних подій (31% при 34% усієї аудиторії) та на формування порядку денного 一 теми/події, про які я буду думати (29% при 31% всієї аудиторії).

Як змінились медійні уподобання ветеранів за останній рік

Серед змін у медійних вподобаннях ветеранів, які відбулися за останній рік, слід відзначити потужне зростання зацікавленості продуктами українського виробництва (52% проти 50,3% серед всієї аудиторії) та контентом, присвяченим українській історії та культурі (41% проти 39,5% всієї аудиторії). Високий рівень зацікавленності демонструють вони і по відношенню матеріалів від військових експертів (60%). 

Водночас від 72% до 86% ветеранів повністю відмовились від медіапродуктів російського виробництва (у тому числі музики), офіційного та опозиційного суспільно-політичного контенту, виробленого в Росії. Як повідомлялось, частка від загальної кількості українських споживачів медіаконтенту, які ігнорують ворожий продукт, у 2023 році склала від 69% до 85%. Тобто майже співпала з «ветеранським» показником.

Джерела отримання інформації про суспільно-політичне життя

Частка ветеранів, які  користуються для отримання інформації про суспільно-політичне життя месенджерами, більша, ніж серед українців у цілому: 59% проти 55%. Інформаційними інтернет-ресурсами (онлайн-виданнями, агрегаторами новин, тощо) вони користуються також частіше: 36% проти 31%.

Водночас ветерани рідше, ніж українці в цілому, дивляться національний телемарафон (21%) та менше орієнтуються на спілкування з членами родини як джерело інформації про суспільно-політичне життя (21%). Для порівняння — частка від усієї української аудиторії тих, хто черпає інформацію з телемара «Єдині новини», склала у 2023 році 31% (як повідомлялось, у порівнянні з 2022 роком вона зменшилась на 10%). А частка загальноукраїнської аудиторії, яка отримує інформацію про суспільно-політичне життя у спілкуванні з членами родини, сягає 25%.     

Ставлення до телемарафону, критики влади і суспільних медіа

Ставлення до формату телемарафону серед ветеранів більш негативне у порівнянні з українською аудиторією в цілому (39% проти 27%). Як і українці в цілому, вони вважають, що «Єдині новини» прикрашають дійсність і не надають різні точки зору на події. Так вважають 82% ветеранів і 74% українців загалом. 

Ставлення до критики влади фактично не відрізняється: як серед ветеранів, так і серед усього населення  критику влади підтримує 49%.

У порівнянні з усією українською аудиторією ветерани менш поінформовані про наявність в Україні суспільних медіа: про їхнє існування знає 49% (серед українців — 54%). Троє з чотирьох ветеранів (71% проти 76% від загальної аудиторії) вважають існування в країні суспільних медіа важливим. Частка тих, хто не вірить у незалежність медіа, серед ветеранів більше, ніж серед української аудиторії в цілому (19% проти 12%).

Чутливість до фейків, уміння виявляти маніпуляції та ставлення до дезінформації

Значущість проблеми дезінформації визнають 66% ветеранів (серед українців загалом цей показник становить 64%). Частка ветеранів, які перевіряють достовірність інформації, на 5% більша, ніж серед усього населення України (59% проти 54%). 72% ветеранів при цьому орієнтуються на підтвердження новин в інших медіа (у загальній аудиторії таких 66%), 28% шукають першоджерело інформації, на яке є посилання (у загальній аудиторії таких 25%), 30% оцінюють надійність джерела, на яке є посилання (у загальній аудиторії таких 29%). 

Серед основних ознак достовірної новини більшість ветеранів (41%) називають наявність у матеріалі посилання на джерело інформації та його розміщення у ЗМІ, якому вони довіряють. На свою інтуїцію у питанні виявлення дезінформації учорашні захисники покладаються частіше, аніж середньостатистичний українець. Серед ветеранів таких 21%, а серед усієї аудиторії — 17%. 

Найчастіше, на думку ветеранів, медіаконтент спотворюється в інтересах політиків та політичних сил для створення їм позитивного іміджу (70%). Серед загальної аудиторії осіб, які так думають, — 68%. Цікаво, що частка ветеранів, які вважають, що держава є інститутом, зацікавленим у продукуванні спотвореного контенту, становить 28%. Це вище, ніж серед української аудиторії в цілому, у якій так думають 20%.

Нагадаємо, Громадська організація  «Детектор медіа» провела власне кількісне дослідження «Індекс медіаграмотності українців», яке визначає рівень свідомого сприйняття й критичного ставлення українців до інформації, а також їхнє вміння користуватися медіа. Результати четвертої хвилі дослідження, яка охопила 2023 рік, дають уявлення про те, як на медіаграмотність українців вплинув другий рік повномасштабної війни. Перша та друга хвилі дослідження були проведені у 2020 та 2021 роках, третя — у 2022 — на початку 2023 року.  

В основу моделі індексу медіаграмотності було покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії», підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» (січень 2020).

Уточнена модель медіакомпетентності включає чотири категорії та 42 індикатори.

• Розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання  медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення.

• Використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами на день; мотиви використання інтернету; пристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет.

• Цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту.

• Спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації/фейків, маніпулятивних технік і маніпулятивного медіаконтенту.

Окремо була досліджена така категорія населення, як ветерани війни з РФ. 

Мета дослідження: визначити рівень медіаграмотності серед ветеранів. 

Методологія: кількісне дослідження, інтерв’ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI). Географія: національне дослідження.

Обсяг вибірки: 200 респондентів.

Цільова аудиторія: ветерани війни з РФ.

Географія: національне дослідження.Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.

Тип вибірки: цільова.

Польовий етап: 23.12.2022 – 12.01.2023.

Читайте також: 

• «Детектор медіа» презентував результати щорічного дослідження «Індекс медіаграмотності»

• Індекс медіаграмотності. Чи має українське суспільство імунітет від інформаційних загроз

• Більше половини українців вважають, що мають високий рівень чутливості до дезінформації, — дослідження «Детектора медіа»

• Аудиторія телемарафону «Єдині новини» зменшилась у минулому році на 10%, — дослідження «Детектора медіа»

• До 85% українців у 2023 році повністю відмовились від російського медіапродукту, — дослідження «Детектора медіа»

Фото: Getty Images